Наверх


рус  укр  eng
Німеччина
 Країна фахверкових будинків, пива та хорошої інфраструктури 
Країни
  • Австрія
  • Албанія
  • Андорра
  • Бельгія
  • Ватикан
  • Греція
  • Грузія
  • Данія
  • Еквадор
  • Іспанія
  • Італія
  • Йорданія
  • Китай
  • Кіпр
  • Латвія
  • Литва
  • Македонія
  • Малайзія
  • Мальта
  • Монако
  • Нідерланди
  • Німеччина
  • Норвегія
  • ОАЕ
  • Перу
  • Португалія
  • Румунія
  • Сан-Марино
  • Сінгапур
  • Туреччина
  • Україна
  • Франція
  • Хорватія
  • Чехія
  • Чилі
  • Чорногорія
  • Швейцарія
  • Швеція
  • Шрі-Ланка
Пошук    Фотографії з квадрокоптера
місто - Німеччина
ГамбургРейтинг: 8.80

2016

Цього разу ми відвідали найбільший в світі музей мініатюр Miniatur Wunderland і прогулялися по центру міста.


Ночували в готелі Radisson Blu Hotel, Hamburg (booking.com). Якщо потрапите на верхні поверхи, то отримаєте найкращий вид на місто з доступних.


2010

Вільне і ганзейськое місто Гамбург - одне з найвідоміших міст Німеччини. Розташований у місці впадання річки Ельби в Північне море, Гамбург відомий як промисловий і туристичний центр, найбільше місто в Європі, що не є столицею, і один з найбільших портів у Європі. 




Туристів зустрічає досить незвичайний залізничний вокзал. Його теж можна назвати  пам'яткою, тому навіть якщо ви приїдете автомобілем, обов'язково відвідайте вокзал.

Головна визначна пам'ятка міста - ратуша, побудована у 1886-1887 роках. Нарівні з мюнхенською та бременською я вважаю її однією з найкращих у Німеччині. Над порталом ратуші висить девіз міста "Libertatem quam peperere maiores digne studeat servare posteritas" ("Свободу, якої добилися для нас наші предки, нехай з честю зберігають нащадки").




Біля ратуші на березі міського озера Альстер розташовані сходинки, улюблене місце відпочинку та зустрічей молоді. З мосту посеред озера відкривається чудовий вид на ратушу.






У період Другої Світової Війни місто неодноразово атакувала англо-американська авіація. Під час проведення операції "Гоморра" 25 липня - 3 серпня 1943 року від бомбардувань і спричиненої ними велетенської пожежі загинуло більш ніж 50 тисяч жителів і була зруйнована велика частина міських будівель.

Після війни німецькі міста були відбудовані заново й наслідки бомбардувань уже не помітні. Одна з будівель, яка так і залишилося зруйнованою - церква святого Миколая. Це одна з найвищих і найпримітніших будівель Гамбурга, п'ята за висотою християнська церква у світі. Під час бомбардувань 1943 року вона була зруйнована, але дзвіниця залишилась. У 1990 році почалися реставраційні роботи і у 2005 році був запущений ліфт, що піднімає відвідувачів на оглядовий майданчик на дзвіниці.














З Гамбургом пов'язана група Beatles. У популярному клубі Star Club (Grosse Freiheit, 39) Beatles грали під час трьох останніх останніх візитів до Німеччини: у квітні-травні 1962 року, в першій половині листопада 1962 року й у другій половині грудня 1962 року. Сильно змінена будівля дожила до нашого часу, але клубу в ній уже немає, залишилася тільки меморіальна табличка.


На вулиці Ріпербан знаходиться музей Beatles. Я не є бітломаном, але з задоволенням відвідав його.









Сама ж вулиця Ріпербан є однією з найвідоміших у Німеччині. Разом з кількома прилеглими вулицями вона утворює район нічних розваг Гамбурга. Німці вважають її чимось на зразок маленького Амстердама, хоча, на мою думку, Амстердамом там і не пахне.




Під час прогулянки по набережній ні в якому разі не пропустіть унікальну споруду - старий тунель під Ельбою. 426-метровий тунель був побудований 100 років тому, але справно функціонує та використовується городянами. Причому не тільки пішими - щорічно через нього проїжджає більш ніж 300 тисяч автомобілів. Пішоходи й автомобілі спускаються в тунель на величезному ліфті. Для пішоходів і велосипедистів тунель безкоштовний. У 1975 році побудували сучасний автомобільний тунель на захід від центру.












На набережній ви можете знайти радянський підводний човен, який у 2002 році вивели зі складу флоту та перетворили на музей.






Одне з найбільш незвичайних місць у Гамбурзі - район портових складів Шпайхерштадт. Являє собою невеликий острів, забудований у 1884-1910 рр. будівлями з червоної цегли в історичному стилі. Будівлі Шпайхерштадта донині використовуються як склади. Зберігаються на них переважно кава, чай, тютюн, прянощі, а також перські килими. Під час війни багато будівель було зруйновано, проте потім вони були відновлені зі збереженням колишньої архітектури.
























Як дістатися: Гамбург - великий транспортний вузол, дістатися можна будь-яким видом транспорту.

, читайте далі...

БерлінРейтинг: 8.60

Дивно, але Берлін досить часто не сприймається масовим туристом як туристичне місто. Ми ж свою подорож Німеччиною розпочали саме зі столиці, виділили на неї три дні й анітрохи про це не пошкодували.

Берлін - місто велике, з населенням понад 3,5 мільйони. Місто з трагічною історією, про яку всі знають. Нам навіть важко сказати, чи були в історії ще міста, в яких половина жителів жила в одній епосі, а друга половина - в іншій. Вже лише цим фактом Берлін повинен зацікавити практично будь-якого туриста.

Для відвідування Берліна ми попередньо придбали через Інтернет Berlin Welcome Card, що дозволяє безкоштовно їздити в міському транспорті й отримувати знижки в різних місцях. Карту можна купити й на місці.

Наші маршрути по Берліну можна подивитися на гугл мапс.

Прогулянка в перший день почалася з центрального залізничного вокзалу, який уже сам по собі є визначною пам'яткою. Це найбільший і найсучасніший вокзал Європи. Щоб розмістити всі колії й інфраструктуру на невеликій території, його зробили багатоповерховим, заблукати тут - раз плюнути. Будівництво зайняло 8 років, і відкритий він був до чемпіонату світу з футболу 2006 року. Через вокзал щодня проходить більш ніж 1100 потягів і понад 300 тис пасажирів. З деяких ескалаторів та ліфтів відкривається вид на місто, зокрема на Рейхстаг. Вокзал розташований у декількох метрах від того місця, де проходив Берлінський мур.








Від центральної залізничної станції відходить лінія метро U55, вона дуже коротка, всього 1,4 км, можливо, найкоротша у світі. Доїхати на ній можна до двох станцій - Бундестаг і Бранденбурзькі ворота.


Ми не поїхали на метро й пішли пішки. Під час переходу по мосту Мольтке через річку Шпрею можна спостерігати цікаву картину. Ось до чого доходять люди за відсутності пляжу =)




Уздовж річки проходить набережна з чудовою велосипедною доріжкою.

Перша й головна визначна пам'ятка, що зустрічає нас у Берліні - це Рейхстаг, імовірно, найвідоміша будівля в Німеччині. Будівництво завершилось у 1894 році при Кайзері Вільхельмі II. 27 лютого 1933 року будівля Рейхстагу згоріла внаслідок підпалу. Нацисти звинуватили у підпалі комуністів і використовували цей факт для того, щоб отримати надзвичайні повноваження й розправитися з політичними супротивниками.

30 квітня 1945 року радянські війська взяли штурмом Берлін і підняли на Рейхстазі Прапор Перемоги (цю постановочну фотографію знають усі). На стінах Рейхстагу радянські солдати залишили безліч написів, частина з яких збереглася й була залишена при реставраціях будівлі. У 1947 році за розпорядженням радянської комендатури були видалені написи непристойного характеру і вписано декілька "ідеологічно витриманих". У 2002 році в Бундестазі ставилося питання про видалення цих написів, але більшістю голосів пропозиція була відхилена. Велика частина збережених написів радянських солдатів знаходиться у внутрішніх приміщеннях Рейхстагу, нині доступних лише з екскурсоводом за записом.

Після війни й будівництва Берлінського муру Рейхстаг опинився на Західній стороні і був відновлений. Після об'єднання Німеччини 20 червня 1991 року Бундестаг у Бонні (столиця ФРН) приймає рішення переїхати до Берліна в будівлю Рейхстагу, яку вирішили реконструювати. У травні 1995 року рада старійшин Бундестагу після тривалих дебатів приймає рішення звести сучасний скляний купол.

Купол Рейхстагу є одним з чудес Берліна. Завдяки ньому Бундестаг став найбільш відвідуваним парламентом у світі. Відвідувати купол у перший день ми не планували, та й черга серед дня була вже великою, тому пішли далі.


Праворуч розташований парк Великий Тіргартен. Парк величезний, з іншого його боку - берлінський зоопарк. Тут є меморіал полеглим радянським воїнам, велика колона в центрі, на яку можна піднятися, і незвичайне поле з каменями. Камені - проект Global Stone мандрівника Wolfgang Kraker von Schwarzenfeld, який здійснив кругосвітню подорож на трищогловому кораблі "Пегас" і на кожному континенті знайшов по парі каменів. Камені відполірували й один з кожної пари залишився у себе на батьківщині, а другий привезли в Тіргартен. Камінь з кожного континенту щось символізує. 

Йдучи вздовж парку, ми виходимо до Бранденбурзьких воріт. Це одна з небагатьох збережених старовинних споруд у Берліні (1788-1791). Нарівні з Рейхстагом є символом Німеччини. На зворотному боці німецьких монет по 10, 20 і 50 центів зображені саме ці ворота.




Йдемо далі, підходимо до величезного поля з кам'яних плит, їх тут 2700. Це меморіал жертвам Голокосту в Берліні. Ставлення у багатьох німців до цієї споруди за 25 млн. євро таке ж, як і у багатьох українців до меморіалу жертвам Голодомору за 75 млн. євро.




Йдемо далі й виходимо на Потсдамер платц. Тут проходило найбільше міське будівництво 20 століття. Найзнаменитіші архітектори світу перетворили пустир на футуристичне місто зі скла та бетону. На площі знаходиться шматок Берлінського муру "для туристів", а також дуже незвичайна будівля Соні-центру. Сюди варто прийти ввечері та подивитися на підсвітку.






На одному з хмарочосів є оглядовий майданчик.


Окрема стаття: Оглядовий майданчик на вежі Колхофф у Берліні

Йдемо далі, повертаємо на вулицю Нідеркірхерштрасе, де знаходиться єдиний збережений у центрі міста залишок Берлінського муру. Перекопаний пустир за парканом - місце колишньої штаб-квартири гестапо.

Берлінський мур довжиною 155 кілометрів було зведено у 1961 році. Він став символом "холодної війни" майже на 30 років. За цей час було здійснено понад 5000 успішних втеч із НДР у ФРН. У 1990 році рок-гурт Scorpions випустив пісню "Wind of Change", присвячену падінню муру. Композиція стала гімном возз'єднання Німеччини.


Йдемо далі, проходимо повз берлінський аероліфт (Berlin High Flyer). Повітряна куля піднімає вас на висоту 150 метрів. Оскільки сонце було досить яскравим, ми вирішили прийти в один з наступних днів ближче до вечора.


Наступний цікавий пункт — КПП Чарлі (Checkpoint Charlie): прикордонний контрольно-пропускний пункт на вулиці Фрідріхштрассе у Берліні, створений після поділу міста Берлінським муром. Ви могли бачити це місце у фільмі "Восьминіжка", де його перетинав Джеймс Бонд у виконанні Роджера Мура (відео).


Від КПП Чарлі ми пішли далі в бік Музейного острова по Ляйпцигерштрасе.


По дорозі постійно зустрічаємо скульптури ведмедів. Їх усіх звуть Бадді. З'явилися вони у 2001 році як ініціатива двох студентів, просто щоб підняти настрій городянам. Проект був підтриманий містом і зараз на вулицях стоїть понад сотня ведмедів Бадді. До речі, назва Берлін походить від слова "ведмідь", так що це ще і символ міста.








Не пропускаємо Дівочий міст - найстаріший зі збережених мостів Берліна і єдиний розвідний міст у місті. Він буде ліворуч у місці перетину річки. А ми пішли далі направо по найпівденнішій і найзеленішій частині острова вздовж річки. Подивилися красиві будиночки на набережній і знайшли цікавий сміттєвий бак. Орієнтир - ось цей міст, ідіть до нього.










На музейному острові, як ви можете здогадатися, розташована велика кількість різних музеїв. Ми музеї не відвідували і, обійшовши південну частину острова, потрапили до кварталу Ніколайфіртель - найстарішого історичного кварталу Берліна. Він обмежений вулицями Ратушна (Rathausstraße), Шпандауер (Spandauerstraße) і Мюлендамм (Mühlendamm). Під час Другої Світової Війни був майже повністю зруйнований і відновлений у довоєнному вигляді до 750-річного ювілею міста.












Переходячи дорогу, зняли забавну ситуацію. Німкеня оцінює колготи дівчини, а хлопець сміється з цього.


До речі, на всіх світлофорах у Берліні ось такі кумедні чоловічки. Психолог Карл Пеглау отримав у 1961 році завдання від міністерства транспорту НДР розробити такий спосіб регулювання руху, який би дозволив знизити кількість аварій. Він розробив Ампельманна. Після об'єднання Німеччини всі символи НДР поспішно видалялися. Така ж доля спіткала й Ампельманна, який до того ж не відповідав стандартам Євросоюзу. Але масові демонстрації й акції протесту змусили Бундестаг залишити його. Що цікаво, ми знаходили Ампельманна в невеликих містечках західної Німеччини.


Виходимо на площу перед телевізійною вежею. На вежі є оглядовий майданчик, але ми туди не піднімалися з двох причин. По-перше, ми вже відвідали дві інші оглядові в Берліні, а по-друге, ми знали, що знаходитися можна тільки за не дуже чистим склом, тому нормальні фотографії зробити непросто. Хоча краєвиди згори, судячи з фотографій, гарні (панорама з телевежі).

Подивившись Александрплатц, ми пішли до Хакських дворів. Це одне з незвичайних місць Берліна, комплекс будівель початку ХХ століття з фасадами ар-деко на площі Хакешер-маркт, з'єднаних між собою галереями, з дворами-колодязями всередині. Зараз тут знаходяться модні архітектурні та дизайнерські бюро, піар-агентства, бутіки. Головне правило тут - бродити по різних закутках, шукати цікаві місця. Ми знайшли їх немало.




























Після прогулянки Хакськими дворами вже вечоріло. Ми сіли на метро й поїхали на станцію Wittenbergplatz, біля якої знаходиться універмаг KaDeWe. Універмаг багатоповерховий, на верхньому поверсі розташований продуктовий відділ, який нас і цікавив. Магазин елітний, продукти найвищої якості, але і ціни в півтора-два рази вище за звичайні. Купили різних свіжих соків, випічки й поїхали в готель. Так закінчився перший день.

Наступного дня ми поїхали на восьму годину ранку до Рейхстагу та відвідали купол. По дорозі з вікна міської електрички добре видно величезне графіті.


Окрема стаття про відвідування купола Рейхстагу

Після цього поїхали в передмістя Берліна - Потсдам.

Окрема стаття: Потсдам

Повернувшись, ми доїхали на S-Bahn з Потсдама відразу на Александрплатц і пішли гуляти головним бульваром Берліна Унтер-ден-Лінден. Назва перекладається з німецької як "під липами", відповідно, вулиця отримала свою назву через липові дерева, що ростуть на ній.








На перехресті з вулицею Шпандауерштрасе ми звернули праворуч і відвідали берлінський акваріум SeaLife. Акваріумів ми вже відвідали чимало, але в цей зайшли через Аквадом, що був недавно споруджений. Це найбільший у світі акваріум циліндричної форми. Він знаходиться у берлінському фешенебельному готелі Radisson Blu та містить близько 900 000 літрів води і 2600 видів риб! Усередині знаходиться ліфт, на якому можна покататися.

Окрема стаття: Центри морського життя в Німеччині + Аквадом


Пішли далі через Музейний міст, відпочили на траві перед Кафедральним собором. Дійшовши до вулиці Фрідріхштрасе, повернули ліворуч. Пройшовши цією вулицею трохи вперед, знайшли універмаг Галерея Лафайєт (Quartier 207). Будівлю проектував Жан ​​Нувель, архітектор паризького Інституту арабського світу. Вийшла скляна коробка з величезною воронкою, дуже незвично.


Останнім об'єктом у другий день став берлінський Аероліфт, на якому ми піднялися на висоту 150 метрів.

Окрема стаття: Берлінський Аероліфт (Berlin High Flyer)

В останній день ми з ранку залишили речі в камері схову на вокзалі й поїхали в район Кройцберг, де гуляли до обіду. Дуже сподобався парк Вікторія. Дійшовши до станції метро Прінценштрасе, проїхали до станції Schlesisches Tor і пішки перейшли річку по старовинному мосту Oberbaumbrücke. З залізничної станції Варшауерштрасе, що знаходиться вже у Східному Берліні, поїхали на головний вокзал.













На цьому наша прогулянка Берліном закінчилася. З невідвіданих, але цікавих об'єктів залишилися:

  - Вулиця Курфюрстендам
  - Берлінська телевежа
  - Берлінський зоопарк
  - Палац Шарлоттенбург
  - Аеропорт Темпельхоф
  - Єврейський музей і Єгипетський музей
  - Вулиця Ораніенштрасе в районі Кройцберг і ресторан Hasir, де винайшли донер-кебаб
  - Народний парк Хазенхайде
  - Еротичний супермаркет LSD

, читайте далі...

КельнРейтинг: 8.60

Кельн - великий економічний і культурний центр, дуже відоме та розкручене місто, переважно завдяки його знаменитому собору. Собор є центральною домінантою міста, розташований біля залізничного вокзалу. Його бачать усі пасажири, що проїжджають через Кельн, а також приземляються на літаках в аеропорту.

Впевнені, що левова частка туристів відвідує Кельн саме через собор. Щорічно у знаменитому готичному храмі на Рейні буває близько шести мільйонів туристів. Він є найбільш відвідуваною пам'яткою Німеччини.

Практично все місто було зруйноване під час бомбардувань Другої Світової Війни. Кельнський собор чудом уцілів, незважаючи на пряме попадання трьох бомб. Будівництво цього шедевра готичної архітектури почалось у 1248 році та тривало багато століть. 15 жовтня 1880 року в присутності кайзера Вільгельма I будівництво було завершене в урочистій обстановці.

Собор є однією з найбільших церков у світі, висота його веж 157 метрів. Після закінчення будівництва він на 4 роки став найвищою будівлею світу.

В Кельні багато інших пам'яток, але через відсутність часу, крім собору, ми вирішили подивитися міст Гогенцоллернів і піднятися на оглядовий майданчик на іншому березі річки (у хмарочосі).

По мосту пройдіть пішки. Такої кількості "замочків закоханих" ми не бачили в жодному місці світу. Порахували кількість замків на одній частині металевого паркану та помножили на кількість частин, вийшло близько 100 тисяч замків!

На оглядовий майданчик піднятися потрібно обов'язково. Ми хотіли дочекатися темряви та подивитися на собор з підсвічуванням, але влітку майданчик працює до 10 вечора, а в цей час у Німеччині ще не темно.

Офіційний сайт оглядового майданчика в Кельні
Офіційний сайт Кельнського собору
Стаття про Кельнський собор
Серія статей про Кельн














































Як дістатися: Кельн - одне з найбільших міст Німеччини, дістатися можна будь-яким транспортом, використовуйте сайт bahn.de.

, читайте далі...

ДюссельдорфРейтинг: 8.60

Дюссельдорф — столиця федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія. Це місто нечасто входить у туристичні маршрути, та й узагалі мало асоціюється з класичною Німеччиною. Але це не дивно, воно розташоване в найбільш промисловому регіоні країни.




Останнім часом Дюссельдорф стає (чи вже став) культурною столицею Німеччини. Не дивно, що саме тут провели Євробачення. У місті проводиться карнавал, численні найбільші виставки.

Дюссельдорф залишив суто позитивне враження. Практично всі туристи починають свою прогулянку з Королівської алеї, яка перетинає всі дороги, що ведуть від вокзалу в центр. Це розкішний бульвар, який раніше називався Каштановою алеєю. Однак після того, як у 1848 році прусського короля Фрідріха Вільгельма IV закидали тут гноєм, вулицю чомусь назвали Королівською :) На одному з кінців каналу, що проходить посеред алеї, розташований дуже красивий фонтан Тритон.






Будівля Carsch-Haus, побудована у стилі модерн архітектором Отто Енглером, відома тим, що була знесена при будівництві метро, а потім відновлена зі зміщенням на 23 м.


Є старе місто, проте невеличке й не зовсім старе. Взагалі, центр (за винятком Медіагавані) можна обійти за годину-півтори, що досить зручно для туристів. Знайдіть тут будинок, у якому народився Генріх Гейне. Проте крім цього факту, будинок сам по собі нічим не примітний. На тій же вулиці є набагато гарніші будинки.














Ринкова площа — найкрасивіше місце у старому місті. У двох кроках від неї розташована Замкова площа (Burgplatz), на якій, окрім вежі, є дві дуже цікаві скульптури. Одна з них, "Хлопчики, що перекидаються", є символом міста. Однак більш цікава друга — скульптурна композиція "Становлення міста", біля якої зупиняться навіть ті, хто зазвичай не звертає уваги на вуличні скульптури. На ній у символічному вигляді представлена ​​700-річна історія міста.


















Вежа — єдина збережена частина замку курфюрста XIII століття, що згорів у 1872 році.




Нам взагалі подобаються міста з набережними, вони вже самі по собі досить мальовничі. Але тут набережна — це водночас і визначна пам'ятка. Відразу видно, що в її дизайн і розвиток вкладено багато праці. Зверніть увагу на плитку у вигляді хвиль. Якщо при ходьбі дивитися собі під ноги, то вона буде ворушитися, як вода. Вздовж усієї набережної висаджені каштанові дерева, що створюють влітку та восени своєрідний критий павільйон.










Телевежа (Рейнська вежа) розташована не за містом, а майже в самому центрі і є архітектурною домінантою. Вона буде практично на будь-якої фотографії річкового пейзажу в місті. На вежі є ресторан, що обертається, і оглядовий майданчик, обов'язково відвідайте його.




















Місто розташоване на правому березі Рейну, але на лівому, крім лугів з овечками, є декілька елітних районів, наприклад, Оберкассель.






Проте найцікавіше місце в місті — новий район Медіагавань. Свою назву він отримав після будівництва у 1982 році телевізійної вежі. У 1990-х роках у районі почали зводити сучасні "модерністські" будівлі. Обов'язково прогуляйтеся тут. Особливо цікавий туристам досить незвичайний будинок, який захопили кольорові чоловічки. Це арт-проект під назвою Flossis від німецької художниці Розалі (Rosalie).




































