Наверх


рус  укр  eng
Україна
 Країна церков, нових стадіонів і природних чудес 
Країни
  • Австрія
  • Албанія
  • Андорра
  • Бельгія
  • Ватикан
  • Греція
  • Грузія
  • Данія
  • Еквадор
  • Іспанія
  • Італія
  • Йорданія
  • Китай
  • Кіпр
  • Латвія
  • Литва
  • Македонія
  • Малайзія
  • Мальта
  • Монако
  • Нідерланди
  • Німеччина
  • Норвегія
  • ОАЕ
  • Перу
  • Португалія
  • Румунія
  • Сан-Марино
  • Сінгапур
  • Туреччина
  • Україна
  • Франція
  • Хорватія
  • Чехія
  • Чилі
  • Чорногорія
  • Швейцарія
  • Швеція
  • Шрі-Ланка
Пошук    Фотографії з квадрокоптера
Інші цікаві місця або події - Україна
Світломузичний фонтан біля лялькового театруРейтинг: 8.20

У центрі Києва поблизу лялькового театру знаходиться невеликий світломузичний фонтан зі скульптурою Дюймовочки у центрі. Найкраще прийти до фонтану влітку, годині о 10 вечора і подивитися чудовий водний "спектакль". Навколо фонтану півколом стоять лавочки, на яких можна зручно влаштуватися. Сам фонтан, чарівна музика, будівля лялькового театру у вигляді казкового замку та скульптури героїв казки про Буратіно створять незабутню романтичну атмосферу!







Як дістатися: Центр Києва, Європейська площа.

, читайте далі...

Мануфактура - аутлет-містечко під КиєвомРейтинг: 8.20

У 2013 році недалеко від Києва з'явилося незвичайне аутлет-містечко. Його головна особливість полягає в тому, що вулиці, канали, мости та будинки побудовані у стилі північно-європейських міст, переважно в голландському стилі. Ми відвідали його не задля покупок, а просто щоб прогулятись у красивому місці.

У Європі концепція заміського аутлет-містечка вперше була реалізована у Великобританії в 70-і роки. Зараз найвідоміші аутлет-містечка розташовані в Італії. А в Україні це поки що пілотний проект.


























Як дістатися: Мануфактура знаходиться на трасі Київ - Обухів, позаду "Мегамаркету". Маршрутки №№309 або 310 від автостанції "Видубичі" ходять часто, їхати приблизно 20 хвилин, вартість проїзду приблизно $1. Зупинка "Мегамаркет".

, читайте далі...

Планерна гораРейтинг: 8.20

Недалеко від Києва є гора, з якої відкриваються мальовничі краєвиди. Вона знаходиться позаду Мануфактури, біля Обухівської траси. Приїжджати сюди варто ввечері, кращі види будуть на заході сонця.




Вдалині видно Київ


На горі збираються любителі параглайдингу, дельтапланінгу і авіамодельного спорту.




Як дістатися: Гора знаходиться відразу позаду Мануфактури, на Обухівській трасі. Можна вийти на трасі і дійти пішки. Якщо ви на автомобілі, то на гору можна потрапити з двох сторін. Справа (якщо дивитися від траси) є грунтова дорога нагору і можна заїхати. Зліва, під горою, є невелика грунтова стоянка, і далі пішки нагору.

Від метро Либідська ходить маршрутка на Підгірці (№ 735, 738). Їхати до села Ходосіївка, виходити біля магазину, гора буде ліворуч. Від метро Видубичі можна також поїхати будь-якою маршруткою в сторону Обухова, вийти біля Мегамаркета (Мануфактури) і дійти пішки.

, читайте далі...

Скелі ДовбушаРейтинг: 8.00

Скелі Довбуша - унікальні природні (і створені людиною) кам'яні масиви, названі на честь опришка (революціонера, можна так сказати) Олекси Довбуша. За легендою (для туристів, звичайно), десь тут заховане його золото.

Скелі знаходяться прямо в буковому лісі і при гарному сонячному освітленні ліс перетворюється на казкове місце.

Серед скель є багато цікавих місць, наприклад, ущелина, протиснутися скрізь яку можливо тільки тим, хто перебуває в гарній фізичній формі.

Якби не труднощі з діставанням до місця, я б поставив Скелі Довбуша в місця для обов'язкового відвідування в Україні.

Увага: Багато місць на скелях досить небезпечні, будьте дуже уважні!































Як дістатися: Найкраще, звичайно, власним транспортом - так ви зможете під'їхати під самі скелі. Варто зазначити, що до скель треба підніматись угору приблизно 3 км, якщо ви без автомобіля.

У містах-курортах на зразок Трускавця набагато простіше взяти екскурсію.

Зі Львова можна доїхати маршруткою (від залізничного вокзалу) до Труханова, потім пройти пішки. Також можна доїхати маршруткою чи поїздом до Стрия (сюди ж можна доїхати і з Івано-Франківська), далі маршруткою до Болехова, і потім маршруткою до Бубнища чи Поляниці.

Порада: У невеликих містечках в Україні набагато зручніше користуватися таксі (якщо є) чи просто просити місцевих підвезти вас за гроші. Користуватися громадським транспортом буде важко, якщо ви не місцевий і не знаєте розкладу.

, читайте далі...

Сирецький дендропаркРейтинг: 8.00

Сирецький дендропарк маловідомий не лише широкому колу туристів, але й навіть місцевим жителям. Парк створив дендролог Микола Олександрович Птіцин, про це говорить меморіальна плита на території парку. Основні роботи з наповнення парку та створення ландшафтних композицій були проведені у 1950-1960 роках, однак парк на цьому місці існував уже понад 135 років.

У парку дуже чисто і тихо, сюди зручно приходити гуляти з дітьми. Має статус "Парк-пам'ятник садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення".



У парку можна знайти й різну живність. Зважаючи на малу кількість відвідувачів, білки та птахи не особливо бояться людей і можна вільно спостерігати за ними з відстані в декілька метрів. А горішками, думаємо, можна і приманити.

























У травні в Сирецькому дендропарку розквітає багато дерев і кущів, і можна спостерігати цю красу без натовпів, які зазвичай бувають у ботанічних садах Києва.




Як дістатися: Знайти дендропарк досить непросто. Вам потрібно доїхати до метро Сирецька. Далі пройти через Сирецький лісопарк і вийти на вулицю Котовського (Тираспольську). Поверніть наліво і йдіть до входу на територію агрофірми "Квіти України". Проходьте через прохідну та шукайте вказівники на дендропарк. Години роботи: у будні з 10 до 17, по вихідних з 11 до 16.

Вхід до парку на Google Street View.

, читайте далі...

Сонячна стежкаРейтинг: 8.00

Сонячна стежка - це пішохідна доріжка довжиною 7 кілометрів у Гаспрі та Лівадії. Від Лівадії до Ореанди стежка була прокладена у 1861 році. А повністю - в 1901 році за наказом Миколи II. Тоді й отримала свої перші назви "горизонтальна" та "царська". Незважаючи на сьогоднішню назву, розташована вона практично в лісі й ідеально підходить для прогулянок у спекотні дні. Перепад висот мінімальний, тому стежка підійде абсолютно всім. Через кожні 100-200 метрів розташовані вказівники з пройденою відстанню та відстанню до мети. Також є багато лавок, цікавих рослин і оглядових майданчиків.

Проходити стежку краще з боку санаторію Рози Люксембург. У цьому випадку ви прийдете в кінці до цікавого об'єкту, а саме до Лівадійського палацу. Якщо ж піти у зворотний бік, то в кінці вийдете на трасу. Води по дорозі буде ніде купити, так що беріть із собою.




















Як дістатися: Тропа починається з парку позаду Лівадійського палацу. Їхати маршруткою №32 або №47 від речового ринку в Ялті. Закінчується біля санаторію Рози Люксембург (з боку Ялти). Їхати маршруткою №26 від речового ринку в Ялті, попросіть висадити біля початку Сонячної стежки, вона починається прямо біля траси. Або біля санаторію.

, читайте далі...

Готель ШвейцаріяРейтинг: 8.00

Про готелі ми пишемо рідко й лише про ті, які є пам'ятками. Парк-готель Швейцарія я відношу до таких (booking.com). Ми зупинялися тут під час поїздки зі Львова до Києва. Ні до сервісу, ні до номерів, ні до їжі ніяких претензій. Номери коштують цілком бюджетно для такого готелю - від $20, тому описувати їх немає сенсу, повірте, там усе на рівні. У вартість включено гарний сніданок, у номерах є все необхідне, як у набагато дорожчих готелях. Є свій пляж, добудовуються сауна та басейн.

Нам же було цікаве розташування готеля в дуже мальовничому місці на березі озера. Ввечері під час заходу сонця це казкове місце. Єдиною проблемою я б назвав комарів, тому, якщо плануєте ввечері гуляти біля озера чи сидіти на відкритих терасах, подбайте про захист.

Готель відкрився у 2012 році й належить Олексію Хахлеву, зятю Віктора Ющенка. Сподіваємось, що він розвиватиме мережу подібних готелів, тому що на даний момент у більшості міст України за такі гроші можна зупинитися лише в старих радянських готелях.


















Як дістатися: Готель знаходиться біля села Обарів, на околиці Рівного. Доїхати можна на таксі.

, читайте далі...

Казковий замок під КиєвомРейтинг: 8.00

Якщо їхати в Київ по Житомирській трасі, то праворуч, в 700 метрах від дороги, видно казковий замок. Ми кілька разів його бачили, а потім вирішили під'їхати і подивитися, що це таке. Виявилося це в'їзні ворота на найбільшу в Україні кіностудію Victoria Film Studios (Pro-TV). Всередину потрапити не можна, але сам замок пофотографувати можна.














Усередині видніються декорації в'язниці.


Як дістатися: Замок знаходиться в 20 кілометрах від Окружної дороги по Житомирській трасі. Можна доїхати будь-якою маршруткою, яка йде в бік Коростишева або Житомира, в основному вони відходять від метро Житомирська. Виходити треба біля села Гурівщина, там є надземний пішохідний перехід, щоб поїхати назад.

, читайте далі...

Картинг у ТРЦ "Термінал"Рейтинг: 7.80

Картинг у ТРЦ "Термінал" у Броварах на момент відкриття був першим критим картингом в Україні. Як на мене, відмінне місце для відпочинку. Дві траси, багато місця і, найголовніше, можна приходити взимку й у погану погоду. Додатковий плюс - картинг знаходиться у великому розважальному центрі, де є фудкорт, аквапарк, каток та інші розваги.











Як дістатися: Маршруткою від станції метро Лісова в Києві (наприклад, №404).

, читайте далі...

Парк крижаних скульптур у КиєвіРейтинг: 7.80

Взимку 2009 року в Києві біля палацу "Україна" з'явився парк льодових скульптур. Для дорослих, звичайно, не так цікаво, як для дітей, але ми відвідали і нам сподобалося. Навіть з крижаної гірки скотилися, отримавши величезний заряд позитиву :)







Як дістатися: Київ, метро Палац Україна.

, читайте далі...

Замок РадомисльРейтинг: 7.80

У 2011 році на туристичній карті України з'явився новий об'єкт - замок Радомисль. Знаходиться він у місті Радомишль Житомирської області, у 100 кілометрах від Києва.

У 1612 році монахами Києво-Печерської Лаври тут була побудована перша в Центральній Україні Папірня (паперова фабрика). При виборі місця для будівництва враховувались особливості ландшафту, який повинен був сприяти обороні при нападах. Засновником фабрики став відомий релігійний і громадський діяч того часу, просвітитель, архімандрит Києво-Печерської Лаври Єлисей Плетенецький (1550-1624). На його честь і проведена реконструкція замку Радомисль.

У 1902 році спорудження було перебудовано з використанням червоної цегли та стало млином. У 1989 році млин зробив останню партію борошна і був закинутий. У наступні два десятиліття він поступово руйнувався та перетворювався на стихійне міське звалище. Прилегла територія була заболочена та занедбана.

У 2007 році відновленням «папірні» зайнялась Ольга Богомолець - відомий лікар, меценат і громадський діяч. На місці напівзруйнованого млина, що перетворився на звалище, вона створила історико-культурний комплекс з єдиним у світі музеєм української домашньої ікони.

В ході відновлювальних робіт, які тривали більше 4 років, будівлю було очищено від 60 тонн сміття та відновлено, прилегла територія осушена, піднята над рівнем річки Мика та перетворена на ландшафтний парк. Ремонтні та реставраційні роботи велися з дотриманням стародавніх будівельних технологій, у замку відтворено інтер'єри XVII-XIX ст.

Через місцевість, де розташований замок, проходить «Шлях королів» (Via Regia). Це древній і найдовший у світі сухопутний торговий шлях, який виник ще за часів античності. Більше 2000 років тому стародавні римляни побудували в Галлії та Німеччині мережу військових доріг. Вони й понині з'єднують великі міста Західної Європи. У VII-IX ст. франки, а з Х століття - Священна Римська Імперія поширювали свої торгові та військові інтереси на схід, і вже існуючі дороги подовжилися до слов'янських земель і Києва. На наших землях шлях проходив через Микгород (стародавня назва Радомишля), Житомир, Рівне, Луцьк, Володимир-Волинський. Замок Радомисль став першим об'єктом в Україні, який отримав диплом проекту «Via Regia - культурний шлях Ради Європи».

Територія замку з усіх боків оточена водою та ландшафтним парком. Тут б'ють джерела, ростуть десятки видів рідкісних рослин, живуть видри, норки, бобри, лелеки. У воді дуже багато риби, причому є і досить великі екземпляри, наприклад, коропи вагою 5-6 кг. У різних куточках парку розташована колекція старовинних скульптур Архистратига Михаїла XVII-XVIII століть.



























У замку проводяться екскурсії для відвідувачів (вихідні дні - понеділок та вівторок). Є готель, ресторан і концертний зал. Музей радимо відвідати, навіть якщо ви не фанат релігійної атрибутики. Йому немає аналогів у світі і він справляє враження.



Також можна піднятися на верхню вежу замку, помилуватися звідти Островом Закоханих у вигляді серця, подзвонити у дзвін і загадати бажання.

Як дістатися: Прямою маршруткою від станції метро Житомирська в Києві. Час у дорозі - 1 година 20 хвилин, ціна проїзду - $3. Від автостанції можна пройти пішки (3 км) або взяти таксі за $2. Візьміть телефон таксиста, щоб повернутися назад.

, читайте далі...

ЮжноукраїнськРейтинг: 7.80

Южноукраїнськ - молоде місто, побудоване як супутник Южноукраїнської АЕС, яка виробляє 10% електроенергії в Україні. Ми приїхали сюди, щоб подивитися мальовничі пейзажі. Обидва береги Південного Бугу біля Южноукраїнська входять до складу національного природного парку "Бузький гард". Перш за все нам був цікавий протилежний берег річки Південний Буг, куди можна перебратися на досить цікавій механічній (не електричній) переправі.


Піднявшись на високі береги Південного Бугу та гуляючи вздовж них, ви можете спостерігати мальовничі пейзажі. Найкращі відкриваються біля Ташлицької ГАЕС. Це досить цікава споруда, введена в дію у 2006 році. Працює приблизно як ГЕС, але не постійно. Вода накопичується у верхньому резервуарі та спускається в пікові години, тобто тоді, коли потрібна велика кількість електроенергії.






Лише на цьому місці можна знайти цю квітку - смілку бузьку (Silene hypanica), більше вона не росте ніде.




Також було виявлено декілька монументів. Біля першого, за розповідями місцевих жителів, у 1960 році ще можна було знайти тисячі черепів прямо на поверхні.








У самому місті на березі річки можна знайти залишки млина запорізьких козаків. Поруч знаходяться скелі, на яких проводяться великі чемпіонати зі скелелазіння.


З верхньої точки сходів, що ведуть на міський пляж, відкриваються гарні панорами.




Ще більш мальовничі види ви знайдете, якщо пройдете в бік переправи, до будиночків, схожих на європейські вілли. Там є прохід під виноградником на оглядовий майданчик над Південним Бугом. У цьому місці найкраще збереглася дорога стародавнього Асгарда. Так, ви все вірно прочитали, це дійсно не жарт. Були проведені дослідження та з'ясувалося, що саме тут було місто, яке у скандинавській міфології іменується Асгард. Територія описана ісландцем Сноррі Стурлусоном у період між 1220 і 1230 рр. у Сазі про інглінгів, яка є найважливішим джерелом з ранньої історії Скандинавії. Звідси на північ прийшов Одін (батько Тора). В Южноукраїнську є історики, що присвятили цим дослідженням досить багато часу, від одного з них ми це і почули.

Заради інтересу я знайшов у Інтернеті інформацію про Сагу, і дійсно, місце дії зазначене в цьому регіоні.




Ще фотографії з Южноукраїнська












На цій карті представлені точки, в яких ми були. Будьте уважні, на стежці біля води вздовж протилежного берега річки розташована невелика електростанція, доступ на територію якої закритий. Тому, якщо не домовитеся з охороною про прохід, доведеться трохи піднятися вгору.

Як дістатися: Поїздом до станції Южноукраїнська, далі громадським транспортом або на таксі у місто, якщо хочете дивитися пейзажі. З Києва, Одеси, Вінниці та Миколаєва можна приїхати на автобусі.

, читайте далі...

Урочище "Каскади"Рейтинг: 7.80

Величезні гранітні валуни створили надзвичайно гарне місце на річці Буки на Кіровоградщині (не плутати з селищем Буки Черкаської області). Урочище знаходиться в рівнинній частині України і є одним з небагатьох рівнинних місць, де утворилися природні водоспади.














Дорога до каскадів грунтова, але мальовнича




Як дістатися: З траси Кіровоград - Умань потрібно повернути на село Злинка. До села біля 5 кілометрів і дорога в жахливому стані. Далі необхідно проїхати через усе село, це біля 8 км, і дорога буде не кращою, її ще за царя будували :) Після села почнеться грунтовка. На виїзді з села можна легко заблукати, тому дивіться нашу схему, запитуйте в місцевих, де знаходяться "каскади", або використовуйте GPS.

, читайте далі...

СтеблівРейтинг: 7.80

Стеблів - селище міського типу в Черкаській області, відоме насамперед музеєм-садибою українського письменника Івана Нечуя-Левицького. Довгий час музеєм завідував дідусь-живчик Хаврусь Сергій Левкович. Він головний історик і фотограф цього красивого селища. Дідусь був досить "просунутий", проводив екскурсії, знімав на дзеркалку, провів Інтернет у музей. Після його смерті за музеєм дивиться його сие Андрій.




Як виявилось, у Стеблеві можна спостерігати приголомшливо красиві пейзажі. Ми рідко пишемо настільки захоплені епітети, але в цьому випадку вони виправдані. Правда, врахуйте, що ми були тут на заході сонця восени, і стояла тиха безвітряна погода.

У 200 метрах від музею на високому березі видніється церква. Біля неї відкриваються чудові пейзажі на річку Рось. У цьому місці вона особливо широка завдяки невеликій ГЕС, яка стоїть у кілометрі за течією. Через річку прокладений цікавий плавучий міст.
















Друге і найцікавіше місце - це ГЕС. Імовірно, наймальовничіша мала ГЕС України. А водоспад, який утворює станція, є одним із найпотужніших рівнинних водоспадів.










Ліворуч від станції можна спуститися до водоспаду. Трохи далі буде дерев'яний міст, по якому можна перейти воду і потім піднятися на протилежний берег.






Як дістатися: Є пряма маршрутка з Києва, ходить один раз на день (розклад). Більш реально поїхати за маршрутом Київ - Корсунь-Шевченківський - Стеблів. Рейсів багато, використовуйте http://bus.com.ua. Однак, якщо ви хочете подивитися Стеблів увечері, як це зробили ми, тоді тільки на автомобілі.

, читайте далі...

Мис МеганомРейтинг: 7.60

Мис Меганом не є туристичним об'єктом - це просто природна пам'ятка. Екскурсій сюди не возять, зате влітку повно відпочиваючих. У наших друзів навіть є традиція - їздити на Меганом кожного літа.

Ми найняли таксиста й поїхали на мис із Судака. Свою прогулянку почали від мису Бугас, який знаходиться з іншого боку Меганома, якщо дивитися від Судака. Прямо по трав'яному схилу піднялися на самий верх. До речі, висота там досить велика - 360 метрів.





Потім ми спустилися до маяка і погуляли між вітряними електростанціями. Вітряків там дуже багато, навіть не знали, що у нас таке практикується. Правда, деякі з них були поламані.



На вершині мису знаходиться військова частина. Ми просто пройшли вздовж паркану і обійшли її. Спустилися на пляж по схилу з іншого боку, тобто ближче до Судака. І далі по самому пляжу вирушили пішки назад. Влітку на пляжі сила-силенна народу, є автокемпінг, що помітно по горах сміття серед каменів. У травні ми були тут одні, прогулянка дуже сподобалася.









На Меганом можна заїхати й автомобілем. Наші знайомі брали напрокат квадроцикл і піднімалися на ньому.

Порада: Пейзаж Меганома й околиць дуже відрізняється від пейзажів біля Судака й у районі Кара-Дагу, незважаючи на те, що ці місця знаходяться зовсім поруч. На Меганомі немає дерев, вся вершина мису - це степ, навіть ковила росте. Якщо погода спекотна й ви не впевнені у своїх силах, то краще утриматися від відвідування. Ми, наприклад, обгоріли навіть у травні.

Як дістатися: Маршрутки з Судака та Коктебеля можуть висадити вас біля повороту на Меганом. Краще за все просто взяти таксі з Судака. Якщо не хочете йти по дорозі вгору, то спробуйте домовитися, щоб вас завезли. Ми піднімалися просто по схилу, але це не кращий варіант. Від траси Судак - Феодосія відходить грунтова дорога на вершину мису до військової частини.

, читайте далі...

Водоспад СкакалоРейтинг: 7.60

Невеликий водоспад із незвичайною назвою розташований у мальовничому місці. Назву отримав через воду, що падає з каменя на камінь.

Як дістатися: Дорога через ліс до водоспаду починається від готельного комплексу "Водограй", розташованого недалеко від Мукачево в селищі Чинадієво. Пішки йти хвилин 15-20. Останнім часом на деревах з'явилися туристичні відмітки, що позначають стежку - звертайте на них увагу. Перед самим водоспадом буде ще декілька трохи менших водоспадів, просто обходьте їх і йдіть далі.

, читайте далі...

Збаразький замокРейтинг: 7.60

Збаразький замок знаходиться практично в центрі містечка Збараж Тернопільської області. Біля замку розбито досить симпатичний парк, де можна прогулятися та відпочити. З Замкової гори відкривається гарний вид на місто. Сам замок у хорошому стані, реставрація в ньому не проводиться, але невеликі ремонти йдуть постійно.

Був побудований у 1626-1631 роках останніми представниками роду князів Збаразьких Юрієм і Христофором. Брати були високоосвіченими, вчилися в Європі у самого Галілео Галілея. У 1612 році вони замовили проект замку в італійського зодчого Вінченцо Скамоцці. Після смерті князя Христофора у 1627 році будівництво продовжив князь Юрій. А після його смерті замок перейшов до князів Вишневецьких, які продовжили роботи з його зміцнення.

У 1649 році військо Богдана Хмельницького взяло в облогу польський гарнізон, який знаходився в замку. На допомогу прийшло військо на чолі з королем Яном Казимиром, який сам ледве не потрапив у полон. Однак татари і кримський хан, які в той час були союзниками козаків, чи то злякавшись сили війська запорізького, чи то піддавшись умовлянням польських послів, зрадили Богдана Хмельницького. Він змушений був підписати тут Зборівський договір, за яким кількість реєстрового козацтва зменшувалася з 60 тисяч до 40 тисяч. Щоправда, одночасно з цим військо запорізьке тепер отримувало офіційне самоврядування на окремих воєводствах.

Під час битви біля стін фортеці отримав смертельне поранення Іван Богун і загинув Нестор Морозенко (саме той, за яким у пісні "вся країна плаче"). Ці події надалі були описані у відомому романі "Вогнем і мечем".

В останні роки вчені провели аеросканування Збаража та з'ясували, що в місті повнісінько підземних ходів. Один з них веде від замку до монастиря Бернардинів, між якими 500 метрів.





Обійшовши навколо замку, ми спустилися в місто. І тут зрозуміли, що хочемо їсти, але поїсти було ніде: всі ресторанчики міста були заброньовані на шкільні випускні. Так що довелося запихатися ковбасою і морозивом, а запивати це все - вином.

На жаль, автостанція Збаража знаходилася на околиці містечка, тому довелося досить довго до неї йти. Місцеві жителі самі не знали точної відстані до автостанції й тому називали різні цифри, а ми їм вірили і продовжували йти :) Після чергового "там всього пару кілометрів залишилося" ми почали потихеньку виходити з себе. Добре, що по дорозі іноді зустрічалися різні сюрреалістичні пейзажі, тому йти було не так нудно.



