Наверх


рус  укр  eng
Україна
 Країна церков, нових стадіонів і природних чудес 
Країни
  • Австрія
  • Албанія
  • Андорра
  • Бельгія
  • Ватикан
  • Греція
  • Грузія
  • Данія
  • Еквадор
  • Іспанія
  • Італія
  • Йорданія
  • Китай
  • Кіпр
  • Латвія
  • Литва
  • Македонія
  • Малайзія
  • Мальта
  • Монако
  • Нідерланди
  • Німеччина
  • Норвегія
  • ОАЕ
  • Перу
  • Португалія
  • Румунія
  • Сан-Марино
  • Сінгапур
  • Туреччина
  • Україна
  • Франція
  • Хорватія
  • Чехія
  • Чилі
  • Чорногорія
  • Швейцарія
  • Швеція
  • Шрі-Ланка
Пошук    Фотографії з квадрокоптера
ріка - Україна
КиївРейтинг: 8.80

Київ - столиця України. Місто за європейськими мірками велике та привабливе в туристичному плані. Про це можна говорити з упевненістю.

Київ унікальний за своєю географією: місто поділене навпіл однією з найбільших річок Європи - Дніпром. Посеред річки розташовані величезні зелені острови. Наприклад, площа Труханового острова складає 4,5 квадратних кілометри, що більше за Центральний парк у Нью-Йорку.


Правий берег Дніпра розташований на пагорбах, з яких відкривається безліч чудових панорам лівого берега, Подолу та Оболоні. Всі основні визначні пам'ятки розташовані в центральній частині міста, що дозволяє не використовувати громадський транспорт і пересуватися пішки.




Хоча в метро варто спуститися. Воно дуже глибоке, дуже! Обов'язково відвідайте станцію метро Арсенальна, вона не найпривабливіша, але зате найглибша у світі. Ще один цікавий вид транспорту - фунікулер, нижня станція якого знаходиться на Поштовій площі.

Перед Євро-2012 було знято ролики з рекламою Києва (посилання 1, посилання 2, посилання 3 (3D)). У 2014 році ми теж зняли наш ролик про Київ у форматі таймлапс.

Деякі карти Києва
Карта трамвайних маршрутів
Карта тролейбусних маршрутів
Основні пам'ятки
Велика карта Києва (зображення)
Електронні карти Києва - http://map.meta.ua/kiev/, http://maps.visicom.ua/, http://maps.google.com
Карта київського метро


Наша карта пам'яток Києва знаходиться тут. Червоними маркерами позначені місця, обов'язкові для відвідування, зеленими - якщо у вас є час, жовтими - для справжніх мандрівників, які люблять не лише загальновідомі пам'ятки.

Окрема стаття про оглядові майданчики Києва

Наші маршрути по Києву:

Всі маршрути сплановані таким чином, щоб максимально виключити підйоми в гору. Коротка характеристика:

Маршрути 1 і 2 є обов'язковими під час відвідування Києва. Причому другий охоплює багато місць, які зазвичай туристам не показують через брак часу. Маршрут 3 проходить навколо центральної частини міста і розрахований на більшість туристів. Маршрут 4 вже більше для любителів побродити нетуристичними, але цікавими вулицями. Маршрут 5 проходить по Оболонській набережній, там немає старої архітектури, але місце дуже мальовниче, те ж стосується й маршруту 7. Маршрут 6 - для тих, хто хоче прогулятися лісом, але в центрі міста. Маршрути 8 і 9 не для широкого кола, підійдуть тим, хто любить побродити, повивчати місто.

Карта всіх маршрутів



Подивитися пам'ятки на карті більшого розміру

1. Центр 1 (12 км)

Це основний маршрут, яким водять більшість туристів. Правда, зазвичай маршрут обрізаний, наш досить довгий. Тому, якщо ви сумніваєтесь у своїх силах, то можете його скоротити чи розбити на два дні.

Маршрут починається від верхнього виходу з метро Хрещатик на вулиці Інститутській. Переходимо дорогу і йдемо на оглядовий майданчик біля Жовтневого палацу.


Переходимо по містку на оглядовий майданчик над торговим центром "Глобус".


Спускаємося вниз через торгівельний центр, виходимо на Майдан Незалежності. Можна спуститись і по сходинках з боку вулиці Інститустської.

Влітку на майдані гарний суспільний простір.


Проходимо Майдан, піднімаємося вгору по вулиці Софіївській. Виходимо на Софіївську площу до Софії Київської та пам'ятника Богдану Хмельницькому.


Можна піднятися на дзвіницю Софіївського собору.




Тут можна повернути ліворуч і пройти 300 метрів по вулиці Володимирській до Золотих воріт. Йдемо до Михайлівської площі й Золотоверхого собору.




По Великій Житомирській і далі по вулиці Володимирській ідемо до Андріївської церкви. Піднімаємося сходами до церкви, позаду неї оглядовий майданчик.








Далі спускаємося по Андріївському узвозу, дивимося всі цікавинки. Якщо є сили, піднімайтеся на Замкову гору, там гарні пейзажі.






Виходимо на Контрактову площу. Дивимося фонтан "Самсон", Гостинний двір, пам'ятники Григорію Сковороді та Петру Сагайдачному. На вулиці Сагайдачного, 24 є ресторан самообслуговування "Пузата хата" зі стравами національної кухні й інтер'єром, виконаним в українському стилі. Тут можна відпочити й поїсти.




По вулиці Сагайдачного йдемо на Поштову площу. За бажанням можна вийти на набережну (на даний момент (2013) набережна на реконструкції). Піднімаємося нагору на фунікулері. Йдемо через парк Володимирська гірка, не пропускаємо пам'ятник Володимиру Великому.




Спускаємося на Європейську площу. Переходимо дорогу по підземному переходу і йдемо на оглядовий майданчик біля Арки Дружби народів.








По сходах піднімаємося до Хрещатого парку. Повертаємо ліворуч, проходимо до дитячого лялькового театру і світломузичного фонтану. Сюди потрібно обов'язково повернутися ввечері. Позаду театру - Водно-інформаційний центр, який буде цікавий і дітям, і дорослим.

Далі переходимо через місток Закоханих і повз стадіон Динамо йдемо до Маріїнського палацу. Останні 5 років палац був на реконструкції, тому не можу точно сказати, чи проводяться там зараз екскурсії. З лівого боку від палацу знаходиться Верховна Рада, місце роботи 450-ти народних обранців України. Прямо перед палацом - Маріїнський парк.




Пройдіть по ньому, вийдіть на вулицю Михайла Грушевського і повз метро Арсенальна йдіть до парку Слави. Тут знаходиться Вічний Вогонь, пам'ятник Леоніду Бикову і металева куля зі святинями Києва.


Також тут відкриваються приголомшливі краєвиди Дніпра та лівого берега. Тут же подивіться скандальний монумент жертвам голодомору, вартість спорудження якого обійшлася майже в $100 млн.

Наступна зупинка - Києво-Печерська Лавра. Навіть якщо ви не плануєте відвідувати саму Лавру, то все одно подивіться музей мініатюр, який знаходиться на її території, прямо біля входу.








Продовжуйте рух далі, поки не побачите величезну статую "Батьківщина-мати". Це кінцевий пункт маршруту. Статуя розташована на території музею історії Великої Вітчизняної Війни, від її підніжжя відкриваються чудові панорами.


А якщо у вас ще залишилися сили, можете піднятися на саму статую, а точніше, на її щит.




Поверніться назад на зупинку громадського транспорту. До Майдану Незалежності вас довезе автобус №24, до метро Арсенальна - тролейбус №38. Незважаючи, на те, що перший маршрут досить довгий, ви подивилися далеко не всі цікаві місця в Києві, тому необхідно пройти ще й маршрут №2.

2. Центр 2 (10 км)

Маршрут починається від найглибшої у світі станції метро - Арсенальної. Пройдіть Маріїнським парком, а біля Верховної Ради перейдіть дорогу і йдіть по вулиці Шовковичній до Шоколадного будиночка.

Поверніться назад, у дворі будинку 20/8 по вулиці Інститутській можна знайти скульптуру ведмедиці з ведмежатами.


Поверніть на вулицю Інститутську - праворуч ви побачите дуже красиву будівлю Національного Банку України.



Поверніть на вулицю Банкову. Перед Адміністрацією президента розрашуваний один із найцікавіших будинків Києва - Будинок з Химерами. Шукайте на його фасаді численні фігури різних тварин. Також він відкритий для відвідування туристами, але тільки за попереднім записом. З лівого боку від будинку є невеликі сходи, по яких ви зможете спуститися до театру ім. І.Франка.

Пройдіть по вулиці Городецького один квартал, поверніть наліво на вулицю Заньковецької й потім направо до київського Пасажу. У Пасажі на вас чекає декілька скульптур.




Виходьте на вулицю Хрещатик і йдіть до Бессарабської площі, а потім до площі Льва Толстого. По підземному переходу перейдіть на вулицю Льва Толстого, пройдіть один квартал і поверніть направо до парку ім. Т. Шевченка. Тут знаходиться пам'ятник видатному письменнику і поету України Тарасу Шевченку та Національний університет його імені. А також невеликий фонтан у формі Чорного моря і скульптура "Бабуся класична".


З іншого боку парку перейдіть дорогу і пройдіть один квартал по бульвару Шевченка. Знову перейдіть дорогу і пройдіть до Володимирського собору й вулиці Леонтовича. Пройшовши до вулиці Богдана Хмельницького, подолайте два квартали та поверніть ліворуч біля Національної опери. По вулиці Володимирській пройдіть до Золотих воріт. Біля Золотих воріт можете спробувати знайти трьох котів - один зроблений у вигляді пам'ятника, другий - дерев'яний на дереві, а третій зроблений з одноразових виделок і теж сидить на дереві.


За легендою, кіт Пантелеймон врятував людей з палаючого кафе, розташованого поблизу, але сам загинув.


Далі по вулиці Ярославів Вал пройдіть до вулиці Олеся Гончара й поверніть направо. Зверніть увагу на будинок №1 по Ярославовому Валу. В народі він називається "Замок Барона Штейнгеля", хоча цей барон ніколи там не жив, і з ним пов'язано безліч легенд. Якщо пощастить, то можна домовитися з охоронцем і потрапити всередину будинку.

Пройдіть квартал по вулиці Гончара і поверніть знову праворуч на вулицю Рейтарську. На вулиці Рейтарській, 9 у дворі будинку в вольєрі живуть величезні ручні вОрони. Правда, двері у двір іноді бувають зачинені.


У скверику біля повороту на Георгіївський провулок стоїть одна з найдушевніших київських інсталяцій - Їжачок у тумані (офіційна назва - "Конячка", на місці зрозумієте, чому).


Далі по Георгіївському провулку повз браму Заборовського йдіть до вулиці Стрілецької й поверніть направо.


Пройдіть один квартал до дерев'яної скульптури балерини й будинку з мозаїкою у вигляді величезних дитячих облич. Взагалі, Київ останнім часом перетворився на світову столицю "муралiв", ми відвідали сотні міст в різних країнах і ніде не бачили навіть близько такої кількості великих малюнків на стінах. Карту всіх малюнків дивіться тут.




Пройдіть далі, до Великої Житомирської, де поверніть направо і пройдіть до великого пустиря з правого боку - там знаходиться вхід на Пейзажну алею. Це красиве місце з безліччю цікавих сучасних скульптур, де люблять гуляти кияни.