Ще фотографії Дюссельдорфа
































2015

Цього разу ми прогулялися по парку Hofgarten, де встановили лавочки з ламп.


Подивилися палац Егерхоф, в якому розташований музей Гете. У 1811 році в палаці на 4 дні зупинявся Наполеон.




Подивилися скульптуру біля музею регіонального розвитку NRW Forum.


Як дістатися: Аеропорт Дюссельдорфа є міжнародним хабом і третім за величиною в Німеччині. З Росії сюди, наприклад, прилітає біля 60 рейсів на тиждень! Легко дістатися й на будь-якому іншому виді транспорту, ми приїжджали на поїзді.

, читайте далі...

ДрезденРейтинг: 8.60
Дрезден - одне з найвідоміших туристичних міст в Німеччині. А за мальоничістю та кількістю пам'яток, можливо й найкраще.

Дрезден досить значуще місто в історії. Останні 5 століть він є столицею Саксонії, яка в XVIII столітті претендувала на провідну роль серед німецьких князівств і володіла територією Польщі.

Після наполеонівських воєн Дрезден залишився значущим культурним центром, але, втративши території, залишився без політичного впливу в Європі.

В останнє десятиліття місто перетворилося також у столицю шопінгу. По дорозі від вокзалу до старого міста ви пройдете мимо величезної кількості торгових центрів. У готелі на столику в холі навіть стоять такі рекламні буклети. Відразу зрозуміло, на кого розраховані магазини :)

Ночували ми в недорогому ibis budget Dresden City (booking.com), який розташований в самому центрі.


У Дрездені стандартна для Німеччини транспортна система: міська електричка, трамваї і автобуси, все реконструйовано в останні роки. Квитки купуються в автоматах, денний квиток по місту коштує 6 євро (2015). З цікавого, відзначимо, що на моніторах у транспорті показані варіанти пересадок на наступній зупинці.


Для туристів є й багато інших варіантів, наприклад старі трамваї або автобуси.


Але головною транспортною пам'яткою Дрездена є його колісні пароплави. Дев'ять з них, це оригінальні пароплави, віком від 80 до 130 років. Вони постійно снують по Ельбі туди сюди, чудовий варіант прогулянки вгору або вниз за течією.


Старого міста, як такого, у Дрездені немає, воно було повністю зруйноване під час війни. Бомбардування Дрездена в 1945 році була не найбільшим, але вийшло одним з найбільш руйнівних в історії, бо у міста не було систем ППО. За офіційними даними загинуло від 25 до 30 000 чоловік. Залишки пам'яток були вивезені за межі міста, де зберігалися десятиліттями, поки йшло відновлення центру.


Якби Дрезден опинився в західній Німеччині, то можна з упевненістю сказати, що старе місто було б відновлене повністю. За часів НДР змогли відновити Цвінгер (1964) та Оперу (1985).


Одна з головних визначних пам'яток міста, церква Фрауенкірхе, була відновлена тільки в 2005 році. Архітектори могли користуватися численними фотографіями зруйнованих пам'яток, тому реконструкція пройшла практично 1 в 1.


Є також дуже красивий ансамбль церкви Хофкирхе та Палацу-резиденції.


Найбільше плиткове панно у світі - Хода князів, довжиною більше 100 метрів.


І тераса Брюля, набережна Ельби, яка раніше була частиною міських оборонних укріплень.


Це і є практично все старе місто. Але не турбуйтеся, Дрезден не розчарує ні любителів мистецтва, ні любителів прогулянок на свіжому повітрі. Тут величезна кількість гарних музеїв, на чолі з Галереєю старих майстрів, яка зберігає 750 полотен світового значення, включаючи Сикстинську мадонну Рафаеля.

І, звичайно, головна визначна пам'ятка Дрездена, це його skyline, загальний вигляд центральної частини міста з іншого боку річки. Особливо він гарний ввечері, нічні фотографії Дрездена вже давно стали класикою. Фотографувати можна як з берега


так і з моста Кароли (Carolabrücke), звідки виходять більш гарні фотографії.






Вид на старе місто гарний і днем


Як бачите, з іншого боку річки величезний порожній простір. Тут розташована зона відпочинку городян і тут нічого не будують. Причина проста - часті повені, остання була в 2013 році. А в 2002 вода піднялася на 9.4 метра!


По вихідних дрезденці відпочивають у парку на правому березі річки. Тут проходить велосипедна доріжка Elbeweg, яка тягнеться вздовж Ельби на північ і південь.


Є у вас є сили, то орендуйте велосипед, наприклад тут http://www.mietstation-dresden.de/, і проїдьтеся по лівому березі Ельби (той, де старе місто) до палацу Пільніц (12 км в одну сторону). Місця там дуже мальовничі, багато замків і палаців.

У парку на березі ми зустріли навіть таких відпочиваючих




Крім парку уздовж Ельби, в місті є ще один величезний парк Grosser Garten, закладений в 1676 році, улюблене місце скейтерів і ролерів. Посередині парку стоїть палац 1683, в стилі бароко. Тут також знаходиться зоопарк і дитяча залізниця (Dresdner Parkeisenbahn), відкрита в 1950 році.






Як дістатися: У Дрездені є свій аеропорт Dresden-Klotzsche Airport, від нього до міста легко доїхати на приміській електричці S2, а також на автобусах 77 і 97. У Дрездені також великий залізничний вокзал., читайте далі...

ПотсдамРейтинг: 8.40

Потсдам - ​​передмістя Берліна, місто відносно невелике, але з неймовірною кількістю пам'яток і багатою історією. За кількістю цікавих місць на одиницю площі Потсдам займає перше місце в Німеччині.

Потсдаму більше 1000 років, але його доля змінилася кардинальним чином у 1660 році, коли він був обраний мисливською резиденцією Фрідріха Вільгельма I, принца Бранденбурга. Згодом місто стало резиденцією прусської королівської сім'ї. Величні будівлі були зведені переважно під час правління Фрідріха Великого. Палаци та парк Сан-Сусі відомі своїми англійськими садами й інтер'єрами у стилі рококо.

Обійти все пішки досить непросто, надто великі відстані. Ми були на велосипедах і за 6 годин відчутно втомилися, при цьому подивилися не все. Можна навіть сказати так, Потсдам - ідеальне місто для відвідування на велосипеді. Напевно, саме тому тільки у Потсдамі можна взяти велосипед в оренду відразу на платформі, на яку приїжджає міська електричка з Берліна.

Від вокзалу ми поїхали направо вздовж озера Тіфер. Перший цікавий об'єкт - парк Бабельсберг і однойменний замок, збудований у 1835-1849 роках. Понад п'ятдесят років замок служив літньою резиденцією принца Вільгельма, майбутнього кайзера Вільгельма I і його дружини Августи. У замку та прилеглому парку 22 вересня 1862 король Вільгельм I прийняв для бесіди Бісмарка, за підсумками якої Бісмарк був призначений прем'єр-міністром і міністром закордонних справ. Обов'язково обійдіть замок довкола - знайдете кілька цікавих місць серед дерев.








Від замку відкривається вид на міст Глініке. Міст був побудований у 1906 році, він звичайнісінький, але тим не менш відомий на весь світ. 10 лютого 1962 року тут відбувся обмін радянського шпигуна Рудольфа Абеля на збитого над СРСР пілота американського розвідувального літака Ф. Г. Пауерса (Francis Gary Powers) й американського студента Фредеріка Прайора (Frederic Pryor). Згодом були проведені інші обміни, і міст у пресі назвали "шпигунським".




Проїхавши по мосту, прямуємо далі до палацу Цецилієнхоф у Новому саду. Ще одне місце, що стало знаменитим завдяки післявоєнним подіям. Будівля в англійському сільському стилі була зведена в 1914-1917 роках. Остання резиденція Гогенцоллернів була побудована Вільгельмом II для свого сина кронпринца Вільгельма та його дружини Цецилії. Парадний двір прикрашає квіткова клумба у формі червоної зірки, яку розбили радянські солдати при підготовці до Потсдамської конференції, що проходила тут з 17 липня по 2 серпня 1945 року.

Глави урядів трьох держав - Гаррі Трумен (США), Йосип Сталін (СРСР) і Вінстон Черчілль (Великобританія) визначили тут подальші кроки з післявоєнного устрою Європи. Переважно всі питання стосувалися зміни кордонів Німеччини й СРСР. Перебуваючи на конференції в Цецилієнхофі, Трумен віддав телефоном наказ про скидання атомної бомби на Хіросіму.

Декілька кімнат на даний момент є музеєм, більша ж частина палацу - готель.




Рухаємося далі й під'їжджаємо до дуже незвичайної споруди - Бельведеру на горі Пфінгстберг. Павільйон-палац повинен був стати частиною великого архітектурного ансамблю, задуманого королем Фрідріхом Вільгельмом IV, що посів престол у 1840 році. Навколо планувався терасний парк з водними каскадами. Шкода, але побудований був тільки Бельведер.

Вхід платний, спіральними сходами можна піднятися на дах. Щоправда, не скажу, що панорама нагорі сильно мальовнича.










Від Бельведера спускаємося парком у російське село Олександрівка. Всі будиночки тут зроблені в російському стилі, є і церква.


По вулиці Фойтальревег їдемо до парку Сан-Сусі та входимо до нього позаду палацу Сан-Сусі. В'їзд на велосипедах у парк заборонений. До цього всі відвідані нами місця у Потсдамі були небагатолюдні, але в парку туристів дуже багато. Саме сюди їх усіх привозять і саме тому ми не любимо такі місця.

Парковий ансамбль Сан-Сусі займає площу 290 га і є найбільшим і найвідомішим у Бранденбурзі. У XVIII-XIX століттях при Фрідріху Вільгельмі IV і Фрідріху Великому парк був оформлений у стилях рококо і класицизму і став центром цілісного твору архітектурного та садового мистецтва. Палац Сан-Сусі, зведений за проектом короля Фрідріха Великого у 1745-1747 роках, є найвідомішим палацом Потсдама. Палац, парк та інші спорудження Потсдама внесені до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.


У парку є декілька інших палаців і цікавих споруд, але в нас уже не залишалося сил і довелося повертатися. Другим чинником, що вплинув на рішення, була величезна кількість туристів у парку. Ще б ми хотіли відвідати:

 - Новий палац (1763-1769) у парку Сан-Сусі


 - Палац Шарлоттенхоф (1826-1829) у парку Сан-Сусі


 - Оранжерейний палац (1851-1864) у парку Сан-Сусі


 - Храми й інші цікавинки у парку Сан-Сусі
 - Мармуровий палац (1787-1792) у Новому Саду


 - Бранденбурзькі ворота (1770)


 - Голландський квартал (1733-1740)
 - Центральні площі міста

На вокзалі Потсдама ми знайшли цікаві інсталяції.
















Карти Потсдама та парку Сан-Сусі




Як дістатися: Міською електричкою з Берліна.

, читайте далі...

Баден-БаденРейтинг: 8.40

Баден-Баден - найвідоміший курорт мінеральних вод у Німеччині. Раніше (до 1931 року) місто називалося Баден, але люди часто говорили Баден у Бадені (регіон Баден-Вюртемберг), і так виникла нинішня подвійна назва Баден-Баден.

Гарячі джерела Баден-Бадена були відзначені ще древніми римлянами. З тих пір залишилися розвалини римських лазень. З XVIII століття після шлюбу між спадкоємцем російської корони Олександром Павловичем і баденською принцесою Луїзою курорт став дуже популярним серед російськомовного населення. Зараз багато відомих людей України та Росії володіють нерухомістю в місті.

В Баден-Бадені досить багато визначних пам'яток, тому ми зробили наш денний маршрут таким. Відразу по приїзду подивилися павільйон мінеральних вод, він же офіс туристичної інформації. Баден-Баден - досить заплутане місто, тому ми рекомендуємо купити карту. Далі записалися на екскурсію в казино. Казино в Баден-Бадені є найстарішим і найвідомішим у Німеччині. Марлен Дітріх назвала його "найкрасивішим казино у світі". В гостьовій книзі свої автографи залишили знаменитості всього світу, серед них Толстой і Достоєвський. У першій половині дня казино можна відвідати з екскурсією (німецькою). Попередньо зайдіть на офіційний сайт, тут у правій колонці є дати, коли екскурсії не проводяться.

Після цього ми прогулялися по пішохідному центру міста та на автобусі №204 (або 205, тільки не переплутайте напрямок руху) поїхали до фунікулера на гору Меркур. З 10 до 22 кожні 15 хвилин ви можете піднятися нагору та подивитися на місто з висоти 370 метрів.

Від фунікулера на автобусі №204 ми поїхали до водоспаду в Герольдзау (зупинка Geroldsau Malschbacher Straße). Сам водоспад невеликий, але нас просто цікавила прогулянка лісом. Від автобусної зупинки необхідно йти по вулиці Герольдзауерштрассе, а там, де почнеться вулиця Вассерфалльштрассе, звернути в ліс і йти лісовою стежкою за вказівниками.

На тому ж автобусі №204 ми повернулися до центра міста, де ще погуляли, а потім поїхали на вокзал. Розклад автобусів у Баден-Бадені й карту зупинок ви можете знайти тут.

Ми відвідали лише декілька цікавих місць у місті, насправді їх набагато більше й ми сюди обов'язково приїдемо ще раз. У Баден-Бадена найкращий у Німеччині російськомовний сайт, де ви можете знайти опис усіх визначних пам'яток і розпланувати свій відпочинок. Дивіться тут і тут.

Ось гарна карта, яку ми взяли в туристичному бюро.








































Як дістатися: Через залізничну станцію Баден-Бадена проходять усі типи поїздів, включаючи ICE. На регіональному поїзді з Карлсруе їхати 20 хвилин, із Штуттгарта півтори години. Від станції до міста близько 4 кілометрів, тому є сенс поїхати на автобусі.

, читайте далі...

ГотаРейтинг: 8.40

У Готу ми потрапили випадково, пропустили пересадку на поїзді й потрібно було погуляти 2 години. Вже після відвідин з'ясували, що місто є культурним та історичним центром Тюрингії. Перша згадка про нього датована 775 роком. Наприкінці війни місто практично не постраждало, оскільки комендант віддав його без бою американцям.

Цікаво, що в місті з населенням 45 тис. чоловік є трамвай, який працює з 1894 року. Але він вам не знадобиться, оскільки всі цікаві місця розташовані в пішій доступності. Їх можна розділити на дві частини: замок з великим парком і супутніми спорудами, та історичний центр.

Від вокзалу зручно відразу піти в парк, а потім через замок пройти на центральну площу. До речі, ввечері у Готі досить безлюдно, дуже тихо і красиво, так що є сенс гуляти містом на заході сонця.

Головний туристичний об'єкт у місті - замок Фріденштайн (сайт замку). Хоча він більше схожий на палац, ніж на замок. Резиденція герцога Ернста I була побудована у 1656 році. Розміри споруди вражають, що мало символізувати силу та владу. Всередині замку знаходиться музей.
















Ще фотографії Готи


























































Буклет англійською з картою й усією інформацією про місто (PDF).

Як дістатися: На поїзді до Gotha, використовуйте bahn.de.

, читайте далі...

БремерхафенРейтинг: 8.40

Місто Бремерхафен є портом Бремена і разом вони утворюють окрему і найменшу область (землю) у Німеччині. Місто досить нове (заснований в 1827 році) і знаходиться на березі моря, тому практично всі визначні пам'ятки, так чи інакше пов'язані з морем.

У 2009 році в Бремерхафені був завершений великий проект по перетворенню частини портової території в туристичне місце. В результаті з'явився новий район міста Harbour Worlds. Власне, заради нього і варто приїжджати, все що описано в цій статті - це і є Harbour Worlds. У Бремергафені є і трохи старого міста, і собор, але, повірте, їхати сюди потрібно саме, щоб погуляти по району біля моря. Краєвиди тут дуже мальовничі. Уздовж гавані розставлені кораблі - експонати Німецького музею судноплавства.




Різні вагончики і портові предмети залишені спеціально, між ними прокладені прогулянкові доріжки.


Підводний човен «Вільгельм Бауер» можна відвідати всередині.






Крім великого порту, є і гавань для яхт. Вхід до неї через міст, що відкривається.


Набережні дуже зелені і доглянуті. Відстані великі, але ми були на велосипедах, тому із задоволенням покаталися.








Приїхали в порт, тут досить багато різних цікавих кораблів, правда ми не знаємо їх призначення.






Порт Бремерхафен четвертий за величиною в Європі


Нещодавно в порту спорудили невеличкий оглядовий майданчик з контейнерів, до нього ми і їхали (на мапі).


Повернулися на набережну. Єдине в світі велике торгове вітрильне судно, що збереглося - барк «Зойте Дерн».


Невеликий міський пляж.


У місті є яскраво виражена домінанта - готель Atlantic Sail City Hotel, який схожий на знаменитий дубайський Burj Al Arab.


На даху готелю розташований шикарний оглядовий майданчик (розклад роботи і ціни). Квитки купуються в автоматі, вхід теж автоматичний, для виходу використовується той же квиток.


























На набережній розташований невеликий зоопарк, який називається "Зоопарк у моря". Актуальну ціну квитка та розклад роботи по місяцях дивіться тут. Основна спеціалізація зоопарку морські тварини, але є і кролики, і пуми, і інші. Приходьте в зоопарк приблизно на 10 ранку і ви потрапите на серію годівель тварин, це найцікавіше. В інший час відвідування не буде таким цікавим, так як тварини можуть відпочивати. Розклад годівель вам дадуть на касі. Всі звірятка добрі і вгодовані, дивіться самі.















Дізналися чому єнота називають "полоскун". Він миє свою їжу.


















Наступна цікава споруда це будівля кліматичного центру Klimahaus ® Bremerhaven 8° (розклад роботи і ціни).


Ідея цього комплексу наступна. Відвідувач йде вперед по будівлі за одностороннім маршрутом, який займає від 2 годин. Рухається він як би по 8-му меридіану східної довготи, так як на ньому знаходиться Бремерхафен.




Під час візиту відвідувач потрапить в різні країни, і що найважливіше, в різні кліматичні зони. Яка погода вас чекає, ви можете зрозуміти за списком країн: Швейцарія, Італія, Нігер, пустеля Сахара, Самоа, Аляска. Скрізь можна буде подивитися різні відео, послухати жителів цих регіонів, дізнатись про проблеми екології. Також є багато різних інтерактивних експонатів. Наприклад, в Італії є можливість самому встановити клімат в декількох приміщеннях, спостерігаючи за людьми в цих кімнатах через відеокамери.


А знаходиться цей пульт керування у величезній жерстяній банці, серед величезної трави.


Щоб відкрити одну з дверей потрібно вимовити наступну фразу. Причому, якщо вимовити її неправильно, то автоматика не пропустить :)


Є спекотне африканське село




І холодна Аляска


Цікаве місце - арктична станція. Тут можна навіть знайти в ящиках і приміряти одяг полярників. Ми обмежилися суворою рукавичкою.


Зменшення полярного льоду за 30 років


Дуже красиве місце - прогулянка під зоряним небом.


А ця кімната явно для дівчаток :)


У місті є ще один незвичайний музей - Німецької еміграції. Близько 7 мільйонів німців виїхали через Бремерхафен шукати щастя в США, Бразилії та Аргентині. На нього вже не вистачило сил.

Якщо ж ви вирішите погуляти в старому місті, то ось карта для туристів, хоча дивитися там, крім графіті, особливо нема на що.








Цю ж карту в PDF можна завантажити тут.

Як дістатися: У Бремерхафена є свій невеличкий аеропорт. Найближчий аеропорт середнього рівня знаходиться в Бремені. Досить часто з Бремерхафена стартують круїзні тури по Європі та на форумах можна знайти питання про найближчі аеропорти. Великі аеропорти є в Гамбурзі та Ганновері, а також невеликий в Любеку. З усіх цих аеропортів до Бремерхафена можна доїхати менш ніж за 2 години на електричках, використовуйте bahn.de.

, читайте далі...

ХільдесхаймРейтинг: 8.20

Хільдесхайм - місто в 25 кілометрах на південний схід від Ганновера. Під час Другої Світової Війни було сильно пошкоджене в результаті повітряних нальотів 1945 року. Центр міста, який до цього зберігав характер Середньовіччя, припинив своє існування. Після війни він перебудовувався в абсолютно різних стилях. На щастя, більшість великих церков, дві з яких на даний момент є всесвітньою спадщиною ЮНЕСКО, були відновлені незабаром після війни. Це кафедральний собор Св. Марії (Dom St. Maria) та церква Св. Міхаеля (Michaeliskirche).

У 1980 році почалася реконструкція історичного центру. Деякі зі старих будівель навколо головної площі були знесені та замінені копіями справжніх будівель. Незважаючи на те, що центр міста не оригінальний, ми відносимо його до обов'язкових для відвідування місць у Німеччині. Ринкова площа - одна з найкрасивіших у невеликих містах у Німеччині. Порівняйте з фотографією 1900 року, все ідентичне.












Як дістатися: Регіональним поїздом або велосипедом з Ганновера.

, читайте далі...

ЦеллеРейтинг: 8.20

Целле - місто в Нижній Саксонії у 35 кілометрах від Ганновера. В першу чергу буде цікаве любителям фахверкової архітектури. У старому місті знаходиться близько 500 відреставрованих будівель 16-18 століть.

Основна визначна пам'ятка Целле - замок, заснований у 1292 році, в той час він був фортецею. У 14 столітті колишня фортеця стає резиденцією князя. Після реформ герцога Ернста Проповідуючого у 1530 році замок перебудовується у стилі ренесанс. Під час правління герцога Георга Вільгельма (1665-1705) та його дружини Елеонори де Ольбройзе замок зазнав значної перебудови й до сьогоднішнього дня постає перед відвідувачами у стилі бароко.

Палацова капела, урочисто освячена у 1485 році, на сьогодні є єдиною повністю збереженою ранньопротестанською палацовою капелою Німеччини. У замку є також діючий театр (1674) - один із найстаріших театрів Німеччини. Подивитися капелу й театр можна лише у складі екскурсії.

У Целле є російськомовний сайт з докладним описом усіх вулиць.






































Як дістатися: Регіональним поїздом з Ганновера. Ми їздили один раз на велосипедах з Ганновера, але це було досить складно.

, читайте далі...

ВольфенбюттельРейтинг: 8.20

Вольфенбюттель - невелике містечко у 12 км від Брауншвейга і в 60 км від Ганновера. Добре відоме в німецькій історії, оскільки довгий час було резиденцією місцевих герцогів.

Як ми вже не раз переконувалися, найкращий час для подорожей Німеччиною - ранок святкового дня. 3 жовтня о 10 ранку на вулицях Вольфенбюттеля було настільки пусто, що зробити фотографії в центрі міста без єдиної людини в кадрі не склало ніяких труднощів.