Як дістатися: З тернопільського автовокзалу кожні 15 хвилин йдуть маршрутки на Збараж.

, читайте далі...

Водоспад ТруфанецьРейтинг: 7.60

Водоспад Труфанець - найвищий природний водоспад Закарпаття (36 м). Один із найбільш легкодоступних в Україні, бо розташований прямо біля дороги. Ніякої туристичної інфраструктури поряд немає, навіть автомобільної стоянки. Але є місток для глядачів.

Як і будь-який водоспад, має різну кількість води у різні пори року. Фотографія зроблена у кінці квітня і водоспад досить повноводний у цей час.






Як дістатися: Водоспад Труфанець розташований на трасі Ясіня - Рахів, не помітити його неможливо.

, читайте далі...

Палац Грохольського у ВороновиціРейтинг: 7.60

У Вороновиці знаходиться палац Грохольських - Можайських (70-ті роки XVIII століття). Навколо палацу розбито парк, щоправда, він у досить занедбаному стані.










Всередині будівлі знаходиться музей історії авіації та космонавтики. Вхід - $1. Експонатів не так багато, але чому б не відвідати, коли вже ви приїхали, тим більше, інших туристів зазвичай немає. На стелях - красива ліпнина.

Те, що в палаці зробили саме такий музей, не випадково. У 1869-1876 роках місцевим управителем був Олександр Можайський. Він розробив модель повітряного змія, який тягнули троє коней і він міг утримати людину в повітрі. Конструкція стала прототипом планера. І це за 30 років до польоту братів Райт. Усі випробування проводилися тут же, на берегах Південного Бугу.








Хороша стаття з історією і старими фотографіями тут.

Як дістатися: Автобусом із Вінниці в бік Умані, Тульчина, Немирова, їхати 30 хвилин. Виходити потрібно відразу на в'їзді до Вороновиці, де багато кафе та магазинчиків. Палац можна побачити здалека; також там є вказівник на музей космонавтики. Далі необхідно пройти пішки приблизно 15 хвилин. Є і маршрутки прямо до Вороновиці, довезуть до самого палацу.

, читайте далі...

Головна астрономічна обсерваторія НАН УкраїниРейтинг: 7.60

Головну астрономічну обсерваторію (ГАО) НАН України засновано 17 липня 1944 року з ініціативи відомого вченого, астронома та геофізика Олександра Яковича Орлова (1880-1954). Розташована вона за 12 км на південь від центра Києва в Голосіївському лісі (звідси походить її неофіційна назва - Голосіївська).

Зусиллями ГАО були побудовані спостережні бази на горі Майданак (Узбекистан), Болівійська національна обсерваторія (м. Таріха, Болівія) та високогірна обсерваторія на піку Терскол (3100 м, Приельбрусся, Російська Федерація). Будівництво останньої було розпочато у 1970 році. Тепер ця філія є однією з наглядових баз ГАО.

З 1991 року обсерваторія координує діяльність установ України з проблеми координатно-часового забезпечення, бере участь у виконанні державної космічної програми України та Державної екологічної програми.

Перелік телескопів можна подивитися на офіційному сайті.












Як дістатися: ГАО знаходиться за адресою вул. Академіка Заболотного, 27. Їхати тролейбусом №11 від метро Либідська, Голосіївська чи Виставковий центр (до кінцевої зупинки) чи маршруткою №156 від Бесарабської площі, проходить через метро Либідська, Голосіївська та Виставковий центр (виходити на зупинці "Астрономічна обсерваторія").

На територію обсерваторії можна зайти, але до самих телескопів доступ обмежений. Усі екскурсії проводяться тільки для груп за попереднім замовленням з понеділка по п'ятницю. Групи від 10 чоловік можуть відвідати музей з 10 до 16. Групи від 5 чоловік можуть подивитися на зірки в телескоп з 19 до 21. Групи від 20 чоловік можуть прослухати лекцію на будь-яку цікаву тему. Телефони: +38 (044) 526-47-58, (044) 486-23-91.

Київські турфірми проводять екскурсії у вихідні, шукайте інформацію в Google.

, читайте далі...

Палац графині ПаніноїРейтинг: 7.60

Палац у неоготичному стилі був побудований у 1834-1840 роках за проектом Ельсона і Гуіта для друга імператора Олександра I, міністра освіти Росії Олександра Голіцина. Наприкінці 19 століття палац купила графиня Паніна. Цей маєток відвідували Максим Горький, Антон Павлович Чехов, Іван Бунін, Федір Шаляпін, а у 1901-1902 роках тут відпочивав Лев Миколайович Толстой.

Палац на даний момент є приймальним відділенням санаторію "Ясна поляна". Назва була дана на честь відомого родового маєтку Льва Миколайовича Толстого під Тулою. Можна вільно увійти на територію та погуляти навколо палацу.




Як дістатися: Маршруткою №26 Ялта - Алупка.

, читайте далі...

Парк ПарадізРейтинг: 7.60

Один з наймолодших парків Криму Парадіз розташований на території санаторію "Айвазовське". Він був закладений у 1964-66 роках на місці колишніх виноградників. Однак не все було змінено - наприклад, ви можете знайти в парку оливкоий гай, якому більше 200 років. З 2003 року проводиться реконструкція й за основу нової композиції були взяті міфи, легенди та історичні факти, пов'язані з цим місцем.

На даний момент (2013) парк ще не закінчений. Тобто крім готових композицій можна спостерігати також техніку та робітників, які продовжують розширювати паркову територію. Парк розташований на схилах, пройшовши його весь і спустившись на набережну, доведеться досить довго підніматися нагору. Ми проїхали на гольф-машинці за 10 грн ($1), правда, довелося чекати в черзі близько 40 хвилин!

Особливість парку в тому, що дерева тут висаджені не по одному, а гаями. Таким чином, з часом деякі частини парку перетворилися на ліс. Серед них багато досить екзотичних, привезених з інших континентів, є навіть пальми. Вхід до парку платний і досить дорогий як для парку - близько $8. Для груп проводяться екскурсії.












































Як дістатися: Маршруткою з автовокзалу Ялти до Партеніта, виходити на зупинці "Санаторій Айвазовське". Таксі з Ялти - 120-150 грн. Можна вийти на трасі Ялта - Алушта, попросіть зупинити біля повороту на Айвазовське й далі пройдіть пішки близько 1,5 км. По трасі ходить багато транспорту, як кримський тролейбус, так і маршрутки.

, читайте далі...

Парк Островського в КоростеніРейтинг: 7.60

Парк імені Островського - головна визначна пам'ятка міста Коростень. Кожного року у вересні в парку проходить вже досить відомий фестиваль дерунів. Крім нього в місті можна ще відвідати Музей Локомотивного депо (тим, кому це цікаво) і прогулятися по центральній вулиці Михайла Грушевського.


Парк розташований у центрі міста, на гранітних берегах річки Уж. Основний благоустрій був проведений в останні роки. З'явився міст через річку, величезна статуя князя Мала та інші скульптури, багато прогулянкових доріжок, переважно завдяки небайдужим громадянам, які пожертвували кошти на відновлення парку.

Взагалі парк дуже зручний, щоб приїхати сюди у вихідний день з Києва. Ми так і зробили. Півтори години нам цілком вистачило на неспішну прогулянку, парк невеликий. На фотографіях немає фонтанів, оскільки ми були в листопаді й вони вже не працювали.




































На вершині гори стоїть пам'ятник князю Малу, який правив у X столітті. Встановлений на честь 1300-річчя Коростеня.




Тут же зведений макет дерев'яних укріплень стародавнього міста Іскоростень.


Під горою, на якій стоїть статуя Мала, розташований об'єкт Скеля. Це військовий музей колишнього секретного командного центру, побудованого в 1935-37 рр. Всередині скелі розташовано біля 30 кімнат.










Як дістатися: Коростень дуже вдало розташований на Варшавській трасі. Маршрутки з Києва ходять від метро Святошин (звідси), їхати 2 години, вартість $6. У Коростені можна попросити зупинити біля парку. Назад до Києва маршрутки ходять від залізничного вокзалу, платформа №10. Коростень - великий залізничний вузол, однак, враховуючи ідеальну якість Варшавської траси, не бачимо сенсу їхати електричкою чи поїздом.

, читайте далі...

Бирючий острівРейтинг: 7.40

Бірючий острів - коса в Азовському морі, на якій знаходиться унікальний Азово-Сиваський національний природний парк. На даний момент доступ до заповідника обмежений, просто так туди не потрапиш. Тому найкращим варіантом буде екскурсія з турфірмою.

Берегова лінія нагадує тропічні курорти. Через відсутність туристів берег і весь острів дуже чисті.

Мушу розчарувати тих, хто хоче побачити й пофотографувати тварин. Їх там багато, це правда. Але простору набагато більше, ніж, наприклад, в Асканії, тому місцевих оленів, коней та інших тварин можна побачити лише здалеку.











Як дістатися: Коса розташована на північному заході Азовського моря. Доступ обмежений, потрапити можна лише у складі організованої екскурсії. Ми діставалися на кораблику з Генічеська.

, читайте далі...

Сплав по ТисіРейтинг: 7.40

Сплави довгий час ми обходили стороною, і перший раз вирішили спробувати тільки через 5 років після початку наших активних подорожей.

Тиса в районі Хуста, де і проходив сплав - досить спокійна річка, тому готуйтеся до того, що гребти доведеться багато. Найголовніше - не забудьте рукавички, без них мозолі гарантовані. Головний убір і сонцезахисні окуляри теж не завадять, бо декілька годин ви будете під сонцем, і не буде де сховатися.

Як дістатися: Сплави проводяться тільки за попереднім замовленням, тому при замовленні буде вказане місце збору. Орієнтовно це місто Хуст, куди можна доїхати маршруткою з Мукачева.

, читайте далі...

Зорбінг у КиєвіРейтинг: 7.40

У Києві у Протасовому яру вже декілька років пропонують незвичайний вид розваг - зорбінг. Це коли вас запихають усередину великої надутої кулі та пускають під гірку. Найбільшу рекламу цього виду розваг зробив Джекі Чан у фільмі "Зброя бога" (відео).

Є декілька видів спуску: одиночний, подвійний, з водою в кулі та без. Із собою потрібно взяти зручний одяг і шкарпетки. Жінкам у спідницях спускатися буде дуууже незручно. Ми спускалися по одному, без води. Відчуття у кожного, звичайно, індивідуальні - наприклад, мені було трохи страшно :)

Цікавий момент. Якщо вас декілька, то підніміться на гору праворуч від спуску. Коли куля з кимось буде котитися вниз, ви почуєте досить гучне дихання того, хто сидить усередині кулі, хоча він знаходиться від вас у 30 метрах.











Як дістатися: Від станції метро Олімпійська їхати тролейбусом №40 або маршруткою №495 до Протасового яру.

, читайте далі...

Оглядовий майданчик на Червонозоряному проспектіРейтинг: 7.40

У Києві на даху однієї з житлових висоток за адресою пр.Червонозоряний, 4-А знаходиться оглядовий майданчик. Він облаштований, є біноклі, стільці, столики, чай, кава і т.д. Вхід на майданчик праворуч у будинку, якщо дивитися з боку дороги.





















Як дістатися: Будь-яким транспортом до Севастопольської площі від метро Шулявська, Лук'янівська. Є й багато інших маршрутів із різних місць Києва. Від площі - 5 хвилин пішки.

, читайте далі...

Печера Молочний камінь у Карпатському біосферному заповідникуРейтинг: 7.40

Екостежка до печери Молочний камінь знаходиться у Карпатському біосферному заповіднику й починається в селі Велика Уголька. Ми проходили маршрут з групою, але його можна відвідати й самостійно. Вхід платний, квитки купите у працівників заповідника в будиночку, розташованому внизу біля входу на стежку.




Перші 500-700 метрів можна проїхати й на автомобілі, навіть не на джипі. Але будьте дуже уважні: навіть у суху погоду на дорозі можуть бути мокрі місця. Під час нашої прогулянки молода сім'я намагалася піднятись автомобілем і застрягла. Якби поруч не було нашої групи, що витягла авто з великими труднощами, довелося б іти в найближче село за конем.

Маршрут цікавий з декількох причин. По-перше, він чимось закінчується, в даному випадку печерою. А по-друге, вся стежка проходить через незайманий буковий праліс, внесений до світової спадщини ЮНЕСКО (в Україні всього 4 таких об'єкта).
















Це справді унікальне місце. Сюди важко дістатися, під'їзна дорога дуже погана, і протягом року на стежку виходить лише декілька тисяч туристів. Перепад висот - 400 метрів. Для огляду печери обов'язково візьміть ліхтарик, без нього ви не побачите потоки з вапняку, що дали назву печері. У печері є секретний хід, який не так просто знайти: він веде на другий поверх і закінчується ще однією кімнатою, але туди ми не намагалися пробратися. Загальна довжина печери - 92 метри.




Якщо ви фотограф, візьміть із собою кольорові ліхтарі - в печері можуть вийти дуже цікаві фотографії.

Маршрут позначений кількома табличками, так що не заблукаєте. Врахуйте, що ніякої туристичної інфраструктури, крім інформаційної, на стежці й поряд із нею немає. Повна прогулянка займе не менше 4 годин, так що беріть воду та бутерброди. Хоча воду можна буде набрати й дорогою у струмках. Ще важливий момент - на більшій частині маршруту у вас не буде мобільного зв'язку.



Цей маршрут можна поєднати з маршрутом до карстового мосту. Тобто піднімаєтеся до печери, далі не спускаєтесь, а йдете лісом по перевалу до карстового мосту та спускаєтесь у село Мала Уголька. В такому випадку маршрут розтягнеться на весь день. Але самостійно йти немає ніякого сенсу, ви просто заблукаєте. Хіба що знайдете в Інтернеті чийсь GPS-трек.

Детальний опис маршруту можна знайти на сайті заповідника.

Як дістатися: Cпочатку потрібно доїхати автомобілем до села Велика Уголька, проїхати через усе село до самого кінця дороги й адміністративної будівлі біосферного заповідника. Далі тільки пішки, підйом по екостежці. На карті вказано початок маршруту.

, читайте далі...

КіровоградРейтинг: 7.40

Кіровоград (до 1924 року Єлисаветград) розташований у самому центрі України. В області є навіть село Добровеличківка, де встановлений знак географічного центру країни.

У місті приємно прогулятися по Дворцовій вулиці та прилеглих вулицях, на набережній Інгулу й у дендропарку. Біля кожного цікавого об'єкта стоїть красива табличка з описом (їх дуже багато). Таблички, як і багато іншого, є частиною великого проекту "Єлисаветград - креативне місто", який щомісяця виділяє гранти на реалізацію цікавих ідей, і який курує молодий чиновник Олександр Шаталов. Ми були в дуже багатьох містах і країнах, бачили схожі речі, але виконання на такому рівні ми не бачили ще ніде, так що в цьому плані Кіровоград здивував.


Всі пам'ятки з'єднані лінією, по якій ми й гуляли. Причому ми не знали, що це саме лінія по пам'ятках, випадково зрозуміли :)


У центрі облаштовані з'їзди для колясок і велосипедів.


Почати варто з вулиці Дворцової та прилеглих вулиць. Колишня назва - вулиця Леніна, але Ленін там тільки один, а старовинних особняків багато, тому вождь світового пролетаріату програв з великим рахунком.






















Центром міста вважається площа Кірова, однак вона менш цікава, ніж сама Дворцова вулиця.










Невелика ділянка набережної річки Інгул з обох боків проспекту 50-річчя Жовтня облаштована.


Найновішою визначною пам'яткою міста є дендропарк. Це велика паркова зона з безліччю квітів, гарних композицій, атракціонів і невеликим зоопарком. Навесні в парку висаджують 150 тисяч тюльпанів. На даний момент планується будівництво аквапарку.








Ще фотографії Кіровограду
































Як дістатися: Дістатися до Кіровограда трохи складніше, ніж в інші обласні центри. Прямих потягів практично немає, зазвичай до Кіровограду йдуть причіпні вагони, що передаються від поїзду до поїзду. З Києва їхати біля 6 годин. У Кіровограді є також автобусна компанія "Імперія-авто", розклад дивіться у них на сайті.

, читайте далі...

Кам'яне (Камінне) селоРейтинг: 7.40

Кам'яне (Камінне) село - одне з маловідомих цікавих місць України. Представляє собою декілька гектарів лісу, на яких розкидані валуни величезних розмірів. В принципі величезні округлі валуни можна знайти в багатьох місцях країни, однак лише в Кам'яному селі вони досить великих розмірів і знаходяться у глухому лісі.

Вчені поки не змогли точно визначити походження каменів. Варіанта два: камені були принесені льодовиком зі Скандинавії чи камені - це залишки древніх високих гір, які перебували на цій території та були оголені льодовиком.

Камені розташовані в певних місцях, що говорить про можливе пересуванні їх нашими предками з місця на місце. Як це здійснювалося, теж поки невідомо, оскільки вага каменів просто величезна.

Ніякої інфраструктури біля Кам'яного села немає, воду і їжу беріть із собою. Також там може не працювати мобільний зв'язок.




























Як дістатися: Кам'яне село знаходиться в 2 км від села Рудня-Замисловецька, в 27 кілометрах від Олевська й у 260 км від Києва. До Олевська веде чудова Варшавська траса, місто знаходиться у 5 км від неї. Далі, до самого Кам'яного села, дорога не особливо гарна. Ми йшли 2 км пішки від села Рудня-Замисловецька. Орієнтир - дерев'яний міст, за ним направо. Можна під'їхати автомобілем прямо до валунів, однак лісова дорога не в найкращому стані. Краще не ризикуйте, витягнути з бруду вас буде нікому.

У селі є адміністрація місцевого лісового господарства. Від неї до Кам'яного села є кілька вказівників.

, читайте далі...

Національний природний парк «Пирятинський»Рейтинг: 7.40

Ми іноді їздимо в місця, куди туристи зазвичай не добираються, просто тому, що не знають про них. Національний природний парк «Пирятинський» одне з таких місць. Він був заснований в 2009 році з метою вивчення та збереження існуючої екосистеми, в Пирятинському районі, в долині річки Удай.


У парка є кілька відділень, ми відвідали тільки одне, в районі села Кейбалівка. Цікава назва, ніхто не знає точно звідки вона пішла. Варто сказати, що в Україні в 2000-х було створено досить багато національних парків. На жаль, державне фінансування на даний момент це тільки невеликі зарплати співробітникам. Все інше робиться на ентузіазмі. Співробітники парку молодці, спорудили кілька місць для відпочинку, поставили стенди, стежать, щоб браконьєри не ловили багато риби, проводять дослідження екосистеми.

Найкрасивіше в парку - його основна артерія річка Удай. Це одна з річок, в життя якої, людина втручалася не так сильно, цим вона і цінна. У нас вийшло проїхатися по річці на човні, враження суто позитивні.

Перед цим трохи погуляли в околицях, бачили багато птахів. Правда без професійного гіда ми навряд чи змогли б визначити, що там за птахи :). І добре, що був бінокль.

У парк можна легко приїхати у вихідний день з Києва. Харківська траса, практично ідеальна, тому 160 км пролетять дуже швидко. Ось кілька гарних місць з координатами, де можна влаштувати пікнік і подивитися мальовничі пейзажі. Можна приїхати з вудкою і половити рибу під час пікніка (якщо, звичайно, зараз не весна і не нерест).

Місце для відпочинку (N 50°20.134', E 032°29.707'). Тут стоїть один з інформаційних стендів, який чомусь проспонсорувала Канада.






У США зростає найбільше рослина в світі - секвоя. А тут ми знайшли найменшу - вольфію. На наступному фото шукайте маленькі зелені точки.


За кілометр від місця відпочинку, є "тарзанка" (N 50°20.433', E 032°29.280'), тут можна скупатися.






Острів Триб (N 50°18.238', E 032°30.652'), дуже гарне місце. Тут розташована хороша зона для відпочинку, є де зробити юшку, де поїсти, помити руки, є туалет і навіть волейбольний майданчик. Єдина проблема, дістатися сюди без човна не вийде. Оптимально, звичайно, домовитися з кимось із Кейбаловского відділення, щоб вас на човні переправили туди і забрали. Але я не знаю їхніх телефонів, а сайт парку зараз не працює. В принципі, думаю, можна домовитися і з кимось із місцевих. У будь-якому випадку, якщо вирішите потрапити на острів, то спробуйте пошукати телефон Кейбаловского відділення парку, можливо сайт буде вже працювати або з'явиться новий. Перевірте також сторінку на facebook. Ми відпливали до острова з цього місця (N 50°18.369', E 032°30.076', див. відео нижче). Можна спробувати під'їхати сюди і попросити когось перевезти вас на острів, а потім забрати.








Деякі квіти, які ми зустріли в парку










Зайшли у високу кропиву


Подивилися красиві пейзажі


Невеличке відео з красивими пейзажами парку.

Головний офіс парку розташований в місті Пирятин (N 50°14'26.14" E 32°30'33.47").

Як дістатися: Місця, які ми відвідали знаходяться вздовж річки Удай між селами Гурбинці і Кейбалівка, це в 9-ти кілометрах від траси Київ - Харків. Громадського транспорту до самого села, мабуть, немає.

, читайте далі...

Виставка живих тропічних метеликів у КиєвіРейтинг: 7.20

У 2009 році в Ботанічному саду імені М.М. Гришка в Києві проводилася виставка живих тропічних метеликів. Для комфортного існування метеликів необхідна висока температура, тому виставка проводилась у спеціальному приміщенні, по якому вільно літали метелики. Їх можна було фотографувати, але не можна було чіпати руками. Правда, деякі метелики самі сідали на людей.



































Як дістатися: Від станції метро Дружби народів пройти пішки по бульвару Дружби народів і вулиці Бастіонній приблизно 15 хвилин. Також можна доїхати від залізничного вокзалу на тролейбусі 14.

, читайте далі...

Олешківські піскиРейтинг: 7.20

Олешківські піски - другий за величиною піщаний масив у Європі після Рин-пісків у Казахстані. Не вірте тим, хто пише, що це найбільша пустеля в Європі. Незважаючи на те, що ми вказали тег "пустеля" в цій статті, Олешківські піски не є пустелею.

Правда, піску там вистачає, і від звичайної пустелі, на мій непрофесійний погляд, дане місце не відрізняється. Раніше на цій території був військовий полігон, де відпрацьовували бомбометання. В Інтернеті читав, що знаходили снаряди, тому краще бути обережними. Також знайшов інформацію, що вже пропонують тури на квадроциклах в Олешківських пісках, прямо як у Єгипті.





Також Олешківські піски можна побачити з літака, якщо летіти в напрямку Крима.

Як дістатися: Найближчі міста - Херсон, Цюрупинськ, Нова Каховка. До самих пісків дістатися можна лише своїм ходом (автостоп, маршрутки до найближчих сіл). Найкраще взяти екскурсію.

, читайте далі...

Кар'єр Високий каміньРейтинг: 7.20

Неподалік Києва вздовж Житомирської траси розташовано декілька цікавих гранітних кар'єрів. Зараз вони заповнені водою та перетворилися на дуже мальовничі куточки природи.

Ми відвідували кар'єри у квітні, тому інших туристів не бачили. Але, судячи по сміттю, влітку тут повно відпочиваючих.















Окрім кар'єра Високий камінь рекомендуємо також відвідати розташований неподалік Коростишівський кар'єр.


Як дістатися: По Житомирській трасі їхати до повороту на Новогородецьке, далі в напрямку Городського до розвилки, де повернути наліво. Як побачите паркан і технологічні споруди, то кар'єр буде буквально через 200-300 метрів ліворуч від дороги. Його не видно, тому орієнтуйтеся на інші автомобілі, або робіть як ми - виходьте з машини та шукайте :)

, читайте далі...

СамчикиРейтинг: 7.20

Самчики - чудово збережений палацово-парковий ансамбль в однойменному селищі у Хмельницькій області. Являє собою садибу Яна Хоєцького, побудовану на початку 18 століття й оточену красивим парком.


Всередині садиби нам навіть провели екскурсію всього за $1,2. Жінка, яка її проводила, спочатку подумала, що ми прийшли розписуватися, з чого ми зробили висновок, що в садибі знаходиться ЗАГС. Але ми були б зовсім не проти розпису в такому романтичному місці :)


Як дістатися: Експресом чи нічним поїздом до Хмельницького або нічним поїздом до Старокостянтинова, звідти - на автобусі з автовокзалу до Самчиків. Ми їхали до Старокостянтинова і брали таксі, їхати менше години. Рекомендуємо саме такий варіант, тому що зекономить купу часу, тим більше, на Самчики ходить дуже мало автобусів. Візьміть телефон у таксиста і через 1-2 години він забере вас назад.

, читайте далі...