Пройдіть уздовж обриву до Історичного музею. Неподалік від нього у Десятинному провулку росте найстаріше у Києві дерево - вікова липа. Повз липу пройдіть на вулицю Володимирську. По ній вийдіть на Михайлівську площу та вулицю Трьохсвятительську. Пройдіть до повороту на вулицю Костьольну, по якій ви вийдете на Майдан Незалежності.

3. Навколо центральної частини міста (10 км)

Маршрут починається від метро Печерська. По бульвару Лесі Українки спустіться вниз і між будинками 12 і 14 поверніть наліво до Київської фортеці. Погуляйте по території, пройдіть у браму та підніміться на вали, з яких відкривається гарна панорама Києва та НСК "Олімпійський".




Далі пройдіть униз по тихій вулиці Госпітальній, повз Президент-готель. По сходинках спустіться до Палацу спорту. Обійдіть його й по вулиці Еспланадній ідіть до НСК "Олімпійський". Тут проходив фінал Євро-2012.


Пройдіть уздовж паркану, який оточує стадіон, і на вулиці Велика Васильківська (Червоноармійська) поверніть наліво. Йдіть прямо до величезного костелу Святого Миколая. Через дорогу відвідайте невеликий сквер, де встановлені "євро-лавки".

Поверніться назад по вулиці Велика Васильківська (Червоноармійська) та поверніть ліворуч на вулицю Саксаганського. Пройдіть декілька кварталів і поверніть направо на вулицю Тарасівську. В кінці вулиці перейдіть дорогу і пройдіть на територію ботанічного саду імені Фоміна. Прогуляйтеся садом і вийдіть на бульвар Шевченка біля метро Університет.

По бульвару Шевченка спустіться вниз, на площу Перемоги, де розташований цирк. Перейдіть дорогу й по вулиці Олеся Гончара підніміться до вулиці Михайла Коцюбинського (не плутати з вулицею Юрія Коцюбинського). Незадовго до повороту ви знайдете велику дерев'яну скульптуру Буратіно.


А якщо пройдете трохи далі по Гончара, то скульптуру Літаючої корови (станом на 2013 скульптури на цьому місці немає).


По вулиці Коцюбинського пройдіть до вулиці Богдана Хмельницького й повертайте ліворуч. Дорогою відвідайте невеликий сквер імені Гончара з незвичайними дерев'яними скульптурами.


По вулиці Богдана Хмельницького рухайтеся до метро Театральна. Біля будинку 37/2 праворуч по вулиці ви побачите скульптуру "Рояль у кущах", встановлену до ювілею Фредеріка Шопена.


4. По вулицях Артема та Великій Житомирській (4 км)

Маршрут починається від метро Лук'янівська. Рухайтеся по вул. Артема до Бехтеревського провулку. У дворі будинку №8 стоять руїни будинку, де колись жив український письменник І. Нечуй-Левицький.


Пройдіть Бехтеревський провулок до кінця, до жіночого Покровського монастиря й будинку №14. Біля будинку встановлено декілька невеликих "античних" скульптур.


По сходах біля будинку спустіться вниз, пройдіть через арку і вийдіть на Кудрявський узвіз. Підніміться по ньому до вулиці Артема і продовжуйте рух у бік центру.

Після Львівської площі йдіть далі по вулиці Великій Житомирській. Вулиця красива, тут багато цікавих старовинних будівель, але, тим не менш, туристів сюди не водять. А після Михайлівської площі по вулиці Михайлівській пройдіть до Майдану Незалежності.

5. Оболонь і Оболонська набережна (5.5 км)

Район Оболонь добре відомий завдяки однойменному пивному заводу, розташованому на його території. Якщо вітер буде дути у бік Дніпра, то при виході з метро ви відчуєте характерний запах солоду.

Маршрут починається від метро Мінська. Якщо ви хочете відвідати найбільший торгівельний центр Києва "Дрімтаун", то можете вийти на метро Оболонь і пройти всередині нього. Інтер'єр дуже цікавий, торгівельний центр поділено на зони, кожна з яких має свій унікальний дизайн. Особливо цікава зона кіно. У другій частині торгового центру, розташованій між метро Мінська та Героїв Дніпра, знаходиться найбільший в Україні критий аквапарк.

Від метро Мінська по вулиці Маршала Тимошенка рухайтесь у бік Дніпра, до великої церкви й будинків із червоними дахами. Відразу за церквою (Свято-Покровський храмовий комплекс) знаходиться Оболонська набережна. Поверніть направо і почніть прогулянку. Там, де почнеться низка дорогих, елітних будинків, спустіться вниз.

Після круглої альтанки не піднімайтеся сходами вгору, а поверніть наліво і йдіть далі уздовж затоки. За величезною частиною сталінського тунелю під Дніпром поверніть трохи направо і виходьте до будинків на набережній.


Якщо повернутися трохи назад, то у дворі будинку №8 по вулиці Героїв Сталінграду можна знайти скульптуру кульки-мандрівника.


Поверніть наліво і йдіть до самого кінця вулиці, де буде невелика, але цікава алея скульптур.

На цьому прогулянку закінчено. Перейдіть проспект Героїв Сталінграду та на зупинці на Московському проспекті будь-яка маршрутка довезе вас до метро Петрівка або Оболонь. Якщо ви не втомилися, то можете перейти Московський міст і піти далі за маршрутом 6.

6. Труханів острів (6 км)

Цей маршрут дуже незвичайний для великого міста. Ви пройдете 5 кілометрів по лісопарку в центрі Києва. Подібне місце я зустрічав у Європі лише в одному місті - в Англійському саду в Мюнхені.

Маршрут починається посеред Московського мосту. Можете зайти під міст, подивитися на його грандіозну конструкцію. Далі просто крокуйте вперед і вперед, там багато стежок. Ви пройдете два мости, озера й наприкінці вийдете до пішохідного мосту через Дніпро. Можна підійти до парашутної вишки, зараз вона працює. Якщо ви гуляєте влітку, то всюди біля води є пляжі.

Перейдіть через пішохідний міст і поверніть направо - через 600 метрів буде Поштова площа і метро.

7. Русанівська набережна (4.5 км)

На лівому березі Дніпра в Києві робити особливо нічого. Одне з цікавих місць - це Русанівська набережна. Це один із перших у світі проектів, коли цілий район міста був побудований на намивних грунтах. Зараз усі знають про штучні острови в Дубаї, а починалося все у 1961 році в Києві.

Маршрут починається від станції метро Лівобережна. Вийдіть із метро направо по напрямку руху і пройдіть по вулиці Раїси Окіпної до першого з мостів через канал. Далі спустіться на набережну з внутрішньої сторони каналу й розпочніть прогулянку.

Коли дійдете до останнього мосту, поверніть ліворуч на вулицю Русанівська набережна. Уздовж Дніпра вона реконструйована, тут досить гарно. Приблизно посеред вулиці є зупинки громадського транспорту з обох боків дороги, звідки ви можете доїхати до метро Лівобережна або Осокорки/Позняки.



8. Татарка та Воздвиженка (7.8 км)

Маршрут по Татарці теж досить незвичайний і на широке коло туристів не розрахований. Татарка - це історична місцевість Києва, забудована у другій половині 19 століття. У 20 столітті практично вся первісна забудова була знесена.

Маршрут починається від метро Лук'янівська. Виходьте на вулицю Мельникова і йдіть наліво до повороту на вулицю Герцена й невеликого парку. У парку є фонтан. Продовжуйте рух по Герцена й Овруцькій до повороту на Подільський узвіз. Поверніть наліво і пройдіть метрів 300 уздовж спуску. При цьому поверніть на стежку вздовж кам'яного паркану. Дивіться направо і ви побачите панораму Подола та Оболоні, про яку знає не так багато людей.


Далі можна повернутися на вулицю Овруцьку і пройти далі, а можна просто перейти дорогу й піднятися по схилу з іншого боку.


Ви вийдете на вулицю Нагірну. Це одне з місць у Києві, де час зупинився дуже давно. Ліворуч іде вниз Смородинський узвіз. Це секретна вулиця, яку полюбляють таксисти. Дуже багато киян, проїжджаючи Подільським узвозом, навіть не підозрюють, що поруч проходить ще одна стара дорога з бруківки.

Продовжуйте рух по вулиці Нагірній до вулиці Отто Шмідта. Відразу за мінімаркетом ліворуч іде маленька вуличка між приватними будинками. Пройшовши по ній, ви вийдете на ще однин маловідомий оглядовий майданчик із видом на Поділ, розташований на горі.


Поверніться на вулицю Отто Шмідта та продовжуйте рух по Ніжньоюрківскій. Через метрів 500 праворуч будуть сходи, що ведуть нагору. Підніміться ними й вийдіть на вулицю Лук'янівську, йдіть наліво.

Незважаючи на те, що всі знають про район Лук'янівка й однойменне метро, небагато знають, де знаходиться вулиця Лук'янівська. Йдіть прямо, ліворуч ви побачите велику мусульманську мечеть, про яку теж знає небагато киян.


Між будинками 37 і 39 ліворуч буде невеликий провулок, пройдіть туди метрів 100. Це ще один закуток із зупиненим часом. Тут стоїть мікроавтобус, розфарбований у стилі хіпі.


По вулиці Олегівській спустіться вниз і виходьте на Поділ, на вулицю Верхній Вал. Поверніть направо, пройдіть до перехрестя й перейдіть дорогу наліво. Ви біля входу на Воздвиженку - елітний житловий масив, побудований в європейському стилі. Це дуже красиве місце, гідне й окремої прогулянки.


Вулиця невелика, з декількома відгалуженнями. Посередині - площа Мистецтв. Пройдіть до кінця вулиці, підніміться трохи вгору й біля готелю "Воздвиженський" вийдіть на Андріївський узвіз. Поверніть наліво і йдіть прямо до метро "Контрактова площа".

9. Уздовж вулиці Фрунзе + Пріорка (10 км)

Цей маршрут, як і 8-й, не розрахований на широке коло туристів і підійде тим, хто просто любить побродити, повивчати місто. Маршрут починається біля метро "Контрактова площа". По вулиці Костянтинівській пройдіть до кінотеатру Жовтень і поверніть наліво на вулицю Щекавицьку. Пройдіть один квартал і поверніть направо на вулицю Фрунзе. Далі все просто - йдіть прямо і прямо, уздовж трамвайної лінії.



Дорогою ви побачите стадіон "Спартак", пам'ятник першому трамваю біля трамвайного депо і паб у вигляді трамваю.


Біля будинку 109-В знаходиться маленький пам'ятник. Хлопчик стоїть і читає оголошення на стіні будинку. Саме в цих місцях були розвішані оголошення, що закликали всіх євреїв зібратися біля Бабиного Яру. Більше 100 тисяч із них були розстріляні фашистами у 1941-1943 роках.


У тому місці, де вулиця Фрунзе переходить у Вишгородську, починається історична місцевість Пріорка. Ліворуч розташований невеликий парк "Березовий гай". Там можна прогулятися.




Пройдіть трохи вперед і праворуч буде Центр юних натуралістів. На територію можна увійти, там є парк і міні-зоопарк.




Ліворуч від сучасного житлового комплексу "Паркове місто" на вулиці Осиповського розташований найстаріший київський дуб, якому 700 років. Ще через 200 метрів - поворот др парку Тараса Шевченка. Парк іде під гору, прогуляйтеся до самої гори. У цьому парку водяться білки та їжаки.