Головна визначна пам'ятка міста - добре збережений замок-палац герцогів Брауншвейга і Люнебурга. В палаці є музей.

Карта Вольфенбюттеля, яку ми використовували.















Поряд з палацом розташована бібліотека герцога Августа. Герцог був завзятим бібліофілом і збирав книги з дитинства; книги й рукописи йому привозили з усієї Європи. Їх він розміщував у пристосованому для цих цілей приміщенні колишньої стайні. За час свого життя він зібрав таку кількість книг, що вона стала називатися "восьмим чудом світу". Після смерті герцога у зібраннях налічувалося 134 000 книг, рукописів, карт, глобусів і т.д. З 1666 року бібліотека стала загальнодоступною установою. На даний момент у фондах бібліотеки нараховується близько мільйона найменувань книг.

Між бібліотекою й палацом стоїть маленький і непримітний будинок засновника німецької класичної літератури Готхольда Лессінга. Також у місті жив і служив у бібліотеці герцога Готфрід Лейбніц.



Є дуже красиве старе місто з величезною кількістю фахверкових будівель, любителі красивих вуличок будуть задоволені. До речі, будинки відрізняються дизайном від подібних будинків у інших містах. У старому місті збереглася мережа каналів, яка зараз називається "Маленька Венеція".



















































Найбільш відомим продуктом Вольфенбюттеля є лікер Jägermeister, що випускається з 1935 року. Рецепт лікеру спочатку був розроблений як лікарський засіб для поліпшення травлення. Став популярним завдяки маркетинговій кампанії за участю груп Metallica, Slayer, Nightwish, HIM. Зараз Jägermeister є спонсором концертних турів альтернативних команд. У центрі міста є магазин сувенірної продукції бренду.

Біля вокзалу я побачив цікаву машину дальнобійника. Особливо розчулюють дерев'яні черевики =)






Як дістатися: Регіональним поїздом з Ганновера до Брауншвейга (45 хвилин), потім регіональним поїздом до Вольфенбюттеля (8 хвилин).

, читайте далі...

Бад-ПірмонтРейтинг: 8.20

Бад-Пірмонт - курорт з більш ніж 500-річною історією. Всього в Німеччині близько 50 подібних міст з приставкою Бад. У Бад-Пірмонті б'є близько 20 цілющих джерел, це найкращий курорт Нижньої Саксонії. У минулі сторіччя тут бувало багато іменитих персон: король Англії Георг I, король Пруссії Фрідріх II, королева Луїза Прусська, Готфрід Вільгельм Лейбніц, Бенджамін Франклін. У 1716 році тут лікувався Петро Перший.

Але місто приваблює туристів не тільки своїми джерелами. У 2005 році центральний курортний парк Бад-Пірмонта був визнаний найкращим парком Німеччини. Парк оточує з трьох сторін замок на воді, побудований у 1710 році. Саме в ньому й зупинявся Петро Перший, у замку висить його портрет. Проводяться екскурсії.

У парку є і своя родзинка - пальмовий сад. Ми не знаємо, наскільки важко утримувати пальми в цих широтах, але, судячи з усього, важко. На зиму дерева ховають в оранжерею.

У 2000 році Бад-Пірмонт був офіційним партнером Всесвітньої виставки EXPO2000, що проходила в Ганновері. Центр міста значно змінився. Серед проектів Мала головна алея - продовження центральної історичної прогулянкової вулиці міста. В кінці алеї розташований офіс туристичної інформації. Обов'язково прогуляйтеся по центральній алеї. Біля фонтану можна знайти фотографію цього місця 100 років тому. Прогулюючись, ви обов'язково перенесетеся в ті часи.

З початку 1950-х років і до самої смерті в 1970 році в Бад-Пірмонті разом із сім'єю проживав німецький і британський фізик і математик, нобелівський лауреат, один з творців квантової механіки Макс Борн.




















































































Як дістатися: Регіональним поїздом з Ганновера, їхати приблизно годину.

, читайте далі...

КобленцРейтинг: 8.20

Кобленц зручно вибирати як місце ночівлі, якщо ви хочете подивитися долину Рейну, ми так і зробили. Що дивитись у самому місті, абсолютно не уявляли, тому просто пішли гуляти в центр.

Кобленц дуже приємно здивував. Незважаючи на те, що містечко не туристичне, через велику кількість набережних у ньому дуже приємно проводити час. Основна визначна пам'ятка в місті - це Німецький кут, місце впадіння річки Мозель у Рейн. У 1897 році на цій косі була зведена монументальна кінна статуя кайзера Вільгельма I. Постамент статуї з 1953 по 1990 роки носив назву "Меморіал німецької єдності".

На іншому березі на горі видніється фортеця Ehrenbreitstein, куди можна піднятися на міській канатній дорозі. Вона працює вже декілька років і є найбільшою канатною дорогою в рівнинній частині Європи (довжина 850 метрів). В одній з 18 кабінок скляна підлога, радимо вибрати саме цю :) На офіційному сайті дивіться години роботи та ціни.


















Як дістатися: Регіональним поїздом з Кельна їхати 1 годину 10 хвилин, з Франкфурта 1 годину 45 хвилин.

, читайте далі...

БременРейтинг: 8.00

Бремен відомий усьому світу завдяки бременським музикантам. Пам'ятник бременським музикантам, створений скульптором Герхардом Марксом і встановлений у 1951 році, стоїть у центрі Бремена і є символом міста. Бронзова скульптура являє собою головних героїв історії: осла, собаку, кота й півня, що стоять один на одному у формі піраміди.

У центрі міста - Ринкова площа, одна з найкрасивіших у Європі. Середньовічна ратуша і статуя хранителя міста Роланда перед нею входять до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Одна з найзнаменитіших у Бремені вулиць - Беттхерштрассе (Böttcherstraße) завдовжки у 100 метрів складається всього з 7 будинків. У будівлях XVI в., які самі по собі є пам'ятками архітектури, розташувалися звонарниця, три музеї, галерея і театр. У старому місті є район Шнор, де збереглися старі будинки.

На території Бременського університету знаходиться науковий центр Універсум (Universum). Це музей науки, де кожен відвідувач може сам торкнутися і випробувати в дії приблизно 250 експонатів.

У центрі Бремена (за залізничним вокзалом) розташований Міський парк (Bürgerpark) з маленьким зоопарком, де в загонах живуть домашні тварини: свині, качки, альпаки, морські свинки. У цьому ж парку є гарний готель, який можна прийняти за палац.


Бремен знаходиться в найменшій землі Німеччини, що носить таку ж назву. До складу землі входить всього два міста: Бремен і Бремерхафен. Місто є найбільшим у Німеччині експортером пива.

Брошури про Бремен можна скачати тут.






























Як дістатися: Регіональним поїздом з Ганновера чи Гамбурга.

, читайте далі...

Рудник Раммельсберг у ГосларіРейтинг: 8.00

Гослар — невелике місто в Нижній Саксонії біля підніжжя гір Харц. Головна визначна пам'ятка Гослара — рудник Раммельсберг. Рудник нарівні зі старим містом входять до числа об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Розробка рудників у Раммельсбергу почалась у 968 році, хоча недавні археологічні знахідки дозволяють говорити про те, що гірнича справа велася тут у IV-III століттях до нашої ери. Спочатку основним видобувним металом було срібло, потім мідь, а ще пізніше — свинець. Рудник був виснажений тільки у 1980-х роках і остаточно закритий у 1988 році.

Після закриття рудників Раммельсберг перетворився на промисловий музей, де відвідувачам демонструються численні інструменти та різні технології гірничорудного виробництва різних епох. Можна потрапити на різні екскурсії. Я записався на оглядову підземну й відразу після неї — на екскурсію на паровозику (або електровозику?). Остання більше для дітей. Є ще й екскурсія "для диггерів" — по занедбаних частинах шахти тривалістю 4 години. Екскурсії зазвичай проводяться німецькою мовою, але можна замовити й англійською.









































Від рудника до центра міста можна пройти пішки. Я б радив спочатку пройти трохи у зворотній бік. Буквально у 100 метрах буде насип, а за ним — красиве озеро, тут же водоспад. Обійдіть водоспад зверху і йдіть по лісовій стежині, так ви зможете побачити панораму всіх будов рудника. Далі виходьте на дорогу, по якій ви приїхали. Можна повернутися на зупинку та проїхати 2 зупинки на автобусі. На початку Старого міста обов'язково відвідайте вулицю Peterstraße. Зазвичай німецькі вулиці прямі, але це звивиста вуличка з красивими фахверковими будинками.













У церкві Косьми і Даміана є оглядовий майданчик, куди можна піднятися по 239 сходинках. На кожній написано ім'я людини, котра пожертвувала на реконструкцію церкви. Зверху, прямо над головами, висить великий дзвін, що автоматично відбиває кожні 15 хвилин. Будьте уважні =)









Як дістатися: Автобусом №803 в напрямку Bergbaumuseum від залізничного вокзалу в Госларі.

, читайте далі...

БамбергРейтинг: 8.00

Бамберг - одне з небагатьох німецьких міст, що вціліло під час війни. У 1993 році історичний центр було внесено до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Місто маловідоме, але сюди варто приїхати.

Бамберг розташований на пагорбах, тому приготуйтеся досить багато ходити, якщо хочете подивитися всі визначні пам'ятки. Туристів зустрічає Стара Ратуша, будівництво якої почалось у 1386 році на штучному острові. Вежа була добудована у 1750 році. Праворуч, уздовж річки, розташувався незвичайний район Маленька Венеція - старі рибацькі будинки на берегах річки Реґніц. Тут навіть є гондоли для прогулянок.

Також обов'язково відвідайте наступні місця: Імператорський собор, заснований більше 1000 років тому, Нову Резиденцію, трояндовий сад і Старий придворний штат.

По вулицях Ауфзесштрасе і Міхаельсбергштрасе підніміться до монастиря Святого Михайла. Також можна піднятися з вулиці Унтере Зандштрасе. Перед монастирем на схилах гори розбитий терасний сад, з якого відкривається чудова панорама на місто, Резиденцію й Імператорський собор. Униз можна спуститися стежкою з правого боку саду (з того, що ближче до центру).

Брошура про місто російською мовою тут.
Брошури та карти англійською тут.
Хороший опис екскурсії по Бамбергу тут.




























Хороші автомобілі як для маленького містечка =)




Як дістатися: В Бамберзі зупиняються поїзди ICE, що їдуть з Мюнхена до Берліна. Регіональний поїзд з Нюрнберга йде 40 хвилин. З Мюнхена на регіональному поїзді їхати близько 3-х годин з пересадкою в Нюрнберзі. Від вокзалу можна проїхати 2 зупинки до ZOB (автовокзал), туди йдуть усі автобуси, що їдуть вулицею Луітпольдштрасе.

, читайте далі...

ВернігеродеРейтинг: 8.00

Ідея відвідати Вернігероде виникла після перегляду фільму "Той самий Мюнхгаузен" (1979) з Олегом Янковським. Це один з небагатьох радянських фільмів, який знімався в Європі. Причому знімати в рідному місті Мюнхгаузена Боденвердері не вийшло, оскільки він перебував у ФРН. Тому для зйомок обрали автентичне містечко в НДР - Вернігероде.

Після відвідин можемо сказати, що це дійсно дуже мальовниче місце, одне з ідеальних містечок для поїздки вихідного дня. У хроніках 1566 року зазначено, що перше поселення на цьому місці з'явилось у 938 році. А перша письмова згадка відноситься до 1121 року, коли коли граф Адальберт із Веймара вибрав Вернігероде своєю резиденцією та почав будувати фортецю на місці майбутнього замку.

Описувати старе місто немає сенсу, воно є і воно майже не постраждало під час війни. А ось ратуша дуже цікава. На перший погляд навіть і не скажеш, що це ратуша. Все вірно, будівля зводилася як гральний будинок, розважальний заклад для місцевих графів! Свій нинішній вигляд вона отримала у 1494-1544 роках під час останньої реконструкції. Ратуша настільки незвичайна, що сюди приїжджають молодята з різних частин Німеччини. Люди, яких ви бачите на Ринковій площі на фотографії нижче, саме чекають на наречену й нареченого, що з'являться через хвилину.












Позаду ратуші є зупинка, звідки вирушає туристичний автобус-поїзд, який ходить до замку кожні 20 хвилин. Вартість проїзду 3 євро в один бік і 4,5 євро в обидва. Перший рейс о 9:30, на ньому ми й поїхали, щоб потрапити до замку раніше.




Замок Вернігероде є головною визначною пам'яткою міста, та й напевно всього регіону. Це один з тих замків, дивлячись на які ми розуміємо, що ось так і має виглядати замок. Починаючи з 1664 року, коли існуючу фортецю перебудували в замок у стилі бароко, він неодноразово перебудовувався й добудовувався. Свій нинішній вигляд отримав у другій половині 19 століття. Тодішній власник замку граф Отто цу Штольтенберг-Вернігероде (Otto Graf zu Stoltenberg-Wernigerode) мав великі фінансові можливості та вплив. Він домігся величезних успіхів на державній службі, а на піку кар'єри навіть обіймав посаду заступника "залізного канцлера" Отто фон Бісмарка (Otto von Bismarck). У 1890 році він отримав титул князя. В експозиції замку можна побачити зображення розкішних аудієнцій і прийомів, які влаштовував князь.
























Різні епохи добре простежуються під час прогулянки територією, і саме це надає особливого колориту. До 1929 року в замку жила графська родина, а у 1949 році було відкрито музей. Вхідний квиток коштує 6 євро (2013). Усередині замок виглядає просто шикарно. І це незважаючи на те, що після війни багато речей, включаючи бібліотеку на 100 тисяч томів, були вивезені в СРСР у якості трофеїв. У останні 10 років були проведені масштабні реставраційні роботи й був здійснений пошук творів мистецтва та предметів меблів із замку.




















Замок розташований на горі і сфотографувати його з хорошого ракурсу зі старого міста не вийде. Якщо у вас є час, сили та бажання, то читайте далі, як зробити фотографії з красивих ракурсів. У місті всюди висять карти місцевості, на яких позначені гірські стежки й оглядові майданчики. Карту стежок можна знайти в кінці статті. Почати варто з гори позаду замку - Agnesberg. Фотографія з цієї точки на початку статті.

Далі ми спустилися вниз на вулицю Noeschenroeder, перейшли струмок і трохи погуляли по району з іншого боку струмка.






















З цих вулиць фотографії вже трохи кращі, але все одно ще не ідеальні, тому йдемо на два оглядові майданчики в горах. Спочатку на Harburg. Як підніметеся на гору стежкою, то йдіть за зелений будинок, там буде оглядовий майданчик. До речі, на цій стежці ми зустріли косулю!




З оглядового майданчика Харбург добре видно вежу Кайзера (Kaiserturm), до якої ми й попрямували. Спустилися трохи нижче з іншого боку гори та вийшли до лижного спуску з підйомниками. Далі потрібно піднятися вгору вздовж лижного спуску. До речі, заблукати там не вийде, всюди стоять вказівники.


До вежі можна під'їхати на автомобілі, координати парковки N 51 48.794 E 10 46.422. Далі 750 метрів пішки, мимо ресторану. Якщо ви приїхали в неробочий час ресторану, то можна припаркуватися біля нього N 51 48.918 E 10 46.591. Тоді до вежі буде рукою подати.






Від вежі приблизно за 30 хвилин можна спуститись у місто. До речі, вже на виході з лісу виявили, що стежки, по яких ми ходили, призначені для сліпих людей! Уперше таке зустрічаю.


Ще фотографії Вернігероде
































Фільм "Той самий Мюнхгаузен".

Карту міста можна подивитися за цим посиланням. Але, якщо ви плануєте побродити по горах, то краще дивіться карту нижче, тому що на ній позначені всі оглядові майданчики.


Час роботи дивіться на офіційному сайті
Веб-камера з видом на замок

Ми були на автомобілі і зупинялися в готелі Furstenhof Wernigerode (booking.com), у нього зручна парковка.

Як дістатися: Найзручніше на поїзді до залізничної станції Вернігероде, використовуйте bahn.de.

, читайте далі...

РегенсбургРейтинг: 8.00
Регенсбург - старовинне місто на березі Дунаю з багатою історією. В даний момент відоме перш за все через свій міст, який є символом міста. Найбільші натовпи туристів ходять саме по ньому. Кам'яний міст через Дунай був побудований в 1135-1146 роках і використовувався ще учасниками перших хрестових походів.








В даний момент (2015) на мосту вже кілька років триває реконструкція. Не зовсім зрозуміло, що залишилося від оригінального мосту, бо на відреставрованих ділянках, поверхня вже нова.


Ще одне популярне місце, це міський собор, який видно звідусіль. Поруч із собором знаходиться резиденція єпископа. Приблизно з 500 р до 788 р Регенсбург був столицею баварських герцогів Агілольфінгов. Потім, до 1200 року, був резиденцією баварських єпископів. А з 1200 по 1803 - імперським містом, тобто підлеглим безпосередньо імператору.



Якщо хочете погуляти без туристів, то приходьте на набережні або на острови посеред Дунаю, їх видно на наступній карті. Там багато зелені, найкращі пейзажі і мало людей.






На уютной Ратушной площади стоит Старая ратуша, ныне музей. Здесь было объявлено о распаде Священной Римской империи.


У місті є і великий палац, колишнє абатство Святого Еммерама. Проте нині в ньому проживає мільярдер Альберт фон Турн-і-Таксис, один з найбагатших людей Німеччини, тому палац закритий для відвідування, але можна відвідати базиліку. Представники князівського роду Турн-і-Таксис (Fürstenhaus der Thurn und Taxis) мешкають тут з 1812 року.

На території палацу проводяться регулярні заходи для городян, наприклад різдвяний ярмарок.






Поряд із резиденцією розташована броварня, що належить роду Турн-і-Таксис. У двір можна зайти.


Старе місто визнане об'єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тут збереглося досить багато цікавих старовинних будинків, особливо біля Кам'яного мосту і воріт у місто.






Гуляючи по старому місту, можна знайти такі от незвичайні частини будинків. Це залишки споруд часів Римської імперії. Ще в 79 році н.е. тут була споруджена перша фортеця.


Дуже цікавий будинок-башта з різними вікнами на кожному поверсі


Затишний дворик


Ще фотографії Регенсбурга












Карта Регенсбурга в PDF (посилання внизу сторінки).
Гід по місту з картою і описом (англійською, 16 Mb).

Як дістатися: На поїзді, використовуйте bahn.de. На регіональному поїзді з Мюнхена їхати 1:30, з Нюрнберга 1:04., читайте далі...

Санкт Петер-ОрдінгРейтинг: 8.00
Санкт Петер-Ордінг - головний курорт землі Шлезвіг-Гольштайн, єдиний морський курорт в Німеччині з сірководневим джерелом. Географія цього місця дуже цікава. Берег дуже пологий, а припливи бувають до 3-ох метрів. Тому, між піщаним берегом і лінією готелів знаходиться кілометрова буферна зона, читайте далі...

МюнхенРейтинг: 7.80

Мюнхен - одне з найбільших міст Німеччини. Це друге за відвідуваністю місто в Німеччині після Берліна. А Баварія, столицею якої він є, найвідвідуваніша область у країні.

Якщо у вас є декілька днів або тиждень у Німеччині, то вибір очевидний - зупиніться в одному з численних готелів біля вокзалу в Мюнхені та подорожуйте по всій області.

Мюнхен - нетипове німецьке місто, тож не чекайте, що побачите тут традиційну Німеччину. Незважаючи на те, що історичний центр був відновлений після війни в первісному вигляді, він не виглядає справжнім німецьким старим містом.

Чим відрізняється Мюнхен від інших мегаполісів, так це відсутністю хмарочосів. У місті заборонено будівництво будинків вище 99 метрів, таке рішення було прийняте на референдумі у 2004 році. Найвищою будівлею залишилася церква Фрауенкірхе (Frauenkirche, Собор Святої Богородиці) - символ міста. Всередині стоїть саркофаг імператора Людвіга IV Баварського з чорного мармуру. Існує легенда, що відбиток ноги біля входу до храму залишив диявол. Нібито будівельник собору пішов на угоду з самим Люцифером: той допоможе побудувати церкву, а за це отримає душу першого прихожанина, що зайде до храму. Однак, коли сатана прийшов за гонораром, архітектор вказав йому на недоліки в будівництві - у будівлі не було вікон. У гніві диявол тупнув ногою та пішов ні з чим.






У місті є й інші відомі церкви: Церква Святого Петра (XII століття, Peterskirche, Alter Peter), Церква Святого Михайла (1583-1597, Jesuitenkirche St. Michael), найкрасивіша церква міста - Азамкірхе (1729-1771, Asamkirche), вважається шедевром європейського пізнього бароко.

Один із символів міста - кабанчик, що героїчно загинув в ім'я німецьких сосисок =) Потріть йому п'ятачок і буде вам багатство.


У Мюнхені безліч музеїв, найвідоміший з яких - музей Резиденції. Також відомі Пінакотека, Гліптотека та Німецький технічний музей, але нам вистачило й одного музею Резиденції в той день, коли йшов дощ.

Центр міста - Марієнплац із новою ратушею. Мюнхенська ратуша - одна з найкрасивіших у Німеччині. Кожен день об 11, 12 і 17 годині на башті б'є годинник і відбувається лялькова вистава, не пропустіть. На вежі висотою 85 метрів є оглядовий майданчик.


У 150 метрах від Марієнплац знаходиться продуктовий ринок (Viktualienmarkt). Це відкритий ринок у центрі міста, що пропонує всілякі продовольчі товари чудової якості. На ринку також знаходиться шість статуй знаменитих жителів Мюнхена.

Англійський парк у Мюнхені є одним із найбільших міських парків у світі. Він з'явився у 1789 році, коли була встановлена ​​Китайська Вежа, яка є сьогодні головною визначною пам'яткою парку. Вздовж парку проходить лінія метро, тому досить зручно доїхати, наприклад, до станції Studentenstadt, потім пройти повз студентські гуртожитки в парк і по ньому повернутися до центру.




Другий великий мюнхенський парк - Олімпійський, побудований до Олімпіади 1972 року. В парку є телевежа висотою 290 метрів. Нагорі розташований оглядовий майданчик, звідки відкривається вид на місто, а в ясну погоду й на Альпи. У телевежі також є рок-музей.






























У Мюнхені на Терезиному лузі з 1810 року проходить найбільше народне гуляння у світі - Октоберфест. Це найпопулярніша туристична пам'ятка країни, щорічно на це свято приїжджає понад 6 мільйонів туристів. Насправді цей фестиваль проходить у багатьох містах Німеччини, але найвідоміший, звичайно, мюнхенський.


