Хельголенд довгий час залишався останнім регіоном Німеччини, який ми не відвідали. Тепер я не побоюся сказати, що це найцікавіше місце в країні, про яке, до того ж, мало хто чув. Потрапити сюди з ночівлею було дійсно складно. Справа в тому, що всі готелі на острові мають бронювання, які не можна скасувати, а погода рідко буває гарною. Тому, бронювати заздалегідь немає сенсу. Ось ми і чекали, поки буде хороша погода і вільний готель. Забрали останній номер в готелі Rickmers 'Insulaner (booking.com) за 250 євро (!). Так... готелі там дуже дорогі, цін менше 100 євро взагалі немає, а те, що подешевше, розбирають за півроку.
Чому з ночівлею? Можна, звичайно, обмежитися і одним днем, але так ви нічого не побачите. Корабель на острів йде 2 з половиною години (а з Гамбурга цілих 4 години), стільки ж назад. На самому острові у вас буде від сили 3 години. Це, якщо вас не знудить на кораблі і доведеться ще відпочивати на набережній, що цілком можливо. Поставтеся до цього серйозно: не їжте, не читайте, прийміть таблетки від нудоти. Там відкрите море і нерідко бувають випадки, коли більше половини туристів на кораблі нудить.
Незважаючи на це, 250 тисяч з 320 тисяч туристів на рік, приїжджають саме на один день.
На Хельголенд ходять пороми декількох компаній з різних міст, ми купували квитки онлайн тут - http://www.cassen-eils.de/. В сумі заплатили 104 євро за два квитки в обидві сторони. Відправлення було з Cuxhaven, координати парковки N 53 52.513 E 8 41.976 (ціна 5 євро на добу). Також ця компанія возить туристів з Bremerhaven і Büsum.
У 2020 році компанія Helgoline запустила швидкісний катамаран, що дозволило скоротити час з Cuxhaven до 75 хвилин.
У острова цікава історія. Довгий час він був притулком піратів. Пізніше належав Данії і Великобританії. Морський курорт тут з'явився в 1826 році. У 1890 році Німеччина отримала острів в свою власність, обмінявши його на колоніальні території в Африці.
У квітні 1945 року, під кінець Другої світової війни, британські літаки скинули на острів 7000 бомб протягом двох годин. Він став повністю безлюдним. У 1947 році, з метою зруйнувати німецькі бункери, на острові був проведений найпотужніший неядерний вибух в історії людства, внесений до книги рекордів Гіннеса. Було підірвано 6700 тонн вибухівки.
Наслідки вибухів видно і сьогодні. Гуляючи по острову, ви будете постійно бачити воронки від бомб, особливо на шляху до "Довгої Ганні". Один з бункерів залишився неушкодженим, його можна відвідати.
Незважаючи на протести колишніх жителів, після 1947 року Британія продовжувала використовувати острів для тренувань бомбометання. Це тривало до кінця 1950 року, коли на острів пробралися німецькі активісти, які встановили три прапори. Це привернуло увагу громадськості і в 1952 році Хельголенд повернули Німеччині. На протязі декількох років курорт був відбудований заново. Зараз туризм приносить 75% в бюджет острова.
Тут дуже красиво, набережна виглядає раєм для прогулянок і фотографів.
Туристи, які приїжджають на Хельголенд, намагаються встигнути зробити наступне: - прогулятися по набережній, заглянути в магазини, посидіти в ресторані - пройтися до "Довгої Ганни" - скелі, розташованої на іншому кінці острова - з'їздити на човні на другий острів - Дюну
Хельголенд не входить до митної та податкової території ЄС. Торгівля безмитними товарами тут один з основних видів бізнесу, так як в ціну не входять багато податків, зокрема ПДВ. Сигарети або спиртне, наприклад, тут набагато дешевші, ніж в Німеччині. Щоправда багато вивезти не вийде, не більше літра спиртного на людину. В основному, куплене випивається на зворотньому шляху.
Прогулянка до "Довгої Ганні" - обов'язкова для будь-якого туриста на Хельголенді.
Вечором на оглядовому майданчику біля скелі збираються туристи для зустрічі заходу сонця. На цьому місці, на високих берегах Хельголенда, німецький фізик-теоретик Вернер Гейзенберг так само дивився на північ і зробив одне з найбільших відкриттів в історії фізики, заклавши основи квантової механіки, за що згодом отримав Нобелівську премію.
Періодично інші сім'ї підходять впритул і пробують відібрати гніздо! При цьому тато повинен показати всю свою силу і відбити напад, що в основному і відбувається. Інакше гніздо, буде втрачено.
Містечко на Хельголенді складається з верхнього і нижнього міста. Піднятися нагору можна пішки або на ліфті, за невелику плату. Згори добре видно нинішній невеликий порт, куди причалюють туристичні кораблі.
З верхнього міста також можна краще роздивитися Дюну, другий острів архіпелагу. До 1720 року Дюна і основний острів були єдиним цілим, але в результаті шторму були розділені.
Зараз в Німеччині йдуть запеклі суперечки з приводу того, щоб з'єднати два острови штучним насипом. В результаті цього, буде значно збільшена територія, з'являться нові пляжі, місце під великі готелі і найголовніше, великий причал для круїзних лайнерів.
Це вкрай дорогий інфраструктурний проект, вартістю в 1 млрд. євро, але в 2011 році 54% жителів острова проголосували проти. Однак кількість туристів поступово зменшується і зробити це все одно доведеться.
В даний момент на Дюну можна потрапити на невеликому катері, який ходить раз на півгодини. На маленькому острові розташований тільки міні-аеропорт. Ми обійшли острів по колу і за цей час літаки злітали і сідали багато разів, можна зробити дуже незвичайні Селфі, з літаком прямо над головою.
Але основний інтерес на Дюні це тюлені (по німецьки Seehunde або морська собака). Їх тут дуже багато, думаю, не менше 300. Ми приїхали на першому човні, який відправляється о 8 ранку, і були там зовсім одні. Вдень сюди прямують сотні туристів, які лякають тюленів і ті ховаються в воді. А вранці вони грілися на сонці і практично не звертали на нас уваги.
Цікаво, але коли він прокинувся, то злякався нас і пірнув у воду. Тобто, місцеві тюлені, вже в такому віці бояться людей. Наприклад, на Галапагоських островах, навіть дорослі тюлені абсолютно не бояться людей. Така ось різна еволюція.
В цілому Хельголенд залишив суто позитивні враження. Це дуже незвичайне місце, як для Німеччини, і його варто відвідати, якщо не боїтеся морської хвороби.