З іншого боку парку спустіться на вулицю Красицького і йдіть прямо, вздовж озера, на вулицю Кобзарську, а потім поверніть наліво. Як дійдете до наступного озера, праворуч буде парк з дуже незвичайною назвою "Кинь-грусть". Назву пов'язують з подіями 1787 року, коли дорогою до Криму російська імператриця Катерина II і її фаворит, відомий державний діяч і воєначальник Григорій Потьомкін, зупинились у Києві. Оскільки місцева влада прийняла царицю не дуже помпезно і не балувала феєрверками, вирішили компенсувати промах пікніком на околиці міста. На великій галявині, обрамленій дубами, розбили намети і влаштували гуляння, що тривало декілька днів.

Одного разу, згідно з переказами, цариця вирішила прогулятися вздовж ставків, якими рясніла місцевість, взявши в попутники Потьомкіна. Князь був не в дусі після нічних бенкетів і мучився головним болем. Катерина ж почувала себе чудово й із задоволенням милувалася красою водойм з плакучими вербами на берегах. Намагаючись якось розворушити похмурого супутника, вона і сказала фразу, що була записана придворними й увійшла в історію Києва: "Григорий! Кинь грусть. Посмотри, какая красота кругом!"

З іншого боку парку виходьте на вулицю Сошенка та площу Тараса Шевченка. Звідси на громадському транспорті можна доїхати до станцій метро Лук'янівська, Майдан Незалежності чи Контрактова площа.

Інші місця, що не ввійшли до наших маршрутів:

Пуща-Водиця. Лісовий курорт, дістатися до якого можна на трамваях №№7 або 12 від площі Тараса Шевченка, або на трамваї №12 з Контрактової площі. Незвично те, що трамвайні колії прокладені просто посеред лісу. Тут багато озер, ми часто приїжджаємо сюди на пікнік і в ліс по гриби.

Сирецький дендропарк. Вулиця Тираспольська, 43. Не просто маловідомий, а, можна сказати, парк, про який знають одиниці. Розташований поруч із метро Сирецька.

Бабин Яр. У 1941-1943 роках тут було вбито фашистами понад 100 тисяч євреїв, циган, київських караїмів, а також радянських військовополонених. У парку встановлено величезний монумент.

Скансен "Мамаєва слобода". Знаходиться у Відрадному парку. Новий і досить маловідомий парк-музей під відкритим небом, присвячений козакам.

Державний музей авіації. Знаходиться біля аеропорту Жуляни.

Голосіївський парк. Великий парк у Голосіївському районі. Ідеально підходить для лижних і велосипедних прогулянок. Є великі озера, де можна покататися на човнах.

Голосіївський ліс. Лісопарк з озерами в Голосіївському районі, де знаходяться монастир "Голосіївська пустинь" і купелі з цілющою водою. Прилягає до Голосіївському парку та Національного виставкового центру (екс-ВДНГ). У ліс найлегше потрапити через територію НВЦ (м. Виставковий центр).

Ботанічний сад імені Гришка. Великий ботанічний сад Києва. Дістатися можна пішки від метро Дружби народів по вулиці Бастіонній. Або від метро "Печерська" автобусом №62 чи тролейбусом №14. Або з залізничного вокзалу й від Палацу Спорту - тролейбусом №14.

Головна астрономічна обсерваторія України
Музей національної архітектури та побуту Пирогово
Оглядовий майданчик на Червонозоряному проспекті
Виставка квітів у парку Слави
Жуків острів
Парк "Феофанія"

Все-всі цікаві місця в Києві шукайте на нашій карті й на сайті в розділі "Київ".

, читайте далі...

Буки (Київська область)Рейтинг: 7.80

У селі Буки в Київській області (не плутати з Буками в Черкаській області) розташований мальовничий ландшафтний парк. Він був заснований у 1996 році підприємцем Іваном Сусловим, власником агропромислової корпорації "Сквира". Для парку він купив ділянку землі біля річки Роставиця. Земля площею 2,7 га була місцевим звалищем і обійшлася всього в $20 000.






Зараз це місце перетворилося на один із найкрасивіших парків України. Одночасно це ще й місце проживання сім'ї Івана Суслова, його маєток розташований прямо на території парку. Раніше доступ для відвідувачів було відкрито по всій території, можна було навіть підходити до самого будинку. Однак незабаром стався неприємний інцидент: дружина Івана Суслова намагалася пройти до дверей, але її не пустили туристи, що фотографувалися біля входу, мовляв "почекайте своєї черги". Після цього доступ до будинку закрили.


Парк складається з двох частин: храмового комплексу з фонтаном і самого ландшафтного парку. Вхід на територію безкоштовний. Однак у деякі частини парку можна потрапити лише з екскурсоводом. Пов'язано це також із неприємним інцидентом. Як я вже писав раніше, відвідувачі вільно ходили всюди, і досить швидко багато фігур на Поляні казок були зламані, а найголовніше - якийсь недоброзичливець отруїв багатьох тварин зі звіринця, і вони померли. Тому зараз за відвідувачами намагаються хоч трохи, але наглядати. Приєднатися до групи можна перед входом на Поляну казок, ціна за екскурсію чисто символічна ($1,2).


Під час екскурсії ви зможете дізнатися багато цікавої інформації, побачити Поляну казок з дуже красивими казковими фігурами та міні-зоопарк, де живуть лев, ведмеді, олені, вовченята, страус та інші тварини. Це єдине місце, яке я б прибрав або хоча б збільшив. Ну не прихильник я утримання тварин у маленьких клітках, навіть якщо за ними добре доглядають. Один з ведмедів за перший рік вибив з рук близько 80 фотоапаратів і телефонів, будьте уважні =)
















Для будівництва храмового комплексу та проектування парку був запрошений архітектор Юрій Бабич. Незважаючи на те, що він уже був досить відомий, цей комплекс, імовірно, найбільш значуща його робота, за яку він отримав державну премію. Окремі елементи були змінені самим Іваном Сусловим, як, наприклад, дах по боках храму у вигляді величезних голубів.






Комплекс включає в себе дзвіницю Святого Даниїла, названу на честь Данила Кучми, батька колишнього президента України. Деякий час тому син Івана Суслова захворів на рак. Необхідних ліків в Україні не було. Іван Миколайович не знав, що робити, і спробував звернутися за допомогою до Леоніда Кучми, але його відмовилися прийняти. Тоді він спробував пройти силою, охорона зупинила його та повідомила про цей інцидент президенту. Наступного дня ліки були доставлені спеціальним рейсом з Німеччини, і сина було врятовано. Дзвіниця була названа на честь батька, який дав життя Леоніду Кучмі. Після помаранчевої революції підприємцю запропонували прибрати табличку з назвою дзвіниці, але він відмовився.


Кияни, напевно, пам'ятають фонтан, який стояв на Майдані Незалежності до реконструкції. Після реконструкції площі в 2001 році розібраний фонтан багато років припадав пилом на одному зі столичних складів, і його деталі потихеньку розтягували. Іван Суслов організував транспортування фонтану до села Буки, де його два роки ремонтували. Кілька металевих пелюсток чаші відлили заново, було замінено насосне обладнання і граніт, встановлено додаткове освітлення. У 2011 році фонтан було відкрито й відтепер він зустрічає гостей біля входу до парку.




У парку побудована міні-ГЕС, яка забезпечує електрикою всю територію. ГЕС дуже органічно вписана в ландшафт і є елементом парку. Планується побудувати каскад таких невеликих ГЕС для забезпечення електроенергією всього Сквирського району. Проте на даний момент держава не цікавиться таким видом електроенергії, і ця ГЕС здебільшого гріє повітря.

На горі сидять три жаби, що символізують благополуччя, біля них фотографуються молодята. Ще "жаба" душить усіх, хто дивиться на все це благополуччя :) Поблизу жаб стоїть скульптура Максима Горького - улюбленого письменника Івана Суслова.




Всюди в парку можна побачити цифру 7. На українській мові ПІБ "Суслов Іван Миколайович" - це СІМ. Також він 7 дитина в родині.


Крім храмового комплексу та парку, поруч є також дитячий будинок. Підприємець фінансує кілька закладів для дітей у Сквирському районі. Спочатку сюди хотіли набрати тільки дітей-інвалідів, але щось не зрослося і взяли всіх дітей, зараз їх близько 20. Кожна дитина отримує $100 на рахунок щомісяця. Діти відпочивають у Криму, а кращі учні - за кордоном. Кожен отримає вищу освіту, а після закінчення навчання - всіляку підтримку: житло, автомобіль, роботу, власний бізнес. По досягненню 16 років дітям пропонують взяти прізвище Суслов. Троє дітей уже так і вчинили.

Для дитячого будинку побудовано сучасний футбольний стадіон зі штучним покриттям і піщаний пляж у межах парку. В селі підприємець відремонтував будинок культури, цвинтарі, фельдшерську станцію й інші об'єкти.


Чого дуже не вистачає, так це місця, де можна було б поїсти. Поблизу парку є тільки невеликий кіоск із чіпсами та водою. Тому зараз будується ресторан. Також іде будівництво готелю, бо у гості до Івана Суслова приїжджає доволі багато людей.

До речі, сам господар усього цього зовсім не соромиться й не уникає відвідувачів свого маєтку. Під час нашого візиту він приїхав у парк на чорному Хаммері з номерами 7777, припаркувався біля входу й пішов до свого дому по тїй самій доріжці, по якій ходять і всі відвідувачі.

У 2008 році Національний Банк України випустив пам'ятну монету, присвячену храмовому комплексу в селі Буки.






















Як дістатися: Найращий варіант - автомобілем. На маршрутках це досить проблематично. Вам потрібно доїхати до Сквири. З Києва є прямі маршрутки від метро Либідська, ходять приблизно кожну годину (вранці о 8:00, 10:20), виходити треба на автовокзалі (це не кінцева). Зі Сквири в Буки ходить 2 маршрутки, о 10:20 і 12:20. З Буків о 17:30 є маршрутка на Білу Церкву, звідки досить багато маршруток на Київ. Зі Сквири на Київ іде маршрутка о 17:30. До Сквири доїхати можна попуткою чи таксі (приблизно $6). Найкраще, звичайно, знайти у Сквирі таксиста, взяти в нього телефон і подзвонити, коли будете їхати назад.

Багато туристичних компаній пропонують екскурсію в Буки. Парк працює у п'ятницю, суботу, неділю до 17:00, вхід безкоштовний. Храмовий комплекс відкрито і в будні дні. Фонтан працює не весь день, його включають періодично.

, читайте далі...

ЯремчеРейтинг: 7.80

Яремче - курортне містечко у Прикарпатті на річці Прут. Відоме перш за все своїм водопадом Пробій, що приваблює любителів екстремального водного туризму. Це один з найбільш повноводних водоспадів Карпат, висота падіння води - 8 метрів.


Турфірми зазвичай привозять туристів у Яремче подивитися на водоспад, пройтися по місцевому сувенірному ринку й пообідати в колибі.


Ми ж знайшли в Яремче ще одну розвагу - тарзанку над річкою Прут (каталися на схожій над озером у Зеленогір'ї в Криму).

Як дістатися: Автобусом або електричкою з Івано-Франківська чи Львова.

, читайте далі...

ЮжноукраїнськРейтинг: 7.80

Южноукраїнськ - молоде місто, побудоване як супутник Южноукраїнської АЕС, яка виробляє 10% електроенергії в Україні. Ми приїхали сюди, щоб подивитися мальовничі пейзажі. Обидва береги Південного Бугу біля Южноукраїнська входять до складу національного природного парку "Бузький гард". Перш за все нам був цікавий протилежний берег річки Південний Буг, куди можна перебратися на досить цікавій механічній (не електричній) переправі.