Пивна Хофбройхаус на площі Плацл (Platzl), відкрита у 1607 році - теж пам'ятка. Цілком імовірно, що це найвідоміша пивна у світі. Під час своєї першої еміграції Володимир Ілліч Ульянов, у той час активний член РСДРП, який проживав нелегально у Мюнхені на вулиці Кайзера, відвідував Хофбройхаус. Найвідоміша подія відбулася тут 24 лютого 1920 року о 7:30, коли в Парадному залі почалися перші великі громадські збори Німецької робочої партії, на яких були присутні більше 2000 чоловік. На цих зборах, які тривали чотири години, Адольф Гітлер оголосив Програму "25 пунктів", яка стала офіційною програмою нацистської партії, і запропонував перейменувати організацію в Націонал-соціалістичну німецьку робітничу партію. Ця дата вважається датою утворення НСДАП і впродовж 11 років щорічно, починаючи з 1933 року, після приходу націонал-соціалістів до влади, відзначалася в Хофбройхаус.


Біля Олімпійського парку розташований завод БМВ. Найвища будівля у вигляді чотирьох величезних циліндрів - це музей БМВ (Світ БМВ), був відкритий у 1973 р. Експозиція музею присвячена автомобілям і мотоциклам відомої марки BMW від найперших моделей марки до перспективних моделей майбутнього. На завод можна потрапити на екскурсію, інформація тут. А за хорошу доплату при покупці нового БМВ ви можете отримати ключі від нього в офіційній обстановці у Світі БМВ.






Ще в Мюнхені варто відвідати:
Палац Німфенбург
Стадіон Альянц-Арена
Термальний аквапарк Терме Ердінг у передмісті
Мюнхенську кіностудію, інформація на офіційному сайті

Інформація про Мюнхен:
Міський транспорт (PDF-карти)
Сайт Мюнхена російською мовою
Сайт для планування поїздок на мюнхенському міському транспорті
Карта пам'яток Мюнхена з описами (англійською)
При гарному збільшенні карта Мюнхена в гугл мапс має вигляд 45 градусів збоку.
Путівник по Мюнхену російською (66 MB, PDF, щоб скачати, натисніть кнопку Get!)

Мюнхен - відмінна відправна точка для подорожей по Баварії. Список цікавих місць, які можна відвідати, знаходиться тут.

Цікаво, що Мюнхен перекладається італійською як Баварський Монако, що створює плутанину, і в Інтернеті можна прочитати відгуки людей, які переплутали міста =)

, читайте далі...

НюрнбергРейтинг: 7.80

Нюрнберг - одне з перших міст, яке відвідують туристи, що зупинилися в Мюнхені. У середні віки це було одне з найбільших міст Європи. Саме на Середньовіччя приходиться час розквіту Нюрнберга як місця перебування імператора та зберігання атрибутів імператорської влади. У Нюрнберзі Петер Хенляйн винайшов кишеньковий годинник, а Мартін Бехайм - глобус. Один з найвідоміших уродженців Нюрнберга - Альбрехт Дюрер, знаменитий художник початку Нового часу. На честь Дюрера названі вулиця, площа, пивні, аптеки та гімназія, також про епоху художника нагадують декілька пам'ятників, розташованих у Старому місті.

Місто відоме нюрнберзькими ковбасками (Bratwürstchen), а також як улюблене місто Адольфа Гітлера. Фюрер проводив у Нюрнберзі нацистські паради та з'їзди партії. У 1945-1946 роках тут проходив знаменитий Нюрнберзький трібунал - суд над колишніми керівниками гітлерівської Німеччини.


Стара частина міста була зруйнована на 90% під час війни, найважливіші історичні споруди вдалося відреставрувати. Зокрема, вдалося відбудувати нюрнберзьку міську стіну, яка є найдовшою з нині існуючих стін  Європи.

У центрі міста знаходиться Ринкова площа.






Головна визначна пам'ятка - Бург або Нюрнберзька фортеця, розташована на пагорбі в центрі міста. Всі туристичні маршрути ведуть до неї. Зі стін фортеці відкривається чудовий вид на старе місто.






Спустившись від фортеці на площу Тіргертнерторплац, навпроти будинку-музею художника Дюрера ви знайдете найнезвичайнішу скульптуру міста - Нюрнберзького зайця. Скульптура страшна, автор, Юрген Герц, хотів показати, що станеться з людиною, якщо вона продовжуватиме варварськи ставитися до природи. Поруч на постаменті розташована маленька фігурка зайця, прототипом якого став знаменитий заєць з картини Дюрера "Молодий польовий заєць".








8 грудня 1835 року з Нюрнберга в Фюрт залізницею рушив перший потяг у Німеччині.

В Нюрнберзі розроблено туристичний маршрут Історична миля, прокладений через найважливіші історичні пам'ятки середньовічного Старого міста. Маршрут виник у 2000 році у зв'язку зі святкуванням 950-річчя. Ось тут можна подивитися карту маршруту, а тут скачати опис (англійською, PDF).

Карта старого міста Нюрнберга
Статті про Нюрнберг російською
Нюрнберг у 1493 році
















Як дістатися: Регіональним поїздом із Мюнхена, їхати 1 годину 42 хвилини.

, читайте далі...

КведлінбургРейтинг: 7.80

Кведлінбург називають заповідником німецького фахверка. В містечку більш ніж 1300 фахверкових будинків і це найбільша кількість у Німеччині. Пояснюється це насамперед тим, що місту пощастило під час Другої Світової Війни й воно уникло бомбардувань. Найстаріший будинок у Східній Німеччині датується першою половиною 14 століття.

Будинки, що представлені на фото, далеко не всі найцікавіші. Якщо ви любите фахверк або хочете дізнатися, що це таке, то Кведлінбург повинен стати обов'язковим пунктом вашої програми.






























Крім фахверка, в місті величезна кількість красивих вілл 19 століття. Побудовані вони були в період економічного розквіту. А настав він через традиції селекції та розведення насіння квітів і овочів. Цей бізнес і донині відіграє важливу роль в економіці міста, ви побачите магазини насіння всюди.


















У місті також є замок, який був монастирем і абатством. Абатство було засноване у 936 році Оттоном I Великим, герцогом Саксонії й королем Німеччини, для увічнення пам'яті про батька Генріха Птахолова. Батько, як і мати Матильда, були поховані в крипті.

В замку відкриті для відвідування собор, музей і крипта. У соборі будьте уважні, в невеликих кімнатках з боків зібрані головні скарби Кведлінбурга. Після Другої Світової Війни один з американських солдатів вивіз багато цінних речей. Серед них були релікварій (красива скриня для святих речей) і євангелістарій (книга з текстами Євангелія) 9-го століття. Вони були виявлені у 1987 році й після тривалого суду повернуті до Кведлінбурга у 1993 році. Зараз скарби зберігаються у спеціальних капсулах з постійною температурою й тиском.

Експозиція музею не дуже велика, але зате більшість предметів дійсно древні. У найглибшій кімнаті в підземеллі розташована експозиція, присвячена нацистам, які з 1937 року використовували собор для своїх обрядів. Через наявність крипти у мене спочатку закралася думка, що тут намагалися робити те ж, що й у Вевельсбурзі, але подібної інформації я не виявив.












Навпроти замку розташована гора Мюнценберг, звідки відкривається найкращий вид на замок. Королева Матильда побудувала тут монастир, але зараз від нього вже нічого не залишилося, крім стін. Проте обов'язково пройдіть вуличками Мюнценберга, ви побачите місто в місті, таке собі мініатюрне фахверкове містечко.


По всьому місту можна зустріти залишки міської стіни. Раніше старе місто було оточене численними вежами, на даний момент залишилося 4 з них. Побачити їх можна на території Замкового готелю (він не у замку, шукайте по Оглядовий вежі). На одну з веж можна піднятися, там автоматичний прохід, потрібно опустити монету в 1 євро.


















Ще фотографії Кведлінбурга






















Тут можна завантажити брошуру про місто англійською.
А тут карти Кведлінбурга.
Дві статті про Кведлінбург (стаття 1, стаття 2)

Як дістатися: На поїзді через Halberstadt, використовуйте bahn.de.

, читайте далі...

МагдебургРейтинг: 7.80

Про Магдебурзі чули всі, навіть ті, хто не знає, в якій країні він знаходиться. Передусім завдяки Магдебурзькому праву - автономії, яку отримували окремі міста, і яка була названа на честь законів, сформованих у Магдебурзі у 13 столітті.

Магдебург відомий також як батьківщина німецького фізика, інженера та філософа Отто фон Геріке. У 1650 році він винайшов вакуумну відкачку повітря, що зараз використовується на кожному кроці. А в 1654 році він провів відомий експеримент з Магдебурзькими півкулями, про який багато хто читав у підручниках фізики. Дві мідних півкулі були з'єднані та з них відкачали повітря. Вісім коней з кожного боку не змогли розірвати півкулі, і таким чином було доведено існування атмосферного тиску. В місті встановлено пам'ятники вченому, а також усюди можна знайти півкулі, такі собі символи міста. Оригінальні же зберігаються в Німецькому музеї в Мюнхені.














З містом також пов'язаний імператор Оттон I Великий, який вибрав його своєю резиденцією та заснував бенедиктинський монастир у 937 році.


Місто було повністю зруйноване у 1945 році, сильніше за нього постраждав тільки Дрезден. Більшість будівель у центрі були побудовані за часів НДР і в них добре простежується "радянський" слід.


















Деякі великі історичні споруди збереглися, хоч і сильно постраждали. Зараз собори та церкви є єдиними острівцями історії в старому місті.

Проте, багато будинків радянської епохи піддаються реконструкції. Виглядають оновлені фасади набагато краще.






Завдання побудувати величний Кафедральний собор (Собор Святого Маврикія та Святої Катерини) було дано Оттоном I Великим у 955 році. Тут він обвінчався зі своєю дружиною й незабаром помер. У соборі знаходиться його гробниця. У 1207 році оригінальну будову було знищено пожежею й у 1209 році розпочато будівництво нового готичного собору. Нагорі є оглядовий майданчик, але потрапити можна тільки у складі організованої екскурсії, що проходить пару разів на день.






Церква Святого Іоанна (941 р.) - найстаріша в місті. З тих часів збереглися західна частина та готична задня церква. Колись тут проповідував Мартін Лютер. Нагорі є оглядовий майданчик.














По дорозі до вокзалу стоїть пам'ятник Ігорю Бєлікову. В той час він був радянським військовим і служив у сусідньому місті. Вранці 13 березня 1969 року Бєліков приїхав до Магдебурга і, йдучи порожніми вулицями, побачив маленьку дівчинку, що вже майже випала з вікна 6-го поверху. Добігши до будинку, він зумів зловити її у свою шинель! Зараз Ігор Бєліков проживає в Луганську і є почесним жителем Магдебурга, підтримує зв'язок із Кетрін, якій уже 48 років (2013).


Якщо перейти Ельбу по мосту, то можна подивитися на старе місто з нового ракурсу.






Фото с дрона






Міст Hubbrücke був занедбаним ще кілька років тому, але зараз по ньому можна гуляти.




В останні роки біля мосту з'явився новий, сучасний район. Магдебург дуже активно будується.


Тут звертає на себе увагу величезне графіті на якому зображена річка Ельба і всі міста, через які вона протікає.




Цікавий пам'ятник з годинниками, що показують час у різних містах світу.


У місті є нова визначна пам'ятка, побудована у 2005 році - Зелена цитадель архітектора Хундертвассера, про неї окрема стаття.


Ще фотографії Магдебурга




























































Скачайте за цим посиланням буклет російською з картою міста та коротким описом пам'яток.

Як дістатися: Магдебург - великий залізничний вузол, використовуйте bahn.de.

, читайте далі...

МайсенРейтинг: 7.80
У Майсені розташований один із наймальовничіших замків Німеччини - Альбрехтсбург. Саме через нього ми й приїхали сюди. Замок найкраще дивитися з іншого боку річки, але, цікаво, що абсолютна більшість туристів, особливо пакетних, сюди не ходять.


Ми також планували покуштувати місцеве печиво майсенський Фуммель, але, виявилося, що в даний момент його виготовляють тільки в одному кафе біля замку, яке зранку було зачинене.

Замок був побудований в 1471-1500 роках і спочатку планувався, як перший у Німеччині замок-резиденція. До цього всі замки будувалися тільки з оборонними цілями. Але, ще під час будівництва, в 1485 році, землі Саксонії були розділені і резиденція була перенесена в Дрезден і Віттенберг.


Довгий час у замку-палаці ніхто не жив і в 1710 році саксонський курфюрст і польський король Август II Сильний організував у ньому першу в Європі мануфактуру з виробництва порцеляни. До речі, технологія виготовлення з'явилася всього роком раніше. Саме завдяки порцеляні Майсен відомий у світі. Зараз у замку розташований музей, а мануфактура знаходиться в іншому місці і її можна відвідати (http://www.meissen.com/en).

Площа перед замком і собором


Двір майсенської собору


Замок можна обійти по колу


Навколо розташовані виноградні тераси, що вважаються самими північними у світі.


Вино в місті люблять, проводять фестивалі.


З оглядового майданчика біля замку відкривається вид на житлову, не історичну, частину міста. Але вид гарний.




Внизу, під замком, розташоване старе місто, яке в останні роки кілька разів страждало від сильних повеней.


















Як дістатися: На приміській електричці S1 з Дрездена, їхати близько півгодини., читайте далі...

ВюрцбургРейтинг: 7.60

Вюрцбург мало відомий серед туристів за межами Німеччини. Це містечко з архітектурою у стилі бароко розташоване в самому центрі Німеччини, в той час як більшість туристів віддає перевагу західній частині країни для переміщення з півдня на північ або навпаки. Кілька років тому місто відзначило своє 1300-річчя.

Туристи гуляють біля Старого мосту (1473-1543), візитної картки Вюрцбурга. Над скульптурами святих, королів і єпископів, що стоять на мосту, люблять пожартувати місцеві студенти.

На горі над рікою стоїть фортеця Марієнберг. З середини 13-го століття й до 1720 року вона була резиденцією місцевих єпископів, поки не була побудована резиденція в місті, чому невимовно зраділи придворні, котрі щодня підіймалися вгору.

Нова резиденція стала головною пам'яткою у стилі бароко не тільки міста, але й усього регіону. В 1981 році вона була внесена до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Важливу роль в історії Вюрцбурга відіграв імператор Фрідріх I Барбаросса (Friedrich I. Barbarossa), можливо, найвизначніший німець в історії. 17 липня 1156 року тут відбулося його весілля з Беатрікс Бургундською (Beatrix von Burgund). У 1168 році імператор надав вюрцбурзькому єпископу титул герцога і права на землю. Самостійне церковне князівство проіснувало до 1803 року, коли землі відійшли Баварії. Ці сцени зображені на фресках у Вюрцбурзькій резиденції.



У 1127 році у Вюрцбурзі відбувся перший у Німеччині справжній лицарський турнір. Під час війни за 17 хвилин було зруйновано 90 відсотків міських будівель.

Серію статей про Вюрцбург можна почитати тут.












Як дістатися: Через Вюрцбург проходять усі типи поїздів, включаючи ICE, з різних міст. З Нюрнберга на регіональному поїзді їхати 1 годину 10 хвилин, з Мюнхена 3 години 10 хвилин, з Франкфурта 1 годину 50 хвилин.

, читайте далі...

ВаймарРейтинг: 7.60

Зізнаємося чесно, до відвідування Ваймара ми про це місто практично нічого не знали. Воно маленьке й тому майже не з'являється в заголовках новин або туристичних маршрутах. Але після візиту стало зрозуміло, що одного дня для міста з такою багатою культурною спадщиною мало.

На рубежі 18-19 століть Ваймар став інтелектуальним і культурним центром Німеччини - тут жили та творили особистості, що задали напрямок подальшої історії європейської культури:

Йоганн Вольфганг фон Гете - поет, мислитель і натураліст;
Фрідріх Шиллер - поет, філософ, драматург, професор історії та військовий лікар;
Крістоф Мартін Віланд - поет та ідеолог німецького рококо;
Йоганн Готфрід Гердер - історик і поет.

16 об'єктів того періоду, що називається ваймарським класицизмом, внесені до списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

По місту ми гуляли, використовуючи цю карту, її цілком достатньо.


Зустрічає туристів залізничний вокзал, який чомусь називається "культурним вокзалом" (34 на карті).


Вокзальна площа не особливо примітна, але є один красивий будинок.


Біля якого заряджаються електромобілі.


Від вокзалу ми відразу пішли до бібліотеки герцогині Анни Амалії (5 на карті, працює з вівторка по неділю з 9.30 до 14.30, 7,5 євро). По дорозі зустрічається багато цікавих місць. У середні віки Ваймар виглядав як типове місто того часу - із замком, собором, міськими стінами та ровом з водою.


З того часу залишились одиничні об'єкти, наприклад, вежа Kasseturm (1500 рік) на площі Гете (на карті біля точки 35).


Взагалі, різних музеїв, особливо пов'язаних з епохою класицизму, у Ваймарі дуже багато. Їх неможливо відвідати всі за день.


Тому ми вибрали лише бібліотеку. Це одна з найвідоміших бібліотек Німеччини, в ній  працював сам Гете. Якщо ви не бронювали квитки заздалегідь, то приходьте до відкриття. Справа в тому, що в 2004 році бібліотека сильно постраждала під час пожежі, повністю згоріло 50000 книг і ще 62000 були пошкоджені. Знаменитий зал рококо, який і є основним об'єктом відвідування, був відновлений через три роки й зараз його можуть відвідати лише 290 чоловік на день. Оскільки ми не знайшли, де купити квитки онлайн, то прийшли з ранку та без проблем купили їх на місці.


















Після відвідування бібліотеки пішли гуляти містом. Тут же поруч знаходиться міський замок (3), якому, до речі, всього 100 років. Будівля була резиденцією місцевих герцогів, правда, зовсім недовго, бо через кілька років після закінчення будівництва монархія в Німеччині впала.






Наступний пункт - традиційна німецька Ринкова площа (1).






Один з найстаріших будинків міста зумів зберегти лише фронтальну частину.


Цікавий дах будинку на Ринковій площі


Найкращу рекламу місту роблять декілька відомих імен. По-перше, це герцог Карл Август. Він увів конституцію, захищав свободу друку, поліпшив управління в усіх галузях, значно зменшив корупцію, загалом, національний герой. Ще й знавець і любитель наук і мистецтв, не дивно, що Ваймар вважається культурною столицею Німеччини.


Навіть якщо ви й не чули його імені, то імена Гете та Шиллер чули всі. Пам'ятник обом, а вони були друзями, встановлено на Театральній площі (16).

Ця площа знаменита тим, що саме тут, перед Німецьким національним театром, у 1919 році була проголошена Ваймарська республіка. Саме таку назву носила територія Німеччини між двома світовими війнами (1919-1933), поки не почалася світова фінансова криза й до влади не прийшли націонал-соціалісти.




Від Театральної площі відходить дуже красива вулиця Шиллера, на якій знаходиться його будинок-музей (14).




Якщо в кінці вулиці повернути праворуч і вийти на площу Frauenplan, то там буде будинок-музей Гете (13). В будинку збереглася справжня обстановка останніх років життя Гете.


Обидва поети поховані на історичному кладовищі (12). У 1825 році герцог Карл Август побудував тут склеп для членів герцогської родини. А у 1862 році позаду склепу побудували досить незвичайну російську церкву Марії Магдалини.


Цікаво, що Гете та Шиллер не поховані в землі. Їх труни стоять у герцогському склепі. Поруч розташована могила родини Гете.


Є навіть ось такі цікаві таблички: "Тут похований друг Гете".


Кладовище більше схоже на парк зі скульптурами, так що можна прийти просто погуляти.














Кладовище діє й у наші дні. Більшість нових могил виглядає ось так.


Або так - мабуть, родина Ціммерманн мала заслуги перед містом.


Крім історичного центру обов'язково потрібно піти до великого парку на річці Ільм, створеного у 1778-1828 рр. У його розвитку активну участь брав сам Гете. Це не дивно, оскільки у 1776 році герцог Карл Август подарував поетові будинок із садом, розташований у парку (7). Цей будинок можна відвідати й зараз.


Неподалік від будиночка Гете є вказівник на "Haus Am Horn" (31). Тут потрібно розповісти детальніше, оскільки нам самим було важко зрозуміти, що ж це таке.




На фото виглядає, як звичайний сучасний будинок, правильно? Справа в тому, що ця будівля була споруджена за проектом архітектора Георга Мухе у 1923 році! Це зразковий будинок, споруджений до виставки. В той час такий дизайн був немислимим, згадайте колони та барельєфи дореволюційних будівель. Але населення міст зростало, і для масового будівництва всі ці непотрібні прикраси стали просто марною тратою грошей. Тим більше з'явилися зручності, яких не було раніше: опалення, електрика, телефон, водопровід, каналізація, ліфт. А з винаходом залізобетону стало можливим повністю змінити підхід до архітектури. Тепер не було несучих стін, можна було зробити їх хоч скляними.

Тому в 1919 році у Ваймарі була відкрита школа нового напрямку в архітектурі "Баухауз". Практично все, що ви бачите зараз на вулицях, це видозмінений баухауз, або міжнародний стиль, як його ще називають. У двох словах: баухауз - це функціональний будинок, будинок для житла. Зараз нам це важко зрозуміти, оскільки ми все життя жили в таких будинках.

У школі було багато єврейських викладачів, та й ходити сюди на навчання євреї могли спокійно. Тому не дивно, що з приходом до влади націонал-соціалістів школа була закрита, а сам напрямок в архітектурі було названо потворним і він знищувався або перебудовувався.

З іншого боку парку є ще одна цікава споруда - Римський будинок у стилі класицизму (21). Гете керував його будівництвом у 1791-1797 рр.






Парк чудовий, пропустити його просто неможливо.










У парку стоїть пам'ятник ще одному видатному жителю міста, піаністу та диригенту Ференцу Лісту, завдяки якому Ваймар став центром музики міжнародного масштабу. Він купив будинок на околиці парку й зараз у ньому знаходиться музей (9).


Ще фотографії Ваймара




Цікаво, хтось дозволив поставити антену мобільного зв'язку в себе на будинку.














Ми відвідали основні, але не всі цікаві місця у Ваймарі, бо вирушили в передмістя дивитися наступні об'єкти:

Палац Бельведер (автобус №1)
Замок Еттерсбург (автобус №6)
Концентраційний табір Бухенвальд (автобус №6)

Ще є палац Тіфурт (автобус №3), але на нього вже не вистачило часу.

Щоб дістатися до пам'яток у передмісті, вам знадобиться карта автобусних маршрутів.

Як дістатися: На поїзді до Weimar, використовуйте bahn.de.

, читайте далі...