Карстовий міст у Карпатському біосферному заповідникуРейтинг: 7.20

Одне з найбільш вражаючих місць у Карпатах - це карстовий міст у біосферному заповіднику біля села Мала Уголька. Маршрут починається від адміністративної будівлі біосферного заповідника. Орієнтир - кінець дороги (точніше, її подоби) в селі. Далі праворуч буде переїзд по воді через річку і трохи далі - міст для пішоходів. Адміністративна будівля знаходиться ліворуч, а початок маршруту - через міст і направо. Подальший орієнтир - місцева школа, стежка починається відразу за нею.


Це справді унікальне місце. Сюди важко дістатися, під'їзна дорога дуже погана, і протягом року на стежку виходить лише декілька тисяч туристів. Перепад висот - 450 метрів. Сам карстовий міст, який знаходиться наприкінці маршруту, на думку вчених, утворився ще в той час, коли Карпати були морським дном.




На стежці розташовано ще декілька цікавих об'єктів. Відмінні панорами на каньйон річки Тиса та румунську частину Карпат відкриваються зі скелі Чур. А трохи нижче розташована найбільша печера Українських Карпат - Дружба. Довжина розвіданих проходів - близько 1 км. Щоправда, вона взагалі не розрахована на відвідування туристами, навіть вхід досить важкий.


Маршрут позначений кількома табличками, так що не заблукаєте. Врахуйте, що ніякої туристичної інфраструктури, крім інформаційної, на стежці й поряд із нею немає. Повна прогулянка займе не менше 4 годин, так що беріть воду та бутерброди. Хоча воду можна буде набрати й дорогою у струмкахЩе важливий момент - на більшій частині маршруту у вас не буде мобільного зв'язку.

Маршрут цікавий з декількох причин. По-перше, він чимось закінчується, в даному випадку мостом. А по-друге, вся стежка проходить через незайманий буковий праліс, внесений до світової спадщини ЮНЕСКО (в Україні всього 4 таких об'єкти).




Цей маршрут можна поєднати з маршрутом до печери Молочний камінь. Тобто піднімаєтеся до печери, далі не спускаєтесь, а йдете лісом по перевалу до карстового мосту та спускаєтесь у село Велика Уголька. У такому випадку маршрут розтягнеться на весь день. Але самостійно йти немає ніякого сенсу, ви просто заблукаєте. Хіба що знайдете в Інтернеті чийсь GPS-трек.

Детальний опис маршруту можна знайти на сайті заповідника.

Як дістатися: Cпочатку потрібно доїхати автомобілем до села Мала Уголька, проїхати через усе село до самого кінця дороги й адміністративної будівлі біосферного заповідника. Далі тільки пішки, підйом по екостежці. На карті вказано початок маршруту.

, читайте далі...

БакотаРейтинг: 7.20

Неподалік Кам'янець-Подільського є місцевість Бакота. Вона знаходиться на території Національного природного парку "Подільські товтри". Зараз так називають високі береги Дністра, розташовані поблизу печерного монастиря XI-XIV століття. Місцевість дуже гарна, зверху відкриваються чудові краєвиди. В останні роки Бакота стала притулком толкієністів і послідовників численних екзотичних релігій.








До монастиря необхідно спускатися по мальовничій стежці. Ми були в шортах, до того ж, стояла страшенна спека, тому не пішли. Біля монастиря можна набрати воду в джерелі. 




Як дістатися: Тільки машиною. Від Кам'янець-Подільського необхідно їхати до села Грушка, відразу за яким будуть поворот направо і вказівник на монастир. Далі їдьте по грунтовій дорозі за вказівниками до самого обриву.

, читайте далі...

Поліський природний заповідникРейтинг: 7.20

На півночі України біля кордону з Білоруссю розташований Поліський природний заповідник, створений у 1968 році з метою збереження характерних для Полісся соснових лісів і боліт. Дістатися сюди автомобілем із Києва можна менше ніж за 4 години. У селі Селезівка розташована центральна садиба заповідника, де є візит-центр і невеличкий музей природи. Біля садиби починається маркована екостежка (3 км), на якій установлено інформаційні таблички.

Ми провели в заповіднику два дні. Ночували в дерев'яних будиночках на території садиби, можна сказати, в лісі. В будиночках нічого немає, крім спальних місць (у деяких є ще умивальники), тому помитися не вийде. Але є пічки, холодно не буде навіть узимку. Воду для чищення зубів, умивання та вживання набирали з криниці. Харчувались у їдальні садиби. 

З мобільного зв'язку працює тільки Київстар. Будьте уважні - телефон може переключитись у білоруський роумінг. 

Що там робити? Це ліс. Ліс красивий, різноманітний. Наявність величезної кількості боліт зробило цей район малодоступним для людини та непридатним для сільського господарства. Це врятувало від винищування різних тварин. Ми не бачили великих тварин, але знайшли багато маленьких. Найцікавішою знахідкою була лісова миша-соня. Вона любить сидіти у шпаківнях. Тому, якщо бачите сліди екскрементів біля дірки у шпаківні, то цілком імовірно, що там буде соня. Ми два рази дивилися таку шпаківню й обидва рази знаходили соню. Цікаво, що миша не тікала відразу в ліс, а обидва рази стрибала на спину комусь із нас і сиділа там близько хвилини.

Знаходили також сліди, наприклад, лосині. А деякий час тому в 50 метрах від будиночків у садибі знайшли сліди вовка. Бачили декілька бобрових гребель на болотах.

Але найцікавіше в околицях для широкого кола туристів - це гриби та ягоди. Навесні та влітку ягідний сезон, восени, відповідно, грибний. Грибів настільки багато, що в деяких людей із нашої групи почалася "грибна лихоманка". Вони відмовлялися від екскурсій і вставали о 6 ранку, щоб назбирати побільше грибів :) Оскільки гриби тут ніхто, крім туристів, не збирає, то вони виростають до неймовірних розмірів, я раніше таких величезних не бачив. Тому, якщо ви хочете назбирати грибів, то сюди можна приїхати вранці на машині, погуляти в лісі весь день і повернутися додому ввечері.

У заповіднику з часів Київської Русі збереглась унікальна форма бджільництва - бортництво. Багато місцевих жителів роблять спеціальні вулики та розвішують їх у лісі. Сім'ї бджіл знаходять їх і оселяються.





















































































Як дістатися: З Києва їхати близько 4-х годин автомобілем. Орієнтир - грунтова дорога від села Сирниця до села Селезівка. Центральна садиба заповідника знаходиться в селі Селезівка. Ми їздили в організований тур від компанії "Унікальна Україна". Також сюди їздять з велотурами Веловуйки.

, читайте далі...

Експериментаніум у КиєвіРейтинг: 7.20

У вересні 2012 року в Києві відкрився науково-розважальний центр "Експериментаніум". На двох поверхах розташовані спеціальні атракціони, що знайомлять дітей і дорослих зі світом науки. Якщо у вас є діти, то відвідати це місце варто обов'язково, але і батькам тут буде цікаво. Де ще можна побачити справжній торнадо, підняти самого себе вгору чи доторкнутися до кулі, на яку подана напруга 10000 вольт.
























Як дістатися: Вулиця Верхній вал, 2А. Метро Контрактова площа, вийти в бік вулиць Верхній вал і Нижній вал. Ціна дорослого квитка - $10. Розклад роботи: 9:30 - 19:00 у будні, 10:00 - 20:00 у вихідні та свята.

, читайте далі...

Морозівський вугільний розрізРейтинг: 7.20

Морозівський вугільний розріз - одне з незвичайних місць Кіровоградщини. Являє собою кар'єр довжиною 6 км у формі літери Г. До 2009 року тут видобували природні копалини, але потім підприємство не впоралося з боргами й робота зупинилася. Як і багато інших занедбаних кар'єрів, він швидко заповнився грунтовими водами. Так він виглядав у 2009 році, а ось так зараз.








Особливий колорит кар'єрові надають величезні механізми. Правда, на даний момент зовнішній вигляд кар'єра змінюється день у день. Вода досить швидко піднімається, а метал розбирають на переплавку. Тому величезний крокуючий екскаватор вагою 4000 тонн, який півроку виглядав так, зараз (липень 2013) розібраний на 70%.


Кар'єр охороняється, тому вниз ми не спускалися, походили згори. Будьте обережні, схили в деяких місцях виглядають дуже небезпечно і можуть обсипатися.


Як дістатися: Кар'єр знаходиться біля траси Кіровоград - Олександрія, біля села Пантаївка. Автобусів на цьому напрямку досить багато (розклад). Вийти можна як у селі Пантаївка і пройти пішки близько 2 км, так і за селом, біля лісопосадки та невеликого місця для паркування машин, звідки ми йшли до кар'єра 400 метрів.

, читайте далі...

ДенишіРейтинг: 7.20

Дениші - невеличке село біля Житомира. Тут знаходиться декілька цікавих і мальовничих місць. У самих Денишах на іншому березі річки Тетерев розташовані руїни садиби цукрозаводчиків Терещенків (кінець XIX століття). Скелясті береги біля греблі популярні серед скелелазів усіх рівнів. Неподалік у селі Тригір'я  знаходиться монастир, з території якого відкриваються гарні краєвиди. Всі ці місця знаходяться поруч, сюди можна приїхати і просто погуляти годину-дві, а також зупинитися з наметом або відпочити в бальнеологічному санаторії "Дениші".


























Як дістатися: Дениші знаходяться у 20 км від Житомира, до села веде асфальтована дорога. З Києва до Житомира ходять маршрутки від метро Житомирська (2 години, $5-6). На автовокзалі Житомира необхідно пересісти на маршрутку №109, яка ходить до санаторію "Дениші" раз на годину ($1). Виходити потрібно біля греблі, трохи не доїжджаючи до кінцевої зупинки.

, читайте далі...

Трахтемирівський півострівРейтинг: 7.20

Трахтемирівський півострів - це цікаве місце на березі Дніпра. На його території знаходиться Державний історико-культурний заповідник "Трахтемирів" . За даними археологів тут були поселення 120 тисяч років тому. У XVI столітті село Трахтемирів було передано козакам, побудовані церкви, госпіталь, верф, монастир. На даний момент нічого з цього не збереглося, залишилися тільки численні козацькі могили.

Ще зовсім недавно вхід на територію заповідника був обмежений через мисливський будиночок, одного з можновладців. Навіть силу до туристів застосовували. Однак у 2014 році ситуація повністю змінилася і у вас є можливість подивитися закриту донедавна місцевість.

Дороги на півострові є, проте не скрізь і не особливо гарні. Якщо ви на автомобілі, то півострів варто розділити на дві половини, ліву і праву. З лівого боку до сіл Великий Букрин і Трахтемирів, а також до мисливського будиночка веде досить непогана асфальтована дорога. З правого, до села Григорівка, а також до недобудованої Канівської ГАЕС теж асфальтована дорога трохи гіршої якості. А ось між лівою і правою стороною тільки грунтові дороги, причому не скрізь нормальні для легкових автомобілів. Ми проїхали від села Великий Букрин до Григорівки, однак, якщо ви любите свій автомобіль, то не робіть так.

Отже, що ми подивилися:


Зупинилися на оглядовому майданчику біля села Трахтемирів (N 49°58.332', E 031°19.796'). Тут в лісі можна знайти досить багато німецьких окопів 1943 року. Радянська ж армія була на іншому березі Дніпра.

У ті роки річка була набагато вужча. Нинішній же вигляд, вона отримала після будівництва Канівської ГЕС. Ширина Дніпра , яка відкривається з оглядового майданчика десь 8 кілометрів. Через наповнення водосховища, яке почалося в 1974 році, були знищені десятки сіл, і з цієї точки можна добре оцінити масштаби події.

Пляжів, на жаль, немає, всі берега заболочені.




Далі поїхали до мисливського будиночка (N 49°59.084', E 031°20.173'). Довгий час, територія навколо нього була закритою і охоронялася. Але зараз власник втік до Росії, а охорону розігнала, судячи з усього, "Самооборона", бо там немає жодної живої душі! Все занедбане.








На даний момент висять такі стрічки


На будівлі цікаві флюгери, всі різні.






І ворота з кабанчиками. На них тут любили полювати.


Вся територія навколо будиночка викладена плиткою. Навіщо було витрачати стільки грошей - не зрозуміло.




До води ведуть сходи, однак вони вже починає потихеньку розвалюватися, тому краще обійти по дорозі.


Внизу є занедбане приміщення з фінського дерева, яке використовувалося як ресторан.










Якщо побродити навколо, то в лісі можна знайти могилу радянських солдатів.


А також занедбаний козацький цвинтар (N 49°58.924', E 031°20.357'), який є місцевою історичною пам'яткою. На кладовищі можна знайти як відносно недавні могили, так і справжні козацькі поховання 18-го століття.






Деякі могили все ж відвідуються


Між могилами багато місць, де сплять лісові тварини. Цікаво, чим їм так сподобався цвинтар?


На березі також зростає цікаве дерево, що нагадує хрест чи тризуб, кому що більше подобається.




Далі ми поїхали в село Великий Букрин, де подивилися руїни якоїсь старої садиби (N 49°56.703', E 031°18.453'), які будуть цікаві хіба що історикам-задротам. У радянський час тут була школа.


Від Великого Букрина по грунтовій дорозі ми дісталися до Григорівки. Знайти цю дорогу без місцевих жителів і GPS просто нереально. Сама дорога така, що ми б не радили їхати по ній, якщо любите свій автомобіль :)


Від Григорівки вже по асфальтованій дорозі доїхали до недобудованої Канівської ГАЕС (N 49°51.168', E 031°27.046'). Дорога приведе вас до величезної бетонованою площі біля води. ГАЕС знаходиться праворуч, якщо дивитися на Дніпро.


ГАЕС необхідна для регулювання напруги в мережі. Справа в тому, що вдень споживання падає, тому зайву електрику треба кудись прилаштовувати. Протягом дня електронасоси будуть закачувати воду в озеро на горі , звідки ввечері, в години пік, вона буде спадати на турбіни і підвищувати напругу до необхідного рівня. 11 грудня 2013 Кабінет міністрів України затвердив новий проект будівництва, тривалістю в 78 місяців і вартістю $1.2 млрд.

Але на даний момент територія ГАЕС більше нагадує знімальний майданчик постакаліптичного фільму. Масштаби, звичайно, вражають. Незважаючи на запустіння, блукати цікаво. Тим більше ми абсолютно не розуміли для чого потрібна та чи інша велетенська споруда. Ось, наприклад, Настя стоїть над величезним тунелем, який піднімається вгору у неї за спиною.


У тунель можна спуститися, хоча там моторошно. Через отвори пробивається світло і можна побачити, що він досить довгий.




Над землею це виглядає так


Взагалі на території таких тунелів, різної довжини, багато, на них постійно натикаєшся. Судячи з усього саме по ним і має бігти вода.


Є адміністративні будівлі, які чудово б підійшли для страйкболу. Використовуються молоддю для тусовок.


















Приблизно в 1.5 кілометрі зліва від асфальтованої площі знаходиться мальовниче озеро Бучак (N 49°51'57.4" E031°26'04.6"). До нього можна доїхати по грунтовій дорозі біля води, а також по верхній дорозі, обидві погані. Але краще згори, так як звідти відкриваються гарні пейзажі.

Ця водойма штучна, виконуватиме роль нижнього озера, звідки вода закачуватиметься у верхнє озеро. Тож поспішайте подивитися, поки не почалося будівництво.


Як дістатися: З Києва (автостанція Видубичі) можна доїхати на автобусі до Великого Букрина. Є кілька рейсів, за даними на 10.2013 (розклад) відправлення в 7:40 і 15:20. Назад в 10:25 і 17:40, їхати приблизно 2 години 30 хвилин. Від зупинки автобуса до мисливського будиночка приблизно 5 кілометрів, можна пройтися пішки, тим більше місця дуже мальовничі. Правда без карти або GPS буде важкувато.

, читайте далі...

ПідкаміньРейтинг: 7.20
Село Підкамінь має таку назву не випадково. Тут, на одному з пагорбів, стоїть величезний камінь, справжнє природне диво. Місце відомо етнофестивалем "Підкамінь".

Знахідки періодів ХІ-VII ст. до н. е. і ХІ-ХІІІ ст. н. е., показують, що камінь використовувався як ідол і як храм. Навіть зараз з однієї зі сторін можна побачити поглиблення, де могли проводити обряди і приносити жертви.




Козацьке кладовище біля Чортового каменя.


Поруч з каменем знаходиться ще одна пам'ятка, Монастир походження дерева Хреста Господнього, пам'ятник архітектури XVII-XVIII століть. Як виявилося, це оборонний монастир, справжня фортеця, з вежами, стінами і бастіонами. Зберігся досить непогано, хоча останнім часом руйнується.














Вид на монастир від Чортового каменя.


З села до монастиря веде стародавня дорога


Поруч з монастирем ми ще знайшли стару кам'яницю, колишній госпіталь.


Як дістатися: Підкамінь знаходиться на трасі Тернопіль - Броди, тому доїхати можна на будь-якому автобусі між цими містами (розклад з Тернополя). Розклад по станції Підкамінь дивіться тут. Від автовокзалу спочатку краще піти до монастиря (20 хвилин), а потім спуститися до каменя., читайте далі...

Замок в СкалатіРейтинг: 7.20
У Скалаті знаходиться замок, заснований Кшіштофором Віхровськім в 1630 році. В даний момент повністю збереглися вежі, частково стіни та підземелля, виглядає досить мальовничо. У двох баштах розміщена історична експозиція.












У 2013 році була закінчена часткова реставрація замку. Проводилась вона на державні кошти, а коли вони закінчилися, то на кошти меценатів. Допомагали власники кар'єрів, волонтери, студенти.

Існує повний проект реконструкції замку, який замовив національний заповідник "Замки Тернопілля", але зараз він чекає фінансування та кращих часів.


Як дістатися: на автобусі з Тернополя з основного автовокзалу (вул. Живова, 7, розклад) або з приміського автовокзалу (вул. Білогірська, 1, розклад). Ми їздили на таксі з Тернополя з очікуванням, за $18., читайте далі...

Виставка пісочних скульптур у КиєвіРейтинг: 7.00

Щороку в Києві проводять декілька фестивалів пісочної скульптури. Ми відвідали один з них - на Трухановому острові.













Як дістатися: Доїхати до метро Поштова площа, далі пройти по Пішохідному мосту на Труханів острів і потім кілька сотень метрів направо. Якщо їдете на автомобілі, то з Московського мосту необхідно з'їхати на Труханів острів і проїхати по ньому до Пішохідного мосту.

, читайте далі...

Буковель (влітку)Рейтинг: 7.00

Буковель - найкращий гірськолижний курорт України. Щоправда, ми відвідали його влітку 2007 року, коли він тільки розвивався та будувався. Але вже тоді було видно, що це майже Європа. Хоча й ціни там досить європейські - жити на самому курорті можуть собі дозволити лише забезпечені відпочиваючі. Більшість же живе в сусідніх селах і містах, які перетворилися на один великий гостьовий будинок.

Влітку в Буковель теж можна приїхати, піднятися на підйомнику в гори та помилуватися захоплюючими карпатськими краєвидами. Також тут є траси для гірських велосипедів, піших прогулянок, і розважальні комплекси.

Ми піднялися на одному з великих підйомників і подивилися панораму. При хорошій погоді згори видно Говерлу.










1 вересня 2012 на території курорту почав працювати перший 5-зірковий готель Radisson Blu Resort.

Як дістатися: Інформація на офіційному сайті.

, читайте далі...

Фортеця Каламіта в ІнкерманіРейтинг: 7.00

Інкерман відомий в першу чергу завдяки виноробному заводу. Ми ж поїхали туди погуляти по руїнах фортеці, побудованої в 1427 році князем Феодоро Олексієм. Перша назва Каламіта була змінена на Інкерман у 1475 році після захоплення Криму турками-османами. Вони ж зміцнили стіни, щоб ті витримували вогнепальну зброю. Під фортецею знаходиться ще і скельний монастир, але туди ми не стали заходити, тому що нас більше цікавлять красиві пейзажі.

Потрапити нагору до фортеці непросто. Оскільки це не туристичний об'єкт, то ніяких спеціальних доріг до неї немає. Шукаєте хвіртку ліворуч під горою та невелику стежку нагору, далі перебираєтесь через залізничну колію - і ви майже на місці.

Місцевість дуже мальовнича. Крім фортеці ми знайшли величезний і досить цікавий гранітний кар'єр. Від самої фортеці мало що залишилося, але пейзажі навколо це компенсують. Шкода, але, судячи з усього, об'єкт уже не підлягає реконструкції, хоча риштування стоїть і щось робити намагаються.







 

Як дістатися: Дістатися легше всього з Севастополя. Спочатку на тролейбусах №№2, 12, 13, 14, 15, 16, 17 або 20 потрібно доїхати до кінцевої "5-й кілометр". Потім пересісти на маршрутку або автобус №104 до Інкермана. Також можна поїхати на катері від Севастопольського морвокзалу (Графська пристань) прямо до монастиря. Катер повинен ходити кожну годину, але ця інформація не підтвердилася.

, читайте далі...

Китайський цирк у КобзоваРейтинг: 7.00

Декілька років тому Микола Кобзов встановив постійний цирк-шапіто на місці старого трамвайного депо на Лук'янівці. Зараз цього цирку вже не існує, але пару вистав ми все ж застали - наприклад, приїзд Великого китайського цирку. Не знаю, наскільки ця трупа дійсно є "великим" китайським цирком, тому що впевнений, що таких труп там десятки.

У цілому вистава цікава, але бентежить, що більшу частину номерів показують все ж наші артисти. Вони, до речі, анітрохи не гірші за китайців, але все ж я прийшов дивитися розрекламований виступ азіатів. У китайців переважно виступали молоді дівчата, і дуже цікаво було спостерігати, як ці тендітні створіння підкидають ногами вази, стільці та столи, а ще їздять по 10 чоловік на велосипеді, при цьому не припиняючи посміхатися.



















Також у цирку на Лук'янівці на початку 2011 року проходив міжнародний цирковий фестиваль "Золотий трюк". Ось там уже виступи наших виглядали набагато цікавіше, адже ми порівнювали їх зі спортсменами з інших країн і вболівали. Цей фестиваль я б назвав найцікавішою цирковою виставою з побачених в Україні.

Як дістатися: Цирк розташовується в різних місцях щороку.

, читайте далі...

КачанівкаРейтинг: 7.00

З усіх садиб-палаців, розміщених відносно недалеко від Києва, Качанівка найбільш відома. Чималу роль у цьому відіграє й наявність веб-сайту, чого так не вистачає багатьом пам'яткам і містам України.

По приїзду відразу помітно, що всі будівлі садиби збереглися дуже добре. Та й місце для палацово-паркового ансамблю вибрали вельми вдале. Не рівнина, є ліси, парк, річка - все, що потрібно для класичного палацового комплексу.

Петро Олександрович Рум'янцев-Задунайський, який побудував цей маєток, відрізнявся інтересом до незвичайної архітектури. Йому належало багато інших архітектурних об'єктів в Україні, наприклад, палац у селі Вишеньки.










Як дістатися: Розташування незручне, нічого прямого з Києва та Чернігова немає. Можна доїхати електричкою або маршруткою до Ніжина, а звідти автобусом Ніжин - Іваниця. Він ходить 2-3 рази на день, тому заздалегідь знайдіть актуальний розклад. Простіший спосіб - замовити екскурсію, що включатиме в себе ще Тростянець і Сокиринці.

, читайте далі...

Соколине бердо (гніздо) в Карпатському біосферному заповідникуРейтинг: 7.00

Екостежка на скелю Соколине бердо знаходиться у Карпатському біосферному заповіднику. Це стежка в лісі вздовж струмка Кузій. Маршрут складається з двох ділянок. Перша досить проста, прогулянкова, підійде всім. Друга - це власне сам підйом серпантином на Соколине бердо. Перепад висот 300 метрів, тому подумайте, перш ніж почати підйом. Кінцева точка маршруту нагорі нічим не примітна. Якщо ви дійдете тільки до неї, то не побачите ніяких пейзажів. Пейзажі буде видно лише з кам'яної скелі, на яку ще потрібно залізти.




По дорозі ви побачите невеликий водоспад і дві шахти (штольні). Їх зробили геологи, коли розвідували породи в цих горах. Нижня - завдовжки 33 метри, верхня - 400. Обидві шахти закриті решітками, підпірки всередині повністю прогнили, так що краще не намагатися туди ввійти. Іноді в них бувають летючі миші.






Ми проходили маршрут з групою, але його можна відвідати й самостійно. Вхід начебто платний, квитки купите у працівників заповідника в будиночку, який побачите по дорозі. Там же будуть і інформаційні щити.

Маршрут позначений кількома табличками, так що не заблукаєте. Врахуйте, що ніякої туристичної інфраструктури, крім інформаційної, на стежці й поряд із нею немає. Повна прогулянка займе не менше 4 годин, так що беріть воду та бутерброди. Хоча воду можна буде набрати й по дорозі. Побачите невелику "собачу" будку праворуч від стежки - це і буде місце набору води.