Піднявшись на високі береги Південного Бугу та гуляючи вздовж них, ви можете спостерігати мальовничі пейзажі. Найкращі відкриваються біля Ташлицької ГАЕС. Це досить цікава споруда, введена в дію у 2006 році. Працює приблизно як ГЕС, але не постійно. Вода накопичується у верхньому резервуарі та спускається в пікові години, тобто тоді, коли потрібна велика кількість електроенергії.






Лише на цьому місці можна знайти цю квітку - смілку бузьку (Silene hypanica), більше вона не росте ніде.




Також було виявлено декілька монументів. Біля першого, за розповідями місцевих жителів, у 1960 році ще можна було знайти тисячі черепів прямо на поверхні.








У самому місті на березі річки можна знайти залишки млина запорізьких козаків. Поруч знаходяться скелі, на яких проводяться великі чемпіонати зі скелелазіння.


З верхньої точки сходів, що ведуть на міський пляж, відкриваються гарні панорами.




Ще більш мальовничі види ви знайдете, якщо пройдете в бік переправи, до будиночків, схожих на європейські вілли. Там є прохід під виноградником на оглядовий майданчик над Південним Бугом. У цьому місці найкраще збереглася дорога стародавнього Асгарда. Так, ви все вірно прочитали, це дійсно не жарт. Були проведені дослідження та з'ясувалося, що саме тут було місто, яке у скандинавській міфології іменується Асгард. Територія описана ісландцем Сноррі Стурлусоном у період між 1220 і 1230 рр. у Сазі про інглінгів, яка є найважливішим джерелом з ранньої історії Скандинавії. Звідси на північ прийшов Одін (батько Тора). В Южноукраїнську є історики, що присвятили цим дослідженням досить багато часу, від одного з них ми це і почули.

Заради інтересу я знайшов у Інтернеті інформацію про Сагу, і дійсно, місце дії зазначене в цьому регіоні.




Ще фотографії з Южноукраїнська












На цій карті представлені точки, в яких ми були. Будьте уважні, на стежці біля води вздовж протилежного берега річки розташована невелика електростанція, доступ на територію якої закритий. Тому, якщо не домовитеся з охороною про прохід, доведеться трохи піднятися вгору.

Як дістатися: Поїздом до станції Южноукраїнська, далі громадським транспортом або на таксі у місто, якщо хочете дивитися пейзажі. З Києва, Одеси, Вінниці та Миколаєва можна приїхати на автобусі.

, читайте далі...

СтеблівРейтинг: 7.80

Стеблів - селище міського типу в Черкаській області, відоме насамперед музеєм-садибою українського письменника Івана Нечуя-Левицького. Довгий час музеєм завідував дідусь-живчик Хаврусь Сергій Левкович. Він головний історик і фотограф цього красивого селища. Дідусь був досить "просунутий", проводив екскурсії, знімав на дзеркалку, провів Інтернет у музей. Після його смерті за музеєм дивиться його сие Андрій.




Як виявилось, у Стеблеві можна спостерігати приголомшливо красиві пейзажі. Ми рідко пишемо настільки захоплені епітети, але в цьому випадку вони виправдані. Правда, врахуйте, що ми були тут на заході сонця восени, і стояла тиха безвітряна погода.

У 200 метрах від музею на високому березі видніється церква. Біля неї відкриваються чудові пейзажі на річку Рось. У цьому місці вона особливо широка завдяки невеликій ГЕС, яка стоїть у кілометрі за течією. Через річку прокладений цікавий плавучий міст.
















Друге і найцікавіше місце - це ГЕС. Імовірно, наймальовничіша мала ГЕС України. А водоспад, який утворює станція, є одним із найпотужніших рівнинних водоспадів.










Ліворуч від станції можна спуститися до водоспаду. Трохи далі буде дерев'яний міст, по якому можна перейти воду і потім піднятися на протилежний берег.






Як дістатися: Є пряма маршрутка з Києва, ходить один раз на день (розклад). Більш реально поїхати за маршрутом Київ - Корсунь-Шевченківський - Стеблів. Рейсів багато, використовуйте http://bus.com.ua. Однак, якщо ви хочете подивитися Стеблів увечері, як це зробили ми, тоді тільки на автомобілі.

, читайте далі...

КанівРейтинг: 7.60

На момент написання статті Канів перебував на активному етапі будівництва. В рамках підготовки до Євро-2012 місту було виділено великі гроші, на які воно перетворюється на очах. Уже відкрито великий сучасний автовокзал, два нових річкових вокзали, змінена центральна частина міста, а на привокзальній площі буде розміщуватися щось на зразок постійної ярмарки. На початку 2011 року була закінчена реконструкція музею Т.Г.Шевченка. Влітку запустили прогулянковий катер по Дніпру.






А так виглядали вокзальна площа та вокзал у 2005 році.


У 2014 році в Каневі з'явився невеликий фонтан. Розташований він у двох кроках від автовокзалу.


Канів і сам по собі дуже гарне місто. За своєю географією він схожий на звичайний морський курорт: з одного боку вода й кілометри піщаних пляжів, з іншого боку - гори, а між ними місто у вигляді вузької, довгої смуги. Відмінність лише в тому, що замість моря - Дніпро, а гори не такі високі. Але пляжі навіть у самому місті відмінні, а найголовніше, тут немає натовпів народу і скупчень сміття, як у Києві, та й розмір пляжів буде побільше. А якщо поїхати на будь-яку з околиць, наприклад, у бік могили Т.Г.Шевченка, то можна відпочивати на величезному пляжі практично на самоті.

По приїзду сядьте на маршрутку/автобус №1, 2, 5 і поїдьте на площу Леніна. До речі, ще краще скористатися послугами таксі - воно недороге і за $3-5 ви доїдете у будь-який кінець міста. На площі Леніна пройдіть до статуї Батьківщини-Матері, там гарний парк і 900-річний Успенський собор, один із найстаріших в Україні.











Позаду Батьківщини-матері є оглядовий майданчик. Вдалині видно Канівську ГЕС.

Якщо стати спиною до входу в собор, піти прямо вперед і дійти до бібліотеки Гайдара, то можна знайти цікавий монумент. Це капсула часу, яка буде відкрита в 2045 році.

Канів - місто нове, але збереглося й декілька старовинних будівель. Їх можна знайти, якщо спуститися пішки від площі Леніна в центр. Основний транспорт - автобуси, ходять регулярно й за розкладом, який ви можете уточнити на місці.





У центрі міста під горою позаду автобусної зупинки знаходиться "Хитрий ринок". Пройдіть через нього і далі по стежці підніміться на гору до прапора України. З цієї точки відкриваються гарні краєвиди. Від Хитрого ринку можна сісти на автобус №2 та поїхати в бік Тарасової гори.





Поряд із будівлею Укртелекому знаходиться недобудований будинок культури. Наприкінці 80-х і на початку 90-х Канів активно розбудовувався, але після розвалу СРСР усе будівництво зупинилося.

Ще один цікавий об'єкт - бронепоїзд на в'їзді до міста. Такого я не бачив поки що в інших місцях. Встановлений як пам'ятник, його намагаються підфарбовувати та тримати у гарному стані. Доїхати можна маршрутками №№1 і 5 або на таксі.



Але основний туристичний об'єкт - це, звичайно, могила-музей Т.Г. Шевченка. Причому це місце буде цікаве абсолютно всім туристам. Зрозуміло, що не всі люблять музеї, хоча канівський відрізняється від інших сучасними технологіями, та й сама будівля просто у зразковому стані. Але могила-музей - це цілий комплекс, що включає в себе парки, заповідник, гори. Є де побродити, подихати свіжим повітрям, подивитися чудові пейзажі з оглядових майданчиків.























Нагору до музею та могили веде близько 300 сходинок. Щороку цим шляхом на уклін до Кобзаря піднімаються перші особи держави. А вже найближчим часом сюди будуть привозити всіх іноземних гостей України в рамках офіційних візитів. Для цього і був побудований скандальний вертолітодром із пасажирським терміналом на 50 чоловік!

Нагорі на вас одразу чекатиме питний фонтанчик з водою - після підйому пити захочеться обов'язково. Пийте без страху, вода в Каневі артезіанська та не зрівняється з київською.

Обов'язково обійдіть музей навколо по парку - там ви знайдете будиночок, про який мріяв Шевченко. В нього можна зайти та порівняти з нинішніми палацами :)

До речі, вниз необов'язково спускатися по сходах - відразу позаду будиночка знаходиться автостоянка, від якої йде автодорога по заповіднику до підніжжя гори. Канівський заповідник є найстарішим історико-культурним заповідником в Україні. Рекомендую спуститися саме цим шляхом, якщо є бажання прогулятися на самоті на природі.

Найкращий час для відвідування - трохи раніше чи пізніше Шевченківських днів навесні. В цей час територія найбільш доглянута й усюди море квітів. Але в самі Шевченківські дні краще не їхати, народу буде дуже багато, та ще й приїжджає купа політиків із Києва, включаючи президента і прем'єра.

Якщо ви любите гуляти на природі, то від Тарасової гори можна пройти назад пляжами вздовж Дніпра (якщо, звичайно, ви приїхали не влітку). Вони зазвичай безлюдні та дуже красиві.



По дорозі на могилу Т.Г. Шевченка я б рекомендував доїхати до зупинки "Школа №6", вийти з таксі чи автобуса й далі пройти пішки ще 3 км. Природа дуже гарна, та й заодно подивіться Шевченкову алею (дурість повна, сенсу в ній не бачу).

Цікаве місце: Але якщо у вас достатньо сил, то обов'язково зробіть наступне: поверніться на 20 метрів назад від зупинки "Школа №6" і поверніть на маленьку стежину між приватними будинками, вона буде вести вас нагору (по червоній стрілці).


Декілька разів стежка буде розходитися, вам кожен раз прямо чи направо. Нагорі на вас чекають мальовничі краєвиди міста, Канівської ГЕС, Дніпра, водосховища та безкрайнього лівого берега. А якщо любите ліс і гриби, то пройдіть у зворотний від міста бік ще трохи вгору по грунтовій дорозі; метрів через 400 побачите шлагбаум і вхід у заповідник. Будьте обережні - в заповіднику багато тварин, ми примудрилися набрести на диких кабанів і тікали з усіх ніг. І, звичайно, не заходьте далеко - це все ж таки незнайомий і практично безлюдний ліс, можна заблукати.






До острова, який добре видно з висоти, можна доплисти на каяку, взявши його в аренду на пляжі біля останнього висотного будинку №47 по вулиці Героїв Дніпра. До острова близько 800 метрів, на каяку ми пливли хвилин 10-12 в один бік.














Канівська ГЕС і шлюз - теж цікаве місце. Ми попросили таксиста довезти нас до в'їзду в Канів з боку ГЕС, тобто на лівому березі. Там виходили біля пам'ятника Кобзарю й таблички "Канів", гуляли по дамбі й поверталися до міста по мосту через ГЕС. Перед цим спускалися до води з лівого боку від дороги, не доходячи до ГЕС. Звідти відкривається красивий вид на напівзруйнований залізничний міст, підірваний під час війни.












В цілому Канів - ідеальне місто, щоб провести вихідні на природі, при цьому перебуваючи недалеко від Києва. Канів добре виділяється на тлі безликих невеликих містечок, розкиданих по центральній та східній Україні.