Ханн-МюнденРейтинг: 7.40

Поїхати в Ханн-Мюнден ми вирішили після того, як знайшли це місто в гуглмапс. Згори воно виглядає просто приголомшливо. Дивіться самі: помаранчеві дахи фахверкового центру (одного з найкращих у Німеччині), гори, річка і безліч островів. Місто не постраждало від авіаударів під час війни й у ньому збереглося близько 700 старовинних фахверкових будинків.








Назва у міста дуже цікава. Щоб не плутати його з Мінденом, який також розташований на річці Везер, додали приставку Ганноверський Мюнден. А потім, щоб назва поміщалася на квитках, зробили скорочення Hann. Münden.

З усіх боків місто оточують гори. На двох з них є гарні оглядові майданчики. Один - біля цієї вежі.


Піднятися туди можна пішки або проїхати частину підйому на автомобілі. Паркуєтеся десь тут N 51 24.875 E 9 38.554, біля готелю Berghotel Eberburg. Далі йдете пішки, стежка починається позаду готелю.


Приходити на оглядовий майданчик можна як вранці, так і ввечері.


Друге місце знаходиться на іншій горі, в парку Weserliedanlage. Піднятися туди простіше - з центру міста по мосту Alte Werrabrücke, в тунель і по вулиці Eichenweg до кінця, там буде облаштований оглядовий майданчик.






А це вид вже з дрона




У місті з'єднуються відразу три великі ріки. Фульда і Верра об'єднуються й утворюють Везер. Тут же стартує популярний у німців велосипедний маршрут вздовж річки Везер. Для велосипедистів місцеві автобуси навіть возять спеціальні причепи.


















Якщо ви на машині, то немає сенсу ночувати в самому Ханн-Мюндені. У хвилині їзди є гарний готель з великою парковкою - Trans World Hotel Freizeit Auefeld (booking.com).

Як дістатися: Електричкою Кантус з Геттінгена чи Касселя.

, читайте далі...

Франкфурт-на-МайніРейтинг: 7.40

Франкфурт-на-Майні - найбільше місто землі Гессен. Це фінансовий і транспортний центр Німеччини і самий великий фінансовий центр континентальної Європи. Місто дуже сильно виділяється на тлі інших німецьких міст. Воно більше схоже на американський мегаполіс з велетенськими хмарочосами в центрі.

Франкфурт - єдине місто в Німеччині, що ввійшло до рейтингу перших двадцяти альфа-міст світу, котрі вважаються важливими елементами світової економічної системи. У Франкфурті знаходяться найбільший німецький аеропорт і залізничний вокзал, а також шість найвищих хмарочосів Німеччини. Франкфуртська біржа - друга за значимістю в Європі після Лондонської, а автосалон - найбільша подія автомобільного світу на планеті.

Однією з головних визначних пам'яток Франкфурту є будинок, у якому народився німецький поет Гете (Großer Hirschgraben 23). Тут він написав декілька своїх великих творів і почав роботу над "Фаустом". Будинок був ретельно відновлений, у його інтер'єрі відтворені найдрібніші деталі, а деякі предмети належали сімейству Гете. Поряд із будинком знаходиться музей Гете, де зберігаються його роботи та роботи його сучасників.

У результаті авіанальотів у роки Другої Світової Війни був зруйнований історичний район Ремер (римський). На даний момент відновлена ​​тільки частина будівель, і можна сказати, що старого міста у Франкфурта немає. Тим не менш, центральна площа міста Ремер дуже мальовнича. Відновлені фахверкові будинки XV-XVIII століть розташовані якраз на ній. Назву площа отримала від однієї з будівель, у якій у старовину зупинялися на ночівлю італійські купці.

На площі розташована ратуша з трьома готичним фасадами. Фасад будівлі ратуші прикрашають статуї імператорів Фрідріха Барбаросси, Карла IV, Максимілліана II і Людвіга II. У центрі площі стоїть статуя богині правосуддя - один із символів Франкфурта.



Але справжнім символом міста і його візитною карткою є, звичайно ж, хмарочоси. Ми зробили цю фотографію з цієї точки. Також можна фотографувати і з мостів, але з набережної вид кращий. До речі, найкращу точку ми знайшли заздалегідь за допомогою Google Earth. У багатьох великих містах там є 3D-моделі великих будівель і вам залишається тільки вибрати правильний ракурс.


На Головній вежі (кругла будівля з червоним шпилем) на висоті 54-го поверху розташований оглядовий майданчик. Усі висотні фотографії в цій статті зроблені з нього. Коли будете йти через парк до башти, зверніть увагу на кущі, там багато кроликів. Їх багато й на набережній, але з'являються вони тільки з початком сутінків. Ми спочатку не могли зрозуміти, що то за горбки лежать на траві :)

Є ще одна оглядова, в будівлі у вигляді олівця на задньому плані на наступній фотографії.


Раніше на сайті Франкфурта була російська версія та посилання на відмінний PDF-путівник по місту, зараз російську версію чомусь прибрали. У нас залишився цей PDF-файл, забирайте тут.




































Жовтень 2015

Цього разу ми приїхали у Франкфурт просто погуляти на вихідних. Навколо центральної частини міста розташовані кілька парків, які з'єднані в одну лінію. Це добре видно на google.maps.


Прогулянка восени по цих паркам - одне задоволення.


















Набережна теж класне місце, особливо в теплий, осінній вечір.




І, звичайно, ми зайшли на нашу улюблену фото-точку.


І ще здаємо одне цікаве місце у Франкфурті. У парку Brentanopark (станція U-Bahn - Fischstein) живуть ручні нутрії. Не забудьте взяти з собою моркву або купіть на місці в супермаркеті.


Як дістатися: Франкфурт - найбільший європейський транспортний вузол, використовуйте bahn.de.

, читайте далі...

ЛюбекРейтинг: 7.40

У XIII -XVII століттях в Північній Європі був створений союз німецьких вільних міст для захисту торгівлі і купецтва від влади феодалів і від піратства. Членами знаменитого Ганзейського союзу були близько 200 великих і малих міст. А найбільшим центром союзу було місто Любек. Вільним Любек залишався до 1937 року, коли, після приходу до влади нацистів, він втратив свій статус.

У Любека є чудове старе місто, яке частково постраждало під час бомбардувань, але було відновлене. Любек настільки зберіг дух старовинного ганзейского міста, що багато його історичних об'єктів в старому місті внесені до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Все найцікавіше знаходиться на острові, що дуже зручно.


По дорозі від вокзалу туристів зустрічають Голштинські ворота (Хольштентор, Holstentor), які є головною пам'яткою міста і всієї землі Шлезвіг-Гольштейн. З 2006 року в Німеччині кожен рік виходить пам'ятна монета номіналом в 2 євро. На самій першій монеті зображені як раз Голштинські ворота.


Сучасні цегляні ворота входили в систему міських укріплень і були побудовані в кінці 15 століття в готичному стилі.






Біля воріт, на березі каналу, стоять кілька старовинних будівель, що утворюють красиву композицію.


Після входу в старе місто, насамперед слід піднятися на оглядовий майданчик собору Св. Петра. Є ліфт, так що підйом буде легким.




Зверху відкривається чудовий вид на старе місто, можна побачити цікаві особливості міста.






Ринкова площа дуже красива, але, як і в багатьох містах Німеччини, в самому центрі побудований потворний торговий центр. Любечани, голосуйте вже за знесення цього жаху!


У старому місті варто почати з ринкової площі, а вже далі можна йти в будь-якому напрямку. Крім потворного торгового центру, тут розташовані Ратуша і церква Пресвятої Діви Марії. Ринкова площа розташована в найвищій точці острова, тому церква з давніх часів служила орієнтиром для мандрівників і символом благополуччя і процвітання міста.








Пройшовши під арками ви потрапите на пішохідну вулицю Breite Strasse. Подивіться назад, ратуша красива з усіх боків.


А з іншого боку вулиці стоїть марципанова будівля. Цукерки Niederegger - одні з найвідоміших і популярних в Німеччині, ми їх теж дуже любимо. Місцеву марципанову мануфактуру Георг Нідереггер (Georg Niederegger) заснував двісті років тому, а взагалі Марципан прийшов у місто з Азії і спочатку продавався в аптеках, як тонізуючий засіб. У будівлі-музеї можна купити різні сувенірні цукерки. На другому поверсі є невелика виставка виробів з марципанів.


Якщо піти наліво по Breite Strasse, то потрапимо на площу Koberg. Тут стоять дві історичні будівлі: церква Святого Якова і лікарня Святого Духа. Лікарня існує з 13 століття і є одним з перших закладів у Європі для турботи про хворих і бездомних.


Нинішня будівля церкви Святого Якова була побудована в першій половині 14 століття. Церква була популярна серед моряків, а всередині є навіть затонула рятувальна шлюпка Памір (Pamir).






Якщо піти ще далі, то дійдемо до Замкових воріт, які обмежують старе місто з півночі.




Обов'язково погуляйте на набережних, власне це найкрасивіше, що є в Любеку. У місті зустрічаються кілька річок і каналів, все-таки це старовинний ганзейский порт.








Уздовж берегів стоїть досить багато старовинних кораблів






Ще фотографії Любека






Туристів, які приїхали на поїзді, зустрічає міст зі скульптурами. Одна зі скульптур стоїть голою сракою до приїжджих, ми не стали робити таке фото, самі побачите :)




Старі будинки чергуються з новими, на жаль




Кількість шпилів зашкалює


Незрозуміла конструкція на набережній


Як дістатися: Є свій аеропорт Lübeck Airport (10 км від центру). До міста можна доїхати на автобусі або на електричці. Є прямий рейс WizzAir з Києва. На поїзді вам потрібно їхати до станції Lubeck Hbf, використовуйте bahn.de.

, читайте далі...

Ротенбург-на-ТауберіРейтинг: 7.40
Відвідавши понад 100 міст і містечок у Німеччині, ми не очікували, що тут може бути середньовічне містечко з фортифікаційними стінами. Виявилося - є. Ротенбург-на-Таубер саме таке старовинне містечко, повністю оточене фортечною стіною.

Цікаво, але одне з місць міста, є одним із символів Німеччини і часто входить в різні рейтинги наймальовничіших місць світу. На Маленькій площі (Plönlein) раніше був ринок. На фото - зліва ворота Siebers (1385), праворуч ворота Kobolzeller.


Зазвичай тут натовпи туристів, так що пощастило сфотографувати без них. Старе місто дійсно оточене фортечною стіною. На наступному фото також видно популярний у туристів будинок, кузню Герлаха.






З різних сторін в місто можна потрапити через ворота, які, самі по собі, є пам'ятками. Туристи, що йдуть від залізничного вокзалу, потрапляють в місто через ворота Röder Gate, вони датуються чотирнадцятим століттям.





Але найкрасивіші - це Східні або Замкові ворота, які ведуть в Замковий парк, розташований на високій скелі.




Проходячи через ворота, підніміть голову і знайдіть смішну маску на стіні. Через неї на нападників лили гарячу смолу.


Самого замку вже немає, але ворота і сам парк це одне з кращих місць.


У деяких місцях на стіну можна піднятися і погуляти по ній. Ці місця можна знайти на карті в кінці статті.




Середньовічний конгрес-хол (1699), де фермери платили податки.


Багато будинків виглядають дуже незвично, навіть для Німеччини.


Ратуша на Ринковій площі побудована в двох стилях. Задня, біла частина, в готичному (1250-1400), передня в стилі ренесанс (1572-1578). На високу білу вежу можна піднятися. Вхід платний, недорогий, платити потрібно на самій горі, тому просто шукайте шлях через Ратушу, проходьте турнікет і піднімайтеся по сходах.


















Ще фотографії


























Карта Ротенбурга-на-Таубері


Опис карти англійською



Цю ж карту в PDF можна завантажити на офіційному сайті.

Як дістатися: На поїзді до станції Rothenburg ob der Tauber, використовуйте bahn.de., читайте далі...

Мюльхайм-на-РуріРейтинг: 7.40
Мюльхайм-на-Рурі - місто в найбільшій агломерації Німеччини. Поділ на міста тут суто умовний, бо до сусідніх великих міст їхати 10 хвилин на електричці. У Німеччині кілька Мюльхаймів, цей стоїть на річці Рур. Місто досить молод, йому трохи більше 200 років.

Старого міста немає, тільки назва. Однак у центрі варто звернути увагу на цікавий варіант озеленення вулиць. Ця торгова вулиця абсолютно непримітна, типовий новобуд, яких у Німеччині повно. Але, завдяки деревам у величезних вазонах, вона виглядає дуже цікаво.




Є ще цікава кольорова площа перед старою поштою, в якій розташований музей мистецтв.


Найцікавіше в місті - ця набережна і парк Мюга. Набережна уздовж Рура дуже приємна.








За кількома місцями з центру міста можна перейти в парк Мюга.


Парк досить великий, він з'явився з регіональної садівничої виставки 1992-го року.













Величезна камера-обскура - найцікавіший об'єкт у парку (http://www.camera-obscura-muelheim.de). Це така собі темна кімната, де світло створює зображення через невеликі отвори в стінах. У 1992 році компанія Carl Zeiss AG змонтувала її в колишній водонапірній башті. У 2005 році на нижніх поверхах був відкритий музей передісторії кіно.


У парку знаходиться замок Бройх, який був побудований в 883-884 роках, для захисту від норманів і дав початок поселенню на цьому місці, тобто майбутньому місту. Зараз у його приміщеннях проходять виставки, весілля та концерти. Зараз (2015) у замку реконструкція.




На півночі міста можна подивитися замок Штюрум, вперше згаданий в 1067 році. Довгий час він належав роду Лімбург-Штюрумів. У 1890 році замок придбав промисловець Август Тіссен для одного зі своїх працівників. Замок перебудували і він отримав свій сучасний вигляд. А перед садівничою виставкою 1992-го року і замок і територія були відреставровані. Доїхати можна на трамваї 110 до зупинок Siegfriedbrücke, Meißelstraße або MH-Styrum або на S-Bahn S1, S2, S3 до Mülheim (Ruhr) Styrum.

Август Тіссен спорудив біля замку водонапірну вежу, в якій зараз знаходиться музей води Aquarius. А в замку розташований ресторан.










Ще один цікавий факт. У 1973 році біля Мюльхайма був побудований великий шопінг мол у Німеччині - Rhein-Ruhr Zentrum (на карті). Зараз 100 тисяч квадратних метрів вже не виглядають переконливо, оскільки розміри торгових центрів значно збільшилися, однак на той час це був перший торговий центр подібних масштабів.

Як дістатися: На поїзді до Mülheim (Ruhr) Hbf, використовуйте bahn.de. Найближчі аеропорти в Дюссельдорфі і Дортмунді., читайте далі...

ГанноверРейтинг: 7.20

Ганновер іменує себе Messestadt (виставкове місто). Тому після прибуття будь-якого потягу на вокзал ви чуєте слова "Ласкаво просимо у виставкове місто Ганновер". Це правда - після війни місто було повністю зруйноване й ніяких великих історичних пам'яток у ньому немає. Тим не менш, місто велике і тут можна знайти багато цікавого.

Ганновер відомий передусім завдяки найбільшій у світі щорічній виставці, присвяченій інформаційним і телекомунікаційним технологіям - CEBIT. У 2000 році в Ганновері проходила найбільша світова виставка EXPO 2000, яка через неправильне планування виявилася грандіозним провалом і принесла збитки в 1,2 млрд євро. Тим не менш, зараз у велетенському виставковому комплексі щотижня проходять різноманітні великі виставки.

Незважаючи на те, що Ганновер не є туристичним центром, у ньому є така цікава річ, як "червона лінія". Вона намальована прямо на асфальті і стартує від офісу Турист-інфо поблизу вокзала. Маршрут довжиною 4200 метрів проходить повз архітектурні, історичні та розважальні пам'ятки. В туристичному центрі ви можете взяти невеликий путівник по "червоній лінії" російською мовою.

Символом міста є Ратуша. Вона дійсно красива і одна з найкращих у Німеччині. Обов'язково зайдіть усередину. У холі на 4-х моделях показаний Ганновер у 1689, 1939, 1945 і 2000 роках. Подолавши 43 метри під кутом 45 градусів у нахиленому ліфті, ви можете піднятися на оглядовий майданчик.

Ганновер ідеально підходить як місце проживання, якщо ви хочете подорожувати по Нижній Саксонії. До будь-якої точки регіону можна дістатися поїздом максимум за 4 години.



























Будівлю готелю Mercure, навпроти ратуші, з недавніх пір перетворили в гуртожиток для біженців.


Якщо ви будете в Ганновері в жовтні, то обов'язково відвідайте алею Херренхаузен (Herrenhausen allee), вона знаходиться поруч з садами Херренхаузен.


Найбільш знаменитому жителю міста Готтфріду Вільгельму Лейбніцу ганноверці встановили особливий пам'ятник. Зруйнований в іншому місці під час війни, будинок філософа, математика, фізика, юриста, дослідника мов та історика був побудований заново, один в один з оригіналом. Відновлення обійшлось у 22 мільйони німецьких марок.











Старого міста в Ганновері немає. Його просто не могло залишитися після війни. Тому з усього міста були зібрані старі фахверкові будинки та звезені в одне місце. Ви їх знайдете на вулицях Бургштрассе та Крамерштрассе.




Цікавий квартал в Ганновері, вхід знайдете на вулиці Zur Bettfedernfabrik.










Ще одне незвичайне місце у дворі будинку на Glockseestraße 35. Будинок стоїть на набережній річки Iме (Ihme), тут облаштований величезний суспільний простір.














Ще фотографії Ганновера





















Маршрут червоної лінії проходить далі, але ви обов'язково обійдіть Ратушу й подивіться красивий Машпарк. З боку парку Ратуша виглядає набагато краще. А пройшовши трохи далі, ви вийдете до міського озера Машзее та стадіону AWD Arena. Озеро було створене штучно у 1934-35 роках. Навколо нього розташована найпопулярніша в місті бігова доріжка довжиною 6,2 км.



























Окремі статті про Ганновер:
Ганноверський зоопарк
Сади Херренхаузен
Водний світ

Як дістатися: Ганновер - один з найбільших німецьких транспортних вузлів, дістатися сюди легко будь-яким видом транспорту, краще за все поїздом.

, читайте далі...

КарлсруеРейтинг: 7.20

Карлсруе - крупний науковий і промисловий центр, а також другий за величиною річковий порт Німеччини. Місто молоде; за легендою, ідея його заснувати виникла у маркграфа Карла III Вільгельма у 1715 р., коли він, стомившись від полювання, заснув під деревом на одному з місцевих лугів і йому приснилося власне місто. Найцікавіші види міста можна спостерігати зверху. Ось, наприклад, його порт, а ось палац.

Палац Карлсруе, з якого й почалося місто, є його центром і головною пам'яткою. До 1918 року палац був резиденцією маркграфів і великих герцогів Бадена. На даний момент у палаці знаходиться музей землі Баден-Вюртемберг і частина Конституційного суду Німеччини.






У 1731-1746 роках біля палацу було розбито парк у французькому барочному стилі. У другій половині XVIII століття великий герцог Карл Фрідріх перебудував його в пейзажний парк в англійському стилі. У 1967 році тут пройшла садівнича виставка, перед якою парк був оновлений і розширений. Крім рідкісних порід дерев, у парку є численні інсталяції, пам'ятники та фонтани різних епох. У тому ж році була відкрита паркова залізниця. Парк використовується жителями міста для літнього відпочинку. Після чергового такого відпочинку вранці в парку можна знайти різні цікаві предмети :)










Як дістатися: Регіональним потягом з Штутгарта, їхати 1 годину 20 хвилин.

, читайте далі...

Рюдесхайм-на-РейніРейтинг: 7.20

Саме в Рюдесхаймі більшість туристів починають свою подорож унікальним регіоном Долина середнього Рейну. Це одне з "традиційних" німецьких містечок. Населення містечка 10 тисяч, а щорічно його відвідує більше 3 мільйонів. Рюдесхайм - найпопулярніше місто в Німеччині за числом туристів на душу населення. Оскільки саме містечко невелике, то краще приїхати сюди рано вранці й подивитися місто, а не натовпи народу.

Найвідоміша вулиця міста - Дроссельгассе (Drosselgasse). Її довжина 144 метри й на ній розташовані численні винні льохи та ресторани, адже Рюдесхайм - одна з винних столиць Німеччини. Переконатись у цьому можна, проїхавшись на канатній дорозі (розклад і ціни) над виноградними полями до 38-метрової статуї "Німеччина". Вона нагадує про заснування Німецької імперії у 1871 році. Від монумента відкривається чудовий вид на Рейн, щоправда, не такий мальовничий, як зі скелі Лорелей.


















Як дістатися: Дістатися легко на електричках із будь-якого міста, розташованого між Кельном і Майнцем. Час у дорозі від різних міст: Кельн - 2 години 20 хвилин, Бонн - 2 години, Кобленц - 1 година, Майнц - 1 година, Франкфурт-на-Майні - 1 година 13 хвилин.

Ми їхали з Кобленца, а оскільки Рюдейсхайм знаходиться в землі Гессен, то ми не були впевнені, що квиток землі Рейнланд-Пфальц буде там діяти, і докупили квиток на ділянку Кауб - Рюдейсхайм за кілька євро. Хоча можете уточнити на вокзалі, в Німеччині досить часто регіональні квитки діють на невеликих ділянках в інших землях. Бінген на іншій стороні річки розташований в землі Рейнланд-Пфальц. Тому, якщо ви доїдете до Бінгена, то можете дістатися Рюдесхайма на паромі (розклад парома тут).

, читайте далі...

РінтельнРейтинг: 7.20

Рінтельн - невеличке фахверкове містечко з будинками у стилі везерського ренесансу. Відомий університетом, який був заснований у 1621 році. Ми гуляли містом за цим маршрутом, було цікаво знаходити місця, позначені цифрами.
































































Карта Рінтельна
Вебкамера на Ринковій площі

Як дістатися: На поїзді, використовуйте bahn.de.

, читайте далі...

ЕрфуртРейтинг: 7.20

Ерфурт - столиця Тюрінгії, місто з 1270-річною історією. Завдяки гарному місцю розташування, на перетині торгових шляхів, воно добре розвивалося в середні століття. Важливе місце в економіці займав експорт виготовленого з листя вайди барвника для виробництва фарби синього кольору - індиго. Через економічне благополуччя за місто велася постійна боротьба між архієпископами Майнца і місцевими правителями. У 1352 Ерфурт отримав статус вільного імперського міста, а в 1430 році вступив в Ганзейський торговий Союз.

У 1392 році в Ерфурті був відкритий третій найстаріший університет у Німеччині. З 1501 по 1505 рр.. тут вчився реформатор, творець лютеранської церкви Мартін Лютер.

В Ерфурті цікавий вокзал. Зазвичай громадський транспорт проходить біля вокзалу, або у випадку трамвая чи метро - під землею. Але тут сам вокзал піднятий над дорогою.


По місту ми пересувалися використовуючи ці дві карти, їх цілком достатньо. Центр компактний, а за його межі ми виїжджали тільки в парк ЕГА.