Враховуючи, що початок маршруту знаходиться у 100 метрах від румунського кордону, наявність паспорта в цьому районі обов'язкова. І стежте за мобільним зв'язком, він може переключитись у роумінг.

Детальний опис маршруту можна знайти на сайті заповідника.

Як дістатися: Стежка починається біля декоративного дерев'яного знаку з написом "Кузійський масив" на узбіччі автотраси Ужгород - Рахів, від якого відходить звивиста дорога. На карті вказано початок маршруту.

, читайте далі...

Палац Потоцьких у ТульчиніРейтинг: 7.00

Тульчин цікавий перш за все своєю основною туристичною пам'яткою - палацом Потоцьких. Ми ж спочатку прогулялися центральною вулицею й оглянули декілька цікавих об'єктів.
















Палац знаходиться прямо на в'їзді в місто з боку Вінниці. Побудований у 1782 році за проектом французького архітектора Лакруа. Весь комплекс споруд дуже "фотогенічний", займає велику територію та красиво освітлюється сонцем.

У 2009 році ліва галерея, що з'єднувала головний будинок з боковим корпусом, була розібрана на реставрацію. Як бачимо за нинішніми фотографіями, реконструкція анітрохи не просунулася. Більш того, зникли барельєфи з бічних будівель, а замість них з'явилися будівельні риштування, які, ймовірно, будуть стояти дуже довго. Сама реставрація почалася ще в 1975 році!

Раніше позаду палацу було розбито парк, зараз його практично не розпізнати: на цьому місці житлові будинки. У палаці розмістилося училище культури, а по вихідних його використовують як місце для проведення весіль. Дуже докладна стаття про палац із цікавими історичними фотографіями є тут.














Як дістатися: Автобусом з Вінниці. Тульчинський напрямок досить популярний, автобуси ходять щогодини. Їхати приблизно півтори години. Назад можна виїхати з зупинки прямо біля воріт палацу. Дорога на Тульчин із Вінниці йде через Вороновицю, Немирів і Брацлав.

, читайте далі...

Парк Олександрія у Білій ЦерквіРейтинг: 7.00

Дендропарк Олександрія знаходиться в місті Біла Церква на березі річки Рось і займає площу 297 гектарів. Парк був побудований графинею Олександрою Браницькою. Вона знайшла мальовничу місцевість у 3 кілометрах від Білої Церкви (зараз парк у межах міста). Роботи почались у 1793 році, для проектування генерального плану був запрошений французький архітектор Мюффо. Одночасно з облаштуванням парку почалося будівництво резиденції "Аустерія", що була зруйнована в XX столітті.

У 1815 році О. Браницька привезла в Білу Церкву з Берліна молодого садівника Августа Єнца, що протягом наступних 54 років працював у парку, створюючи все нові й нові композиції. Творінням його рук є ландшафтні композиції, що збереглися до наших часів на Великій і Малій галявинах.

У середині XIX століття парк став дуже популярним. Його відвідували відомі люди того часу: Державін, Пушкін, Тарас Шевченко. Парк часто відвідували і члени царської сім'ї, які посадили 8 дерев. Дерева були обнесені огорожею, і деякі досі збереглися.

Після 1861 року, коли було скасовано кріпосне право, в парку продовжили тільки зберігати вже існуючі об'єкти. У радянські роки парку не приділялася увага, його передали сільськогосподарському технікуму. В роки війни парк також постраждав, було вирубано 3 га насаджень, а руїни всіх споруд заросли бур'яном.

У 1946 році парк був переданий Академії Наук України, і почалося його відновлення.

Символом парку є колонада Луна.














Руїни насправді не є руїнами, вони стилізовані під давнину.
























На території парку є ще одне цікаве місце - Палієва гора. Названа на честь полковника Семена Палія, народного героя XVII століття, керівника народно-визвольної боротьби проти польської шляхти на правобережній Україні наприкінці XVII та на початку XVІІІ ст. На місці монумента стояла його фортеця.




Окрім парку ми ще трохи прогулялися містом.












Як дістатися: Маршруткою на Білу Церкву від залізничного вокзалу та метро Либідська. Електричкою на Миронівку, виходити на станції "Біла Церква". Від залізничного вокзалу м. Біла Церква їхати маршруткою №13 до зупинки "Піонерська". Якщо ви приїхали маршрутним таксі на Площу Свободи, то їдьте маршруткою №1 або автобусом №22 до зупинки "Клініка" чи "Піонерська".

, читайте далі...

МиколаївРейтинг: 7.00

Миколаїв цікавить туристів насамперед своїм зоопарком, про який є окрема стаття. Центр міста зосереджений навколо головної вулиці Радянської - найдовшої пішохідної вулиці України. Також тут є красива набережна - місто стоїть на річці Південний Буг. Ще Миколаїв відомий своїм дитячим парком "Казка", але ми його, на жаль, не встигли відвідати.

На набережній встановлена скульптура велетенської квітки, схожої на лотос. Від квітки вниз ведуть красиві романтичні сходи з квітками-фонариками, що світяться ввечері, а також креативними лавочками й урнами.  

Найкрасивіший релігійний пам'ятник міста - римо-католицький костел Св. Йосипа (1896). У костелі є орган із 28 регістрами - подарунок німецьких християн - і проводяться концерти органної музики. 

Поряд із костелом тягнуться квартали старовинних одно- і двоповерхових будинків.

Як дістатися: Нічним поїздом із Києва чи комфортабельним автобусом перевізника Гюнсел від центрального автовокзалу (ст. м. Деміївська).

, читайте далі...

КорецьРейтинг: 7.00

У Корці можна подивитися три цікаві об'єкти: руїни Корецького замку, Свято-Троїцький жіночий монастир і костел Святого Антонія.

Руїни замку знаходяться практично в центрі міста. Замок був побудований у 1386 році князем Федором Острозьким. У 1550 році новий власник Богуш Корецький добудував додаткові укріплення. Протягом XVII-XVIII століть замок був перебудований на манер палацу. У 1780 році князь Йожеф Чарторийський зробив останню перебудову. В 1832 році замок згорів і так і залишився стояти в руїнах до теперішнього часу.

Під замком є підземелля, куди можна спуститися навіть без ліхтарика. У 2005 році був відремонтований віадук, що веде до руїн.






















Головною визначною пам'яткою Корця вважається Свято-Троїцький жіночий монастир, заснований у 1620 році. Це один з 9 монастирів України, що не були закриті під час радянської влади. Настоятелька була знайома з кимось із вищих чинів і це дозволило не лише не закрити його, а й відреставрувати у 1969-1970 рр. Позаду монастиря ви знайдете могилу Анни Андро, якій Пушкін присвятив декілька творів.

Навпроти монастиря зверніть увагу на пам'ятник Тарасу Шевченку. Насправді це пам'ятник Леніну, але оскільки він був одягнений у досить старий одяг і народ посміювався над пам'ятником, то протягом однієї ночі голову замінили :)






Ще одне цікаве місце - костел Святого Антонія. Знаходиться з іншого боку річки, його видно з високого берега, на якому стоїть замок, якщо подивитися направо. Цікавий тим, що на даху хрести дивляться в різні сторони. Та й по самій будівлі видно, що вона добудовувалася в різні часи людьми з трошки різним віросповіданням.

Костел відреставрований. Зовні повністю, всередині - наполовину, але навіть зараз красиво. Завідує ним молодий, активний і веселий поляк Вальдемар. Зараз його хочуть забрати на інше місце, проте місцеві вже так звикли, що не відпускають :)




Як дістатися: Автобусом з Рівного (розклад), Житомира чи Києва. Зручно дістатись автомобілем, місто розташоване на трасі Київ - Чоп.

, читайте далі...

Палац Бруніцького у Великому ЛюбініРейтинг: 7.00

У Великий Любінь ми заїхали подивитися палац Бруніцького. На цьому місці з 17 століття стояв замок, а в 18 столітті був розбитий парк і побудовано маєток. Власників було досить багато, палац названий по імені останніх - Бруніцьких. Адольф Бруніцький був тут до вересня 1939 року, власне до початку Другої світової війни. На початку 2000-х палац перебував у вкрай занедбаному стан, але у 2006-2007 роках був реконструйований завдяки фінансовій підтримці швейцарця Отця Роберта Гайнца Готца. Зараз у палаці розташовується школа-інтернат. Але підійти, подивитися, можна вільно.








Цікаво, що поміщики Бруніцькі крім різного бізнесу мали ще і курорт. На іншому кінці селища розташовується один з найстаріших грязьових і бальнеологічних курортів Європи. Цілющі властивості сірководневої води з місцевого джерела згадуються ще в 1578 році. Лікують тут захворювання органів кровообігу, руху і опори, периферичної нервової системи.

У 2005 році санаторій реконструювали, в основному це стосується кількох центральних корпусів. Наразі (2014) в парку тривають роботи з благоустрою. Але, в цілому, місце поки виглядає трохи занедбаним.

Ми погуляли по парку, знайшли джерело і спробували воду. Джерело - це просто труба, яка виходить з під землі. Вода смердить менше, ніж трускавецька, але все одно гидко. Та й більше ніж по ковтку краще не пити, без консультацій з лікарем.

На наступній карті вказано розташування палацу і джерела.


Карта Великого Любеня






Як дістатися: На будь-якій маршрутці, яка йде на Самбір, від центрального залізничного вокзалу у Львові. Палац знаходиться при в'їзді в селище з боку Львова, відразу за спиртзаводом.

, читайте далі...

Зоопарк "12 місяців"Рейтинг: 7.00
У травні 2015 в 30 кілометрах від Києва, біля селища Демидов, відкрився новий зоопарк. Про нього вже з'явилося досить багато відгуків в інтернеті, причому як позитивних, так і не дуже. Нам зоопарк сподобався, та й не могло бути інакше, адже ми любимо тварин.

Власники зоопарку рекламують його, як сучасний, європейський і дивовижний. Можливо через це, багато відвідувачів очікують чогось особливого і залишаються розчарованими. Насправді зоопарк звичайний, тобто новий, український зоопарк. І, якщо ви любите тваринок, то він вам сподобається.

Відзначимо його переваги і недоліки.

Плюси

Багато тварин ще діти. Це неймовірний плюс, бо дорослі тварини набагато менш активно рухаються і практично не звертають уваги на відвідувачів. Ми настійно радимо відвідати зоопарк цього року (2015) і подивитися на дітей, вони не залишать вас байдужими.






Всі тварини, включаючи хижаків, знаходяться дуже близько до відвідувачів! У більшості інших зоопарків хижаки і великі тварини відокремлені від відвідувачів ровами, склом або значною відстанню. А тут ось так :)


Не так багато зоопарків, дозволяють зробити такі фото.










Є контактний зоопарк, де можна погладити тваринок. Туди слід додати кроликів і морських свинок, як мінімум.




Є можливість самим погодувати тварин, всього за $ 0.5. Завдяки цьому, тварини не лежать в кутку, а підходять і з задоволенням чекають на частування.


Територія красива, чиста, нічим не смердить, є туалети, кафе, кіоски з вкусняшками, автомати з водою і снеками.


Мінуси

Розташування зоопарку погане. На даний момент (червень 2015) дістатися прямо до нього без свого автомобіля неможливо. Планується регулярний автобус від станції метро Героїв Дніпра.

Ціна в 150 грн ($7) є високою для України. Але тут організаторів можна зрозуміти - зоопарк повністю приватний і його потрібно окупати. Для порівняння скажемо, що квиток в гарний зоопарк в західній Європі коштує не менше 20 євро.

Не всі місця поки заповнені, різні тварини ще в дорозі (червень 2015).

Хотілося б, звичайно, щоб тварин кожного виду було не по 1-2, а більше. Подивимося, можливо, в майбутньому бюджет це дозволить.

Зоопарк не тематичний. Ми, звичайно, не знаємо, який бюджет був у організаторів, але це самий звичайний зоопарк. Що таке тематичний зоопарк, можна подивитися тут.

Те, що хижаки знаходяться дуже близько до відвідувачів, на превеликий наш жаль, є і недоліком. Не складає ніяких труднощів нахилитися і просунути камеру між гратами. І, повірте, так будуть робити дуже багато відвідувачів, бо дизайн клітин це дозволяє. У випадку з підлітками та дорослими людьми це не проблема, але ж до клітин можуть підбігти і діти. А "добрі" киці тільки й чекають, щоб схопити когось за руку.


Крім офіційного сайту, заходьте ще й на сторінку зоопарку в facebook, стежте за всіма новинами і поліпшеннями.


Як дістатися до зоопарку "12 місяців": На даний момент (червень 2015) тільки на своєму транспорті. Маршрутки до самого зоопарку не ходять, хоча в інтернеті можна знайти іншу інформацію. На маршрутці від станції метро Героїв Дніпра (Київ) потрібно доїхати до повороту на зоопарк в Демидові. Це буде маршрутка до будь-якого села чи міста, які знаходяться далі по трасі, наприклад Козаровичі або Димер. Від траси до зоопарку йти десь 2 км, ми пройшли цю відстань за 25 хвилин. За таксі від станції метро Героїв Дніпра до зоопарку ми заплатили $10., читайте далі...

ТустаньРейтинг: 7.00
Тустань - це один з найбільш незвичайних замків на території сучасної України. Початкові дерев'яні укріплення міста-фортеці були побудовані тут ще в IX столітті і простояли більше 300-от років. Зараз вони, звичайно, не збереглися, просто тому, що дерев'яні замки тих часів не збереглися взагалі ніде.

Унікальність Тустані полягає в тому, що укріплення були реалізовані на високих скелях з піщанику, віком 25 мільйонів років, які стоять посеред лісу. Найкраще уявлення про колишню велич дає сучасна 3D реконструкція. Чекаємо, коли ця модель буде реалізована в реальності.


Тустань відома також, як місце проведення традиційного літнього фестивалю української середньовічної культури (https://www.facebook.com/tustan.ua).


Цікава парковка для велосипедів. Багато хто, особливо львів'яни, добираються сюди на велосипедах з Борислава або Дрогобича, куди ходить електричка.


Меморіальна дошка головному досліднику Тустані


Знизу досить важко оцінити масштаб скель.


Тому ми спочатку піднялися на скельні утворення на сусідній горі, праворуч. Відразу скажемо, що там практично немає стежок, пробиратися вгору потрібно через ліс, місце більше для екстремалів, ніж для туристів. Але пейзаж чудовий.




Як видно з попередніх фотографій, нагорі є дерев'яні помости, і до них можна піднятися, просто слідкуйте за вказівниками.


Залишки цегляної кладки, на щастя зберігаються.


Знайшли в стіні тунель незрозумілого призначення.


Недалеко від Тустані знаходиться "Музей історії Тустані", ви будете його проїжджати. Близько самих скель є невеликий ринок з сувенірами, де можна також перекусити карпатської їжею.

Загальні враження від Тустані суто позитивні. Якщо відновити дерев'яні укріплення і відремонтувати дорогу, то, завдяки вкрай мальовничому розташуванню і значній історичній цінності, місце стане топ-пам'яткою. Зараз же його відвідують лише кілька тисяч осіб на рік.

Як дістатися: тільки на автомобілі, дорожнє покриття з усіх напрямків жахливе. Ми приїхали на поїзді в Сколе, там взяли таксі до Тустані і назад, з очікуванням 1.5 години, за $28. Днем таксі зазвичай стоять біля вокзалу, але вранці їх не буде. Тому, якщо ви приїжджаєте рано вранці, то краще знайти заздалегідь в інтернеті телефон таксі і домовитися. На таксі можна приїхати також зі Східниці, Борислава або Трускавця., читайте далі...

Чортория (Чернівецька область)Рейтинг: 7.00
У маленькому селі Чортория в Чернівецькій області є одразу кілька цікавих місць. Найдивовижніше і абсолютно невідоме, навіть в Україні, це Лебедине озеро. Воно практично не замерзає під час морозів, тому лебеді вибрали його в якості зимівлі і прилітають сюди вже багато років. Іноді, правда, замерзає, тоді в справу вступає МНС.

Лебеді можуть змінювати своє місце перебування, в листопаді ми знайшли близько 20-ти лебедів на одному з озер, яке позначили на карті. Якщо ви їх там не знайдете, то запитайте у місцевих жителів.


Обов'язково захопіть з собою зерно (пшеницю, просо, ячмінь, кукурудзу, висівки), так як взимку лебедів треба підгодовувати. У листопаді вони ще не голодні, тому ми змогли приманити тільки двох.




У січні ж ви можете спостерігати таку картину. Адже на озеро прилітає від 100 до 200 лебедів.


Крім озера, поруч із автобусною зупинкою розташований чи не єдиний в Чернівецькій області палац. Зараз це психоневрологічний диспансер, але він у відмінному стані. На територію можна зайти, тільки враховуйте, що люди, які там гуляють, бачать гостей не часто і можуть говорити вам дивні речі.


Перед палацом збереглася каштанова алея.


А велосипедна парковка в такому місці взагалі здивувала :)


Також село є батьківщиною українського актора Івана Миколайчука, найбільш відомого по головній ролі у фільмі Тіні забутих предків. Тут знаходиться його садиба-музей. Щоб потрапити до неї, біля церкви поверніть направо і йдіть до старовинного дерев'яного будинку. Швидше за все він буде зачинений, тому запитайте у місцевих жителів, як потрапити всередину.

Як дістатися: На будь-якому автобусі з Чернівців, який проходить через село Вашківці (розклад), наприклад в напрямку Вижниці або Путили. Зупинка Чортория перед Вашківцями. У Чернівцях кілька автовокзалів, автобуси відправляються з автостанції номер 3 (Галицький шлях, 4в) і з центрального автовокзалу (Головна, 219).

, читайте далі...

ОликаРейтинг: 6.80

Олику можна було б ставити навіть у місця, які варто відвідати в другу чергу в Україні. Але нинішній стан туристичних об'єктів, на жаль, не дозволяє цього зробити.

У смт є декілька цікавих об'єктів, основні з яких - замок сім'ї Радзивілів і Колегіальний костел Святої Трійці. Костел у дуже поганому стані, але, тим не менш, у ньому проводяться богослужіння. Зовні ж він виглядає чудово з будь-якого боку.

На момент нашого візиту у 2008 р. ремонту всередині костелу не було, тому потрапити туди можна було тільки якщо в цей час там був священик.





Замок Радзивілів виглядає не зовсім як замок, та і стан жахливий зовні. Хоча про що можна говорити, якщо за часів СРСР він використовувався як психіатрична лікарня. Будівництво було закінчено у 1564 р. князем Миколою Радзивілом Чорним. У 1640 р. була проведена реконструкція. Неодноразово брав участь у боях і встояв. На територію замку (лікарні) можна зайти.



Як дістатися: Від Рівного 32 км, від Луцька 44 км. Відповідно доїхати можна маршруткою з Рівного чи Луцька. Будьте уважні: якщо маршрутка не йде прямо в Олику, то вас висадять біля повороту до смт. До самої Олики ще кілометрів 8, і потрібно ловити попутку чи іншу маршрутку. Любителі прогулятися можуть дійти й пішки. Є маршрутки і прямі, але ходять вони набагато рідше, ніж транспорт між Рівним та Луцьком. З Олики до Луцька кожну годину ходять маршрутки (зупинка недалеко від замку, біля синьої церкви).

, читайте далі...

Фортеця у Старому СеліРейтинг: 6.80

Фортеця у Старому Селі - одна з найбільших в Україні. Взагалі, офіційна назва Старосільський замок (1584-1589). Але, враховуючи розміри і те, що залишилося, це виглядає більше як фортеця. На мою думку, вона друга за розмірами після Білгород-Дністровської фортеці. На жаль, нинішній стан може тільки засмучувати. Незважаючи на те, що стіни збереглися добре, вони потребують термінової реконструкції.

У 2010 році фортецю передали компанії, що володіє мережею піцерій, на 49 років. За контрактом фортеця повинна бути відновлена. Будемо сподіватися, що так і буде.

Буквально в 5-10 метрах від стіни фортеці проходить залізниця. Постійний рух поїздів руйнує південно-східний кут фортеці.







Як дістатися: Інформація з офіційного сайту.

Зі Львова до Старого Села можна дістатися з приміського залізничного вокзалу електропоїздами Львів-Ходорів або Львів-Жидачів. У селі є залізнична станція відразу біля замку (25 км) і зупинка біля дерев'яної церкви (22 км).

Також можна дістатися маршруткою з автостанції №5 на вулиці Зеленій.

Автомобілем треба виїхати по вулиці Зеленій за межі Львова, потім їхати прямо до Давидова, а далі звернути праворуч навпроти цвинтаря перед селом Водники (ця дорога виведе вас просто до замку).

, читайте далі...

Фестиваль феєрверків у КиєвіРейтинг: 6.80

Фестивалі феєрверків регулярно проходять у Києві, але масштабна подія була організована тільки один раз - у 2008 році. Феєрверки запускалися з баржі, що стояла посеред Дніпра, і подивитися можна було безкоштовно з будь-якого зручного місця.

Але, як це зазвичай і буває в Україні, знайти зручне місце виявилося непростим завданням. Прийшла просто величезна кількість народу, була справжня штовханина. Ми, зрозумівши, що стояти на правому березі у 6-7 ряді немає сенсу, перейшли по пішохідному мосту на Труханів острів, де пройшли досить далеко і сіли на піску на березі. Тут уже вільного простору було предостатньо. Правда, салюти злітали не так далеко, щоб можна було зробити нормальні фотографії.

Оптимальним місцем для фотографів, на мій погляд, була б точка на початку пішохідного мосту з боку острова. Але народу там було дуже багато і розташувати штатив ніяк не вийшло би.











Організація, як це зазвичай буває на таких заходах, підкачала. По-перше, організатори не врахували, що прийде стільки народу. По-друге, початок затримали мінімум на годину, через що після закінчення запусків практично всі глядачі не змогли потрапити до метро. Міліція закрила станцію "Поштова площа" прямо перед натовпом людей. Якщо у вас була припаркована машина на правому березі, то вона б не сильно допомогла, тому що рух паралізувало величезним затором. Деякі, простоявши годину, залишали машини і просто йшли пішки додому.

Ми пішли пішки через Поштову та Контрактову площі, і затор закінчився тільки на вулиці Артема, куди ми дісталися приблизно о 3:00 ночі.

Як дістатися: Станція метро Поштова площа.

, читайте далі...

Жуків острівРейтинг: 6.80

Жуків острів скандально відомий через забудову. Доходило навіть до смертей у нерівній боротьбі екологів і земельних рейдерів. Судячи по темпах забудови, років через 10 острів може стати закритою територією.

Якщо ви їдете на автомобілі, то побачите пропускний пункт. У 2009 році можна було вільно проїхати.

Острів досить великий і зручний для прогулянок на велосипедах. Немає гір, що підходить і для піших прогулянок уздовж Дніпра. Інфраструктури практично ніякої - ані кіосків, ані туалетів. Є невеликий ресторан "Маячок", можете знайти його в Інтернеті. Зате є багато пляжів, де відпочивають місцеві мешканці.

Але найцікавіший об'єкт, заради якого потрібно потрапити на острів, це так зване "Сталінське метро" - залишки недобудованого тунелю під Дніпром. Багато інформації про це цікаве спорудження можна знайти тут. По Києву розкидані фрагменти таких тунелів різних розмірів і протяжності; найбільш відомі - на Оболонській набережній і на Осокорках.

Ми залізли на тунель по дерев'яній драбині та пройшли до того місця, де він ховається під воду. Далі пішли до Дніпра і потім у бік Корчуватого, звідки поїхали маршруткою до центру.











Брошура про Жуків острів.

Як дістатися: Від ст. м "Видубичі" їдьте маршруткою №193 практично до авторинку, потім ідіть 2-3 км пішки через ліс. Карта тут. Вийти з маршрутки вам потрібно буде приблизно там, де зображено розворот автомобіля на Столичному шосе. І потім іти по крайній лінії, ліворуч будуть свіжопобудовані будинки.

, читайте далі...

Магнолії у ботанічному саду імені ФомінаРейтинг: 6.80

У квітні в Київському ботанічному саду імені Фоміна розквітають магнолії. Вхід у парк вільний, і, на відміну від Великого ботанічного саду, людей тут значно менше. Це чудова можливість для вечірньої прогулянки.


















Як дістатися: метро Університет.

, читайте далі...

ДОТи Київського укріпрайону (південна ділянка)Рейтинг: 6.80

Після Першої Світової Війни в багатьох країнах почалося спорудження фортифікаційних ліній оборони. СРСР розпочав будівництво "Лінії Сталіна", що складалася з десятків укріпрайонів. Найбільшим із них був Київський, побудований у 1928-1937 рр. Він включав близько 300 залізобетонних кулеметних і артилерійських дотів.

На даний момент у більш-менш нормальному стані перебуває близько 85 дотів. Усі вони розміщені навколо Києва й дістатися до них можна навіть міськими маршрутками. Біля багатьох дотів є таблички з номерами, але більшість дослідників використовує іншу нумерацію. Найбільш повна карта дотів була складена у 2004 році, використовуйте її.