У Каневі ми також трохи політали

Веб-камера в Каневі

Як дістатися: Маршруткою з Києва від метро Видубичі. Маршрутки ходять кожні 30-45 хвилин, їхати 2,5 години.

, читайте далі...

Водоспад ТруфанецьРейтинг: 7.60

Водоспад Труфанець - найвищий природний водоспад Закарпаття (36 м). Один із найбільш легкодоступних в Україні, бо розташований прямо біля дороги. Ніякої туристичної інфраструктури поряд немає, навіть автомобільної стоянки. Але є місток для глядачів.

Як і будь-який водоспад, має різну кількість води у різні пори року. Фотографія зроблена у кінці квітня і водоспад досить повноводний у цей час.






Як дістатися: Водоспад Труфанець розташований на трасі Ясіня - Рахів, не помітити його неможливо.

, читайте далі...

Парк Островського в КоростеніРейтинг: 7.60

Парк імені Островського - головна визначна пам'ятка міста Коростень. Кожного року у вересні в парку проходить вже досить відомий фестиваль дерунів. Крім нього в місті можна ще відвідати Музей Локомотивного депо (тим, кому це цікаво) і прогулятися по центральній вулиці Михайла Грушевського.


Парк розташований у центрі міста, на гранітних берегах річки Уж. Основний благоустрій був проведений в останні роки. З'явився міст через річку, величезна статуя князя Мала та інші скульптури, багато прогулянкових доріжок, переважно завдяки небайдужим громадянам, які пожертвували кошти на відновлення парку.

Взагалі парк дуже зручний, щоб приїхати сюди у вихідний день з Києва. Ми так і зробили. Півтори години нам цілком вистачило на неспішну прогулянку, парк невеликий. На фотографіях немає фонтанів, оскільки ми були в листопаді й вони вже не працювали.




































На вершині гори стоїть пам'ятник князю Малу, який правив у X столітті. Встановлений на честь 1300-річчя Коростеня.




Тут же зведений макет дерев'яних укріплень стародавнього міста Іскоростень.


Під горою, на якій стоїть статуя Мала, розташований об'єкт Скеля. Це військовий музей колишнього секретного командного центру, побудованого в 1935-37 рр. Всередині скелі розташовано біля 30 кімнат.










Як дістатися: Коростень дуже вдало розташований на Варшавській трасі. Маршрутки з Києва ходять від метро Святошин (звідси), їхати 2 години, вартість $6. У Коростені можна попросити зупинити біля парку. Назад до Києва маршрутки ходять від залізничного вокзалу, платформа №10. Коростень - великий залізничний вузол, однак, враховуючи ідеальну якість Варшавської траси, не бачимо сенсу їхати електричкою чи поїздом.

, читайте далі...

Сплав по ТисіРейтинг: 7.40

Сплави довгий час ми обходили стороною, і перший раз вирішили спробувати тільки через 5 років після початку наших активних подорожей.

Тиса в районі Хуста, де і проходив сплав - досить спокійна річка, тому готуйтеся до того, що гребти доведеться багато. Найголовніше - не забудьте рукавички, без них мозолі гарантовані. Головний убір і сонцезахисні окуляри теж не завадять, бо декілька годин ви будете під сонцем, і не буде де сховатися.

Як дістатися: Сплави проводяться тільки за попереднім замовленням, тому при замовленні буде вказане місце збору. Орієнтовно це місто Хуст, куди можна доїхати маршруткою з Мукачева.

, читайте далі...

ХарківРейтинг: 7.40

Колись давно, ще за часів раннього СРСР, Харків був столицею України, і це видно по його монументальній сталінській архітектурі. Також це друге за величиною місто України, де кожен знайде собі розваги на свій смак, будь то тривалі прогулянки, посиденьки в кафешках, арт-виставки або рок-концерти. До речі, про останні - у 2008 році на площі Свободи, що є однією з найбільших у Європі, виступив неповний склад групи Queen з Полом Роджерсом у якості вокаліста. Концерт зібрав найбільшу аудиторію в історії групи. Напевно, Фредді був би в шоці :)

На вокзалі нас зустрічає перша скульптура - отець Федор, персонаж книги Ільфа та Петрова "Дванадцять стільців".


Є в Харкові й метро, ​​в якому, як і в київському, три лінії. Але є й істотні відмінності від київського - жетони можна купити лише в автоматах, а на деяких станціях навіть є туалети.


Саме в Харківському метро на станції Олексіївська були встановлені скандальні, найдорожчі лавочки в Україні по $8 тис за штуку.

На честь концерту біля площі фани намалювали граффіті, біля яких фотографувалась і група Queen. На жаль, зараз їх уже там немає: (


Екскурсію містом краще за все починати з центральної площі Свободи. На ній розташована одна з головних пам'яток міста - будинок Держпрому. Він побудований у стилі конструктивізму і є символом цього стилю.


Позаду Держпрому на проспекті Леніна знаходиться пам'ятник засновнику міста.


Праворуч знаходиться університет ім. Каразіна, відкритий у 1804 році. В університеті навчалися й викладали три нобелівських лауреати.


На площі знайдіть цікавий дворик зі скульптурами, туди вказує 3D-малюнок.






Під час Євро-2012 на площі розташувалася величезна фанзона.


Далі рухаємося в парк ім. Шевченко. У парку дуже цікавий пам'ятник великому поету. Єдиний, де розташувалися відразу два Шевченка.




Недалеко від пам'ятника у 2010 році відкрили пам'ятник 50-й паралелі. Він символізує, що Харків є найбільшим містом на 50-й паралелі північної широти.


У парку є велике дитяче кафе з дуже смачним морозивом і фонтан "Каскад".




Далі прогуляємося по вулиці Сумській.
















З відбитком руки актора Жана-Поля Бельмондо на харківській Алеї зірок пов'язана цікава історія. Первісна табличка (можна подивитися тут) містила помилку у слові "французький". Зараз помилка вже виправлена.






Біля метро Радянська у 2003 році встановили незвичну скульптуру на даху будинку - "Скрипаль". За задумом авторів, вона присвячена творчому потенціалу міста.


Далі повертаємо направо. У невеликому сквері біля Успенського собору знаходиться ринок живопису й оглядовий майданчик, з якого видно Благовіщенський собор.


Ліворуч розташована площа Рози Люксембург. Тут до 2012 року стояв пам'ятник Незалежності, але потім його прибрали через недостатню популярність серед туристів.

На набережній можна взяти човен напрокат і покататися по річці. А на іншому березі починається довга вулиця Полтавський шлях, що веде до залізничного вокзалу.


Культове місце для харків'ян - оновлений стадіон "Металіст" (метро Спортивна). Футбол у Харкові неймовірно популярний, а місцеві вболівальники вважаються найактивнішими в Україні.






На вулиці Сумській встановлено пам'ятник футбольному м'ячу. Після символічного розпису Блохіна на м'ячі багато відвідувачів пам'ятника вважають за необхідне також залишити на ньому свій автограф. Пам'ятник багаторазово замальовувався повністю, а потім заново відмивався і знову замальовувався.


Недалеко від стадіону, на перехресті вулиці Академіка Павлова та Салтівського шосе встановили зменшену копію Ейфелевої вежі. Ввечері вона підсвічується.


По дорозі до вежі знайшли ось такий храм.


У сквері біля станції метро Архітектора Бекетова розташований ще один символ міста - фонтан закоханих. Тут же пам'ятки міста в мініатюрі.






На вулиці Гоголя є незвичайна вивіска з номером будинку.






На вулиці Петровського встановили скульптури героїв "Дванадцяти стільців". Поряд ми побачили два доволі незвичайних для Харкова будинка.








Як дістатися: Найкраще - експресом із Києва. Але якщо їдете без ночівлі, то краще взяти нічний поїзд або туди, або назад, оскільки через розклад експресів ви просто не встигнете все подивитися. Також до Харкова ходять автобуси перевізників Автолюкс і Гюнсел з центрального автовокзалу (ст. м. Деміївська).

Карта метро Харкова
Карта трамвайних маршрутів Харкова

Відео про Харків у форматі таймлапс

, читайте далі...

Національний природний парк «Пирятинський»Рейтинг: 7.40

Ми іноді їздимо в місця, куди туристи зазвичай не добираються, просто тому, що не знають про них. Національний природний парк «Пирятинський» одне з таких місць. Він був заснований в 2009 році з метою вивчення та збереження існуючої екосистеми, в Пирятинському районі, в долині річки Удай.


У парка є кілька відділень, ми відвідали тільки одне, в районі села Кейбалівка. Цікава назва, ніхто не знає точно звідки вона пішла. Варто сказати, що в Україні в 2000-х було створено досить багато національних парків. На жаль, державне фінансування на даний момент це тільки невеликі зарплати співробітникам. Все інше робиться на ентузіазмі. Співробітники парку молодці, спорудили кілька місць для відпочинку, поставили стенди, стежать, щоб браконьєри не ловили багато риби, проводять дослідження екосистеми.

Найкрасивіше в парку - його основна артерія річка Удай. Це одна з річок, в життя якої, людина втручалася не так сильно, цим вона і цінна. У нас вийшло проїхатися по річці на човні, враження суто позитивні.

Перед цим трохи погуляли в околицях, бачили багато птахів. Правда без професійного гіда ми навряд чи змогли б визначити, що там за птахи :). І добре, що був бінокль.

У парк можна легко приїхати у вихідний день з Києва. Харківська траса, практично ідеальна, тому 160 км пролетять дуже швидко. Ось кілька гарних місць з координатами, де можна влаштувати пікнік і подивитися мальовничі пейзажі. Можна приїхати з вудкою і половити рибу під час пікніка (якщо, звичайно, зараз не весна і не нерест).

Місце для відпочинку (N 50°20.134', E 032°29.707'). Тут стоїть один з інформаційних стендів, який чомусь проспонсорувала Канада.






У США зростає найбільше рослина в світі - секвоя. А тут ми знайшли найменшу - вольфію. На наступному фото шукайте маленькі зелені точки.


За кілометр від місця відпочинку, є "тарзанка" (N 50°20.433', E 032°29.280'), тут можна скупатися.






Острів Триб (N 50°18.238', E 032°30.652'), дуже гарне місце. Тут розташована хороша зона для відпочинку, є де зробити юшку, де поїсти, помити руки, є туалет і навіть волейбольний майданчик. Єдина проблема, дістатися сюди без човна не вийде. Оптимально, звичайно, домовитися з кимось із Кейбаловского відділення, щоб вас на човні переправили туди і забрали. Але я не знаю їхніх телефонів, а сайт парку зараз не працює. В принципі, думаю, можна домовитися і з кимось із місцевих. У будь-якому випадку, якщо вирішите потрапити на острів, то спробуйте пошукати телефон Кейбаловского відділення парку, можливо сайт буде вже працювати або з'явиться новий. Перевірте також сторінку на facebook. Ми відпливали до острова з цього місця (N 50°18.369', E 032°30.076', див. відео нижче). Можна спробувати під'їхати сюди і попросити когось перевезти вас на острів, а потім забрати.








Деякі квіти, які ми зустріли в парку










Зайшли у високу кропиву


Подивилися красиві пейзажі


Невеличке відео з красивими пейзажами парку.

Головний офіс парку розташований в місті Пирятин (N 50°14'26.14" E 32°30'33.47").