Домінантою і головною визначною пам'яткою в місті є Соборна площа, біля якої на пагорбі стоять Ерфуртський собор і Северікірхе.


Приходити сюди потрібно рано вранці, тоді сонце освітлюватиме собори у вас з-за спини. У середні століття площа мала менші розміри, але через пожежі, під час обстрілу міста військами Наполеона в 1813 році, кілька рядів будинків згоріли. Ті, які зараз оточують площу створюють гарний старовинний ансамбль.


Поряд з площею, на горі, знаходиться фортеця Петерсберг, однак туди варто підніматися ближче до вечора, коли сонце повернеться і буде освітлювати собори і площу. До соборів ведуть широкі сходи. Розміри основного собору вражають, тим більше він складається з двох величезних половин. Його нинішній вигляд склався в XIV - XV століттях. Усередині досить велика колекція різних предметів мистецтва.


Вражаючі вітражні вікна (XV століття).








Северікірхе (Церква св.Севері) поменше розмірами, але все одно входить до числа найбільш значних готичних споруд Німеччини. Тут найцікавіше це величезний музичний орган, саркофаг св. Севірі (1365) і численні надгробні плити на підлозі. Розташований у середній башті дзвін (1497) є найбільшим середньовічним церковним дзвоном у світі.




Від соборної площі йдемо до другої головної визначної пам'ятки міста - мосту Кремербрюке. По дорозі бачимо Церкву всіх Святих (1221р - кінець XIV століття).


Виходимо на площу Рибний ринок (Fischmarkt), вона невелика, але на ній багато красивих будівель, а також міська ратуша (1711 -1720).






Зверніть увагу, на будинках стоять невеличкі скульптури.






У Ратушу можна увійти, туди вільний доступ. А всередині вас чекає цілий музей.






З обох боків мосту Кремербрюке розташовані невеликі площі. З боку Ратуші це Benediktsplatz.


Сам міст зсередини виглядає як звичайна вулиця. Зрозуміти, що це міст просто неможливо.


Тому потрібно подивитися на нього збоку.






Взагалі, навколо мосту річка створює мальовничі міські пейзажі, там варто прогулятися. У деяких місцях будиночки висять прямо над водою.








З іншого боку мосту розташована дуже затишна площа Малий ринок. Над нею височіє дзвіниця церкви Ägidienkirche. Нагорі є оглядовий майданчик (1.5 євро), але він не працює під час служб у церкві.


Якщо продовжити рух вперед, то виходимо на Futterstrase. На ній розташовані кілька гарних будинків та один особливо вартий уваги в місці перетину з Johannesstrase.










Тут можна повернути праворуч і дійти до центру міста Ангер.


Звідси відправляються трамваї по всіх напрямках і ми поїхали в парк ЕГА на трамваї номер 2. Вхід в парк платний (6 євро). Це ландшафтний парк, виставковий центр і ботанічний сад в одному. Він побудований на території навколо старої фортеці Кіріаксбург, стіни і будівлі фортеці зараз органічно вписані в ландшафт парку.
































Для дітей спорудили величезну ігровий майданчик і невеликий зоопарк.


Одна з башт форту перероблена в оглядовий майданчик з якого відкривається чудовий вид на парк і Ерфурт.










Дуже сподобався незвичайний фонтан у парку. Їм можна управляти.




З парку ми вийшли через нижній вихід, що веде на площу Гете, звідти і поїхали назад на трамваї. Вийшли на початку вулиці Anger біля площі Hirschgarten (Оленячий сад). На площі знаходиться одна з найкрасивіших будівель міста - Канцелярія. Вона стала відома після того як в 1808 році тут пройшов Ерфуртський Фюрстенконгресс. З кінця вересня на два тижні Ерфурт перетворився на центр світової політики. Наполеон Бонапарт організував тут зустріч з Олександром I для укладення франко -російського союзу. У місто крім двох імператорів прибули чотири короля (великі герцоги) і дві королеви, 18 князів і княгинь та безліч представників європейської знаті.




З іншого боку площі, до речі, стоять висотки на вулиці Юрія Гагаріна. НДР-івське минуле тут скрізь, поруч, наприклад, вулиця Горького. Далі пішли гуляти по вулиці Anger. Незважаючи на те, що це центральна вулиця міста, вона пустельна, так як більшість туристів гуляють в старому місті. У колишні століття тут жили небідні люди і після них залишилося багато красивих будівель, які, на щастя, не стали реконструювати під час НДР.



























Від Anger на трамваї доїхали до Соборної площі. Нам залишився підйом до цитаделі Петерсберг (XVII століття).


Щоб набратися сил, з'їли тюрінгійскую сосиску (thuringen bratwurst). На площі біля трамвайної зупинки є місце, де їх продають по 1 євро. Сосиски взагалі популярні в Німеччині, але вважається, що найсмачніші саме в Тюрінгії. Не знаю, чому так, я різниці не бачу :)


Фортеця зустрічає туристів масивними і добре збереженими воротами.


Щоб оцінити висоту стін в цьому місці порівняйте з фігурками людей нагорі.


Всередині фортеця чудово збереглася. Вона досить велика, щоб обійти її по периметру буде потрібно не менше години.






Зі стін відкриваються красиві види Соборній площі та міста.




Як дістатися: Аеропорт є, але маленький, від аеропорту до центру ходить трамвай номер 4. Найкраще добиратися на поїзді, для пошуку розкладу використовуйте bahn.de.

, читайте далі...

ПірнаРейтинг: 7.20
Пірна - невелике старовинне містечко на березі Ельби. Розташоване між Дрезденом і національним парком Саксонська Швейцарія, а тому популярне серед туристів. У місті стандартне старе місто і палац на пагорбі. Палац, однак, не включений ні в один зі списків пам'яток Саксонії, ми взагалі випадково побачили його з вікна поїзда. Причину ви дізнаєтеся в кінці статті.

Після об'єднання Німеччин, центральна частина була повністю реконструйована. Однак, у 2002 році сталася сильна повінь, тому гуляючи вулицями зараз, видно, що все покриття нове.


Традиційно, найкрасивіше місце - ринкова площа з ратушею, перебудована в 1555-56 роках.








Старовинні будинки в центрі






Електричні велосипеди стають в Німеччині все більш популярними


Canalettohaus - найстаріша збережена будівля в місті, побудована в 1520 році. У ньому знаходиться офіс туристичної інформації та виставка художника Canaletto, який з 1753 по 1755 року намалював 11 великих картин міста.






Дистанційний стовп 1722 року, часів правління Августа Сильного. Відстані на ньому вказані в годинах, 1 година = 4 531 метр.


Будинок Engelserkerhaus з балкончиком 1663


Палац Sonnenstein розташований на пагорбі над старим містом.


До нього легко піднятися численними доріжками.


Відвідати палац не вийде, так як з 1811 роки він функціонує, як психіатрична лікарня, але погуляти на території і в, трохи занедбаному, парку, можна.








Від палацу відкривається гарний вид на місто


Вид з пагорба на міський собор (1502-1546).


У 1940-41 роках нацисти використовували цей заклад для евтаназії 15000 чоловік, яких порахували непотрібними. В основному це були душевнохворі німці та бранці концентраційних таборів. Метод газових камер, який був випробуваний тут, надалі застосовувався в Освенцимі. Зі зрозумілих причин палац не включений до переліку пам'яток ні Пірни, ні Саксонії. З цієї ж причини Пірна не може стати повноцінним туристичним центром...


Як дістатися: Електричка S1 з Дрездена, використовуйте bahn.de., читайте далі...

ВісбаденРейтинг: 7.20
Вісбаден - столиця землі Гессен, хоча це і не найбільше місто в регіоні. Всі цікаві місця розташовані в центрі, в пішій доступності


В основному все розташовано навколо Ринкової (Палацової) площі: колишній міський палац, Стара ратуша (1608-1610), Нова ратуша (1905) і протестантська Ринкова церква (1853-1862). У серпні тут проводиться фестиваль вина.






Найвідоміша будівля в місті - казино Вісбадена. Широко відоме тим, що тут багато разів грав Федір Достоєвський, який описав це в романі Гравець (1866). Один із залів названий на його честь.






Позаду казино розташований Курортний парк, восени там особливо красиво.










У центрі є також і інші невеликі парки






Головний вокзал


Типова міська забудова

Вілла, прямо в центрі


Цікава вітрина


Старий пожежний гідрант


Приблизно в 4-ох кілометрах від залізничного вокзалу, на березі Рейну, є ще одна визначна пам'ятка, палац Бібріх (google.maps). Колишня княжа резиденція була побудована в 1700-1750 рр. Всередину потрапити не можна, але можна погуляти по території і в парку. Ми дійшли туди пішки, але можна і доїхати і на автобусі, використовуйте http://bahn.de, ваша зупинка Biebrich Schloß, Wiesbaden.







Як дістатися: Залізницею до Wiesbaden Hbf, використовуйте bahn.de, найближче велике місто Франкфурт-на-Майні., читайте далі...

ЛюнебургРейтинг: 7.20
Люнебург - невеличке Ганзейське місто в Нижній Саксонії. Місто торгувало сіллю і було важливим економічним центром через своє георгафічне розташування поруч з Любеком. Як відомо, сіль раніше була дуже важлива і коштовна, тому що використовувалася в багатьох процесах, зокрема дозволяла тривалий час зберігати продукти. Тому, міста добре заробляли на солі, читайте далі...

ОснабрюкРейтинг: 7.00

Оснабрюк я вирішив відвідати одним з останніх у Нижній Саксонії. Як і більшість міст у Німеччині, він був повністю зруйнований під час війни. Місто абсолютно стандартне, з відновленим історичним центром, ринковою площею та ратушею. Якщо ви любите симпатичні доглянуті містечка, то сюди можна заїхати.

Місто знамените підписанням у ньому в 1648 році Вестфальського миру. У місцевій ратуші підписували протестанти, а в сусідньому Мюнстері - католики. Цей документ дуже сильно змінив Європу, докладніше можна почитати у Вікіпедії. Також в Оснабрюці народився німецький письменник Еріх Марія Ремарк.

Місто запам'ятовується великою кількістю різних статуй. Статуї на кожному кроці і з будь-якого приводу. Більшість із них були зроблені місцевим скульптором Hans Gerd Ruwe. Фотографи та любителі гарних речей будуть задоволені.

Для обіду радимо молодіжну бургерну PETER PANE (Nikolaiort 5A).

У 2017 році в центрі міста зробили цікаву інсталяцію.




Прикро, але посеред центральної площі в історичному центрі побудовано жахливу бібліотеку. Відчуваєш себе як у рідному Києві, де поряд з історією стоїть незрозуміло що.














Є також місцевий палац, де зараз головний корпус університету. Біля замку гарна клумба та фонтани.






Цікава скульптура, на якій можна міняти розташування і пози фігурок.












Через город течет река Hase (Заяц), поэтому зайцев можно встретить тут не только на пасху. Вдоль реки проложена удобная пешеходная дорожка.






























Як дістатися: Оснабрюк - великий залізничний вузол. Інформація з офіційного сайту (російською).

, читайте далі...

ГамельнРейтинг: 7.00

Гамельн (або Хамельн) - одне з "казкових" міст Німеччини, відоме завдяки легенді про гамельнского щуролова. У СРСР ця легенда була відображена в мультфільмі "Зачарований хлопчик" 1955 року.

За легендою у 1284 році в місті з'явився химерний чоловік. На ньому був піджак з різнокольорової строкатої тканини, і він видавав себе за щуролова, обіцяючи за певну винагороду позбавити місто від мишей і щурів. Жителі пообіцяли йому заплатити, і тоді щуролов витягнув свою сопілку та почав на ній грати. Незабаром з будинків стали виповзати миші та пацюки, збираючись навколо нього. Коли щуролов переконався, що всі гризуни виповзли, він рушив у бік річки Везер. Вся юрба пацюків і мишей пішла за ним, кинулась у воду й потонула. Як тільки городяни дізналися про перемогу над щурами, їм стало шкода платити обіцяну суму. Не отримавши своєї винагороди, засмучений щуролов пішов з міста.

Але 26 червня він повернувся в образі мисливця, зі страхітливим обличчям і в дивному капелюсі. І в той час, коли всі дорослі були в церкві, в місті знову заграла сопілка. Цього разу на звуки пішли не щурі та миші, а діти. Тоді він повів усіх, продовжуючи грати, через східні ворота міста, у бік гори, де і зник разом із ними. Пропало 130 дітей. Подія була зафіксована в одній з міських хронік, а запис був знайдений у будинку щуролова по вулиці Остерштрассе 28.

У Гамельні все нагадує про щуролова. По місту розставлені численні скульптури щурів і щуролова, а практично в кожній вітрині присутні щури всіх форм і розмірів. Кожного літа тут влаштовують театралізовану виставу на основі легенди. Отже, можна з упевненістю сказати, що завдяки легенді, здавалося б, звичайне місто отримує досить великий потік туристів.






































Як дістатися: Регіональним поїздом з Ганновера. Я їздив на велосипеді з Ганновера (близько 45 км).

, читайте далі...

Замок у ДетмольдіРейтинг: 7.00

Детмольд - невелике місто, адміністративний центр району Ліппе. Перша згадка про замок, розташований на острові в центрі міста, датується 1366 роком. Деякі стіни збереглися з того часу.

У 1447 році місто і замок були розграбовані богемськими найманцями. Після цього з'явився рів і були укріплені стіни. Через декілька років місцевий граф Бернхард VII зробив замок своєю резиденцією. Його наступник, Бернхард VIII, у 1549 році запросив архітектора, який до цього збудував декілька будинків епохи Відродження у везерському регіоні. Замок Детмольд був трохи перебудований і став схожим на падерборнський Нойхаус. У німецькій Вікіпедії можна подивитися, як виглядав замок у 1633 році.

Сам Детмольд - дуже приємне містечко. Є старе місто, в якому можна знайти близько 600 оригінальних і відновлених історичних будівель. Щоправда, по суботах там досить людно через ринок. Але ось що цікаво, в Детмольді є дуже гарна вуличка, називається Алея. Уздовж неї розташовані різні представницькі будинки, схожі на посольські будівлі. Вона не належить до туристичних визначних пам'яток, але восени виглядає чудово. Найкрасивіші будинки розташовані в кінці вулиці.

Поблизу Детмольда знаходиться величезний пам'ятник Армінію, основна визначна пам'ятка міста. У місті є також і скансен - музей під відкритим небом.

Буклет про місто англійською (PDF)
























Як дістатися: В Детмольді є залізнична станція, використовуйте bahn.de.

, читайте далі...

БоннРейтинг: 7.00

Бонн відомий широкій публіці з двох причин: тут народився Людвіг Ван Бетховен і місто було столицею ФРН з 1949 по 1990 рік. Тому пам'ятки міста пов'язані з цими подіями.

Місто старовинне, перша згадка про нього як про стоянку римського війська відноситься до 11 року нашої ери, а назва Бонн з'явилася 1000 років тому. Символом міста є монастир-базиліка святого Мартіна, зображений на гербі XIII століття. Другий символ - стара ратуша у стилі рококо. Зовнішні сходи ратуші з позолоченими гратами завжди були місцем, де відбувались історичні події. Тут перед жителями Бонна виступали багато відомих осіб, голови держав і найважливіші гості Німеччини: канцлер Конрад Аденауер, президент Франції Шарль де Голль, Джон Ф. Кеннеді, королева Англії Єлизавета II, радянський президент Михайло Горбачов та інші.



У Бонні розташований один з найбільших і найвідоміших університетів Німеччини, де вчилися Карл Маркс, Фрідріх Ніцше, Генріх Гейне, Конрад Аденауер, Йозеф Геббельс, імператор Вільгельм II і 7 нобелівських лауреатів.

Однак ми б назвали справжнім символом міста Людвіга ван Бетховена, що народився тут у 1770 році на вулиці Bonngasse 18-26. Його зображення всюди в місті, а в будинку знаходиться музей. Перед концертним холом імені Бетховена стоїть дуже незвичайний пам'ятник, який потрібно подивитися як спереду, так і збоку.

Буклет про Бонн з туристичною картою міста можна скачати тут (англійською).






Як дістатися: Регіональним поїздом з Кельна (25 хвилин).

, читайте далі...

АйнбекРейтинг: 7.00

Айнбек - старовинне фахверкове ганзейске містечко. Ганзейське - значить, входило в торговий союз вільних німецьких міст. Це допомогло в торгівлі, тим більше, в Айнбеку знаходиться одна з найстаріших (заснована в 1378 році) діючих пивоварень у світі, випускає пиво Einbecker.


Старе місто стандартне, багато красивих фахверкових будинків, починаючи з 16 століття. А ось ратуша 16 століття незвичайна, подібну ми бачили лише в Вернігероде.




Найкрасивіше місце в місті - Ринкова площа, де в суботу розташовується квітковий ринок.


На Ринковій площі також знаходяться два дуже старих будинки: хлібопекарня (Brodhaus, 1552) і аптека (Ratsapotheke, 1590), вони праворуч від церкви.


А цей будинок явно новий, але дизайн незвичайний для Німеччини.


Позаду церкви Святого Якова, що стоїть на Ринковій площі, є ще один незвичайний будинок, який, судячи з усього, взагалі не піддавався реконструкції.


На ньому, як і на деяких інших будинках у центрі, лежить стара черепиця.


Офіс туристичної інформації також розташовується в цікавому місці. Це будинок Eickesches Haus 1612 року, названий по імені власника Eicke. Зовні прикрашений численною дерев'яною різьбою.


У Айнбеку збереглися досить великі ділянки міської оборонної стіни, включаючи вежі. Цим він нагадує Кведлінбург, але тут є один незвичайний момент, який ми раніше не бачили в інших місцях. Оскільки місто розрослося набагато далі за стіни, то новіші споруди були гармонійно приєднані як до стін, так і до веж.










Є й окремо стоячі вежі та ділянки стіни.




Навколо старого міста розташовується мальовничий парк (на карті внизу від точки 23 до точки 27), обов'язково там погуляйте.








Є також ділянка парку в північній частині старого міста, там же й величезний собор.






Ще фотографії Айнбека
















На залізничній станції зверніть увагу на старий вказівник колії, такого в інших місцях уже не побачити.






Цю ж карту в PDF можна завантажити тут.

Як дістатися: На поїзді до Einbeck Salzderhelden, далі ще 5 хвилин на автобусі №230 до Айнбека, розклад на bahn.de.

, читайте далі...

Район Кронсберг в ГанноверіРейтинг: 7.00

При підготовці до всесвітньої виставки ЕКСПО-2000 в Ганновері був побудований житловий район майбутнього, він став одним з експонатів. Під час його створення були застосовані всі наявні на той момент знання в області екологічної оптимізації в будівництві та ЖКГ, застосовувалося комплексне міське планування, враховувалися соціальні аспекти. Я вважаю, навіть самі проектанти не знали, що ж у результаті вони отримають, бо часу було мало, а зробити треба було щось дуже незвичайне на той час. Але однією з основних ідей, імовірно, була зміна свідомості жителів в екологічному плані. Важко сказати, чи була досягнута ця мета, бо німці і так схиблені на екології.

Сьогодні Кронсберг являє собою міське поселення з виключно високими екологічними стандартами, житловим фондом підвищеного комфорту та впорядкованою прилеглою територією. Навіть зараз, через багато років, він залишається унікальним у своєму роді, тут живе 15 тисяч мешканців.

При прогулянці по району непідготовленій людині важко зрозуміти, чим саме він відрізняється від багатьох інших районів. Тут красиво та дуже просторо, але все основне приховане від очей. Зокрема, завдяки чудесам проектування енергоспоживання в будівлях у два рази менше, ніж в інших подібних житлових будинках. У 2001 році проект "Кронсберг" серед 1260 претендентів з 83 країн був удостоєний премії з енергозбереження, а в подальшому отримав і багато інших нагород.

Хоча важливо розуміти, що енергозбереження - лише один з 15 новаторських аспектів, які враховувалися при проектуванні. Мало значення абсолютно все: територія, пагорби, озера, сонце, вітер. Будинки були побудовані таким чином, що навіть проекти апартаментів на той час були недосяжні в інших місцях.

Район має прямокутну форму і з боків оточений парками та полями.






При прогулянці по району видно, що були побудовані абсолютно різнотипні будинки, ймовірно, з метою подальшого дослідження та виявлення найкращих варіантів уже в процесі експлуатації.
















На полях за будинками є два насипних пагорби, з яких відкривається непоганий вид на місто та район Кронсберг.








Ось добре видно, де землю взяли і куди насипали.


На вершині пагорба одне з кращих місць в Ганновері, для зустрічі заходу сонця.


Для тих, кому цікаві подробиці, є 127-сторінковий документ з усіма планами та ідеями, за якими був побудований район. Скачати можна тут (Hannover Kronsberg Handbook, англійською мовою).

Як дістатися: На трамваї №6 або 16 до зупинки Kronsberg у Ганновері.

, читайте далі...

Бад ЕссенРейтинг: 6.80

Бад Ессен не входить до путівників по Німеччині, що цілком логічно: в самому місті важливих пам'яток немає. По префіксу Бад (Bad) зрозуміло, що це місто-курорт. Усього в Німеччині біля 50 подібних міст.

У місті та біля нього я знайшов декілька цікавих об'єктів. По-перше, це Sole Arena, дуже незвичайна конструкція, що являє собою щось на зразок величезного лікувального дерева. Спочатку входи були зроблені з червоного дерева й чудово контрастували з коричневим покриттям зовнішніх стін. Але зараз, як бачимо, через пару дерево втратило червоний відтінок. Усередині знаходиться фонтан з особливою водою, багатою розчинами солей. Фонтан утворює пару й відвідувачі можуть вдихати її, сидячи всередині. Додатково додано натуральний запах сосни.

Цілющі властивості соляної пари були виявлені біля 100 років тому на соляних шахтах, які працюють у регіоні вже 500 років. Матеріали для Sole Arena підібрані таким чином, щоб не поглинати швидко пару й не випускати її, затримуючи всередині конструкції. На будівництво витратили 2 млн євро.






На вулиці Бергштрассе, ось тут, є старий водяний млин і красиве невеличке озеро з рибою. Посередині є острівець з будиночком для качок, яких там дуже багато.


Перед в'їздом у місто я виявив ще одне цікаве місце - Меморіал загиблим німецьким солдатам.

Два найцікавіших об'єкта, заради яких я і поїхав у Бад Ессен, розташовані на іншому березі Середньонімецького каналу. Це замки Іппенбург і Хюннефельд.

Як дістатися: Карта 

У Бад Ессен, на жаль, не ходить залізничний транспорт. Найближча станція Бомте (6 км). Я поїхав у Бад Ессен на велосипеді з Мелле (трек), а повернувся назад з Бомте. По дорозі досить багато вказівників, так що не заблукаєте. Хоча деякі відверто брешуть, тому додаткова карта не завадить :) Загальний маршрут вийшов близько 30 км, ділянка Мелле - Бад Ессен досить важка, багато підйомів і спусків. Тому краще приїхати на поїзді в Бомте і доїхати звідти. Карти велосипедних доріжок можна знайти ще й на цьому сайті.