Наш маршрут. Червоні лінії - на маршрутках, зелені - пішки. Точки на карті можна подивитися тут.


Дослідженням і реконструкцією дотів займається київський історико-патріотичний клуб "Пошук" (їх сторінка на Facebook). Це неурядова організація, що проводить усі відновлювальні та ремонтні роботи за свій рахунок і руками небайдужих людей. Під час нашої прогулянки ми зустріли хлопців, які займалися відновленням доту №152 (Wikimapia). На базі доту планується відкрити музей.


Такий музей уже був відкритий у доті №180 (Wikimapia). Раніше тут був льох місцевого жителя.






На цьому інформаційному плакаті описано один з найбільших дотів - №205 (Wikimapia). Загальна довжина галерей - 358 метрів. На даний момент ДОТ напівзатоплений і проводиться його розчищення. У доті також планується відкрити музей, і коли це відбудеться, то цей об'єкт стане обов'язковим для відвідування.


Знайти доти досить складно, ніяких вказівників на них немає. Найкращим варіантом буде пошук координат у Google за номером доту. На карті внизу сторінки позначено ДОТ №211, який також досить великий, цікавий і побудований за індивідуальним проектом (Wikimapia). Виходити треба на зупинці Віта Поштова, біля мосту через Одеську трасу та повороту на Круглик. Зворотня зупинка - з іншого боку дороги. ДОТ праворуч від траси, метрах у 100. Ви знайдете його по табличці "ДОТ №100", яка неправильна, і по монументу з артилерійських снарядів.


Є три входи в ДОТ, перший - у вигляді діри в землі. Ми не полізли в неї і, обійшовши пагорб, знайшли два інших входи, один із яких досить добре розчищено.


Для відвідування вам обов'язково знадобляться хороший ліхтарик і бажано не надто нарядний одяг. Хоча ми були акуратні й анітрохи не забруднилися.


З іншого боку траси біля дороги на Круглик розташований ДОТ №179 (Wikimapia). Він звичайний зовні, але зате відмінно зберігся і двоповерховий.




Біля Одеської траси розташований ще один ДОТ - №210 (Wikimapia). Він звичайний, хоча й підірваний, і до нього можна підійти по чудовій березовій алеї. Виходити біля червоного пам'ятного знака (попросіть водія зупинити біля "Кургану" доту №210).








Більшість дотів "стандартні". Нас же цікавили незвичайні споруди. Такі, як єдиний збережений суцільнометалевий ДОТ №131 (Wikimapia). Він розташований у селі Кременище, доїхати можна маршруткою на Круглик від метро Либідська і потім пройти пішки, або проїхати маршруткою до Кременища. Сама споруда знаходиться за чорним металевим парканом. Зараз ДОТ розчищений, хоча іноді буває трохи затоплений, будьте уважні. Вхід знизу, нагору у дот можна піднятися залізними сходами.






У селі Круглик недалеко від нині відновлюваного доту №152 у лісі розташований ДОТ №151 (Wikimapia). Дорога до доту йде нечерез невелике звалище. У доті цікавий довгий вхід-тунель і масивні двері в основну кімнату.


Один із наймальовничіших дотів розташований посеред ставу біля села Ходосівка. Це ДОТ №127 (Wikimapia). Доїхати можна від метро Видубичі маршруткою №738 (№735) "Видубичі - Ходосівка/Підгірці". Попросіть водія висадити біля пляжу і доту на озері.


Від Круглика до Ходосівки ми пройшли пішки, знайшовши по дорозі ще декілька дотів і залишки недобудованої вузькоколійки 1914-15 рр. (Wikimapia)








Почитати про ці та інші ДОТи можна ще на цьому сайті.

Як дістатися: Щоб подивитися основні ДОТи південної ділянки, необхідно їхати по Одеській трасі. Від залізничного вокзалу це маршрутка №726 на Калинівку. Від метро Либідська - маршрутка в бік Віти-Поштової (наприклад, №801) або до Круглика, тільки щоб ішла через Віту-Поштову.

Пішохідний маршрут на день (на карті на початку статті) - їдемо маршруткою до доту №210 (хоча можна його і пропустити), далі їдемо маршруткою до 211, йдемо пішки до 180, повертаємося до траси й по мосту переходимо дорогу, далі йдемо в бік Круглика, дивимося 179. Тут можна сісти на маршрутку до Круглика чи Кременища або піти пішки (5 км), подивившись по дорозі 154. У Круглику дивимося 152, 151. Йдемо у бік Кременища до 131. Далі необхідно йти в бік Ходосівки через ліс і дивитися 128, 129 і 127. Якщо ви не знаєте, як іти, краще повернутися маршруткою до Києва з Кременища. А до 127 приїхати маршруткою від метро Видубичі, як описано вище.

, читайте далі...

Карпатський трамвайРейтинг: 6.80

В Українських Карпатах є дуже цікавий маршрут-атракціон - поїздка на "Карпатському трамваї". Колись давно в цьому регіоні було багато вузькоколійних залізниць, які використовувалися для доставки дерева. Мізунську лінію, по якій зараз возять туристів, запустив австрійський лісозаготівельник, барон Леопольд Поппер фон Подгарі.

Під час Першої Світової Війни лінія перейшла до акціонерного товариства "Сільвінія" з Великобританії. Тоді вперше вона була відкрита для туристів із Європи. Перші екіпажі, що ходили вузькоколійкою, були кінні, пізніше їх стали возити паровози.

Сьогодні два рази на тиждень паровоз і два вагони возять лісорубів на роботу з Вигоди в Горгани. У 2003 році було розроблено туристичний маршрут "Карпатський трамвай".

Крім двох критих вагонів, у потязі є і відкрита платформа, їхати на якій набагато цікавіше, ніж усередині. По дорозі потяг робить декілька зупинок у цікавих місцях. Наприкінці шляху буде довга зупинка перед поверненням, на півтори-дві години. У цей час можна влаштувати пікнік, або піти збирати гриби та ягоди, як зробили ми.






















Як дістатися: Старт маршруту - в смт Вигода, 125 км від Львова. Автобуси в напрямку Хуста відправляються з головного залізничного вокзалу. Час у дорозі - 3 години.
З Івано-Франківська до Вигоди 75 км, мікроавтобус у село Долина виїжджає о 9:25.

Поїздки на "трамваї" організують різні турфірми, ми їздили з Києва з Унікальною Україною і вам рекомендуємо. Якщо відпочиваєте в Трускавці, то буде зручніше замовити екскурсію прямо звідти. За наявності групи ви можете замовити екскурсію самостійно. Карпатськмй трамвай проводить поїздки щосуботи та неділі об 11-00 з Вигоди. Необхідно попередньо замовити квитки за телефонами +390503732475 або +380673428389.  Групові поїздки можна замовляти на будь-який день.

, читайте далі...

СтрийРейтинг: 6.80

З причини відсутності значимих історичних архітектурних споруд, Стрий не рахується туристичним містом. Був, правда, замок, але на початку 19 століття його розібрали. Хоча назва міста широко відома, оскільки в багатьох великих містах України, включаючи Львів і Київ, є вулиця Стрийська.

Період розквіту Стрия був наприкінці 17 століття, коли його підтримував король Ян Собеський III. Але пожежа 1886 року знищила 75% усіх будівель того періоду. Зараз найцікавіший об'єкт - готичний костел 15 століття. Тим не менш, у місті є досить багато будівель і особняків початку 20 століття, тому ми з задоволенням погуляли тут близько 2-х годин.




























































Як дістатися: Електричкою зі Львова. Покращена Львів - Мукачеве йде 1 годину, відправляється з головного вокзалу. Звичайні йдуть півтори години, відправляються з приміського вокзалу. Також від головного залізничного вокзалу до Стрия ходять автобуси.

, читайте далі...

Українське селоРейтинг: 6.80

Недалеко від Києва у 1,5 км від Житомирської траси нещодавно з'явилося Українське село. Це етнокомплекс, щось на зразок невеликого скансену. Побудував його Володимир Бондаренко, народний депутат України, історик за освітою. Тут є оригінальні старі хати з інтер'єром, доглянута територія, дерев'яна церква, джерело, невеликий зоопарк і ресторан. Усі експонати справжні, привезені з різних регіонів України. Найстаріша хата 1823 року. Вхід на територію безкоштовний.






















































Як дістатися: Маршруткою №773 "Київ - Миколаївка" від метро Святошин. Розклад дивіться тут. Карта проїзду.

, читайте далі...

Палац ФредроРейтинг: 6.80

Західна Україна була приєднана до СРСР лише у 1939 році, тому не дивно, що саме в цій частині країни збереглося найбільше замків, палаців і старовинних містечок. Один з таких об'єктів - маєток польського драматурга Олександра Фредро, побудований у 1835 році. Завдяки тому, що він є дідом Романа Шептицького (митрополита Андрія), з маєтком виявилися пов'язаними два народи. Саме тому декілька років тому Україна та Польща спільними силами почали відновлювати пам'ятку архітектри. Щоправда, поки що лише на словах, як це зазвичай і буває :) Деякі внутрішні приміщення збереглись і досі в оригінальному вигляді, є меморіальна кімната Фредро та його онука.

Навколо палацу розбитий парк зі ставом і цінними породами дерев, серед яких є навіть секвойя й тюльпанове дерево. У палаці знаходиться аграрний коледж, щоправда, капітального ремонту не було вже більше 100 років, тому студенти тут вже не навчаються.


















Як дістатися: Палац Фредро знаходиться в селі Вишня, недалеко від дороги Львів - Самбір. Ми доїхали маршруткою Львів - Самбір (від автостанції №8 біля залізничного вокзалу) до містечка Рудки, а далі пішли пішки (близько 30 хвилин). Маршрутки ходять часто, правда, дорога погана.

, читайте далі...

СамбірРейтинг: 6.80

Самбір - невелике старовинне місто у Львівській області. Ще кілька років тому ми були впевнені, що типова старовинна ринкова площа з ратушею є лише у Львові. Але після того, як стали відвідувати невеликі містечка на західній Україні, зрозуміли, що помилялися.

Самбір зберіг міську структуру 17 століття. Незважаючи на те, що архітектура сильно постраждала під час окупації російськими (Перша Світова Війна) та німецькими військами (Друга Світова Війна), в центрі міста залишилися невеликі красиві будиночки, тут приємно прогулятися.

В 2012 році у Самборі з'явився туристичний центр і проводяться екскурсії на міську ратушу. Правда, у неділю об 11 ранку ми так і не змогли потрапити на ратушу, оскільки жодного екскурсовода в наявності не було. Що дивно, вихідний день все ж таки.












































Як дістатися: У Самборі є залізничний вокзал, ми їздили поїздом Київ - Трускавець. Ходять маршрутки зі Львова (автостанція біля залізничного вокзалу) і з Дрогобича, правда, дорога в жахливому стані.

, читайте далі...

БережаниРейтинг: 6.80
Бережани - невелике, старовинне містечко в Тернопільській області. Ми приїхали сюди рано вранці і відразу пішли на оглядовий майданчик на горі Сторожисько, звідки відкривається чудовий вид на місто. Власне, вже подивившись на це фото, багато хто захоче відвідати Бережани.


Насправді там немає будь-якого обладнаного оглядового майданчика, та і знайти це місце не так просто. Вам потрібно йти вздовж тюремних стін, які раніше належали Бернардинському монастирю. До речі, в цій дитячій, виховній колонії свій перший термін мотав ні хто інший, як Вітя Янукович. Йдіть туди, де стрілка, і шукайте гарні точки для фото.


Зайшли в під'їзд житлового будинку по дорозі, знайшли таке ось кошеня.


Далі пішли гуляти в старе місто. Тут варто подивитися Ринкову площу, вулиці Вірменську, Шевченко, Валову. В цілому, все старе місто Бережан з 2001 року є Державним історико-архітектурним заповідником.


Ратуша (1811), піднятися нагору, на жаль, не можна.


Будинок 19-го століття українського письменника Андрія Чайковського. Тут у нього гостював Іван Франко.


Ринкова площа










Будівля поштамту


Будівля колишньої Каси взаємодопомоги






Ще фотографії старого міста
















У Бережанах є також і замок. Правда, він в такому стані, що старе місто виглядає цікавіше. Побудований він був у 1534-1554 рр. польським магнатом Миколою Синявським. У 17 столітті неодноразово брав участь у бойових діях. Наступні господарі замку з родів Чарторийських (з 1726), Любомирських (з 1778), Потоцьких (з 1816) не переймалися за його стан і використовували, як склад і навіть, як пивоварню. В останні 100 років замок знаходиться в досить занедбаному стані, стіни та башти постійно руйнуються.








У приміщеннях замку розташована невелика експозиція.










Підземелля запущено


У 2006-2008 роках проводилися реставраційні роботи, однак візуально $0.5 млн. вистачило хіба що на те, щоб одягнути в ліси Троїцький костел-усипальницю.


Як дістатися: Найкраще на автобусі з Тернополя, ходять часто, їхати 1 годину 20 хвилин (розклад)., читайте далі...

Парк ШенборнаРейтинг: 6.80
У 2013 році на туристичній карті Закарпаття з'явився новий об'єкт. Силами меценатів, істориків, мистецтвознавців та скульпторів, протягом 3-ох років, був відновлений парк династії Шенборнів, яка володіла частиною закарпатських земель з 1711 по 1944 роки.

Доступ в парк вільний, він знаходиться на території великого туристичного комплексу "Воєводино", тому візит можна поєднати з різними видами відпочинку в комплексі. Парк невеликий, але затишний і доглянутий, видно, що створювався небайдужими людьми.

Кожна деталь в парку щось символізує. Наприклад вхідні ворота - це кордон між Австро-Угорщиною та сучасною Україною.


На стежці до озера Тур розташовані 7 ліхтарів, які символізують 7 днів тижня і 12 містків - знаків зодіаку.


На лавочках у парку можна побачити герби держав, в які в різний час входило Закарпаття.


Невеликий острівець посеред озера має форму Австро-Угорщини.


Острів побудований з 365 каменів, вгадайте, що вони символізують :). Власне, Шенборни дуже любили календар і відвідувачі відомого палацу знають це. На острові посаджена сосна з хорватського Трогира.


Водяний млин не просто дизайнерський елемент, а реально діючий млин, побудована за кресленнями часів Австро-Угорщини.


Бароковий міст чотирьох Євангелістів.


Ще фотографії парку










Як дістатися: На автобусі з Ужгорода до села Тур'я Пасіка з автостанції на Фединця, 61. Автобусів небагато (розклад)., читайте далі...

Виставка квітів у КиєвіРейтинг: 6.60

Вже більше 50 років у Києві декілька разів на рік проходить виставка квітів. Вона проводиться біля парку Слави та Співочого поля. Відвідувачів очікують дуже масштабні та незвичайні квіткові композиції. Щоправда, підібратися до них проблематично через величезний натовп відвідувачів, тому виставку краще відвідувати в будній день або коли трохи спаде ажіотаж.

Кожен рік у виставки своя тематика. У 2007 році тематика була, судячи з усього, подорожі, у 2009 та 2012 - казки, а у 2013 - автомобілі.

































 


2013




















Як дістатися: Пішки від метро Арсенальна в бік парку Слави, повз Києво-Печерську Лавру, або ж можна пройти через Наводницький парк (біля моста Патона) і піднятися по сходах угору.

, читайте далі...

Коростишівський кар'єрРейтинг: 6.60

Непоалік від Києва вздовж Житомирської траси розташовано декілька цікавих гранітних кар'єрів. Зараз вони заповнені водою та перетворилися на дуже мальовничі куточки природи.

Ми відвідували кар'єри у квітні, тому інших туристів не бачили. Але, судячи по сміттю, влітку тут повно відпочиваючих.

Цікава особливість Коростишівського кар'єра - високі гранітні береги, що в деяких місцях досягають 10 метрів.











Окрім Коростишівського кар'єра рекомендуємо також відвідати розташований неподалік кар'єр Високий Камінь.

Як дістатися: По Житомирській трасі їдемо до повороту на об'їзну дорогу навколо Коростишева. Але не повертаємо, а їдемо прямо 1 км у напрямку Коростишева. Потім шукаємо поворот наліво в ліс. Кар'єр знаходиться у 300 метрах від дороги. Якщо був дощ, то під'їхати до самого кар'єру не вийде - вам може перешкодити велика яма з водою на дорозі.

, читайте далі...

МигіяРейтинг: 6.60

Мигія - одне з найпопулярніших місць в Україні серед рафтерів. Під час нашої прогулянки ми бачили 7-8 великих автобусів. Ми ж приїхали сюди подивитися красиві пейзажі, ця місцевість входить до заповідника "Гранітно-степове Побужжя" і є найкращим місцем для відпочинку в Миколаївській області.

Два наймальовничіших місця знаходяться біля старту й фінішу рафтерского маршруту. Перший орієнтир - старий паровий млин Йосипа Скаржинського, побудований у 1888 році й пізніше переобладнаний під малу гідроелектростанцію.












Нижче за течією, приблизно в 2-х кілометрах знаходиться фініш рафтерского маршруту. Він легко впізнається по високій скелі, на яку можна залізти і звідки відкриваються мальовничі краєвиди.








У 5 хвилинах ходьби від скелі розташований затоплений гранітний кар'єр із досить чистою водою. Його глибина 40 метрів. Вода насичена радоном, тому не варто довго в ній сидіти. Ми так і вчинили, поплавали там пару хвилин.














Як дістатися: Спочатку до Первомайська на поїзді чи автобусі, далі на автобусі чи таксі до Мигії (10 км).

, читайте далі...

БогуславРейтинг: 6.60

Богуслав - невелике містечко в Київській області. Стоїть на річці Рось і завдяки цьому в межах міста можна знайти мальовничі місця. Рось взагалі унікальна річка, в багатьох місцях тисячі років вона прокладала свій шлях через скельні відкладення, утворюючи красиві гранітні береги.

Місто було засноване Ярославом Мудрим у 1032 році. У старому місті встановлено пам'ятник великому князю.


Поруч із пам'ятником стоїть досить цікава будівля, подібних ми не зустрічали в інших містах України. Це кам'яниця 1726 року. Кам'яниця означає будівля з каменю. Виконувала роль готелю.


Старе місто невелике, можна побачити будівлі віком понад 100 років, на багатьох написаний рік споруди. Будівлі належали переважно багатим євреям, яких до війни в місті було багато.




У старому місті стоїть головний храм Богуслава, який видно з багатьох точок.


З Богуславом пов'язано декілька відомих імен. Перш за все це героїня народної думи XVII століття Маруся Богуславка, що потрапила в полон, стала дружиною турецького паші й випустила 700 козаків-невільників із в'язниці. Пам'ятник Марусі стоїть у центрі міста на березі Росі.

Не менш відоме ім'я Марко Вовчок, яку багато хто читав у школі. Це псевдонім відомої письменниці Марії Вілінської. Її музей розташований у декількох кімнатах старого будинку у 100 метрах від центральної площі. Цікаво, що ще 150 років тому вона об'їздила стільки країн і міст, що навіть сьогодні це виглядає незвично. Про це ми дізналися з численних міні-статей у музеї.


Ще один пам'ятник стоїть у старому місті. На плиті написані слова: "Мене, комсомолку Марину Гризун, німці вбили 28 липня 1943 року. Друзі і товариші, помстіться за мене, за всіх, загиблих від рук німців!". Під час війни молода дівчина переховувала й лікувала радянських солдатів, проводила агітацію проти окупації. Була схоплена й замучена в камері до смерті. Слова були написані кров'ю на стіні камери.


Приблизно за кілометр від центральної площі Ярослава Мудрого, вниз за течією Росі, знаходиться "Яма". Це красиве скельне місце в центрі міста. Правда, ми спостерігали його з цих самих скель, тому їх немає на фото.




До речі, цікаво, що на площі Ярослава Мудрого стоїть величезна статуя Леніна. Коли були виділені гроші на демонтаж статуї, їх вирішили витратити на ремонт доріг, а Леніна залишили стояти :)

Також ми відвідали одне мальовниче місце в декількох кілометрах від Богуслава. Це острів у селі Хохітва (ось тут). На острів веде саморобний міст, а місце примітне мальовничими пейзажами.














Як дістатися: Маршрутки від автостанції Видубичі в Києві ходять приблизно раз на годину, в дорозі біля 2-х годин.

, читайте далі...

ВерховинаРейтинг: 6.60

Верховина - це селище міського типу, розташоване в мальовничому місці, уздовж річки Чорний Черемош. Селище розташоване досить високо, нижня частина на висоті 620 метрів, а верхня доходить до 1250 метрів. Розвивається туризм, приїжджати сюди варто для прогулянок по красивих місцях, рафтингу (у селищі є школа рафтингу) і для знайомства з культурою гуцулів. Ми до речі познайомилися досить добре, навіть пообідали в справжній гуцульській хаті. Спробували відразу кілька місцевих страв:
 - бринза, сир з овечого молока
 - банош, кукурудзяна каша з бринзою або зі шкварками
 - кнедлики, вироби з картоплі
 - голубці, тут вони маленького розміру, кожен на один укус
 - картопляники, картопляні котлети з начинкою
 - гуслянка, кисломолочний продукт

У більшості країн, де ми були, завжди можна познайомитися з культурою та побутом народів, які проживали на цій території в минулому. Гуцули в Україні - одні із самих колоритних.

У центрі селища, біля готелю, є дивний напис. Насправді нічого тут дивного немає, Жаб'є - колишня назва селища до 1962 року.


Верховина є центром гуцульської культури, тут розташований музей Гуцульщини. Є кілька інших музеїв, зокрема приватний музей Романа Кумлика, де зібрані старовинні музичні інструменти.


Ще один незвичайний музей це хата, в якій жив Сергій Параджанов під час зйомок його кращого фільму "Тіні забутих предків". Фільм розповідає про життя гуцулів, тому для кращої передачі атмосфери режисер жив зі справжньою гуцульською сім'єю.






У будинку висів старий одяг і ми не упустили можливості його поміряти. Що цікаво, це не виставковий або сувенірний одяг, все справжнє.




Поруч з хатою-музеєм починається грунтова дорога, яка веде на гору Пушкар (800 м). Обов'язково підніміться туди, зверху відкриваються чудові пейзажі. Тут же знімалися сцени з фільму.








Гора Пушкар проста для сходження. Також можна піднятися на гори Мазурка (1000 м), Біла Кобила (1500 м) і Синиця (1200 м). З міста, навіть у червні видно засніжені вершини.


У центрі звичайні пейзажі невеликого гірського селища.








Меморіали "Небесній сотні" встановлені у всіх містах і селищах Івано-Франківської області.


Також по всій області встановлені велопарковки.


З 2017 року у Верховини є свій власний бренд.

Як дістатися: Найближча залізнична станція Ворохта розташована в 32 кілометрах. Автобус з Ворохти тільки один, в 9:45. На автобусі найлегше добиратися з Івано-Франківська, є багато рейсів. Розклад автобусів по станції Верховина можна подивитися тут.

, читайте далі...

ДніпропетровськРейтинг: 6.40

Дніпропетровськ - місто промислове, але все одно там можна відпочити та знайти цікаві місця. Зручне транспортне сполучення робить місто привабливим для проведення там вихідних, що ми і зробили. Поїхали з Києва вранці на експресі, що йде приблизно 5 годин 45 хвилин.

Основний вид транспорту в місті - маршрутки, на яких ми й пересувалися. Місця для відпочинку компактно зосереджені в центрі. Найбільше, звичайно, запам'ятовується міська набережна - вона дійсно красива.





Біля правого кінця набережної знаходиться Монастирський острів, на який можна потрапити по пішохідному мосту. На острові знаходяться парк, пляж, різні каруселі й невеличкий зоопарк. Зоопарк маленький, не думаю, що тваринам там зручно.





Повернувшись на набережну з острова, ми перейшли дорогу та піднялись у парк Шевченка і далі у сквер з Преображенським собором. У парках багато білок, вони звикли до людей і беруть їжу просто з рук.



Далі по проспекту Карла Маркса ми повернулися до центру міста та пішли в центральний парк імені Лазаря Глоби (раніше парк Чкалова), де покаталися на колесі огляду. В цьому ж парку розташована унікальна дитяча залізниця. Вона перша в Україні та друга у світі після Тбілісської.





У Дніпропетровську ми також побували на першому футбольному матчі на новому стадіоні Дніпро-Арена. Стадіон дуже сподобався - затишний і добре видно поле. 









Недалеко від стадіону є декілька затишних скверів, де вночі підсвічують фонтани. Після футболу ми з задоволенням пройшлися там, а потім повернулися на набережну, щоб помилуватися нічними фонтанами та мостами.



Цікаво:
У місті є метро, ​​але їм мало хто користується. Пасажиропотік у день дорівнює приблизно 25 тис. чоловік. Для порівняння - аеропорт "Бориспіль" в 2011 році приймає 35 тис. на день, Харківський метрополітен - 700 тис., Київський метрополітен - 1,5 млн.