Як дістатися: Місця, які ми відвідали знаходяться вздовж річки Удай між селами Гурбинці і Кейбалівка, це в 9-ти кілометрах від траси Київ - Харків. Громадського транспорту до самого села, мабуть, немає.

, читайте далі...

Корсунь-ШевченківськийРейтинг: 7.20

Корсунь-Шевченківський - невелике містечко в Черкаській області з дуже красивою природою. Може стати ідеальним місцем для пікніка або просто відпочинку у вихідний день. У місті є палац князів Лопухіних-Демидових та історико-культурний заповідник. Нашою метою був відпочинок на річці Рось, що тече через місто.

Природа біля води просто приголомшлива: гранітні береги та валуни різних розмірів, що створюють гарні краєвиди. Якщо день спекотний, обов'язково захопіть купальники, бо в деяких місцях каміння утворює "басейни", де можна купатися.

Вся принадність поїздки була саме в річці, її каменях і порогах. Величезні валуни, серед яких шуміли невеликі водоспади, лежали прямо посеред річки, і по них можна було стрибати. А оскільки ми цю справу обожнюємо, то отримали море задоволення.





















Як дістатися: В Корсунь-Шевченківському є залізнична станція, але вона знаходиться набагато далі від парку, ніж автовокзал. Ми поїхали маршруткою від метро Видубичі.

, читайте далі...

Сплав по ДніструРейтинг: 7.20

Другий наш сплав був складніший за перший (по Тисі) - шлях по Дністру зайняв три години, не рахуючи зупинки, і ми навіть покинули межі Тернопільської області, дійшовши (не допливши!) до сусідньої - Чернівецької. Маршрут пролягав від села Устечко до Заліщиків.

















Як дістатися: Сплави проводяться тільки за попереднім замовленням, тому при замовленні буде вказане місце збору.

, читайте далі...

БакотаРейтинг: 7.20

Неподалік Кам'янець-Подільського є місцевість Бакота. Вона знаходиться на території Національного природного парку "Подільські товтри". Зараз так називають високі береги Дністра, розташовані поблизу печерного монастиря XI-XIV століття. Місцевість дуже гарна, зверху відкриваються чудові краєвиди. В останні роки Бакота стала притулком толкієністів і послідовників численних екзотичних релігій.








До монастиря необхідно спускатися по мальовничій стежці. Ми були в шортах, до того ж, стояла страшенна спека, тому не пішли. Біля монастиря можна набрати воду в джерелі. 




Як дістатися: Тільки машиною. Від Кам'янець-Подільського необхідно їхати до села Грушка, відразу за яким будуть поворот направо і вказівник на монастир. Далі їдьте по грунтовій дорозі за вказівниками до самого обриву.

, читайте далі...

ДенишіРейтинг: 7.20

Дениші - невеличке село біля Житомира. Тут знаходиться декілька цікавих і мальовничих місць. У самих Денишах на іншому березі річки Тетерев розташовані руїни садиби цукрозаводчиків Терещенків (кінець XIX століття). Скелясті береги біля греблі популярні серед скелелазів усіх рівнів. Неподалік у селі Тригір'я  знаходиться монастир, з території якого відкриваються гарні краєвиди. Всі ці місця знаходяться поруч, сюди можна приїхати і просто погуляти годину-дві, а також зупинитися з наметом або відпочити в бальнеологічному санаторії "Дениші".


























Як дістатися: Дениші знаходяться у 20 км від Житомира, до села веде асфальтована дорога. З Києва до Житомира ходять маршрутки від метро Житомирська (2 години, $5-6). На автовокзалі Житомира необхідно пересісти на маршрутку №109, яка ходить до санаторію "Дениші" раз на годину ($1). Виходити потрібно біля греблі, трохи не доїжджаючи до кінцевої зупинки.

, читайте далі...

Трахтемирівський півострівРейтинг: 7.20

Трахтемирівський півострів - це цікаве місце на березі Дніпра. На його території знаходиться Державний історико-культурний заповідник "Трахтемирів" . За даними археологів тут були поселення 120 тисяч років тому. У XVI столітті село Трахтемирів було передано козакам, побудовані церкви, госпіталь, верф, монастир. На даний момент нічого з цього не збереглося, залишилися тільки численні козацькі могили.

Ще зовсім недавно вхід на територію заповідника був обмежений через мисливський будиночок, одного з можновладців. Навіть силу до туристів застосовували. Однак у 2014 році ситуація повністю змінилася і у вас є можливість подивитися закриту донедавна місцевість.

Дороги на півострові є, проте не скрізь і не особливо гарні. Якщо ви на автомобілі, то півострів варто розділити на дві половини, ліву і праву. З лівого боку до сіл Великий Букрин і Трахтемирів, а також до мисливського будиночка веде досить непогана асфальтована дорога. З правого, до села Григорівка, а також до недобудованої Канівської ГАЕС теж асфальтована дорога трохи гіршої якості. А ось між лівою і правою стороною тільки грунтові дороги, причому не скрізь нормальні для легкових автомобілів. Ми проїхали від села Великий Букрин до Григорівки, однак, якщо ви любите свій автомобіль, то не робіть так.

Отже, що ми подивилися:


Зупинилися на оглядовому майданчику біля села Трахтемирів (N 49°58.332', E 031°19.796'). Тут в лісі можна знайти досить багато німецьких окопів 1943 року. Радянська ж армія була на іншому березі Дніпра.

У ті роки річка була набагато вужча. Нинішній же вигляд, вона отримала після будівництва Канівської ГЕС. Ширина Дніпра , яка відкривається з оглядового майданчика десь 8 кілометрів. Через наповнення водосховища, яке почалося в 1974 році, були знищені десятки сіл, і з цієї точки можна добре оцінити масштаби події.

Пляжів, на жаль, немає, всі берега заболочені.




Далі поїхали до мисливського будиночка (N 49°59.084', E 031°20.173'). Довгий час, територія навколо нього була закритою і охоронялася. Але зараз власник втік до Росії, а охорону розігнала, судячи з усього, "Самооборона", бо там немає жодної живої душі! Все занедбане.








На даний момент висять такі стрічки


На будівлі цікаві флюгери, всі різні.






І ворота з кабанчиками. На них тут любили полювати.


Вся територія навколо будиночка викладена плиткою. Навіщо було витрачати стільки грошей - не зрозуміло.




До води ведуть сходи, однак вони вже починає потихеньку розвалюватися, тому краще обійти по дорозі.


Внизу є занедбане приміщення з фінського дерева, яке використовувалося як ресторан.










Якщо побродити навколо, то в лісі можна знайти могилу радянських солдатів.


А також занедбаний козацький цвинтар (N 49°58.924', E 031°20.357'), який є місцевою історичною пам'яткою. На кладовищі можна знайти як відносно недавні могили, так і справжні козацькі поховання 18-го століття.






Деякі могили все ж відвідуються


Між могилами багато місць, де сплять лісові тварини. Цікаво, чим їм так сподобався цвинтар?


На березі також зростає цікаве дерево, що нагадує хрест чи тризуб, кому що більше подобається.




Далі ми поїхали в село Великий Букрин, де подивилися руїни якоїсь старої садиби (N 49°56.703', E 031°18.453'), які будуть цікаві хіба що історикам-задротам. У радянський час тут була школа.


Від Великого Букрина по грунтовій дорозі ми дісталися до Григорівки. Знайти цю дорогу без місцевих жителів і GPS просто нереально. Сама дорога така, що ми б не радили їхати по ній, якщо любите свій автомобіль :)


Від Григорівки вже по асфальтованій дорозі доїхали до недобудованої Канівської ГАЕС (N 49°51.168', E 031°27.046'). Дорога приведе вас до величезної бетонованою площі біля води. ГАЕС знаходиться праворуч, якщо дивитися на Дніпро.


ГАЕС необхідна для регулювання напруги в мережі. Справа в тому, що вдень споживання падає, тому зайву електрику треба кудись прилаштовувати. Протягом дня електронасоси будуть закачувати воду в озеро на горі , звідки ввечері, в години пік, вона буде спадати на турбіни і підвищувати напругу до необхідного рівня. 11 грудня 2013 Кабінет міністрів України затвердив новий проект будівництва, тривалістю в 78 місяців і вартістю $1.2 млрд.

Але на даний момент територія ГАЕС більше нагадує знімальний майданчик постакаліптичного фільму. Масштаби, звичайно, вражають. Незважаючи на запустіння, блукати цікаво. Тим більше ми абсолютно не розуміли для чого потрібна та чи інша велетенська споруда. Ось, наприклад, Настя стоїть над величезним тунелем, який піднімається вгору у неї за спиною.


У тунель можна спуститися, хоча там моторошно. Через отвори пробивається світло і можна побачити, що він досить довгий.




Над землею це виглядає так


Взагалі на території таких тунелів, різної довжини, багато, на них постійно натикаєшся. Судячи з усього саме по ним і має бігти вода.


Є адміністративні будівлі, які чудово б підійшли для страйкболу. Використовуються молоддю для тусовок.


















Приблизно в 1.5 кілометрі зліва від асфальтованої площі знаходиться мальовниче озеро Бучак (N 49°51'57.4" E031°26'04.6"). До нього можна доїхати по грунтовій дорозі біля води, а також по верхній дорозі, обидві погані. Але краще згори, так як звідти відкриваються гарні пейзажі.

Ця водойма штучна, виконуватиме роль нижнього озера, звідки вода закачуватиметься у верхнє озеро. Тож поспішайте подивитися, поки не почалося будівництво.


Як дістатися: З Києва (автостанція Видубичі) можна доїхати на автобусі до Великого Букрина. Є кілька рейсів, за даними на 10.2013 (розклад) відправлення в 7:40 і 15:20. Назад в 10:25 і 17:40, їхати приблизно 2 години 30 хвилин. Від зупинки автобуса до мисливського будиночка приблизно 5 кілометрів, можна пройтися пішки, тим більше місця дуже мальовничі. Правда без карти або GPS буде важкувато.

, читайте далі...

Карпатський трамвайРейтинг: 6.80

В Українських Карпатах є дуже цікавий маршрут-атракціон - поїздка на "Карпатському трамваї". Колись давно в цьому регіоні було багато вузькоколійних залізниць, які використовувалися для доставки дерева. Мізунську лінію, по якій зараз возять туристів, запустив австрійський лісозаготівельник, барон Леопольд Поппер фон Подгарі.

Під час Першої Світової Війни лінія перейшла до акціонерного товариства "Сільвінія" з Великобританії. Тоді вперше вона була відкрита для туристів із Європи. Перші екіпажі, що ходили вузькоколійкою, були кінні, пізніше їх стали возити паровози.

Сьогодні два рази на тиждень паровоз і два вагони возять лісорубів на роботу з Вигоди в Горгани. У 2003 році було розроблено туристичний маршрут "Карпатський трамвай".

Крім двох критих вагонів, у потязі є і відкрита платформа, їхати на якій набагато цікавіше, ніж усередині. По дорозі потяг робить декілька зупинок у цікавих місцях. Наприкінці шляху буде довга зупинка перед поверненням, на півтори-дві години. У цей час можна влаштувати пікнік, або піти збирати гриби та ягоди, як зробили ми.






















Як дістатися: Старт маршруту - в смт Вигода, 125 км від Львова. Автобуси в напрямку Хуста відправляються з головного залізничного вокзалу. Час у дорозі - 3 години.
З Івано-Франківська до Вигоди 75 км, мікроавтобус у село Долина виїжджає о 9:25.