, читайте далі...

БрауншвейгРейтинг: 6.80
Брауншвейг - друге за кількістю мешканців місто Нижньої Саксонії. До листопада 1918 року був столицею герцогства Брауншвейг. Після Листопадової революції й відставки герцога став столицею республіки Брауншвейг, яка в 1946 році ввійшла до складу Нижньої Саксонії.

Якщо подивитися на місто згори, то видно, що весь центр оточений річкою Окер і парком по колу, що дуже підходить для спокійних довгих прогулянок. Така структура місцевості не випадкова, це було зроблено ще в середні віки для посилення захисту міста.

Місто заснував саксонський граф Бруно II. Спочатку місто мало назву Брунсвік, яка складалася з імені графа і слова "вік", що означає перевалочний пункт, склад і місце відпочинку купців. Зараз багато джерел дають переклад міста англійською як Brunswick.

У центральній частині розташовані п'ять "островів" з відреставрованими будівлями. На головній площі стоїть Брауншвейгський лев - символ міста. Під час правління Генріха Лева (1129-1195) дана скульптура знаходилася на площі перед Брауншвейгським собором. Відлитий з бронзи, Брауншвейгський лев був уособленням могутності та влади Генріха. Вага скульптури становить без малого 900 кг. На даний момент на Замковій площі знаходиться копія скульптури. Сама фігура, щоб уникнути руйнування, була перенесена до приміщення замку Данквардероде.

У місті проходить четвертий за значимістю фестиваль у Німеччині, що збирає щорічно більше 25 тис. чоловік.




Однією з найбільш незвичайних і цікавих будівель у Брауншвейгу є офісний центр Щасливий Будинок Ріцци, що був побудований у 2001 році за проектом архітектора Конрада Клостера та дизайнера Джеймса Ріцци.


































2015

Заїхали в Брауншвейг на вечірню прогулянку. Найбільшим відкриттям для нас став парк Viewegsgarten, він знаходиться через дорогу від залізничного вокзалу. Три роки тому там практично не було живності, а тепер ми бачили близько 100 кроликів! Це щось неймовірне, кролики мало не бігали по ногах. Логічно припустити, що так далі тривати не може і кроликів звідти будуть якось виживати.


Також в цьому парку багато білок, тому під час прогулянки ми зайшли в супермаркет і купили горіхів, а на зворотному шляху пофотографували їх. На відміну від кроликів, білки не такі полохливі.














Пройшлися також по парку Bürgerpark, ввечері там красиво.


Подивилися Щасливий будинок Ріцци.




Цього разу звернули увагу на тильну сторону. У будинку нерівні вікна, тому від сонця тут захищаються за допомогою зовнішніх рулонних штор.


Брауншвейгский палац-резиденція сильно постраждав під час війни і в такому стані простояв до 1960 року.


Потім його розібрали і розбили парк. А в 2007 році на цьому місці з'явився великий торговий комплекс, при будівництві якого відновили оригінальний фасад палацу.




Подивилися будівлю Alte Waage на однойменній площі. Це точна реконструкція будівлі 1534 року, де зважувалися і вимірювалися товари торговців.


Прогулялися по найкрасивішій вуличці міста Am Magnitor


І подивилися величезні олівці біля залізничного вокзалу


Як дістатися: Регіональним поїздом з Ганновера, їхати 45 хвилин., читайте далі...

ХайдельбергРейтинг: 6.80

Хайдельберг відомий насамперед своїм університетом. Хайдельберзький університет був заснований у 1386 році і є найстарішим й одним з найпрестижніших у Німеччині. Тут навчалися такі відомі люди, як Дмитро Менделєєв, Микола Миклухо-Маклай, Макс Борн, Пауль Йозеф Геббельс, Макс Вебер, Гельмут Коль.

Туристи приїжджають у Хайдельберг подивитися старе місто. Воно знаходиться не в центрі, а на околиці, на березі річки Неккар. Тут на горі розташований замок (1294), головна резиденція курфюрстів Пфальца до кінця 17 століття. У 1693 році замок був перетворений на руїни військами Людовика XIV. Реконструкція була проведена тільки у 1897-1900 роках. Реконструкція проводиться й зараз, що ви можете бачити на фотографіях. Щорічно замок відвідує 1,3 млн туристів, він ділить перше місце за відвідуваністю в Німеччині з замком Нойшванштайн. У підвалах розташована найбільша у світі винна бочка, піднятися сюди можна на фунікулері зі старого міста.

Саме старе місто залишило двояке враження. Ми спеціально приїхали під вечір, щоб пофотографувати місто на заході сонця. Тому спочатку пішли на інший берег річки й погуляли там, усе було чудово. Але, перейшовши по старому мосту й увійшовши у старе місто, ми побачили, що воно переповнене. Такої кількості туристів на вузьких вуличках ми не бачили ще ніде в Німеччині. Тому, якщо не хочете протискуватися серед людей, приїжджайте сюди в будній день або вранці у вихідні. Саме ж старе місто чудове, тому не дивно, що тут так людно.

До речі, в гугл-мапс у Хайдельберга є режим виду збоку, необхідно просто зробити достатнє наближення.













Біля старого мосту є цікава скульптура. Практично всі, фотографуючись усередині маски, думають, що це кіт. Тим більше, поруч сидять миші. Насправді це павіан, який тримає в лапі дзеркало - символ марнославства.








Як дістатися: Регіональним поїздом з Штуттгарта або Карлсруе. Можна і з інших великих міст, розташованих поблизу, таких як Франкфурт, Кайзерслаутерн, Саарбрюкен, але вони розташовані в інших землях і, відповідно, проїзд обійдеться дорожче.

, читайте далі...

МюнстерРейтинг: 6.80

Мюнстер варто відвідати, щоб побачити міську ратушу та зайти в Залу миру всередині неї. Це основна й найвідоміша пам'ятка міста. Ратуша досить звичайна; як і весь центр, була зруйнована під час війни та відновлена ​​у 1950-ті на приватні кошти. Всередині знаходиться офіс туристичної інформації та Зала миру, де у 1648 році були підписані дві доленосні угоди.

Спочатку, 15 травня, був ратифікований мир між Іспанією та Голландією, після чого з'явилася держава Нідерланди. А 24 жовтня тут, а також в Оснабрюці була підписана Вестфальська мирна угода, яка припинила 30-річну війну. Зал зберігся в оригінальному вигляді та доступний для відвідування з 10 до 16 (до 17 в будні), вхід 2 євро.










Ратуша знаходиться на вулиці Прінціпальмаркт, яка також є пам'яткою. У 2006 році вулиця посіла четверте місце серед найбільш популярних архітектурних пам'яток Німеччини згідно з опитуванням телеканалу ZDF. Аркади вздовж усієї вулиці, а також однотипні будинки в голландському стилі створюють її колорит і унікальність.

З середніх віків аркади використовувались як магазини, а вулиця називалася Ринковою. У 2005 році всі магазини були перенесені в інше місце. Проте пізніше було вирішено, що через це історична вулиця втратить свій колорит, і невеликі магазини та кафе повернули.








Всередині центрального собору Святого Павла знаходиться астрономічний годинник 16-го століття, що й досі працює.




Ще одне цікаве місце - Променада. Це пішохідно-велосипедна паркова доріжка довжиною приблизно 4 кілометри, розташована навколо історичного центру міста. Побудували її на місці старих міських стін.


У місті розташовані також Мюнстерский палац, який є зараз головним корпусом Вестфальського університету, ботанічний сад, зоопарк, планетарій.






Перед поїздкою зайдіть сюди і скачайте гід по місту (City guide Münster - Experience and discover). Роздрукуйте сторінки з картою туристичного маршруту та описом цікавих місць, цього буде цілком достатньо для отримання основної інформації про місто.




















Як дістатися: На поїзді, є також аеропорт Мюнстер-Оснабрюк.

, читайте далі...

Боденвердер - місто барона МюнхгаузенаРейтинг: 6.80

Назва Боденвердер далеко не так відома, як ім'я його найвідомішого жителя - Карла Фрідріха Ієроніма барона фон Мюнхгаузена. Героя казок, мультфільмів і численних кіноекранізацій зараз знає весь світ.

Барон Мюнхгаузен був реальною людиною. Народився у сім'ї полковника, в 17 років виїхав до Росії, де брав участь у турецькій кампанії. Пізніше отримав чин поручика і став командувати елітною ротою полку. До речі, дія більшості знаменитих оповідань барона відбувається якраз у Росії.

До повернення в рідний Боденвердер, де він жив з 1752 року й до самої смерті у 1797, він не був відомий. Тут у мисливському павільйоні, обвішаному опудалами тварин, барон розповідав свої фантастичні історії. І, цілком можливо, так і залишився би невідомим відставним військовим, якби його розповіді не почали розходитися по окрузі, а у 1781 році 16 з них були надруковані на сторінках журналу "Путівник для веселих людей", що виходив у Берліні. Після цього з'явилося декілька книг про Мюнхгаузена. Після виходу однієї з них барон навіть подавав до суду, але безрезультатно. Справжню популярність він зазнав після книги Рудольфа Еріха Распе.

У російськомовній літературі найбільш відомий переклад Корнія Чуковського, правда, в ньому МюнхГаузен перетворився на Мюнхаузена, але це нормально, враховуючи, що книга була для дітей. Ну і, звичайно, не можна не згадати відомий фільм 1979 року "Той самий Мюнхгаузен" з Олегом Янковським. Що дивно, знімався він у Німеччині. Правда, не в Боденвердері, який перебував у ФРН, а в НДР, у містечку Вернігероде.

У Боденвердері все нагадує про знаменитого мешканця. Зображення барона всюди. Головна визначна пам'ятка міста - будівля, де народився барон Мюнхгаузен. Зараз це мерія та музей. У місті регулярно проводяться різні пеформанси та мюзикли, а у другу суботу серпня на річці Везер проходить найбільший у Німеччині фестиваль феєрверків.
























Як дістатися: Поїздом до станцій Hameln, Emmerthal або Holzminden. Далі автобусом №520 (зупинка Im Hagen, Bodenwerder). Тут можна завантажити PDF-файл з розкладом автобуса.

, читайте далі...

АйзенахРейтинг: 6.80

Айзенах відомий насамперед замком Вартбург, який розташований неподалік, і завдяки якому і з'явилося місто. Тут провів дитинство проповідник і реформатор Мартін Лютер, а також народився Йоганн Себастьян Бах. Обидва будинки на даний момент є музеями.


У Айзенаху немає фахверкового центру, є лише окремі будівлі такого типу. Зате на площі Йоганнес-плац можна знайти найвужчий будинок у Німеччині.


Туристи потрапляють у місто від залізничного вокзалу через ворота Святого Миколая. Тут же розташовані однойменна церква і пам'ятник Мартіну Лютеру, найвидатнішому жителю міста.


Ринкова площа не має однотипного планування, з різних сторін її оточують будівлі різних стилів та епох. Найкрасивіше з них - Міський палац-резиденція. Зараз у ньому знаходяться офіс туристичної інформації та музей Тюрінгії.


Біля Ратуші зверніть увагу на старовинну міру довжини та ганебне кільце.




На фонтані в центрі міста встановлено скульптуру покровителя міста Святого Георгія, поруч великий храм Святого Георгія.






Ще фотографії Айзенаха










Хороша карта центру міста, якої вам буде достатньо для прогулянки.

Як дістатися: На поїзді до Eisenach, використовуйте bahn.de.

, читайте далі...

ДортмундРейтинг: 6.80

На "авторитетну" думку інтернетних експертів-мандрівників, у Дортмунді дивитися абсолютно нічого. Але, як і у випадку з Дюсельдорфом, ми і тут знайшли цікаві місця.

В Дортмунді знаходиться один з найкращих міських парків Німеччини - парк Вестфален. Парк настільки красивий, що про нього ми написали окрему статтю. Сюди варто заїхати обов'язково, навіть якщо ви більше нічого не плануєте відвідувати в місті. В цій же статті й фотографії Дортмунда з оглядового майданчика на телевежі Флоріантурм.

Друге, чим це промислове місто може зацікавити туристів - це те, як колишні фабрики та заводи перетворюються на житлові зони, парки та музеї. Ще 50 років тому Рурська міська агломерація, куди входить Дортмунд, була найбруднішою в Німеччині. У 1956 році тут видобули 124,6 мільйонів тонн вугілля, а кількість працівників галузі досягло 494 тис. чоловік. Але з початком вугільної та сталевої кризи найбільші металургійні підприємства та шахти закрились і зараз їх залишилося близько десятка.

Закриті заводи та шахти перебували практично на території міст, тому з ними щось необхідно було робити. Про шахту-музей в Ессені ми вже писали. В Дортмунді теж є така шахта, але міська влада пішла ще далі. На даний момент реалізується вкрай масштабний проект з рекультивації земель, на яких стояли заводи ThyssenKrupp, компанії, що зараз є найбільшим у світі виробником сталі. Через кризу багато заводів переїхали в Азію, а в Німеччині залишилися тільки старі та брудні цехи.

Після відвідання парку Вестфален ми вийшли через дальній вихід Hörde й пішли вздовж річки до озера Фенікс. Біля зруйнованого моста-віадука є сенс повернути праворуч і подивитись індустріальні пейзажі, що розташовані на місці заводів Phoenix West.








Від заводу до самого озера пролягає чудова велосипедно-пішохідна доріжка, так що не заблукаєте. І ви будете йти вздовж невеликої річки Емсхер (Емшер). Довгий час цей канал використовувався для стоку виробничих вод, а тепер подивіться, як він змінився.


Я спеціально зробив скріншот озера Фенікс з гугл мапс, щоб порівняти зображення, коли воно оновиться. Кілька років тому тут був пустир, що залишився на місці заводу.




З 2010 по 2011 рік озеро наповнили водою. Зараз район навколо нього перетворюється на райське місце. Будуються елітні апартаменти, офіси, ресторани, набережна. Це місце потрібно побачити!
















Біля озера знаходиться станція метро/електрички Hörde. З неї ми поїхали до центрального вокзалу на U41, там пересіли на U47 і проїхали ще кілька станцій до Hafen. Тут знаходиться порт Дортмунда, найбільший річковий порт в Європі. У 200 метрах від зупинки метро можна подивитися красиву будівлю адміністрації порту, побудовану в 1899 році.




Знову на U47 ми продовжили рух до кінцевої DO-Westerfilde. У пішій близькості від станції знаходяться два цікавих об'єкта - палац Вестхузен (Schloß Westhusen) і замок Бодельшвінг (Schloss Bodelschwingh). До обох іти приблизно 15 хвилин і другий цікавіший. Але небо вже затягнуло хмарами і ми вибрали Вестхузен, бо Бодельшвінг дуже фотогенічний і до нього ми приїдемо наступного разу, коли погода буде трохи кращою.

Палац Вестхузен - це особняк 19 століття, зараз у ньому знаходиться будинок престарілих.












Замість замку Бодельшвінг ми поїхали від станції DO-Westerfilde на автобусі №470 (в напрямку Oespel) до зупинки Haus Dellwig. Там ми подивились особняк на воді, будинок лицаря Дельвіга, що вперше згадується в 1238 році. Будинок стоїть на воді, але його вкрай важко нормально сфотографувати через дерева.






Від зупинки Haus Dellwig можна повернутися на автобусі №470 назад на станцію DO-Westerfilde і звідти на U47 поїхати до центру. Можна доїхати трохи швидше, поїхавши далі до зупинки Beguinenstraße, там перейти дорогу наліво й за будинками спуститися на підземну станцію S-Bahn. Якщо сумніваєтеся, запитайте у когось "Ес бан", вони зрозуміють і покажуть, там усього метрів 100, але знайти важко. На електричці S4 доїхати до станції Dortmund-Dorsfeld і пересісти на тій же платформі на S1 до центрального вокзалу.

По центру Дортмунда ми погуляли за цією схемою.


Старовинних будівель зовсім небагато, оскільки Дортмунд був практично повністю зруйнований під час війни. Тому є сенс звертати увагу на різні цікаві речі. Наприклад, раніше по місту ходив трамвай. Зараз його сховали під землю, але цікаво, що старі колії залишилися на тому ж місці. Та й зупинка метротрама виглядає вельми цікаво.




Діти грають прямо в центрі міста й катаються на найбільшій гойдалці з усіх, що я бачив.




На вулицях сидять незвичайні ілюзіоністи.


Серед хмарочосів виділяється вежа RWE, офіс другої газової компанії Німеччини.


У будівлі метро виявився цікавий водостік.


А на стіні одного з будинків - тривимірна картина.


Площа Старий Ринок у Дортмунді нецікава.


Набагато красивіша Площа Миру, на якій розташовані дві ратуші - Нова та Стара. Причому використовуються обидві й нова з'єднана зі старою красивою скляною галереєю Berswordt-Halle. Оригінальна будівля була побудована в 1899 році, але сильно постраждала під час війни й була відновлена у спрощеному вигляді.






На площі встановлена ​​колона, на якій на різних мовах написане слово "Мир".


З усіх церков ми зайшли в Петрікірхе (Petrikirche, XIV ст.), оскільки в ній знаходиться "Золоте диво Вестфалії" - різьблений вівтар з Антверпена 1521 року з 633 позолоченими фігурами.




Одна з незвичайних будівель - Центр Мистецтв - перший хмарочос міста, колишня штаб-квартира і завод пивного концерну Union. Яскраву букву U видно вночі звідусіль і вона є символом міста. У 1994 році завод закрився, а у 2007 році міська влада вирішила перетворити його на щось незвичайне. Будівля була переобладнана всередині за останнім словом техніки, а нагорі з'явилися величезні світлодіодні екрани, на яких демонструються різні відео, переважно про природу. Всередині розташувалися туристичний центр області Рур, кінотеатр для культурних заходів, музей сучасного мистецтва Ostwall, факультет прикладних мистецтв Дортмундського Університету, Європейський центр креативної економіки, асоціація кіно та інші організації. Це центр культури майбутнього.




Ще фотографії Дортмунда


















У 2005 році перед чемпіонатом світу з футболу Дортмунд вирішив якось виділитися серед інших міст і нахабним чином скопіював берлінську ідею з ведмедиками Бадді. По всьому місту були розставлені розфарбовані носороги з крилами! Спонсор або простий житель за 3000 євро міг встановити свого носорога, всього їх більше 100. У носорога ідеальний слух, тому він є символом філармонії Дортмунда. А крила додали, бо носоріг повинен спонукати нас до підкорення нових інтелектуальних висот :)














Крім носорогів, дортмундці ще й примудрилися "вкрасти" ведмедика Бадді :)


Як дістатися: Дортмунд знаходиться в найбільш густонаселеній області Німеччини, сюди легко дістатися як поїздом, так і літаком.

, читайте далі...

АнсбахРейтинг: 6.80
Ансбах відомий насамперед, як колишня резиденція маркграфів Ансбах-Бранденбург. Останній маркграф Олександр поступився обидвами князівствами в 1791 р своєму спадкоємцю, прусському королю Вільгельму III. На підставі Тільзітського миру вони перейшли під владу Франції, а потім на початку 19 століття увійшли до складу Баварії.

Відповідно, палац маркграфов - основна визначна пам'ятка міста. Був побудований в італійському стилі в 1713-1732 роках. В даний момент в ньому знаходиться уряд району Середня Франконія. У палаці проводяться екскурсія, є експозиція порцеляни. Але тільки за розкладом і фотографувати не дозволяють.








На палацової площі зверніть увагу на гарні ворота.


Поряд з палацом розташований графський сад (Hofgarten) з великою оранжереєю. Відзначимо, що парк і палац не з'єднані і це, мабуть, унікальний випадок у Німеччині. Ми були в Ансбаху в грудні, тому квітів не побачили, але, взагалі, сад дуже доглянутий і красивий, судячи з фотографій в інтернеті. В оранжереї працює ресторан, влаштовують концерти та різні заходи.








Є в Ансбаху і старе місто, досить непогане. Центральну площу з двох боків оточують величезна церква Святого Гумберта і церква Св. Іоанна.






У деяких місцях збереглися ділянки міської стіни


Древние ворота в город


Ще фотографії Ансбаха










Кілька карт Ансбаха можна подивитися тут.

Як дістатися: На поїзді, використовуйте bahn.de. На регіональному поїзді з Мюнхена їхати 2:22, з Нюрнберга 0:34.

, читайте далі...

ПадерборнРейтинг: 6.60

Падерборн з'явився у 777 році, коли король франків Карл Великий заснував тут резиденцію. Місце було обрано не випадково, до сих пір тут з-під землі б'є близько 200 джерел. У самому центрі Падерборна вода, що виходить на поверхню, зливається в річку Падер. У цьому місці організовано мальовничий парк.

З моменту заснування резиденції в ній відбувались історичні події. Вже у 799 році Карл Великий приймав тут Папу Римського Лео III, і ця зустріч вплинула на долю Європи на найближчі століття. Найбільш значущу роль місто грало на початку 11 століття при кайзері Генріху II та єпископі Мейнверку, які суттєво перебудували його. Під час Тридцятилітньої війни (1618-1648) місто стало центром архітектури бароко.

У 1945 році Падерборн був повністю зруйнований авіаударами союзників. У центрі були відновлені всі основні пам'ятки, але звичайні будинки - ні. Тому традиційних фахверкових вулиць ви не знайдете. Проте Ратуша, Гімназія Теодоріанум, десяток цікавих церков і соборів і особливо головний кафедральний собор заввишки 92 метри заслуговують того, щоб відвідати місто. Старовинні будівлі розташовані між звичайними сучасними будинками і все одно чудово виглядають.

Це перше місто в Німеччині, де я побачив великий парк у межах старого міста. Практично скрізь великі парки прилягають до центру, а тут він у самому центрі. Інакше не могло й бути, оскільки потужні джерела викидають таку кількість води, якої було б достатньо для міста з населенням у 100 тисяч чоловік. Вода створила ставки, річку, водоспади - все, що потрібно для ідеального парку.

Буклет про Падерборн російською (PDF)
Більш новий буклет англійською можна скачати тут.










































Як дістатися: На поїзді, використовуйте http://www.bahn.de.

, читайте далі...

ХаллеРейтинг: 6.60

Халле (Галле) одне з тих міст, які начебто і не маленькі за мірками Німеччини, але все одно сприймаються, як провінція. Воно знаходиться в землі Саксонія- Анхальт і є більшим, ніж її столиця Магдебург. Але от про Магдебург чули всі, а хто чув про Халле?

Місто досить старе, у 2006 році відсвяткувало 1200-річчя. Є явно виражений історичний центр і всі пам'ятки розташовані в його межах. Місту пощастило під час другої світової війни. Бомбардувальники союзників не змогли вилетіти на заплановане бомбардування через погану погоду, і, таким чином, Халле зберіг історичний центр.