Карта метро Дніпропетровська
Карта трамвайних маршрутів Дніпропетровська

Як дістатися: Дніпропетровськ - велике місто, розташоване в самому центрі України, тому дістатися туди можна будь-яким видом транспорту. Ми поїхали на денному експресі з Києва. Також до Дніпропетровська ходять комфортабельні автобуси перевізників "Автолюкс" і "Гюнсел" з центрального автовокзалу (ст. м. Деміївська).

, читайте далі...

ЧигиринРейтинг: 6.40

Чигирин - маленьке містечко в Черкаській області, відоме насамперед резиденцією Богдана Хмельницького. Багато років Чигирин був столицею гетьманської держави, тому всі основні визначні пам'ятки міста присвячені саме цій частині історії.

Посеред міста - Замкова гора, на якій височить пам'ятник Богдану Хмельницькому.











На горі також можна знайти реконструйований бастіон Петра Дорошенка, що належав Чигиринській фортеці в XVII ст., і парк, де ми із задоволенням прогулялися. У парку знайшли величезні камені, майже як в Умані :)

Під горою під час наших відвідин у 2008 році повним ходом йшла реконструкція резиденції гетьмана. Зараз, наскільки можна судити з Вікіпедії, вона вже закінчена.

Як дістатися: З Києва є прямі маршрутки від центрального автовокзалу, але ходять вони не дуже часто, краще уточнити й забронювати місця заздалегідь. Ще один варіант - через Черкаси. З Києва до Черкас часто ходять маршрутки та поїзди. Від центрального вокзалу Черкас до Чигирина відправляються маршрутки. Ми їхали з Канева прямим автобусом, а назад маршрутками через Черкаси.

, читайте далі...

Бердичівський замокРейтинг: 6.40

Бердичів - старовинне місто в Житомирській області, де можна знайти десятки архітектурних пам'яток. Але нас цікавили замок і розташований на його території монастир босих кармелітів (1642 р.). Сам замок знаходиться в місті, що є мінусом для туристів - любителів природи, але на березі річки, що є плюсом. У цілому залишилися задоволені; обійшли навколо, погуляли на подвір'ї замку, подивилися гарний костел у монастирі.



Як дістатися: З Києва - поїздом або маршруткою від центрального автовокзалу. З пересадкою в Житомирі можна поїхати від метро Житомирська; маршрутки йдуть кожні 15 хвилин. Від автостанції до замка - близько 4 км.

, читайте далі...

ЛетичівРейтинг: 6.40

До Летичева ми приїхали подивитися декілька об'єктів. У першу чергу це 10-метровий бронзовий пам'ятник Устиму Кармалюку. Нехай не всі знають його історію, але персонаж відомий і як мінімум ім'я чули всі. У Летичеві був один з центрів повстання, яке він очолював у 30-х роках 19 століття. Похований на місцевому цвинтарі. 

Поруч із пам'ятником знаходяться руїни замку та монастир. Точні дати будівництва невідомі, найчастіше називають 1579 рік. Від замку залишилися стіни та вежа, але варто зазначити, що перебувають вони в хорошому стані. Замок і монастир складають одне ціле. Територія монастиря красива та доглянута, із задоволенням прогулялися там. Під час війни німці організували в замку концтабір, а в Летичеві гетто.







Як дістатися: Летичів знаходиться на трасі Хмельницький - Вінниця, тому дістатися сюди можна будь-якою маршруткою, що йде між цими містами. Оптимально приїхати поїздом у Хмельницький і сісти на маршрутку з автовокзалу. Є навіть прямі маршрутки до Летичева, відстань 50 км.

, читайте далі...

АндрушівкаРейтинг: 6.40

В Андрушівці нас цікавив палац цукрових магнатів Терещенків. На даний момент у палаці розташована місцева школа. Сама будівля декілька разів перебудовувалася, в останній раз реконструкція проходила у 1975 році. Поряд знаходиться парк з озерами.

Цікаво: У 1920 р. в палаці поселився штаб Першої кінної армії на чолі з Будьонним. 






Як дістатися: Рейсовим автобусом з Житомира (автостанція "Центральна"), маршруткою від ст.м. Житомирська у Києві.

, читайте далі...

Струківська церкваРейтинг: 6.40

У селищі Ясіня знаходиться унікальний зразок традиційного храмового будівництва Гуцульщини - дерев'яна Струківська церква 1824 року.

В околицях є ще схожі церкви, але ця збереглася повністю. Місце примітне ще й тим, що з нього відкриваються чудові пейзажі.

З 2013 року разом з іншими подібними церквами входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО.












Як дістатися: До Ясіні поїздом з Івано-Франківська чи Львова, автобусом з Івано-Франківська.

, читайте далі...

Центральна садиба Карпатського біосферного заповідникаРейтинг: 6.40

Центральна садиба Карпатського біосферного заповідника примітна двома речами: музеєм екології гір (докладніше читайте на сайті) та екостежкою до мінерального джерела.




Біля джерела відкриваються чудові краєвиди.




Як дістатися: Південний виїзд із Рахова. До Рахова - поїздом зі Львова чи Івано-Франківська або автобусом з Івано-Франківська.

, читайте далі...

Палац Щербатових у НемировіРейтинг: 6.40

Немирів відомий широкій громадськості насамперед через однойменне підприємство з виготовлення міцних алкогольних напоїв. Ми ж поїхали туди подивитися парк і палац Щербатових. У палаці на даний момент знаходиться санаторій "Авангард" і можна вільно погуляти по території.

Місцевий житель розповів, що раніше парк був повноцінним дендропарком, з безліччю екзотичних рослин, але зараз усе вже далеко не так. Тим не менш, гуляти по території приємно. У парку багато квітів і скульптур.






















Хороша стаття з історією та старими фотографіями тут.

Як дістатися: Автобусом із Вінниці, їхати 50 хвилин. Виходити в центрі біля костьолу, далі пройти по перпендикулярній вулиці наліво два квартали та потім направо. У місцевих можна запитати дорогу до санаторію Авангард. Дорога на Немирів із Вінниці йде через Вороновицю.

, читайте далі...

Мезинський національний природний паркРейтинг: 6.40

Мезинський національний природний парк був заснований у 2006 році указом президента Віктора Ющенка. Варто сказати, що в останній рік свого правління президент створив багато національних парків, або збільшив фінансування існуючим.

У цьому місці археологи виявили поселення давніх людей, які жили тут 20 за тис років до нашої ери (тут багато картинок і тексту англійською). Знайшли багато кісток мамонтів, правда, більшість із них були вивезені у великі музеї Києва, Нью-Йорка, Європи. Також було знайдено багато знарядь праці, прикрас, домашнього начиння й інших предметів. Багато з них представлені в місцевому музеї.

Але найголовніше, тут є дуже красиві місця, що можуть запросто привабити масового туриста (звичайно, якщо прокласти нормальні дороги). Парк розташований уздовж річки Десна (карта) і з високих берегів відкриваються приголомшливі краєвиди. Навесні Десна розливається й води стає не просто багато, а занадто багато. Тим не менш, виглядає все це дуже мальовничо.






















Біля села Свердловка на високих берегах річки Десна є досить незвичайний будинок для цієї місцевості (ось тут). У цьому чудовому особняку, будучи президентом, багато разів відпочивав Леонід Кучма. Щоправда, дороги так і не були відремонтовані. У них просто не було потреби, тому що біля будинку розташований вертолітний майданчик.




Біля альтанки ми знайшли велику кількість вужів, що якраз зібралися створювати потомство. Правда, звук затвора фотоапарата трохи завадив їм :)




Звірів, до речі, тут досить багато. Під час наших відвідин ми бачили лисицю, зайця, яструба, дятла, різних цікавих метеликів. У декількох місцях працівники заповідника встановили місця для пікніків. Тобто, можна цілком легально й цивілізовано зупинитися, дістати мангал і пообідати в національному парку. Біля кожного такого місця передбачена яма для сміття. А найголовніше, всі ці місця розташовані на високих берегах Десни, звідки відкриваються чудові краєвиди.

У парку є кілька екостежок, одна з них - "Рихлівська дача" - добре описана на офіційному сайті. Її довжина близько 5 кілометрів, початок у селі Рихлі. Я накидав приблизний план екостежки на мапі.


















Є також автомобільний маршрут довжиною 50 км. Його опис можна подивитися тут.

Ми відвідали місцевий музей (інформація тут), він знаходиться у двох місцях і видно, що в останні роки тут було проведено реконструкцію. Все чистенько, красиво, так що можна завітати. Завжди було цікаво зрозуміти, як виходить, що деякі речі не руйнуються по 70 мільйонів років.






Ще фото з Мезинського національного природного парку












Карта Мезинського національного природного парку
Тут информація по будиночках для туристів, у яких можна переночувати.

Як дістатися: Центральна садиба (музей) Мезинського національного природного парку знаходиться в селі Свердловка. З Чернігова потрібно їхати маршруткою Чернігів - Короп, а далі маршруткою з Коропа. Або маршруткою Чернігів - Новгород-Сіверський до повороту на село Покошичі й далі 12 км пішки або попуткою до Свердловки.

, читайте далі...

Палац у БуськуРейтинг: 6.40

У Буську знаходиться палац графа Казимира Фелікса Бадені, побудований у 1810 році. З 1961 року всередині палацу розташовувалася військова частина, тому інтер'єрів не залишилося. Зараз палац стоїть порожній і поступово руйнується. Наприкінці 2012 року його обстежувала місцева комісія і вже стоїть питання про порятунок.

З боку дороги до палацу не зайти, там паркан і закриті ворота. Раніше на прохідній сидів охоронець, але зараз уже нікого немає. Ми просто обійшли з боку житлових двоповерхових будиночків і зайшли з тильного боку. Всередину можна потрапити через двері праворуч від центрального входу.




















Деякі відео про палац із випусків новин: 



Як дістатися: Буськ знаходиться на трасі Київ - Чоп у 50 кілометрах від Львова. По трасі ходить дуже багато транспорту, розклад дивіться тут. Від зупинки потрібно пройти пішки приблизно 1 км до центру Буська.

, читайте далі...

Палац і парк в ОброшинeРейтинг: 6.40

У селі Оброшино знаходиться дендропарк, у якому стоїть палац львівських католицьких архієпископів. Він був побудований в 1730 році для відпочинку вищих чинів церкви. Навколо палацу у кінці 18 століття був розбитий парк, що зберігся дотепер. На початку 20 століття в палаці ще залишалася оригінальна обстановка, однак починаючи з 1915 року російські, німецькі, австрійські та турецькі військові винесли все, що можна було.


Ворота, через які проходять відвідувачі, судячи з усього не парадні, так як фігури на них дивляться у внутрішній двір. Чи це така задумка архітектора.


Задня частина палацу, яка і зустрічає відвідувачів, відреставрована, а ось передня, яка набагато більш шикарна, на жаль, немає.


Цікаво, але на південній стороні парку є невеликий зоопарк, заснований в 60-ті роки минулого століття. Зараз він має статус зоопарку місцевого значення. Це дуже незвично, як для села. Проте, місця у тварин досить багато, та й вони тут регулярно розмножуються, що говорить, про те, що їм зручно. В основному представлені різні птахи, але є багато далекосхідних плямистих оленів і камерунських овець. Зоопарк працює з квітня по жовтень в суботу та неділю з 12 до 18. Оленів і деяких інших тварин можна подивитися завжди, вони гуляють на відкритій території.








Як дістатися: Будь-яка маршрутка на Самбір від залізничного вокзалу у Львові проходить через село. Вхід у парк на вулиці Грушевського, через інститут.

, читайте далі...

Каньйон річки СинюхиРейтинг: 6.40

Чергове маловідоме місце в Україні, це каньйон річки Синюхи. Загальна довжина річки більш 100 кілометрів, ми відвідали тільки її малу частину, біля села Тернівка. Ця ділянка досить мальовнича, тут річка тече в природному каньйоні, через вихід граніту. Синюха вважається однією з найчистіших річок, бо на ній немає промислових підприємств.

На наступній карті ми зазначили місця для фотографій і місце для пікніка, хоча пікнік можна влаштувати в будь-якому місці. З іншого боку села Тернівка, вище за течією, знаходиться ГЕС, туди теж можна пройтися


Перейти річку можна тільки біля старого водного млина. Він був побудований більше 100 років тому і зараз стоїть занедбаним.




Тут же можна побачити жорна, які використовувалися років 70 тому.


Від млина є сенс пройтися по обом берегам річки до її притоки Ятрані. Лівий берег високий, правий низький, але красиво на обох. Приблизно біля місця впадання Ятрані починається заказник загальнодержавного значення "Когутівка".
















Як дістатися: село Тернівка знаходиться в 50 кілометрах від траси Київ - Одеса, поворот біля Умані. Найближчий районний центр Новоархангельськ, з нього можна доїхати на автобусі. Хоча це буде непросто, краще їхати на автомобілі.

, читайте далі...

ЖванецьРейтинг: 6.40

Між Кам'янцем-Подільським і Хотином є невелике село Жванець. Більшість туристів проїжджають мимо, але тут є руїни замку і красиві пейзажі, тому є сенс заїхати. Тим більше від автобусної зупинки йти всього 300 метрів.

Жванецький замок був побудований в XV столітті, неодноразово перебудовувався і протягом XX століття був сильно зруйнований. На даний момент залишилася тільки одна вежа і кілька ділянок стін. Від руїн замку відкриваються чудові види, місце дуже красиве.












Як дістатися до Жванця: автобусом з Кам'янця-Подільського або Хотина.

, читайте далі...

Палац баронів ГределівРейтинг: 6.40
Палац і парк в Сколе були закладені бароном Кінським в середині XIX ст.. У кінці XIX ст. палац перебудував в стилі необароко австрійський барон Герман Гредель разом зі своїми братами Бернардом і Альбертом, місцевими промисловцями. Зараз в будівлі палацу розташовується школа-інтернат. На території трохи запущеного парку парку можна погуляти вільно.










Як дістатися: палац знаходиться на околиці Сколе, в 2-ух кілометрах від центру міста, прямо на трасі Київ - Чоп. На поїзді можна доїхати з Києва, або на електричці з Львова., читайте далі...

Арабатська стрілкаРейтинг: 6.20

Арабатська стрілка - дуже цікаве місце, але поставити його в місця, що рекомендуються для відвідування, я не можу з причини жахливої ​​"совковості". У цьому місці відразу розумієш, що час тут зупинився років 30 тому.

Розбиті дороги або їх відсутність, типові радянські піонертабори й пансіонати, зруйновані заводи й занедбані пляжі - ось чим зустріла нас Арабатська стрілка.

Причому не можу сказати, що нам тут не сподобалося: ми знайшли багато цікавих місць і зробили гарні знімки. У травні тут порожньо; особливо нас порадувала можливість побродити кілометровими пляжами при повній відсутності відпочиваючих.

Найсміливіші наважуються проїхати через усю косу на автомобілі (довжина понад 100 км, ширина від 270 м до 8 км). Якщо ви хочете спробувати зробити те ж саме, то раджу заздалегідь знайти в Інтернеті звіти тих, хто вже їздив. Дорога там жахлива, і, в разі чого, допомогти вам буде нікому. Грунтова дорога через косу була прокладена ще у 1835 році!


















Знайшли ми й гаряче джерело, яке зараз виглядає як велика яма з водою. А можна було б зробити комплекс не гірше, ніж у Берегово.

Також ми з'їздили на пару годин у Генічеськ, смачно поїли в місцевому ресторані за невеликі гроші. Але робити там, звичайно, нічого. До того ж, на стрілці практично не ходить транспорт, зате в Генічеську є таксі.





Обов'язково потрібно прогулятися до озера Сиваш. На березі цієї водойми знаходяться залишки якогось заводу, а вода має рожевий відтінок. Через високий вміст мінералів озеро раніше використовували для соляної промисловості.











Сама коса могла б стати просто суперкурортом. Щоб зробити подібне в ОАЕ, були витрачені мільярди доларів, а тут усе створила природа. Але, крім декількох нових готелів, більше тут нічого не змінюється.

Як дістатися: Поїздом до станції Новоолексіївка; далі візьміть таксі чи приватне авто до Арабатської стрілки, ціна $5-20, в залежності від відстані. Якщо таксі стоїть із тильного боку вокзалу, то їхати на 5 км далі й відповідно дорожче. Можна доїхати на автобусі до Генічеська і звідти на таксі, так буде дешевше. Зачекайте, поки проїде потяг (стоянка 2 хвилини). Потім перейдіть через колії, обходьте вокзал і йдіть по доріжці за ним, там буде автобус (маршрутка).

, читайте далі...

Теребле-Ріцька ГЕСРейтинг: 6.20

Теребле-Ріцька ГЕС унікальна в своєму роді. Вона єдина в світі розрашована відразу на двох річках - Тереблі та Ріці. Природа створила місце, в якому обидві річки течуть паралельно і поруч, але при цьому різниця висот між ними 200 метрів. В результаті вода з утвореного нагорі водосховища з великої висоти падає вниз і виробляє електроенергію.

Незважаючи на 50-річний вік, станція працює й зараз, поставляючи електроенергію не лише українським споживачам, але й у сусідні країни. Варто зазначити, що ГЕС знаходиться в дуже мальовничому місці. Ми відвідали її організовано, тому нам провели екскурсію. Для окремих туристів, звичайно, входу немає.

На жаль, останнім часом територія поблизу ГЕС сильно забруднилася, прочитати про це можна тут.











Як дістатися: Знаходиться на дорозі між Хустом і Міжгір'ям, відстань від обох населених пунктів - 25-30 км.

, читайте далі...

СокиринціРейтинг: 6.20

До Сокиринців ми поїхали подивитися палац Галаганів і прилеглий до нього парк. Ви можете заздалегідь замовити екскурсію (ця можливість була у 2007 році), а можете самостійно прогулятися парком навколо палацу. На даний момент у будівлі знаходиться аграрний ліцей, тому, якщо на момент відвідування буде навчальний день, то можна буде зайти всередину.




Будівля, що непогано збереглася, особливо примітна незвичайним пандусом із зворотнього боку. Таких я не бачив в інших місцях в Україні.






За спортивним майданчиком розташовано занедбаний парк, де ми знайшли зруйновані ворота. Якщо пройти через парк, то можна потрапити на берег озера.






Як дістатися: Розташування незручне, нічого прямого з Києва та Чернігова немає. Можна доїхати електричкою або маршруткою до Ніжина, а звідти автобусом Ніжин - Іваниця. Він ходить 2-3 рази на день, тому заздалегідь знайдіть актуальний розклад. Простіший спосіб - замовити екскурсію, що включатиме в себе ще й Тростянець і Качанівку.

, читайте далі...

Тростянецький дендропаркРейтинг: 6.20

У Тростянці розташований невеличкий, але красивий дендропарк, заснований у 1834 році на кошти українського мецената Івана Скоропадського.

Звичайно, по доглянутості він сильно відрізняється від популярних серед туристів парків України. Тут ми бачили лише поодиноких туристів. Але сюди однозначно варто приїхати погуляти. Незважаючи на низьке фінансування, до сих пір ви можете подивитися безліч різних рослин і погуляти навколо великого озера по штучних горах. Висота деяких із них сягає 35 метрів, і зроблені вони були повністю вручну більше ніж 150 років тому.

За легендою, Скоропадський робив ці пагорби, щоб надати рівнинній території вид гірської Швейцарії та вразити цим дівчину-іноземку. Чи сподобався їй парк і чи правда це, я не знаю. Та й закінчення робіт меценат не побачив.

Парк залишив дуже позитивні враження, навіть незважаючи на запустіння. Якщо вкласти кошти та навести порядок, то він, безперечно, буде популярний серед туристів.

Беріть із собою їжу - на місці ви нічого не знайдете, крім води та чіпсів.


























Як дістатися: Транспорту з Києва чи Чернігова, який би відправлявся в нормальний час, немає. Тому або діставайтеся автомобілем (дорога погана), або замовте одноденну екскурсію, щоб відвідати ще й Сокиринці з Качанівкою.

, читайте далі...

БродиРейтинг: 6.20
Броди відомі в першу чергу через нафтопровід. Власне кажучи, з цієї причини більшість жителів України і чули про це місто.

Проте в містечку є цікаві місця. На Ринковій площі стоїть гарна фахверкова башточка.


Сама площа не дуже схожа на типову Ринкову площу, та й будинки збереглися не з усіх боків.


На вулицях Золотій, Вірменській, Руській можна знайти багато красивих будівель












Будівля Бродівського педагогічного коледжу.


Палац Тишкевичів, нині лісництво, в дуже хорошому стані.


У Бродах є навіть замок (1630-1635) зі ще одним палацом. Однак вони сильно запущені.


У краєзнавчому музеї міста є діорама зі старовинними укріпленнями. Всю подібну інформацію можна знайти на форумі zamki-kreposti.com.ua. Проекти реконструции замку можна подивитися тут.




Як дістатися: Броди знаходяться на трасі Київ - Львів, сюди легко дістатися на автобусах зі Львова чи Тернополя. Також можна на поїзді з Києва чи Львова., читайте далі...

ТеребовляРейтинг: 6.00

До Теребовлі ми поїхали подивитися руїни замку. Замок розташований на горі, до нього ведуть сходи. Під час нашого візиту руїни відвідували туристи з Польщі, але вони поїхали як раз тоді, коли ми піднімалися на гору. В будь-якому випадку місце дуже мальовниче, тому краще дивитися його без натовпів туристів.

Замок не охороняється, доступний всім. Добре збереглися стіни й багато споруд. Навколо замку й позаду нього є парк, щоправда, дуже занедбаний.














Як дістатися: Маршруткою або автобусом з Тернополя, їхати приблизно 45 хвилин.

, читайте далі...

ВінницяРейтинг: 6.00

Вінниця - це нова точка на туристичній карті України. Ми, хоч і завзяті мандрівники, але до вересня минулого року не розглядали місто як варіант для відвідування. Вінницька область набагато цікавіша за обласний центр, який був відомий широкому колу людей тільки ставкою Гітлера. До того ж, вона знаходиться не в самому місті.

Ситуацію повністю змінив Вінницький фонтан, який ми винесли в окрему статтю.

У Вінниці немає замків або фортець, немає історичного центру, але старі будівлі є і погуляти в центрі вельми приємно. Власне в цьому є свій плюс, тому що всі основні визначні пам'ятки розташовані вздовж вулиці Соборної. Загубитися не вийде, та й карта не особливо потрібна. Тим, хто любить дворики та бокові вулички, місто також прийдеться до душі.




Символи міста - водонапірна вежа у сквері ім. Козицького та арка у парку Горького. Парків і скверів у місті безліч - це одне з найзеленіших великих міст України. Із задоволенням обійшли парк Горького. На жаль, колесо огляду більше не буде працювати: зірвалася наша традиційна висотна прогулянка :)








Коли ми йшли центральною вулицею, то склалося враження, що ми знаходимося в Європі. Ще більше воно посилилося, коли ми зайшли в піцерію Челентано й дивилися на вулицю через вікно. Як не дивно, але таке враження створюють трамваї. Станом на січень 2011 року швейцарський Цюріх безкоштовно передав Вінниці 105 одновагонних трамваїв, і тепер на лініях ходять тільки ці вагони. Колії, до речі, на порядок кращі за київські, більше схожі на європейські і не гримлять, як київські розвалюхи. Залишилося, щоб хтось подарував тролейбуси :)


У Вінниці є багато музеїв, наприклад, музей-садиба М.І. Пирогова, але ми поки що там не були.

Зупинялися ми в самому центрі, в готелі радянського типу "Поділля" ($63 за двомісний номер зі сніданком). З готелями у Вінниці туго, а той, що розташований біля фонтану, взагалі відлякує туристів. Хоча селять іноземні групи якраз у ньому.

Червень 2014

Через два роки ми знову відвідали Вінницю. Ціни в готелі "Поділля" впали до $23 за ніч. Нагадаю, що в травні 2012-го ми платили $63. З чим пов'язано таке падіння ціни, навіть важко сказати. Але на цей раз нас було четверо і ми вирішили зняти не готель, а апартаменти (квартиру). Переночували в приватному будинку за $25 на чотирьох, в 3-ох зупинках трамваю від фонтану. Ось посилання на цей будинок http://miete.com.ua/Vinnica/1367, ну і на цьому сайті багато інших пропозицій у приватників.

Є істотні поліпшення в туристичному плані. Відразу впадають в очі вказівники, які з'явилися на кожному перехресті.


З'явилася туристична карта-схема Вінниці. Її безкоштовно розповсюджують через готелі, а також можна придбати в кіосках туристичної інформації, наприклад біля фонтану.



Біля парку Горького з'явився великий напис "I LOVE VINNYTSIA".


У лебедів у парку Горького нова табличка


Урни стали привітнішими


З'явилася величезна черепаха


Запрацював фонтан у парку Горького


Красиву будівлю на центральній площі нарешті реконструювали, тепер вона виглядає набагато краще.