Поїздки на "трамваї" організують різні турфірми, ми їздили з Києва з Унікальною Україною і вам рекомендуємо. Якщо відпочиваєте в Трускавці, то буде зручніше замовити екскурсію прямо звідти. За наявності групи ви можете замовити екскурсію самостійно. Карпатськмй трамвай проводить поїздки щосуботи та неділі об 11-00 з Вигоди. Необхідно попередньо замовити квитки за телефонами +390503732475 або +380673428389.  Групові поїздки можна замовляти на будь-який день.

, читайте далі...

МигіяРейтинг: 6.60

Мигія - одне з найпопулярніших місць в Україні серед рафтерів. Під час нашої прогулянки ми бачили 7-8 великих автобусів. Ми ж приїхали сюди подивитися красиві пейзажі, ця місцевість входить до заповідника "Гранітно-степове Побужжя" і є найкращим місцем для відпочинку в Миколаївській області.

Два наймальовничіших місця знаходяться біля старту й фінішу рафтерского маршруту. Перший орієнтир - старий паровий млин Йосипа Скаржинського, побудований у 1888 році й пізніше переобладнаний під малу гідроелектростанцію.












Нижче за течією, приблизно в 2-х кілометрах знаходиться фініш рафтерского маршруту. Він легко впізнається по високій скелі, на яку можна залізти і звідки відкриваються мальовничі краєвиди.








У 5 хвилинах ходьби від скелі розташований затоплений гранітний кар'єр із досить чистою водою. Його глибина 40 метрів. Вода насичена радоном, тому не варто довго в ній сидіти. Ми так і вчинили, поплавали там пару хвилин.














Як дістатися: Спочатку до Первомайська на поїзді чи автобусі, далі на автобусі чи таксі до Мигії (10 км).

, читайте далі...

БогуславРейтинг: 6.60

Богуслав - невелике містечко в Київській області. Стоїть на річці Рось і завдяки цьому в межах міста можна знайти мальовничі місця. Рось взагалі унікальна річка, в багатьох місцях тисячі років вона прокладала свій шлях через скельні відкладення, утворюючи красиві гранітні береги.

Місто було засноване Ярославом Мудрим у 1032 році. У старому місті встановлено пам'ятник великому князю.


Поруч із пам'ятником стоїть досить цікава будівля, подібних ми не зустрічали в інших містах України. Це кам'яниця 1726 року. Кам'яниця означає будівля з каменю. Виконувала роль готелю.


Старе місто невелике, можна побачити будівлі віком понад 100 років, на багатьох написаний рік споруди. Будівлі належали переважно багатим євреям, яких до війни в місті було багато.




У старому місті стоїть головний храм Богуслава, який видно з багатьох точок.


З Богуславом пов'язано декілька відомих імен. Перш за все це героїня народної думи XVII століття Маруся Богуславка, що потрапила в полон, стала дружиною турецького паші й випустила 700 козаків-невільників із в'язниці. Пам'ятник Марусі стоїть у центрі міста на березі Росі.

Не менш відоме ім'я Марко Вовчок, яку багато хто читав у школі. Це псевдонім відомої письменниці Марії Вілінської. Її музей розташований у декількох кімнатах старого будинку у 100 метрах від центральної площі. Цікаво, що ще 150 років тому вона об'їздила стільки країн і міст, що навіть сьогодні це виглядає незвично. Про це ми дізналися з численних міні-статей у музеї.


Ще один пам'ятник стоїть у старому місті. На плиті написані слова: "Мене, комсомолку Марину Гризун, німці вбили 28 липня 1943 року. Друзі і товариші, помстіться за мене, за всіх, загиблих від рук німців!". Під час війни молода дівчина переховувала й лікувала радянських солдатів, проводила агітацію проти окупації. Була схоплена й замучена в камері до смерті. Слова були написані кров'ю на стіні камери.


Приблизно за кілометр від центральної площі Ярослава Мудрого, вниз за течією Росі, знаходиться "Яма". Це красиве скельне місце в центрі міста. Правда, ми спостерігали його з цих самих скель, тому їх немає на фото.




До речі, цікаво, що на площі Ярослава Мудрого стоїть величезна статуя Леніна. Коли були виділені гроші на демонтаж статуї, їх вирішили витратити на ремонт доріг, а Леніна залишили стояти :)

Також ми відвідали одне мальовниче місце в декількох кілометрах від Богуслава. Це острів у селі Хохітва (ось тут). На острів веде саморобний міст, а місце примітне мальовничими пейзажами.














Як дістатися: Маршрутки від автостанції Видубичі в Києві ходять приблизно раз на годину, в дорозі біля 2-х годин.

, читайте далі...

ВилковеРейтинг: 6.60
Про Вилкове багато хто чув, як про "українську Венецію". Частково так і є, деякі вулиці представляють із себе водні канали (єрики), по яким місцеві жителі пересуваються на човнах. Але на цьому порівняння краще закінчити, або взагалі придумати інший слоган. Та й за останні 50 років багато каналів пересохли або були засипані, тому більш звичним засобом пересування став автомобіль. На човнах по каналах зараз, хіба що, туристів возять.

Цікаво, що 300 років тому, коли Вилкове (раніше Липованське) було засноване козаками і липованами, місто стояло біля самого моря. Але за минулі сторіччя море відсунулося на 18 кілометрів.

Дунай - головна місцева пам'ятка. Це найбільша річка Європи, довжиною майже 3000 кілометрів. Річка є кордоном десяти держав, у тому числі й України. Власне, на протилежному березі від Вилково вже Румунія. Незважаючи на те, що кількість риби в Дунаї зменшується, вона ще є і рибний промисел є важливою статтею доходу місцевих жителів. Тут є осетер і білуга.

Що робити в Вилково:
 - Проїхатися по каналах міста на човні або погуляти вздовж них
 - Відвідати "нульовий кілометр", місце, де Дунай впадає в море
 - Познайомитися з липованською культурою та кухнею
 - Подивитися старообрядницькі церкви
 - Зайнятися риболовлею
 - Спробувати місцевого вина
 - Відвідати унікальний острів Єрмаков, подивитися птахів і тварин

У Вилково є головний канал, прямо, як у Венеції. Власне, це єдиний "робочий" канал, який використовується постійно.








Є й багато маленьких єриків.






Цікава система дерев'яних і кам'яних помостів, вони є практично скрізь і дозволяють уникнути бруду.












Уздовж Дунаю побудовані сотні таких ось помостів - персональних причалів.


Навесні в місті дуже багато нарцисів.


Є кілька пам'ятників.






Леніна в минулому році знесли, залишився один постамент.


Держава дуже слабо підтримує туристичну галузь в Вилково, тому та туристична інфраструктура, яка є зараз, була зроблена місцевими жителями. Власне, держава, судячи з усього, і в цілому підтримує Вилкове тільки на словах, це видно навіть по жахливій дорозі, яка веде до міста.

Ми, як туристи з багаторічним досвідом, перерахуємо те, що потрібно зробити тут в першу чергу для розвитку туристичної галузі. На той випадок, якщо нас прочитають можновладці.

1. Найголовніше - звернути увагу на Вилкове. Не тільки в туристичному плані. Повірте, це потрібно зробити з різних причин. І якщо ви цих причин не розумієте, то вам не місце серед можновладців.
2. Відремонтувати 80 кілометрів дороги, це ж ганьба якась, а не дорога.
3. Розчистити, поліпшити і, найголовніше, зберегти решту невеличких єриків (каналів). Це ж візитна картка Вилкове, яку зараз багато туристів називають просто болотом.
4. Поліпшити туристичний водний транспорт і їхні послуги. На даний момент особливого нагляду над тими, хто пропонує послуги, мабуть, немає.
5. Приділити більше уваги липованським традиціям та кухні. Беріть приклад з розкручених гуцулів.

Є й багато інших рекомендацій, це тільки основні. Чому потрібно звернути увагу на Вилкове? Тому що це унікальне місце. Повірте нам, де ми тільки не були, і все одно пишемо, що це місце унікальне, з гарним потенціалом.

Більш того, вже зараз Вилкове популярне у зарубіжних туристів. Разом з нами там була група німців, 15 осіб, співробітники посольства. У Вилкове приїжджає багато європейських туристів під час круїзів по Дунаю. Це останній пункт для них, тут вони пересідають на маленькі катери і їдуть до нульового кілометру, тобто місця, де Дунай впадає в Чорне море.

Крім самого Вилкового, величезний інтерес являє собою Дунайський біосферний заповідник, який розташований навколо міста. Куди б ви не поїхали на кораблику, ваш шлях лежатиме через заповідник. Екосистема дельти Дунаю - найцікавіша в Європі і одна з найкращих у світі. За два дні екскурсій ми бачили величезну кількість птахів і тварин.


Ми здійснили дві прогулянки на кораблику. Спочатку до символічного нульового кілометра по Анкудіновому гирлу. По дорозі подивилися намивні городи і зарості тростини.








У кінцевій точці маршруту сфотографувалися з символічним знаком. Тут же можна назбирати різних красивих черепашок і побачити рідкісних птахів. Шкода, наш фотоапарат не дозволяє фотографувати, бо вони далеко, але, повірте, вони там є, навіть пелікани.












Також ми відвідали острів Єрмаков. По дорозі пройшли вздовж Вилкове.










Його відвідують всього кілька сотень чоловік на рік, тому тут склалася унікальна екосистема. Причалу тут немає, висадка прямо на берег. Дуже хотіли політати тут на дроні і показати острів зверху, але прикордонники заборонили (ми спеціально дзвонили їм, запитати дозволу).


Довгофокусний об'єктив тут просто необхідний. Бачили диких коней, диких корів, гієну, орлана білохвоста, баклана, кучерявого пелікана, чаплю, фазана, удода. Дуже хотіли побачити лісових котів і кабанів, але не вийшло.




Острів оточений спеціальною дамбою, яка перешкоджає росту високих дерев і чагарників. По дамбі дуже зручно гуляти і, до речі, стежка на ній протоптана тваринами, не людьми.


Не всі виживають після зими, бачили кістки декількох великих тварин.


Яйце ворони


І звичайно дуже красиві пейзажі.








Також Вилкове цікаве тим, що тут проживають старовіри (липовани). Ми мало цікавимося релігією, тому навіть не знали, хто це такі. У двох словах: в 1650-х - 1660-х роках була проведена реформа церкви. Ті, хто реформу не прийняли, стали називатися старовірами. Вони також є православними віруючими, просто з невеликими, "косметичними" відмінностями. Докладно можна почитати в вікіпедії, для нас же основною відмінністю було те, що хрестяться старовіри двома пальцями, а не трьома, і вхід до церкви у чоловіків і жінок роздільний.

У Вилковому є три церкви: дві для старовірів і одна сучасна. Ми спеціально зняли їх зверху для порівняння. Чисто візуально - відмінностей ніяких. Правда всередині у старовірів фотографувати не можна, місцева мерія офіційно заборонила. Причина - конфлікти між старовірами і туристами.

В інтернеті можна прочитати, що липовани замкнуті і відлюдні. Повинні сказати, що таке враження є. Хоча, коли ми літали в місті з коптером, то місцеві жителі з цікавістю підходили і розпитували, що це і як працює. Ніяких проблем у спілкуванні не спостерігалося :)








Деякі сайти про Вилкове:
http://www.pelican-danube-tour.com.ua - тут ми ночували і брали екскурсії (booking.com).




http://www.dbr.org.ua
http://www.vilkovo.info
Занадто позитивний і патріотичний сюжет Ігоря Захаренка про Вилкове
http://www.danubetour.info

Як дістатися до Вилково: Це найбільша проблема. Справа в тому, що остання ділянка дороги просто жахлива, тому час у дорозі на автобусі з Одеси (автовокзал Привоз) - близько 4-ох годин (200 км), що досить стомлює. Розклад дивіться на http://bus.com.ua або тут, перший автобус о 6:25. Не забудьте паспорт, місто знаходиться на кордоні. У самому місті маршрутка привозить в центр, до церкви. Звідси можна пройти за 5 хвилин до річкового порту і домовитися про екскурсії., читайте далі...

Буки (Черкаська область)Рейтинг: 6.40

У 180 кілометрах від Києва є цікаве місце - каньйон, створений річкою Гірський Тікич. Наймальовничіші пейзажі - в районі села Буки. Довжина каньйону приблизно 1 кілометр, не полінуйтеся пройти його весь по лівому берегу.

Ще зовсім недавно це місце не було відомо широкому загалу, а зараз тут туристичний бум. Найжахливіше, що з кожним днем унікальний каньйон загиджують усе більше. На вихідних усі береги зайняті наметами з відпочиваючими, тому, якщо їдете у вихідні, то виїжджайте якомога раніше.

Порада: Їхати потрібно у травні-червні, тому що наприкінці літа рівень води в річці знижується.











Як дістатися: У складі екскурсії з Києва чи на своєму транспорті. Їдемо по Одеській трасі до повороту на Жашків, повертаємо під міст. Після повороту їдемо до вказівника на село Буки, далі їдемо направо, нікуди не звертаючи, до самого села. Каньйон знаходиться буквально в 200-300 метрах від центру села, але якщо не знайдете, просто запитайте.

, читайте далі...

Мезинський національний природний паркРейтинг: 6.40

Мезинський національний природний парк був заснований у 2006 році указом президента Віктора Ющенка. Варто сказати, що в останній рік свого правління президент створив багато національних парків, або збільшив фінансування існуючим.

У цьому місці археологи виявили поселення давніх людей, які жили тут 20 за тис років до нашої ери (тут багато картинок і тексту англійською). Знайшли багато кісток мамонтів, правда, більшість із них були вивезені у великі музеї Києва, Нью-Йорка, Європи. Також було знайдено багато знарядь праці, прикрас, домашнього начиння й інших предметів. Багато з них представлені в місцевому музеї.

Але найголовніше, тут є дуже красиві місця, що можуть запросто привабити масового туриста (звичайно, якщо прокласти нормальні дороги). Парк розташований уздовж річки Десна (карта) і з високих берегів відкриваються приголомшливі краєвиди. Навесні Десна розливається й води стає не просто багато, а занадто багато. Тим не менш, виглядає все це дуже мальовничо.






















Біля села Свердловка на високих берегах річки Десна є досить незвичайний будинок для цієї місцевості (ось тут). У цьому чудовому особняку, будучи президентом, багато разів відпочивав Леонід Кучма. Щоправда, дороги так і не були відремонтовані. У них просто не було потреби, тому що біля будинку розташований вертолітний майданчик.




Біля альтанки ми знайшли велику кількість вужів, що якраз зібралися створювати потомство. Правда, звук затвора фотоапарата трохи завадив їм :)




Звірів, до речі, тут досить багато. Під час наших відвідин ми бачили лисицю, зайця, яструба, дятла, різних цікавих метеликів. У декількох місцях працівники заповідника встановили місця для пікніків. Тобто, можна цілком легально й цивілізовано зупинитися, дістати мангал і пообідати в національному парку. Біля кожного такого місця передбачена яма для сміття. А найголовніше, всі ці місця розташовані на високих берегах Десни, звідки відкриваються чудові краєвиди.

У парку є кілька екостежок, одна з них - "Рихлівська дача" - добре описана на офіційному сайті. Її довжина близько 5 кілометрів, початок у селі Рихлі. Я накидав приблизний план екостежки на мапі.


















Є також автомобільний маршрут довжиною 50 км. Його опис можна подивитися тут.

Ми відвідали місцевий музей (інформація тут), він знаходиться у двох місцях і видно, що в останні роки тут було проведено реконструкцію. Все чистенько, красиво, так що можна завітати. Завжди було цікаво зрозуміти, як виходить, що деякі речі не руйнуються по 70 мільйонів років.






Ще фото з Мезинського національного природного парку












Карта Мезинського національного природного парку
Тут информація по будиночках для туристів, у яких можна переночувати.

Як дістатися: Центральна садиба (музей) Мезинського національного природного парку знаходиться в селі Свердловка. З Чернігова потрібно їхати маршруткою Чернігів - Короп, а далі маршруткою з Коропа. Або маршруткою Чернігів - Новгород-Сіверський до повороту на село Покошичі й далі 12 км пішки або попуткою до Свердловки.

, читайте далі...

Каньйон річки СинюхиРейтинг: 6.40

Чергове маловідоме місце в Україні, це каньйон річки Синюхи. Загальна довжина річки більш 100 кілометрів, ми відвідали тільки її малу частину, біля села Тернівка. Ця ділянка досить мальовнича, тут річка тече в природному каньйоні, через вихід граніту. Синюха вважається однією з найчистіших річок, бо на ній немає промислових підприємств.

На наступній карті ми зазначили місця для фотографій і місце для пікніка, хоча пікнік можна влаштувати в будь-якому місці. З іншого боку села Тернівка, вище за течією, знаходиться ГЕС, туди теж можна пройтися


Перейти річку можна тільки біля старого водного млина. Він був побудований більше 100 років тому і зараз стоїть занедбаним.




Тут же можна побачити жорна, які використовувалися років 70 тому.


Від млина є сенс пройтися по обом берегам річки до її притоки Ятрані. Лівий берег високий, правий низький, але красиво на обох. Приблизно біля місця впадання Ятрані починається заказник загальнодержавного значення "Когутівка".
















Як дістатися: село Тернівка знаходиться в 50 кілометрах від траси Київ - Одеса, поворот біля Умані. Найближчий районний центр Новоархангельськ, з нього можна доїхати на автобусі. Хоча це буде непросто, краще їхати на автомобілі.

, читайте далі...

ПечераРейтинг: 6.00

Село Печера (Печора) є прикладом занепаду через розвиток інфраструктури. Раніше через нього проходила регіональна траса, але після того, як збудували іншу дорогу, рух припинився. Я з подивом спостерігав великі занедбані будівлі, наприклад, універмаг. Але Печера гідна відвідування, тут відразу декілька цікавих об'єктів.

По дорозі з Немирова ви зустрінете старий водяний млин Потоцьких. Його планують перетворити на центр відпочинку. Щоправда, трапиться це явно не скоро.




Екскурсію варто почати з дерев'яної церкви Різдва Богородиці (1764). Сама церква дуже мальовнича, але обов'язково обійдіть її. З вершини пагорба відкривається гарна панорама Південного Буга та порогів.






Далі пересуваємося до склепу (мавзолею) Потоцьких - Свейковських (1904), стилізованому під романську архітектуру.






З одного боку є сходи до підвалу, і через грати можна подивитися на надгробні плити.


Від склепу доріжка йде через парк до жахливої будівлі радянської епохи. Це "новозбудована" обласна лікарня. А ще 100 років тому на цьому місці був досить помпезний палац Потоцьких, не менший за Тульчинський. У парку можна зустріти різні скульптури.


Обходимо будівлю і шукаємо старовинні сходи позаду неї. Вони ведуть униз, до річки. Сходи хоч і занедбані, але виглядають дуже мальовничо. Особливо в оточенні величезних валунів.




Внизу на вас чекає ще одна скульптура.


Вздовж річки тягнеться прогулянкова стежка. А сама річка вся завалена камінням (порогами), по яких можна перебратися на інший берег. Відпочиваючі використовують камені для прийняття сонячних ванн, а купаються між ними. Місце дуже гарне і думаю, що ми сюди ще повернемося, щоб відпочити на березі річки.


Хороша стаття з історією та старими фотографіями парку та палацу тут.

Розташування об'єктів:


Як дістатися: Дістатися громадським транспортом важко, автобус із Вінниці ходить пару разів на день і розклад не дуже зручний. Ми взяли таксі в Немирові на 3 години за $30.

, читайте далі...

Каньйон річки Кам'янка (Львівська область)Рейтинг: 4.80
Недалеко від Сколе розташований мальовничий природний об'єкт - каньйон річки Кам'янка. У літню пору тут досить багато відпочиваючих, торгових кіосків і автомобілів, тому відвідувати це місце краще навесні або восени. Основний інтерес представляє мальовничий водоспад Кам'янка, в якому можна скупатися (3D панорама).


По дорозі до водоспаду, біля мосту через річку, знаходиться мінеральне джерело, де можна набрати води "Нафтуся". На нього є вказівник.

У 200 метрах за водоспадом починається підйом до Журавлиного озера, розташованого в лісі, на вершині гори. Друга його назва - Мертве, оскільки в ньому немає живності.






Як дістатися: пішки зі Сколе (8 км в одну сторону), або на таксі., читайте далі...

  - Що подивитись обов'язково (30)
  - Що подивитись у другу чергу (56)
  - Статті (9)
  - Інші цікаві місця або події (137)
Подивитись карту
  - Вінницька область (9)
  - Волинська область (3)
  - Дніпропетровська область (1)
  - Житомирська область (13)
  - Закарпатська область (22)
  - Запорізька область (2)
  - Івано-Франківська область (11)
  - Київ (20)
  - Київська область (17)
  - Кіровоградська область (5)
  - Крим (23)
  - Львівська область (21)
  - Миколаївська область (5)
  - Одеська область (6)
  - Полтавська область (2)
  - Рівненська область (8)
  - Сумська область (1)
  - Тернопільська область (17)
  - Харківська область (5)
  - Херсонська область (5)
  - Хмельницька область (8)
  - Черкаська область (7)
  - Чернівецька область (3)
  - Чернігівська область (10)
авіашоу автоспорт аквапарк атракціони ботанічний сад бухта велосипед винний завод висота військовий об'єкт водоспад вулкан гейзер ГЕС гори готель гриби джерело екостежка замок заповідник зимові види спорту зоопарк камені каньйон кар'єр квадрокоптер квіти комахи кораблі костел крижані скульптури кубок світу курорт лавра ліс маєток мис мінеральне джерело міст місто монастир море музей незвичайні споруди новий рік обсерваторія оглядовий майданчик озеро острів палац парк печера підземелля підйомник пляж повітряна куля повітряні ліхтарики покинуті міста польоти природне диво пустеля ратуша ріка річковий транспорт руїни скансен скелі скульптури собор сплави тварини театр термальне джерело третій рейх феєрверки фестивалі фонтан формула 1 на воді фортеця футбол цвинтар церква цирк цікавий транспорт
2019-01-21 16:37
Палац у Буську
2018-12-15 15:46
Гота
2018-11-30 15:32
Дрогобич
2018-11-24 23:05
Замок Марієнбург
2018-11-23 19:01
Куди поїхати з Києва на вихідні
Велодоріжка у Порту - 10
Берлін - 9
Мукачівський замок Паланок - 10
Дрогобич - 9
Замок Хюннефельд - 10
Історія подорожей
Про нас
Реклама на сайті
Список країн
© 2012 - 2018
PIZZATRAVEL.COM.UA
Використання матеріалів сайту без дозволу ЗАБОРОНЕНО