Запустили прогулянковий катер, відправляється від моста біля фонтану. Час прогулянки близько 50-ти хвилин. Із задоволенням покаталися.










Як дістатися: Експресом з Києва, шлях займе близько 3 годин. На автомобілі з Києва можна їхати двома маршрутами: через Умань і через Житомир. Обидва приблизно однакові, ми їхали туди одним, назад іншим. Краще їхати через Житомир і Бердичів, дорога там ліпша.

, читайте далі...

ПечераРейтинг: 6.00

Село Печера (Печора) є прикладом занепаду через розвиток інфраструктури. Раніше через нього проходила регіональна траса, але після того, як збудували іншу дорогу, рух припинився. Я з подивом спостерігав великі занедбані будівлі, наприклад, універмаг. Але Печера гідна відвідування, тут відразу декілька цікавих об'єктів.

По дорозі з Немирова ви зустрінете старий водяний млин Потоцьких. Його планують перетворити на центр відпочинку. Щоправда, трапиться це явно не скоро.




Екскурсію варто почати з дерев'яної церкви Різдва Богородиці (1764). Сама церква дуже мальовнича, але обов'язково обійдіть її. З вершини пагорба відкривається гарна панорама Південного Буга та порогів.






Далі пересуваємося до склепу (мавзолею) Потоцьких - Свейковських (1904), стилізованому під романську архітектуру.






З одного боку є сходи до підвалу, і через грати можна подивитися на надгробні плити.


Від склепу доріжка йде через парк до жахливої будівлі радянської епохи. Це "новозбудована" обласна лікарня. А ще 100 років тому на цьому місці був досить помпезний палац Потоцьких, не менший за Тульчинський. У парку можна зустріти різні скульптури.


Обходимо будівлю і шукаємо старовинні сходи позаду неї. Вони ведуть униз, до річки. Сходи хоч і занедбані, але виглядають дуже мальовничо. Особливо в оточенні величезних валунів.




Внизу на вас чекає ще одна скульптура.


Вздовж річки тягнеться прогулянкова стежка. А сама річка вся завалена камінням (порогами), по яких можна перебратися на інший берег. Відпочиваючі використовують камені для прийняття сонячних ванн, а купаються між ними. Місце дуже гарне і думаю, що ми сюди ще повернемося, щоб відпочити на березі річки.


Хороша стаття з історією та старими фотографіями парку та палацу тут.

Розташування об'єктів:


Як дістатися: Дістатися громадським транспортом важко, автобус із Вінниці ходить пару разів на день і розклад не дуже зручний. Ми взяли таксі в Немирові на 3 години за $30.

, читайте далі...

Палац Рум'янцева-Задунайського у ВишенькахРейтинг: 6.00

У селі Вишеньки розташований палац 18 століття, який побудував граф Петро Рум'янцев-Задунайський. Відомо, що його цікавила незвичайна архітектура, тому всі палаци та маєтки відрізнялися незвичайним дизайном. У селах Вишеньки та Черешеньки, що розташовані поруч, він побудував декілька різних споруд, а палац з'явився до приїзду Катерини II, котра їхала в Крим. На жаль, нічого з побудованого в Черешеньках не збереглося, та й від цього палацу залишилася тільки половина, решта була розібрана ще 200 років тому.

На даний момент тут розміщується дитячий оздоровчий табір. Однак заїзд відбувається лише раз на рік, а в решту часу палац просто руйнується. Ми не розміщуємо фотографій палацу поблизу, оскільки йому потрібен серйозний ремонт. Однак через наявність водойм навколо і при правильному виборі часу дня можна зробити чудові фотографії.

В останні роки навколо палацу розгорілися пристрасті з приводу права власності. У 2010 році були новини, що Генпрокуратура змушена була через суд відбирати палац і повертати в державну власність. Правда, кому б він не належав, державі чи приватній особі, ніякого ремонту тут усе одно не проводять. Та й не проводитимуть, оскільки через погану дорогу масові туристи сюди не поїдуть.








Садиба в Качанівці також належала Петру Олександровичу Рум'янцеву-Задунайському.

Як дістатися: Ми їздили автомобілем у складі організованого туру. Також можна дістатися на маршрутках Чернігів - Короп (це в 14 км), а потім Короп - Вишеньки.

, читайте далі...

Тараканівський фортРейтинг: 6.00

Тараканівський (або Дубенський) форт важко назвати фортецею чи замком, він просто не схожий на них. Це величезна оборонна споруда, унікальна в Україні. Принаймні ми не зустрічали подібних об'єктів такого масштабу та збереженості. У 19 столітті його побудував царський уряд для захисту залізничної гілки Київ - Львів.

Споруда має форму ромба зі сторонами приблизно 240 метрів. Зовнішні стіни форту зараз практично не помітні зовні. Але якщо потрапити на внутрішню територію, то все виглядає досить непогано. Не пропустіть можливість пройти всередину через тунель довжиною близько 100 метрів, який проходить під зовнішніми стінами.














Незважаючи на те, що кам'яні стіни форту збереглися приблизно на 80%, не думаю, що варто самостійно по них лазити. Якщо вже дуже хочеться, то, як варіант, можна спробувати знайти провідника в найближчому селі. Також можна взяти координати провідника у Дубенському замку.

Як дістатися: Знайти форт не так просто, якщо не підготуватися заздалегідь. Дивіться схему нижче, ми їхали за маршрутом 3. Повернули від траси в Тараканові біля кладовища, доїхали до залізниці, потім направо на грунтову дорогу. Проїхали приблизно 800 метрів до підйому й на ньому повернули ліворуч. Через 100 метрів буде тунель, яким можна піднятися до форту.

, читайте далі...

Палац Мерінга в Старій ПрилуціРейтинг: 6.00

У селі Стара Прилука стоїть гарний палац, що належав підприємцю, міністрові торгівлі та промисловості України Сергію Фрідріховича Мерінгу (1862-1920) на початку 20-го століття. Будівля потихеньку руйнується і чекає реставрації, зараз у ньому розміщується інтернат.

Існують історичні свідчення, що в палаці зберігались цінності сім'ї Мерінга, що існує підземний хід у парк, а також підземний винний льох. Місцеві навіть намагалися копати в багатьох місцях, але нічого не знайшли. Під час ремонту в стіні виявили схованку з портретом Мерінга, дорогими перськими килимами і золотими царськими монетами, все передали в музей. Штукатурку і сміття після ремонту викинули на звалище. Цікаво, але через кілька днів місцева бабуся пасла корів поблизу і побачила серед сміття блискучі золоті монети, які випали з штукатурки після дощу. Шукачі скарбів пізніше кілька разів перерили це місце, але вже безрезультатно. Ось така от історія.














Як дістатися: на маршрутці від Автостанції №3 у Вінниці (вул. Ватутіна, 18), є десяток рейсів на день. Розклад дивіться тут.

, читайте далі...

Скала-ПодільськаРейтинг: 6.00

У Скалі-Подільській є кілька місць, які можна відвідати. Основний об'єкт - руїни замку 1538 року. Протягом XVI-XVII ст. він багаторазово руйнувався і відновлювався. У середині XVIII в. був реконструйований з перебудовою палацу. У XIX ст. повністю зруйнувався. Збереглися Порохова вежа і частина палацу, стіни практично не збереглися. Руїни замку входять до складу національного заповіднику "Замки Тернопілля", тому на території можна купити сувеніри, брошури і магніти, а також ведеться якась реставрація.

Замок розташований на скелі, місце мальовниче. Від автобусної зупинки потрібно йти по вулиці Богдана Хмельницького, приблизно 1 км.
















Ще один цікавий об'єкт знаходиться на в'їзді в місто з боку Кам'янця-Подільського. Це звичайний радянський житловий будинок, який перетворили на замок.


В 200 метрах від автобусної зупинки розташований досить великий парк, заснований у XVIII столітті - пам'ятник садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. У парку зберігся флігель садиби польського графа Голуховського, зараз тут знаходиться поліклініка.


І ще тут багато котів :)


Як дістатися до Скали-Подільської: На автобусі з Кам'янця-Подільського (близько 15 рейсів на день), їхати десь годину.

, читайте далі...

СнятинРейтинг: 6.00
У Снятин ми заїхали подивитися на одну з найвищих ратуш в Україні, яка будувалася десятки років, починаючи з 1861 року. Розташована вона на центральній вулиці Шевченка, уздовж якої ми і прогулялися.


Вежа будувалася для престижу міста, але використовувалася і як оглядова вежа, для спостереження за пожежами.


Біля ратуші зберіглася ділянка старої забудови.












Як дістатися: автобус від автостанції №3 у Чернівцях, їхати 30-40 хвилин. Місто знаходиться на трасі Івано-Франківськ - Коломия - Чернівці., читайте далі...

Невицький замокРейтинг: 6.00
У 12 кілометрах від Ужгороду, на пагорбі, стоїть напівзруйнований, але мальовничий Невицький замок, що вперше згадується в XIV столітті. Доступ до замку вільний, в 2016 році потрібно було пройти через територію туристичної бази "Верховина". Як буде далі, поки не ясно, але у місцевої влади є ідеї нічого не робити, а просто посадити касира.

У 60-х роках минулого століття в замку провели невелику реставрацію, але з тих пір він поступово руйнується. З дня на день повинен впасти дерев'яний дах головної вежі - символ Закарпатській області.

Незважаючи на руйнування, замок і зараз виглядає саме як замок. Це добре видно з висоти.


Основна його перевага в даний момент - повна автентичність. Все, що ви бачите було дійсно побудовано сотні років тому.






Туристів вистачає. Ми приїхали о 9 ранку і були там першими (не рахуючи переляканого зайця), але коли йшли назад, то зустріли кілька самостійних груп і великий автобус з туристами.

Як дістатися: До замку легко доїхати на автомобілі. На автобусі з Ужгороду в напрямку Кам'яниці з автостанції на Фединця, 61. Автобусів багато, їхати 15 хвилин (розклад). Попросіть зупинити біля повороту на замок, далі 10 хвилин пішки вгору повз готель Камелот., читайте далі...

МикулинціРейтинг: 5.80

Микулинці - дуже маленький, але в той же час відомий населений пункт. У першу чергу він відомий завдяки однойменному пиву.

Саме містечко вважається найстарішим на Тернопільщині. Ми поїхали туди подивитися руїни замку. Територію руїн охороняють злі сторожові пси, тому подивитися можна тільки ззовні.

Сучасний стан замку жахливий: лишилися самі стіни, які продовжують повільно руйнуватися. Прямо поруч із замком знаходиться ще як мінімум три пам'ятки. Такого немає ніде, можна було б зробити цілий туристичний комплекс, але зрозуміло, що немає грошей.







На даний момент Троїцький костел залишає набагато позитивніше враження, ніж замок. Як для містечка з населенням у 4000 жителів він виглядає просто чудово. Це й не дивно, тому що він вважається однією з головних пам'яток Тернопільської області.

Поряд є старовинний польський цвинтар зі склепами та скульптурами. А буквально в 200 метрах у занедбаному парку знаходиться палац Потоцьких (зараз там лікарня).





Все це так і проситься стати туристичним місцем. Не забуваємо і про пивоварню, де можна придбати бочку свіжого пива. Де ще таке є в Україні? Я побував у десятках країн, можу порівнювати й з упевненістю кажу, що комбінація "замок + костел + палац + кладовище + пиво + 20 км від обласного центру" зацікавить величезну кількість туристів. Чому ніхто з парламенту не звертає уваги на Микулинці? Напевно, це риторичне питання.

Як дістатися: Маршруткою на Теребовлю з Тернополя, їхати 30-40 хвилин.

, читайте далі...

Нова ЧорторияРейтинг: 5.80

В село з цікавою назвою Нова Чортория ми приїхали подивитися палац-садибу поміщиків Оржевських (також називають палацом Прушинських). Зараз у садибі знаходиться школа.

Поряд розташований парк зі ставком. Якщо вийти на берег, то буде видно ще одну місцеву визначну пам'ятку - величезний паровий млин, один з найбільших в Україні свого часу. Зараз це електростанція.






Як дістатися: Автобусом або маршруткою з Житомира, декілька рейсів на день.

, читайте далі...

Географічний центр ЄвропиРейтинг: 5.80

Недалеко від Рахова та села Ділове розташований географічний центр Європи. Стелла та геодезичний знак були встановлені у 1887 році фахівцями Австро-Угорської імперії.








Ця місцевість знаходиться поблизу румунського кордону, тому необхідний паспорт. Поруч є невеликий ринок сувенірів і ресторан (колиба-музей) з незвичайним інтер'єром, який обов'язково варто відвідати, навіть щоб просто подивитися.












До речі, існує декілька претендентів на географічний центр Європи, докладніше можна почитати тут.

Як дістатися: Орієнтир - траса Львів - Рахів - Ужгород, за Раховом, біля села Ділове.

, читайте далі...

Краснокутський дендропаркРейтинг: 5.80

Краснокутський дендропарк - один з найстаріших дендропарків України, йому більше 200 років. Імовірно, заснований у 1793 році Іваном Каразіним, братом засновника Харківського університету.

Довгий час парк був сильно занедбаний і відроджуватися почав лише у 1957 році. Прогулянка буде цікава ще й тим, що у вас буде можливість шукати казкових героїв, які заховані по всьому парку.

















Як дістатися: З автостанції біля метро Центральний ринок у Харкові їздять маршрутки кожні півгодини. Остання маршрутка з Краснокутська - о 15-45. Або у складі організованої екскурсії.

, читайте далі...

Руїни замку в ГубковіРейтинг: 5.80

У селі Губків на високому березі річки Случ стоять руїни замку 15 століття. Незважаючи на те, що історики описують його як один з найнеприступніших, практично всі згадки про замок пов'язані з роками, коли його хтось захоплював. У 1504 році - татари, у 1596 - під час повстання Наливайка, у 1704 - військо Петра I, а остаточно, у 1708 році, його зруйнували шведи. З тих пір залишилися самі руїни.

І якщо руїни особливого інтересу не представляють, то панорами в цьому місці дуже мальовничі. А сам пагорб входить до складу Надслучанського регіонального ландшафтного парку. Сюди можна приїхати на вихідних на пікнік, відпочити на березі річки. Тим більше, що в ній можна купатися, що ми і зробили.








Як дістатися: Доїхати можна автобусом з Рівного (розклад).

, читайте далі...

Ічнянський національний природний паркРейтинг: 5.80

Ічнянський національний природний парк знаходиться у чернігівській області і займає площу близько 10 тис гектар. Основне завдання парку, збереження наявної екосереди лісів, річок і озер. Природа красива, є мальовничі місця.

Навіщо сюди їхати:
  - Провести день на природі
  - Навесні подивитися первоцвіти
  - Влаштувати пікнік у мальовничому місці
  - Погуляти по лісу, по екостежкам


Ми приїхали в березні, подивитися первоцвіти, яких тут дуже багато.












У парку є дві екостежки, ми прогулялися по екостежці "Садове", біля села Буди. Її довжина близько 3-ох кілометрів, розмітка не завжди помітна. Але вона пролягає навколо водойми, тому не заблукаєте. Стартували ми від місця для пікніка (N 50°45'17.6'', E 32°18'19.9''), туди ж і повернулися. Взагалі в парку облаштовано багато місць для пікніка, так що можна приїхати компанією на відпочинок. Але врахуйте, що крім таких місць, іншої туристичної інфраструктури немає.


Ніякої інформації про екостежки в інтернеті немає, тому, якщо не будете заїжджати в головний офіс, то ось вам приблизна карта. Це прогулянка лісом уздовж озера, з оглядом різних рослин, птахів, і звіряток, якщо пощастить. Можна приїздити з дітьми.


Назву екостежка отримала за прізвищем мешканців садиби, яка стояла тут 100 років тому. Зараз її немає, залишилася тільки покинута липова алея, яку і знайти-то непросто, вона знаходиться позаду табички. Було б непогано відновити садибу, тоді місце б отримало зовсім інший статус.




У деяких місцях стежка виходить до озер і відкриваються дуже гарні краєвиди.




Якщо уважно дивитися по сторонам, то можна знайти багато цікавого.
























На території парку знаходиться військова частина, де зберігається величезна кількість боєприпасів. Зверху виглядає досить незвично. Також недалеко від межі парку, виявили нафтове родовище, судячи з постійно палаючого вогню, щось там видобувають.


Як дістатися: Їхати потрібно на автомобілі. Без нього, я не уявляю, що ви будете там робити. Хіба що візьмете велосипеди на прокат в центральному офісі парку (він позначений на карті внизу). Туди можна зателефонувати і домовитися про екскурсію, я б радив зробити саме так, тим більше це не дорого. Просто ділянки лісу розкидані то там, то тут, і навіть знайти ділянки з первоцвітами буде не так просто. В Ічні є залізнична станція, розташована між Прилуками та Бахмачем, однак радити цей вид транспорту ми не можемо. Хіба що у вас пряме сполучення, без пересадок. З Києва є прямі автобуси, але ходять невдало, так що на один день з'їздити не вийде (розклад), а де там ночувати, крім як у наметі - не зрозуміло. Так що їхати потрібно на автомобілі, в такому випадку можна влаштувати денний виїзд на природу з Києва. Дорога (не дуже гарна) в одну сторону займе 2.5 - 3 години.

, читайте далі...

КосівРейтинг: 5.80

Косів - маленьке містечко біля самих Карпат. Тут немає окремого старого центру, та й старих будинків не так багато, але більшість з них двох-трьох-поверхові, що добре для міста. Прогулятися можна по двох вулицях - Гвардійській і Незалежності.

На центральній площі розташований головний міський музей - музей Гуцульщини, його ми і відвідали (інформація). Якщо ви хочете познайомитися з культурою гуцулів, то вам сюди (жовта будівля ліворуч).



У самому центрі, на жаль, побудовані кілька п'ятиповерхівок, правда примітно, що дахи у них "карпатські".




Це взагалі такий окремий стиль, з купою трикутників. Так оформлені навіть дошки оголошень.


На вулиці Незалежності 40б є піцерія Broadway. Ми там перекусили і можемо рекомендувати. Піца там дуже хороша, тортелліні і десерти теж, салати гірші.

У Косівському районі добре розвинені веломаршрути, дивіться посилання внизу статті.


Як і у всіх інших містах Івано-Франківської області встановлені сині вуличні вказівники, що не може не радувати. Але нажаль тільки на українській мові.


І традиційне пам'ятне місце "Небесної сотні".


Праворуч від цього місця, є підйом на Міську гору. Її легко впізнати по незвичайним скелям з піщаника. Зверху відкривається вид на місто, правда взимку він кращий (взято звідси), ніж влітку, так як не заважають дерева.


Колись давно тут стояв замок, від якого, на жаль, залишилися тільки захисні рови і картинка.


Ще Косів відомий своїм базаром, де можна купити вироби ручної роботи, вишиванки, ліжники, гуцульські предмети побуту. Ринок працює в суботу з 4 до 14, знайти його легко, просто йдіть за натовпами людей :)

Корисні посилання (взагалі дивно скільки є сайтів про Косів, таке враження, що це містечко веб-девелоперів :)
http://kosivart.if.ua - інформаційний сайт про Косів й район
http://www.kosivart.com - сайт про Косів
http://mapakosiv.if.ua - сайт про Косів, є карти пішохідних і велосипедних маршрутів
http://velokosiv.if.ua - сайт Косіва для велолюбителів
http://kosiv.info - портал Косіва




Як дістатися: На автобусі з Івано-Франківська (2.5 - 3 години, розклад), Львова (7 годин, розклад), Чернівців (2.5 години, розклад). Є прямий автобус з Києва в 17:20 від центрального автовокзалу, приїжджає в 7:30. Також є автобуси Київ - Верховина, через Косів, о 17:40 та 21:40, прибуття в 7:30 і 9:30. Найближчі залізничні станції Коломия, Івано-Франківськ та Чернівці. Найближчий аеропорт в Івано-Франківську.

, читайте далі...

БілокриницяРейтинг: 5.80
У Білокриниці знаходиться маловідомий, але досить красивий замок-палац у готичному стилі, з елементами ренесансу. Побудований він був поміщиком Чосновським в середині XIX століття на місці зруйнованого замку князів Збаразьких (XVI ст.).

Позаду палацу знаходиться парк XIX століття. Можна пройтися по екологічній стежці і почитати різну інформацію на спеціальних табличках.

Зараз у приміщенні розташований лісотехнічний коледж. На територію можна пройти, квитків немає, приймаються пожертвування.
















Як дістатися: пішки з Кременця, 3 км від автовокзалу, або на таксі ($1.2 в одну сторону)., читайте далі...

Унівська лавраРейтинг: 5.60

В Унівську лавру (побудована в XV столітті) ми потрапили випадково. Зазвичай релігійні об'єкти ми відвідуємо лише тоді, коли вони по дорозі. Місце красиве, всюди чисто, будівля добре відремонтована. Також на території знаходиться джерело з цілющою водою. Сама лавра є одним із найдавніших монастирських комплексів України.





Як дістатися: Інформація на офіційному сайті.

, читайте далі...

Водоспади біля турбази "Над Стрипою"Рейтинг: 5.60

Біля села Скоморохи та туристичної бази "Над Стрипою" є декілька каскадів водоспадів. Той, про який іде мова, розташований ліворуч від в'їзду на базу. Назв водоспадів я, на жаль, не знаю.







Як дістатися: Добиратися досить складно і лише на автомобілі. Врахуйте, що в погану погоду остання ділянка дороги (спуск у долину до бази) доволі важка. Добиратися слід через Тернопіль до м. Бучач, у місті повернути на Золотий потік і їхати до села Соколів. Там знайти табличку з напрямом на базу "Над Стрипою" та їхати до села Скоморохи. За селом по асфальтованій дорозі їхати до самої бази. Автомобіль можна залишити перед шлагбаумом. Водоспади розташовані вздовж струмка, що протікає ліворуч від в'їзду на базу.

, читайте далі...

ТурчинівкаРейтинг: 5.60

Турчинівка - маленьке село. Ми приїхали сюди подивитися палац цукрових магнатів Терещенків. Поряд із палацем знаходяться ставок і парк. У самій будівлі розташоване ПТУ. Стан будівлі непоганий, але реставрація все одно потрібна. 


Як дістатися: Автобусом або маршруткою з Житомира, 2-3 рейси на день.

, читайте далі...

ЗатокаРейтинг: 5.60

Затока - ідеальний варіант бюджетного пляжного відпочинку в Україні. Широкі піщані пляжі та близькість таких туристичних об'єктів, як Одеса, Білгород-Дністровський і Вилково, роблять це місце досить привабливим. Ще одна перевага - добиратися з Києва не так довго та складно, як, наприклад, у Крим.


Щоправда, крім моря в Затоці більше нічого немає. Звичайне містечко радянського типу зі старими кінотеатрами, дискотеками та ринком. Бази відпочинку там теж переважно радянські, але та, на якій зупинялися ми, ще більш-менш упорядкована, з великою доглянутою територією та власним пляжем.


Як дістатися: Поїздом до Одеси, далі маршруткою або електричкою від вокзалу. Від Одеси їхати близько години.

, читайте далі...

Миколаївський зоопаркРейтинг: 5.60

Миколаївський зоопарк вважається одним з найкращих в Україні, але за нашими особистими враженнями зовні він практично не відрізняється від скандально відомого київського зоопарку. Відмінність хіба що в більшому благоустрої в деяких місцях і в наявності таких екзотичних тварин, як кенгуру. Тварини там здалися нам "нерівноправними" - у птахів і конячок величезні вольєри, в той час як багатьох хижаків (хижих птахів, рисей, пум і бідолаху-крокодила) відверто гнобили. Ми бували в європейських зоопарках, наприклад, у ганноверському - одному з найкращих у світі - і нам є з чим порівняти. Правда, є слабка надія, що такі заходи для хижаків - тимчасові.

На вході в зоопарк безліч скульптур тварин, також вони є й на центральній алеї у вигляді непрацюючих фонтанчиків і лавок.

Місця проживання тигрів і левів схожі на аналогічні в київському зоопарку - літні "простори для гуляння" та зимовий павільйон.

Рисі, лисиці, хижі птахи й особливо крокодил утримуються в жахливих умовах. 

Єноти, на відміну від крупних хижаків, виглядають веселими. Але місця якось замало для такого натовпу.

Краще за всіх тут живе бегемот :)

Як дістатися: Зоопарк знаходиться прямо поруч з автовокзалом Миколаєва. Про те, як дістатися до Миколаєва, читайте в окремій статті про місто.

, читайте далі...

Хутір НадіяРейтинг: 5.60

Хутір Надія - державний музей-заповідник Івана Тобілевича, який відомий усім ще зі школи під псевдонімом Іван Карпенко-Карий. Тут розташований його будинок-садиба XIX-XX ст., де були написані відомі твори "Сто тисяч" і "Хазяїн", а також інші драми та комедії. Завдяки цьому Хутір Надія вважається колискою українського театру. В музеї експонуються кілька тисяч предметів, переданих родиною Тобілевичів-Тарковських. Хутір названий на ім'я першої дружини І.Тобілевича Надії Тарковської.

Музей і будинок розташовані в парку на березі ставка, місце гарне. В парку є цікавий дубовий гай. Кожен дуб посаджений кимось відомим або присвячений комусь.




















Як дістатися: Музей знаходиться в селі Миколаївка у 20 км від Кіровограда. З кіровоградської автостанції №2 декілька разів на день ходить автобус (розклад).

, читайте далі...

СутискиРейтинг: 5.60

Сутиски - невеличке смт быля Вінниці. Сюди можна приїхати, щоб подивитися красиві пейзажі Південного Бугу. Оглядовий майданчик знаходиться на території школи-інтернату. Раніше на цьому місці стояв маєток графа Гейден, але зараз, на жаль, залишився тільки один флігель з вежею.


Є й пару інших будівель, типу стаєнь, але в занадто запущеному стані, тому приймати їх до уваги не варто. Оглядовий майданчик розташований на вершині скелі.


Правда, щоб побачити саму скелю в кращому вигляді, дивитися на неї потрібно з іншого боку річки. На жаль доріг і стежок так немає, тому цей маршрут для найвідважніших :) Ось хтось пройшовся і зробив гарні фотографії.


З боку річки, вежа виглядає більш привабливо. Це можна побачити, просто обійшовши її з іншого боку.


Як дістатися: Декілька разів на день ходить маршрутка від автостанції Вінниця 2 (Хмельницьке шосе, 107). Вхідні ворота в школу-інтернат на вихідних можуть бути закриті, ми просто пройшли зліва від них, там є невеликий прохід. На google maps Сутисок в нормальному вигляді поки немає, тому можна подивитися на Яндексі.

, читайте далі...

Фабрика ялинкових іграшок під КиєвомРейтинг: 5.40

Поряд із Києвом у районі Клавдієво знаходиться приватна фабрика ялинкових іграшок, на яку возять на екскурсію багато туристичних компаній. Ми були там у 2006 році, і враження залишилися переважно позитивні. Дуже домашня та дружня атмосфера, цікава розповідь з демонстрацією процесу виготовлення іграшок і можливість недорого купити дуже красиві вироби. Мінус - дуже "радянські" умови праці та брак опалення.

Цікаво, що робота склодува досить важка. Працівники фабрики йдуть на пенсію в 45 років, а рік роботи рахується за 3 для стажу. Ще цікаво, що склодувам заборонений алкоголь, бо при вступі в реакцію зі склом частки спирту надають іграшці непотрібні відтінки. Можливо, тому тут працюють тільки жінки :)




Для виробництва кульок використовують ось такі заготовки на ніжках, які потім відсікаються.







Прозорі заготовки сріблять зсередини і тільки потім фарбують базовими кольорами.




Всі іграшки розфарбовуються вручну. Є можливість розмалювати самостійно. У 2006 році робили іграшки з символікою напою "Живчик".






Як дістатися: На автомобілі з Києва чи з будь-якою турфірмою, шукайте в Гуглі "Екскурсія на фабрику ялинкових іграшок".

, читайте далі...

Старий МерчикРейтинг: 5.40

У селі Старий Мерчик розташована садиба Шидловських, побудована в XVIII столітті у стилі класицизму. Збереглися головний будинок, флігелі, залишки грота, винний льох. Усе перебуває в занедбаному стані, а головний будинок узагалі законсервований. За радянських часів тут знаходився технікум.








Як дістатися: По Київській трасі до повороту на Старий Мерчик або маршруткою від станції метро Холодна гора в Харкові, ходить часто.

, читайте далі...

Великі МежирічіРейтинг: 5.40

У селі Великі Межирічі, перша згадка про яке відноситься до 1544 року, розташовані два цікавих, але закинутих об'єкта.

У 1702-1725 роках тут був побудований костел святого Антонія, зараз він повністю покинутий. Потрапити всередину в момент нашого відвідування (2013) було неможливо, а раніше була дірка в стіні. Хоча дивитися всередині нічого, оскільки фресок практично не залишилось, а статуї та інші прикраси вкрали. Зовні ж костел виглядає досить вражаюче.






Другий об'єкт - палац у стилі класицизму, побудований овруцьким старостою Яном Стецьким у 1773-1789 роках на місці замку Корецьких. Палац теж у занедбаному стані, хоча в останні роки його намагалися реконструювати. Будівельні ліси стоять вже років 5.

У деяких приміщеннях розташований дитячий інтернат, тому їх стан хоч якось підтримується. Біля палацу розбито парк зі ставком, але вони ще в більш занедбаному стані, ніж сама будова.










Як дістатися: Автобусом з Рівного (розклад). Найзручніше автомобілем, село розташоване недалеко від траси Київ - Чоп.

, читайте далі...

Дендропарк в РаюРейтинг: 5.40
У селі з цікавою назвою Рай, зберігся дендропарк, заснований в 1760 році гетьманом Адамом Синявським. У 1816 році парк перейшов у володіння до графа Олександра Потоцького, який переробив його, взявши на основу "Софіївку" в Умані. Також він побудував у парку палац в італійському стилі.

Перша і друга світові війни завдали парку значної шкоди, хоча і палац, і парк були частково відновлені згодом. В даний момент в парку ростуть багато рідкісних видів рослин, але він сильно запущений. Правда і відновити йому пристойний вигляд буде не так складно, потрібні кошти і бажання.


















Як дістатися: На автобусі з Тернополя до Бережан, ходять часто, їхати 1 годину 20 хвилин (розклад). Далі пішки 3 км до парку або на таксі, ми ходили пішки., читайте далі...

БучачРейтинг: 5.20

Бучач - старовинне місто, розташоване на берегах річки Стрипа. Горбистий рельєф дозволяє милуватися мальовничими видами міста з високих точок.

У Бучачі є декілька цікавих туристичних об'єктів. Для нас найцікавіше було погуляти по замку, незважаючи на те, що від нього залишилися тільки руїни. Зате зверху відкривається гарний краєвид міста.







У місті є багато красивих будівель. Ратуші, подібної Бучацький, я не бачив ніде. Решта архітектурних пам'яток відносяться до релігійних. Ми відвідали монастир Василіан і Успенський костел.



На жаль, на фото немає центру міста та ратуші, тому що на момент відвідування вони були на реставрації.

Відеосюжет про місто можна подивитися тут.

Як дістатися: Маршруткою або автобусом з Тернополя.

, читайте далі...

ЧервонеРейтинг: 5.20

В Червоне ми приїхали подивитися палац цукрових магнатів Терещенків. Палац ніким не охороняється та сильно занедбаний, але виглядає досить привабливо. А враховуючи погоду під час нашого візиту, я б сказав, зловісно. Чомусь виникли асоціації з замком Дракули. Думаю, йому б тут сподобалося. Поруч із палацом є занедбаний парк.

Раніше тут було ПТУ, але коли воно переїхало в іншу будівлю, вандали розікрали все, що можна було винести.










Як дістатися: Маршруткою з Житомира.

, читайте далі...

ВолодимирівкаРейтинг: 5.20

Сіл з такою назвою в Україні безліч. Мова йде про село недалеко від Краснокутська в Харківській області. Раніше село називалося Наталіївка. Маєток з такою назвою у 1884 році заснував тут цукровий магнат Іван Харитоненко. Добудовував його син Павло Харитоненко.

Маєток не зберігся до нашого часу, залишилися тільки окремі будови. Розташовані вони на території "Натальївського" парку, який зараз належить обласному туберкульозному санаторію.

Основною й найкрасивішою будівлею парку є Спасо-Преображенська церква. У ній Харитоненко планував зберігати свою колекцію ікон. Після революції всі цінні речі з Наталіївки були вивезені до різних музеїв, переважно до Третьяківської галереї у Москві.

На території садиби був також відомий конезавод, однак зараз від нього залишилися самі занедбані будівлі.










Як дістатися: Автомобілем або у складі організованої екскурсії. Їхати від Харкова до Богодухова, за ним ліворуч, і потім знову наліво на село Мурафа.

, читайте далі...

Замок Сент-МіклошРейтинг: 5.20
Замок Сент-Міклош або Чинадіївський замок був побудований в XV столітті. Незважаючи на пошарпали зовнішній вигляд, всередині перший поверх досить непогано відреставрований. У 2001 році замок був відданий в консессію художнику Йосипу Бартошу, який, разом зі своєю дружиною, і провів реставрацію. У замку грають весілля і проводиться декілька фестивалів.








Як дістатися: замок знаходиться на трасі Київ - Чоп, в селищі Чинадієво. На автобусі легко доїхати з Мукачево (розклад)., читайте далі...

Палац Курисів в ІсаєвомуРейтинг: 5.00

По дорозі до Одеси можна заїхати до села Ісаєве та подивитися палац Курисів, побудований Олександром Івановичем Курисом у 1903-05 рр. 

На даний момент у палаці розташований Ісаєвський аграрний ліцей. Палац знаходиться під охороною як пам'ятка архітектури. Перебуваючи поруч із ним, ми так і не зрозуміли, в чому ж саме полягає ця охорона. Стан, щоправда, непоганий.

Цікаво: У Курисів є ще один більш відомий палац у селі Петрівка.


Як дістатися: По дорозі в Одесу повернути біля села Мала Василівка наліво на Покровку і їхати через декілька селищ до Ісаєва.

, читайте далі...

Формула 1 на воді у ВишгородіРейтинг: 5.00

У 2011 році Україна вперше прийняла етап кубка світу з Формули 1 на воді (F1H2O). Місцем проведення вибрали передмістя Києва Вишгород, встановили трибуни, навели порядок на набережній і відремонтували дорогу до Києва.

Здавалося б, усе добре, але, як це в нас зазвичай буває, для глядачів усе було не так вже й добре. До Вишгороду ми поїхали автомобілем. Я заздалегідь передбачав, що буде величезний затор - так і виявилося. Стояли годину; зрозумівши, що нічого не вийде,  виїхали на зустрічну смугу за черговим мерседесом, проїхали до найближчого повороту у двори, залишили там машину й пішли далі пішки.

Як виявилося, зробили ми абсолютно правильно, тому що на місці проведення залишити машину було просто ніде й водіїв ніхто про це не попередив. Тисячі машин під'їжджали до моста через Дніпро й були змушені їхати далі, бо розвернутися не було ніякої можливості, як і припаркуватися. Багато водіїв зупинялися посеред дороги, психували, лаялися, але нічого не могли зробити, і через них затор ставав ще більшим.




Діставшись набережної, виявили там нереальні натовпи людей. За день до змагань було повідомлено, що квитки на трибуни продаватися більше не будуть, їх роздадуть будівельникам, які працювали на реконструкції дороги до Києва. Кас не було, а до трибун пускали тільки по квитках, куплених заздалегідь.

Ну нічого, подумали ми й пішли шукати місце на набережній. Місця не знайшли, люди товпились у 4-5 рядів, причому нормально видно було тільки першому ряду. Напої та вода продавалися тільки на вході, куди потрібно було пробиратися через натовпи людей. На самій набережній декілька наметів просто не працювали. Добре хоч туалетів понаставляли, всім вистачило.

Але найнеприємнішим моментом виявилася відсутність коментарів самої події. Точніше, вони були, але тільки для центральних трибун, які перебували в кілометрі від нас, і, звичайно, нічого не було чутно. Десятки тисяч людей понуро дивилися на боліди, які було ледве видно, не розуміючи, що відбувається. В результаті через півгодини після початку ми, як і тисячі інших глядачів, пішли до виходу. З коментатором швидше за все було б цікаво дивитися, а без нього - взагалі нічого робити. Цікаво, напевно, тільки фанатам F1.

Прикро за Вишгород, який обгадили по повній. Усюди були зроблені гарні тротуари з висадженою навколо свіжою травою. Коли ми поверталися назад, трави вже не було - залишилася суцільна каша. А машини "затоптали" всі зелені ділянки в місті.

Етап кубка світу буде проводитися тепер щорічно, і якщо ми потрапимо туди ще раз, то тільки з квитками, або займемо схили гори позаду центральних трибун.














Як дістатися: Маршруткою №397 від станції метро Героїв Дніпра, маршруткою №398 від станції метро Тараса Шевченка, електричкою від центрального залізничного вокзалу.

, читайте далі...

Шешорські водоспадиРейтинг: 5.00

Шешорські водоспади невеликі, близько 3-4 метрів заввишки і більше схожі на великі пороги на річці Пістинка. Тому основний інтерес тут представляють не самі водоспади, а мальовнича місцевість навколо них. Водоспади діляться на дві групи, в одну входить Малий Гук, у другу Великий Гук.




Водоспади дуже популярні у відпочиваючих і тому влітку їх краще не відвідувати, якщо тільки ви не хочете самі скупатися. Правда, купання в таких місцях досить небезпечне, тому не дивно, що ми стали свідками невеликої драми. Хоча, судячи з усього, такі випадки там відбуваються регулярно. Хлопчика понесло течією прямо на пороги водоспаду, чоловіки кинулися на допомогу, але в результаті довелося рятувати і хлопчика, і чоловіків. Все закінчилося добре, тільки води нахльобалися.


Біля мосту, який знаходиться між водоспадами, є вельми незвичайний багатоярусний ресторан.


Як дістатися: водоспади знаходяться в селі Шешори. Доїхати можна автобусом з Коломиї (30 км) або Косова (12 км). Оптимально було б доїхати з Івано-Франківська до Коломиї і добиратися вже звідти на автобусі або таксі. Найближча залізнична станція теж у Коломиї.

, читайте далі...

БереговеРейтинг: 5.00
Берегове - одне з найвіддаленіших від центру міст України. Знаходиться на кордоні з Угорщиною і за свою історію належало Румунії, Чехословаччині та Угорщині, а з 1945 року перебуває в складі України. Населення, приблизно порівну складають українці і угорці, тому в місті практично всі написи дублюються угорською. З 2012 року угорський є ще й офіційною мовою документів, нарівні з українською.


Центр міста старовинний, тут приємно прогулятися. Городок можна вважати такою собі "маленькою Угорщиною". Практично всі ресторани пропонують страви угорської кухні.




Колишній Палац правосуддя, зараз інститут.


Колишня будівля казино


В Україні місто відоме як термальний курорт і центр виноробства. Ми заїхали в дегустаційний зал Чизай, на в'їзді в Берегово. Крім вина там можна придбати дуже гарний виноградний сік. Цей зал не єдиний, є й інші. У березні в місті проводиться фестиваль виноробства.

Основне ж, навіщо туристи приїжджають в Берегово, це термальні басейни. Ще зовсім недавно в місті був тільки один, старий басейн, ми відвідували його в 2009 році. Зараз з'явився більш сучасний комплекс Жайворонок (http://zhayvoronok.net/), який ми відвідали в 2016 році.




Як дістатися: Поїздом до Мукачево, Батьово або Ужгорода, потім автобусом (розклад по станції Берегово). Зі Львова на поїзді Львів - Солотвино.

, читайте далі...

Новоград-ВолинськийРейтинг: 4.80

До Новоград-Волинського ми заскочили буквально на півгодини подивитися залишки Звягільської фортеці (1507 р.). Залишки виявилися мініатюрними, але в непоганому стані з тієї причини, що фортецю частково реконструювали до 750-річчя міста. З території фортеці відкривається гарний краєвид річки Случ.

Як дістатися: Місто розташоване на великій трасі Київ-Чоп між Житомиром і Рівним. Доїхати можна з Києва від залізничного вокзалу чи автовокзалу будь-якою маршруткою в бік Рівного. Також через місто проходить багато поїздів у напрямку Львова.

, читайте далі...

СереднєРейтинг: 4.80

Смт Середнє мало відоме серед туристів. Ми заїхали на пару годин - подивитися руїни замку тамплієрів і відвідати винний завод "Леанка". Руїни не особливо мальовничі, та й виглядають якось небезпечно, тому не ризикнули лазити. На заводі сподобався винний підвал, але не сподобалося, що більшість бочок були порожніми. А загалом було цікаво подивитися на Радянський Союз, який так і залишився на території заводу.















Як дістатися: Автобусом або маршруткою від ужгородської автостанції №1 (поруч із залізничним вокзалом)

, читайте далі...

Каньйон річки Кам'янка (Львівська область)Рейтинг: 4.80
Недалеко від Сколе розташований мальовничий природний об'єкт - каньйон річки Кам'янка. У літню пору тут досить багато відпочиваючих, торгових кіосків і автомобілів, тому відвідувати це місце краще навесні або восени. Основний інтерес представляє мальовничий водоспад Кам'янка, в якому можна скупатися (3D панорама).


По дорозі до водоспаду, біля мосту через річку, знаходиться мінеральне джерело, де можна набрати води "Нафтуся". На нього є вказівник.

У 200 метрах за водоспадом починається підйом до Журавлиного озера, розташованого в лісі, на вершині гори. Друга його назва - Мертве, оскільки в ньому немає живності.






Як дістатися: пішки зі Сколе (8 км в одну сторону), або на таксі., читайте далі...

КлеваньРейтинг: 4.60

В Клевань ми приїхали подивитися замок Чарторийських (1561). Хоча який замок? Замком тут уже й не пахне. Більше схоже на будівлі з міста після бомбардування. Місце вкрай не туристичне, більше екстремальне. Не даремно на вході висить табличка з попередженням.

В Інтернеті пишуть про молодь, що розпиває спиртні напої на території. Ми таких не зустрічали, та й узагалі там було порожньо. Хоча, будь така споруда в місті, його б уже полюбили бомжі. Фотографій всередині замку не робили. Після господарювання різних "радянських" закладів там не дуже цікаво фотографувати. Але для любителів полазити у різних закинутих будівлях це ідеальне місце.

В черговий раз доводиться шкодувати, що нікому вкласти кошти у реконструкцію історичного пам'ятника і він продовжує розвалюватися. Хоча варто зазначити, що на даний момент збереглося досить багато. Якщо обійти замок і подивитися з боку полів, то видно, що практично всі стіни цілі, як і міст та вхідні ворота.

Є в Клевані ще "Тунель кохання". Ми, на жаль, не знали про нього і тому не потрапили туди. Ось навіть англійці про нього пишуть.

До тунелю ми потрапили у травні 2013  року.



Як дістатися: З Рівного - будь-якою маршруткою на Луцьк з автовокзалу чи до Клевані з залізничного вокзалу. Можна також поїздом з Києва.

, читайте далі...

ЯзлівецьРейтинг: 4.60

До Язлівця ми приїхали подивитися руїни замку й монастир, що знаходиться поруч. До замку від автовокзалу пішки йти хвилин 15-20.

Як і більшість інших замків Тернопільщини, він сильно запущений. Єдине, на що варто звернути увагу, це портали. Для фотографів руїни представляють малий інтерес. Немає точок, звідки можна нормально оглянути замок.


Поруч знаходиться так званий нижній палац - продовження замку. Це більш сучасна будівля, що перебуває зараз на невеликій реконструкції (що не може не радувати). Власне, це і є монастир.


Тут же розбито парк. А з іншого кінця парку розташовано склеп сестер-черниць, дуже цікаве місце. Всередині поховані черниці монастиря, ми знаходили дати 150-річної давності. Склеп у дуже доброму стані, але зазвичай закритий. Можете спробувати попросити відкрити його вам і заодно провести невелику екскурсію, розповісти про монастир. Не думаю, що черниці відмовлять.






Як дістатися: Автобусом з Тернополя (рейс о 13:10) або маршруткою з Бучача.

, читайте далі...

ТрускавецьРейтинг: 4.40

Трускавець - головний лікувальний, бальнеологічний курорт України. У місті 14 джерел мінеральних вод і деякі з них унікальні. Ми також поїхали до Трускавця саме лікуватися. Нам прописали воду "Нафтуся", яку ми і пили протягом 12 днів. Гидота ще та, звичайно. Але що поробиш, лікувальні води - це не лимонад. Та й через тиждень уже звикаєш до характерного запаху сірководню :)

У зв'язку з проведенням Євро 2012 Трускавець був обраний як місто додаткового розміщення футбольних уболівальників. Цей факт ще більше сприяв розвитку курорту, і, найголовніше, ремонту автотраси Львів - Трускавець.

Цікаво: Кількість готельних номерів у Трускавці перевищує 14000 і постійно зростає, що більше, ніж у будь-якого іншого міста України.









Розважатись у Трускавці молоді непросто, але все ж можливо. Є кінотеатр, де ми подивилися перших "Трансформерів". Ще ми взяли велосипеди напрокат і проїхалися по місту та парку, а також сходили у басейн сусіднього санаторію "Карпати" (ми зупинилися в "Перлині Прикарпаття" через мальовниче місце розташування).

Для літніх відпочиваючих організуються численні концерти народних артистів України: Зіброва, Бобула, Сандулеси, Павлика та інших. До речі, у центрі міста можна часто побачити самих артистів, які зазивають на свої ж концерти. У Трускавці також відпочивають відомі українські спортсмени.





У цілому враження від міста позитивне, щоправда, помітно, що більшість санаторіїв живе ще в СРСР. Номери (вибачте, палати), їжа, процедури, навіть персонал за останні 20 років так і не змінилися.

Порада: Будьте уважні - як ми переконалися на власному досвіді, місцеві лікарі прагнуть не вилікувати вас, а розвести на гроші, скаржачись на маленьку зарплату. Але якщо вже розвели, то полікують :)

У місті добре розвинена туристична індустрія. Кількість екскурсій величезна, поруч Львів і Карпати. Ми їздили на екскурсії через день.

З цікавих спостережень - зміна погоди. Не довіряйте прогнозам! У містах, розташованих біля підніжжя гір, неможливо передбачити погоду. Вона змінюється буквально щогодини. У нас були дні, коли гроза мінялася на сонячну погоду з блакитним небом і навпаки.

В останні роки у Трускавці почали відкриватися п'ятизіркові готелі, але, звичайно ж, ціни там значно вищі, ніж у "радянських" санаторіях. Ми, наприклад, платили $30 з людини за добу за проживання, харчування та лікування. У Ріксосі найдешевший номер з такими ж послугами обійдеться у 150 євро. Але умови проживання та медичне обслуговування там на порядок кращі.

Як дістатися: Зі Львова до Трускавця веде добра дорога. З Києва йдуть прямі потяги. Але, враховуючи кількість відпочиваючих, квитки потрібно купувати заздалегідь - мінімум за декілька тижнів. З 2014 року з Києва до Трускавця (через Львів) щодня ходить Інтерсіті + і доїжджає за 7 годин 12 хвилин.

, читайте далі...

  - Що подивитись обов'язково (30)
  - Що подивитись у другу чергу (56)
  - Статті (9)
  - Інші цікаві місця або події (137)
Подивитись карту
  - Вінницька область (9)
  - Волинська область (3)
  - Дніпропетровська область (1)
  - Житомирська область (13)
  - Закарпатська область (22)
  - Запорізька область (2)
  - Івано-Франківська область (11)
  - Київ (20)
  - Київська область (17)
  - Кіровоградська область (5)
  - Крим (23)
  - Львівська область (21)
  - Миколаївська область (5)
  - Одеська область (6)
  - Полтавська область (2)
  - Рівненська область (8)
  - Сумська область (1)
  - Тернопільська область (17)
  - Харківська область (5)
  - Херсонська область (5)
  - Хмельницька область (8)
  - Черкаська область (7)
  - Чернівецька область (3)
  - Чернігівська область (10)
авіашоу автоспорт аквапарк атракціони ботанічний сад бухта велосипед винний завод висота військовий об'єкт водоспад вулкан гейзер ГЕС гори готель гриби джерело екостежка замок заповідник зимові види спорту зоопарк камені каньйон кар'єр квадрокоптер квіти комахи кораблі костел крижані скульптури кубок світу курорт лавра ліс маєток мис мінеральне джерело міст місто монастир море музей незвичайні споруди новий рік обсерваторія оглядовий майданчик озеро острів палац парк печера підземелля підйомник пляж повітряна куля повітряні ліхтарики покинуті міста польоти природне диво пустеля ратуша ріка річковий транспорт руїни скансен скелі скульптури собор сплави тварини театр термальне джерело третій рейх феєрверки фестивалі фонтан формула 1 на воді фортеця футбол цвинтар церква цирк цікавий транспорт
2019-01-21 16:37
Палац у Буську
2018-12-15 15:46
Гота
2018-11-30 15:32
Дрогобич
2018-11-24 23:05
Замок Марієнбург
2018-11-23 19:01
Куди поїхати з Києва на вихідні
Велодоріжка у Порту - 10
Берлін - 9
Мукачівський замок Паланок - 10
Дрогобич - 9
Замок Хюннефельд - 10
Історія подорожей
Про нас
Реклама на сайті
Список країн
© 2012 - 2018
PIZZATRAVEL.COM.UA
Використання матеріалів сайту без дозволу ЗАБОРОНЕНО