На ринковій площі є великий червоний будинок, в якому розташований центр туристичної інформації.


Візьміть там карту міста формату A3, вона ідеально підходить для огляду визначних пам'яток. Ось її скан.


Основний інтерес представляє ринкова площа на якій зберігся чудовий ансамбль старовинних будівель.


За останні 100 років вона практично не змінилася, хіба що Червона вежа (праворуч) втратила свою основу. Хоча назва Зелена їй би підійшла більше :)


Внизу вежі збереглася одна з визначних пам'яток міста - статуя Роланда. Вона символізує свободу і незалежність середньовічного міста. Перший, дерев'яний Роланд з'явився тут ще в 13 столітті. Нинішня статуя зроблена з пісковика і кілька разів змінювала місце розташування, вона зроблена за зліпка початкової статуї.


Нагорі церкви Богоматері є оглядовий майданчик (3 євро), правда підніматися треба пішки.












Незвичайне розфарбування житлових будинків


У місті є відразу два замки. Укріплений замок-палац Моріцбург розташований в межах старого міста, в ньому знаходиться картинна галерея. Побудований він був у 1484-1503 роках і служив резиденцією Епіскопів Магдебурга.








Другий замок Гебішенштайн (Giebichenstein) знаходиться в трьох кілометрах на північ від Ринкової площі. Ми до нього не ходили, але, якщо у вас достатньо часу то прогуляйтеся вздовж річки. Від замку відкривається панорама міста.

Халле (Галле) в перекладі з кельтської означає "місце, багате сіллю". Власне, сіль і була основним промислом в середні століття. За часів НДР місто отримало розвинену хімічну промисловість і запущену екологію. Після возз'єднання Німеччини, Халле почав швидко розвиватися в культурному та туристичному напрямках. Тут проводяться кілька великих фестивалів, зокрема Свято солі і міжнародний музичний фестиваль Генделя. Великий німецький композитор (1685-1759) провів у місті 18 років життя, і зараз практично на кожному кроці стоїть щось, назване його ім'ям.


Поруч з оперою знаходиться найстаріший в Німеччині університет (Університет Мартіна Лютера Галле-Віттенберг), заснований в 1502 році, де навчаються 18 тисяч студентів. При вченому і богослові Августі Германі Франке (August Hermann Francke, 1663-1727) тут створили фонд для навчання бідних верств населення. У ті роки такого просто не було.

А поруч з Моріцбургом розташована будівля академії Лепольдіна, найстарішого німецького товариства вчених . Вона була заснована в 1652 році і згодом стала Академією наук Німеччини. Її членами були Йоганн Вольфганг фон Гете (Johann Wolfgang von Goethe, 1749-1832), Олександр фон Гумбольдт (Alexander von Humboldt,  1769-1859), Альберт Ейнштейн (Albert Einstein, 1879-1955) і Макс Планк (Max Karl Ernst Luedwig Planck, 1858-1947). Обрання академіком Леопольдіни це найвища академічна почесть у Німеччині.


Ще фотографії Халле
















Колоритний місцевий кандидат :)


Як і в багатьох містах східної Німеччини, в Халле, поряд із сучасними, використовуються і старі трамваї.


Як дістатися: На поїзді до Halle Hbf, використовуйте bahn.de. Найближчий аеропорт Leipzig/Halle Airport.

, читайте далі...

ЛейпцигРейтинг: 6.60

Лейпциг досить велике місто за німецькими мірками і великий транспортний вузол. Під час Другої світової війни воно був сильно зруйноване, в центрі міста не залишилося нічого. Тому справжнього "старого міста" в Лейпцигу немає. Проте, як і в більшості інших міст країни, зараз це вже не помітно.

Туристів зустрічає залізничний вокзал, який є одним з найбільших у світі і найбільшим в Європі за площею (83 460 м2). Його довжина 298 метрів, а всередині, крім 24 платформ, розмістилися сотні магазинів і ресторанів.








Від вокзалу я б радив відразу піти не в центр, а на площу Августа (Augustusplatz).




Хмарочос Кроха (Krochhaus) - перший висотний будинок в Лейпцигу (1927/28). Зараз тут розташовується єгипетський музей.


Будівля університету (праворуч) більше схожа на якусь новомодну церкву.




Крім оперного театру, фонтану Мендебруннен і концертного залу «Гевандхаус», на площі знаходиться хмарочос телекомпанії MDR з оглядовим майданчиком нагорі (працює з 9 ранку і майже до півночі, вхід 3 євро). При першому відвідуванні нового міста завжди корисно спочатку подивитися на нього згори.






Цей будинок побудований в 1972 році, на той момент був найвищим житловим будинком в НДР.


На цьому стадіоні збірна України провела стартовий матч чемпіонату світу 2006 року проти збірної Іспанії. Провела, м'яко кажучи, невдало :)


Висотна будівля по центру - готель, де ми ночували - The Westin Leipzig (booking.com).


Вдалині видно пам'ятник Битві народів, це одна з головних міських пам'яток.


А вже після відвідування оглядового майданчика можна прогулятися в старому місті. Поруч з площею Августа зайшли на старий цвинтар св. Іоанна (Alter Johannisfriedhof).






У Лейпцигу поруч із сучасними трамваями ходять і старі. Точно такі купили в Києві під час реконструкції швидкісної лінії, під виглядом нових :)


Треба було вже такі купити, вони хоч виглядають трохи краще :)


Поряд з площею Августа стоїть церква Св. Миколая. Вона відома тим, що саме біля неї в 1989 році почалися перші мирні демонстрації проти радянської влади.


Йдемо далі в старе місто.


У Лейпцигу дуже багато декорацій на будинках.




Стара ратуша була побудована в 1556-1957 роках і є яскравим екземпляром архітектури епохи Відродження. Всередині знаходиться музей.




Зліва від Старої ратуші в пасажі можна знайти винний ресторанчик «Льох Ауербаха» (Auerbachs Keller), змальований Гете в "Фаусті". В інтернеті можно знайти інформацію, що він входить до п'ятірки найвідоміших ресторанів світу.

Біля ринкової площі стоїть церква Святого Томи (Thomaskirche). Вона стала відомою завдяки Йогану Себастьяну Баху, який жив у місті довгий час і виконував обов'язки кантора церковного хору хлопчиків. У церкві знаходиться могила композитора.


Недалеко від церкви можна подивитися ще будівлі Нової ратуші і Федерального земельного суду. Обидві були побудовані в кінці 19 року і символізували економічне процвітання міста.








Меморіал жертвам Голокосту (Zentralstraße 4)


Приблизно у кілометрі від Нової ратуші, на Баварській площі є ще одне цікаве місце. Це Баварський вокзал, відкритий в 1842 році. Він є найстарішим в країні.


Цікаве і маловідоме місце, це канал Карла Гейне (Karl Heine Canal), довжиною десь 3 км. Він був відкритий ще в 1864 році і планувався, як судноплавний. Але за часів НДР прийшов в повне запустіння. У 90-их роках його очистили і проклали туристичну доріжку. По ній ми і прогулялися, приблизно від Erich-Zeigner-Allee 45.
















Назад повернулися по вулиці Karl-Heine-Straße, там багато графіті і хіпстерських кафе. Як і канал, ця вулиця знаходиться посеред художнього кварталу Плагвітц, де розташовані різні культурні заклади.










За адресою Richard-Lehmann-Straße 114 знаходиться Панометр (слово утворене з двох слів: панорама і газометр). У колишньому газосховищі 19-го століття зараз розташоване найбільше панорамне зображення в світі. Зображення змінюється раз в сезон, на момент нашого візиту був Титанік.




Місце дуже цікаве. Обов'язково дочекайтеся зміни світла і звуку в приміщенні. При певному освітленні ефект присутності дійсно максимальний.








Крім зображення, є також невелика виставка.




Основна зелена зона в місті - парк Клари Цеткін.






Біля моста Саксонії (Sachsenbrücke) знайдіть дерево бажань (Glücksbaum).




У південній частині міста можна погуляти в парку дикої природи (Wildpark, їхати на трамваї 9). Це зоопарк, але знаходиться він в лісі і вхід вільний.






Увечері приходьте за адресою Karl-Liebknecht-Straße 36. Там розташована найвідоміша неонова вивіска в Східній Німеччині - Сім'я з ложками (Löffelfamilie). Вона була практично знищена в 1990 році, але в 2009 році ентузіасти провели реставрацію.


Обов'язково треба відвідати ще одне відоме місце в Лейпцигу - пам'ятник битві народів. Власне, навіть більшість німців при згадці Лейпцига насамперед згадують цей грандіозний монумент, що є найбільшим пам'ятником у Європі.

Битва відбулася в 1813 році між арміями Наполена і союзників (Росія, Швеція, Пруссія і Австрія). Незважаючи на те, що підручники історії в Росії свідчать, що у війні 1812 року армія Наполеона була повністю знищена в Росії, це не так. Наполеон відступив, але ще мав суттєві сили і тримав під собою Європу, хоч і не так впевнено, як раніше.

Вирішальна битва відбулася саме під Лейпцигом. Обидві сторони зазнали великих втрат, але для Наполеона вони виявилися фатальними і йому довелося повернутися до Франції, де через півроку він відрікся від престолу. Для німців ця битва була головною в боротьбі за звільнення від Франції, тому не дивно, що був споруджений такий грандіозний монумент.

До речі, по всій Німеччині в 19 столітті почали встановлювати величезні пам'ятники, для підняття бойового духу країни після французької окупації. Такі як Монумент кайзеру Вільгельму I або Пам'ятник Армінію.








Доїхати сюди можна на трамваях 2 або 15, вхід 6 євро. Нагорі є оглядовий майданчик, правда добиратися до нього потрібно пішки, по вузьких коридорах, що вельми непросто.


Цей великий замок, насправді каплиця посеред величезного кладовища (Südfriedhof) поруч з монументом.




У Лейпцигу є також шикарний зоопарк, але ми його не відвідували, так як судячи з фотографій і опису, він дуже схожий на Ганноверський, де ми вже були.


За цим посиланням можна завантажити брошури про Лейпціг на різних мовах, включаючи російську. У них є карта міста.

Як дістатися: На поїзді до Leipzig Hbf, використовуйте bahn.de. Найближчий аеропорт Leipzig/Halle Airport.

, читайте далі...

Вінзен (Luhe)Рейтинг: 6.60
Вінзен - містечко біля Гамбурга з невеликим старим центром. Можна заїхати, щоб подивитися 700-річний замок і старе місто біля нього. Розташований він на озері з фонтаном, місце мальовниче. Для відвідувань закритий, але у дворі і в парку можна гуляти вільно. Зараз в замку розташований окружний суд, а сама будівля належить державі. В середні століття тут судили "відьом". Один з істориків знайшов інформацію, що тільки за 4 роки між 1611 і 1614 були спалені більш 30 "відьом". Така ось темна історія у замку.






Ще одна цікава будівля знаходиться на площі біля замку. Це стайні 16 століття. Зараз в них розташований невеликий музей і офіс туристичної інформації.




Як дістатися: Містечко знаходиться між Гамбургом і Люнебургом, залізнична станція Winsen (Luhe)., читайте далі...

СаарбрюкенРейтинг: 6.40

Саарбрюкен - столиця Саарланда, найменшої землі Німеччини. Місто - великий індустріальний центр, але водночас у ньому можна знайти й цікаві історичні пам'ятки. Історичного центру немає, є просто центр, який розташувався на обох берегах річки Саар навколо Старого мосту. Обійти його можна за пару годин.






З 1381 року земля носила назву Нассау-Саарбрюкен і управлялася династією з дому Нассау. Зараз у місті можна відвідати палац-резиденцію графів Нассау-Саарбрюкенських.










Найцікавіша споруда в місті - церква Людвіга (Ludwigskirche), яку ви могли бачити на одній з ювілейних німецьких монет номіналом у 2 євро. По суботах біля церкви розташовується міський ринок.


Саарбрюкен з'єднаний з французьким містом Саргемін трамвайною лінією Saarbahn, однією з двох міжнародних ліній у світі.












Ночували ми в готелі Mercure Hotel Saarbrücken City (booking.com), у нього найкраще розташування.

Як дістатися: Поїздом доїхати не складно, однак поїзди рівня IC або ICE ходять лише декілька разів на день. Тому скоріше за все ви будете їхати регіональним поїздом з Франкфурта, Мангейма чи Кайзерслаутерна.

, читайте далі...

БланкенбургРейтинг: 6.40

Бланкенбург - туристичне містечко біля гір Гарц з боку східної Німеччини. У 10 кілометрах від нього розташований вилизаний Вернігероде, і порівнюючи ці міста, відразу помічаєш різницю. Якщо Вернігероде був зразковим туристичним містом у НДР, то Бланкенбург за наявності всіх тих же атрибутів (замок, гори, старе місто) не особливо розвивався в туристичному плані. Було б цікаво прогулятися ним відразу після падіння Берлінської стіни. Якщо навіть зараз у місті є занедбані старовинні будинки й тільки-тільки почалася реконструкція замку, то що ж було 20 років тому?






















Ринкова площа у Бланкенбурзі дуже маленька, можна сказати, її взагалі немає. Позаду ратуші знаходиться церква Св. Бартоломея, а відразу за нею сходинки до замку.


Замок служив тимчасовою резиденцією герцога Брауншвейгського, всередині збереглося багато старовинних предметів і чудові зали, тому сюди є сенс приїхати трохи пізніше. На даний момент (2013) у замку проходить реконструкція, відвідування можливо лише в суботу з 14 до 16. Бланкенбург - досить популярне слово в Європі, замки з такою назвою є в Австрії та Голландії і, швидше за все, в інших місцях. На даху розвивається жовто-блакитний прапор. Я не уявляю, чи має він відношення до України, але думаю, що ні. Швидше за все це родовий прапор місцевих герцогів. Тим більше, подібне я вже бачив у Австрії.

Біля замку можна знайти залишки міської стіни 13 століття. Ратуша та церква Св. Бартоломея були побудовані приблизно в той же час.












Піднятися до замку можна і з боку Малого замку та Замкового готелю. Тут розбитий великий парк, поділений на декілька зон. Парк дуже красивий, особливо частина біля Малого замку з величезною кількістю квітів і скульптур.
















Позаду замку є вказівники до руїн Луізенбург, які нібито є оглядовим майданчиком. Ходити туди є сенс тільки якщо ви любите гуляти лісом, оскільки дивитися згори нема на що.


Але якщо ви любите скелі та красиві панорами, то неподалік замку є красиве місце - гора Teufelsmauer (Стіна диявола). Пройти до неї можна, спустившись замковим парком і обійшовши Малий замок. Сходинки знаходяться на перетині вулиць Hasselfelder і Heidelberg. А далі весь час угору стежкою вздовж будинків до найвищої скелі.










Як дістатися: Поїздом через Halberstadt, використовуйте bahn.de. Є також автобуси з Вернігероде.

, читайте далі...

ОбераммергауРейтинг: 6.20

Обераммергау - невелике містечко в Баварії, особливістю якого є те, що багато будівель у центрі міста оздоблені фресками, сюжетами з казок або традиційними німецькими орнаментами.










































Як дістатися: Дістатися непросто, з Мюнхена їхати 2 години 20 хвилин, але з трьома пересадками. Ми зробили по-іншому: вранці поїхали в Гарміш-Партенкірхен і піднялися на гору Цугшпітце. З Гарміш-Партенкірхена регіональним поїздом доїхали до Oberau (6 хвилин) і потім автобусом №9606 (автобусна зупинка біля залізничної станції) поїхали в Oberammergau (25 хвилин). З Oberammergau вже регіональним поїздом поїхали в Мюнхен. Однак такий маршрут доступний не завжди, тому використовуйте сайт bahn.de для пошуку оптимальних варіантів.

, читайте далі...

БукстехудеРейтинг: 6.20
Букстехуде - невелике містечко в Нижній Саксонії. Входить в національний маршрут Дорога казок завдяки казці Вільгельма Шредера про зайця і їжака. Вона стала широко відомою після того, як її включили в свою збірку брати Грімм, читайте далі...

МінденРейтинг: 6.00

У Міндені розташована одна з найнезвичайніших споруд Німеччини - водний міст. Він має довжину 370 метрів і є другим у Європі за довжиною після моста в Магдебурзі. По мосту тече Середньонімецький канал, під ним протікає річка Везер. Будівництво старого моста було розпочато у 1906 році й закінчено у 1914 році. У 1998 році був відкритий новий ширший міст, тому що старий був занадто мілкий (3 метри) для сучасних барж.

Міст був підірваний відступаючими німцями 4 квітня 1945 року. Підірвані були два головних прольоти через річку Везер, у цьому місці він повністю обвалився та перекрив річку. Остання у зв'язку з цим піднялася на півтора метри. Відновлення моста почалось у травні 1947 року й закінчилось у лютому 1949 року.

Поруч знаходиться шлюз, який з'єднує Везер і Середньонімецький канал, так що виходить щось на зразок перехрестя, тільки водного.



























До моста можна дійти з центру міста вздовж набережної. На ній же можна знайти ще одну визначну пам'ятку - єдиний працюючий плаваючий водяний млин 18 століття. 

Під час війни навколо Міндена були побудовані підземні заводи з виробництва зброї, де працювали в'язні концтабору, що знаходився неподалік. Після війни всі верстати й обладнання вивезли в США, а входи були замуровані.

У центрі міста все переплуталося. Старі будинки чергуються з новоділами, й іноді виходять жахливі комбінації. Подібне я вже бачив у Оснабрюці та Геттінгені, але в Міндені все ще більш запущене. Навколо 1000-річного собору розташований по-справжньому жахливий торговий центр. Як це так, навіть в Україні, з усією нашою корупцією намагаються не допускати такого...

Таке оновлення центру почалось у 1970-ті роки. Практично всі вцілілі після війни фахверкові будинки були замінені сучасними, потім про це сильно пошкодували. У 2006 році був проведений референдум, на якому обговорювалося питання зносу всього цього бардаку в центрі, але 57% проголосували проти! Тим не менш, у 2009 році було схвалено план реконструкції старого міста й роботи передбачається чимало.

Старого міста як такого немає. Можливо, місцева влада вважає інакше, але ми його не знайшли. Є декілька будинків везерського ренесансу і вуличка з фахверковими будинками Ріттерштрассе. Деякі будинки дуже красиві, але їх доводиться вишукувати по всьому центру, який, треба сказати, не відрізняється рівними вулицями. І всюди розташовані жахливі новоділи, вони навіть на центральній площі. Набережна мені сподобалася набагато більше, ніж "старое місто".







Як дістатися: Регіональним поїздом з Ганновера, їхати менше години.

, читайте далі...

Замок ВартбургРейтинг: 6.00

Замок Вартбург займає особливе місце в німецькій історії. Це один з найстаріших замків, за легендою він був заснований у 1067 році. Назва, до речі, пов'язана з легендою про заснування. Граф Людвіг Стрибун був на полюванні зі своєю свитою, і, побачивши один з пагорбів, вигукнув "Почекай, гора! Ти повинна нести мій замок" (німецькою Wart, der Berg!).




Цікаво, що великі битви обійшли замок стороною і він більше відомий різними легендами. Та й відвідувачі замку запам'ятають його насамперед через легенди. Наприклад, про те, що побудувати замок граф не міг, оскільки земля належала не йому. Тоді вночі він наказав принести тисячі відер землі й почав будівництво замку на "своїй" землі.

Хоча замок і виглядає старим, багато його будов споруджені в останні століття. Найстаріші частини - це палац і далека вежа, на яку можна піднятися й оглянути двір.


Корисна порада: Записуйтеся на екскурсію англійською мовою (о 13:30). З великою долею ймовірності в ній буде зовсім небагато народу, наприклад, у нашій групі було 8 чоловік, у той час як у німецьких групах по 40.

Про необхідність реставрації замку та облаштування музею говорив ще Гете, але сталося це пізніше. В останні 100 років в замку проводиться реконструкція, що триває й зараз. У відновлених і оригінальних приміщеннях можна подивитись, як жили заможні люди в XII -XIII століттях. Комфорту ніякого, важко було жити в ті часи навіть графам.




Найбільший розквіт замку припав на початок XIII століття, в часи Людвіга III Доброго та його брата Германа I. До цього часу відноситься легенда про змагання шести співаків-мінезингерів. А може й не легенда, хто знає.

Так от, мінезингери читали свої вірші перед ландграфом Германом I, і той, хто програє, повинен був бути страчений. П'ятеро прославляли графа, але один вирішив присвятити вірші австрійському герцогу і, звичайно, програв. Врятувала його друга дружина ландграфа Софія фон Віттельсбах, яка вмовила чоловіка дати співакові відстрочку на рік. Через рік співак виправився :) У своїх віршах він передбачив народження великої принцеси Єлизавети.

Через рік пророкування міннезингера виповнилось, у 1207 році в угорського короля народилася дівчинка, яку назвали Єлизаветою. Коли про це дізнався Герман I, то в 4-річному віці забрав дівчинку до себе, в Вартбург. Вона стала нареченою його сина, ландграфа Людовика IV Святого, який був старший на 7 років.


Кілька легенд пов'язані зі Святою Єлизаветою. В одній з них чоловік, який не схвалював благодійність дружини, застав її з кошиком, повним хліба для бідняків. Але коли Єлизавета показала вміст кошика, то там виявилися троянди для замку.


1227 року Людвіг захворів лихоманкою й помер. Його брат і свекруха вигнали Єлизавету з дому з трьома дітьми. Вона пішла в монастир, де була зарахована до лику святих. Але прожила зовсім недовго, в ті часи взагалі довго не жили, й померла у 24-річному віці.

У 1902-1906 роках Вільхельм II доручив зробити реконструкцію однієї з кімнат, де фресками були викладені сцени з життя Єлизавети.

У XV столітті помер останній представник роду Людовиків, і замок утратив колишню славу, проте в ньому відбувалися важливі події. Протягом 10 місяців курфюрст Саксонії Фрідріх III Мудрий ховав у замку найзначнішого проповідника в історії Німеччини Мартіна Лютера, який рятувався від католицької церкви. Лютер уперше переклав Новий заповіт з оригіналу, а не з латини, при цьому використовуючи 18 діалектів німецької мови, що дозволило найширшим масам ознайомитися з перекладом. У музеї замку зберігається книга з перекладом Мартіна Лютера.

Проповідник жив у замку в маленькій кімнаті, що зараз доступна відвідувачам. Одного разу він кинув у стіну чорнильницю, намагаючись потрапити в нечистого (в усіх буває :). Пізніше численні паломники розібрали цю стіну на сувеніри. До речі, за автографами паломників і впізнали кімнату Мартіна Лютера.


У 1815 році, після наполеонівських воєн, Німеччина була розділена на окремі частини. З'явився рух Буршеншафтів, які виступали за об'єднання країни. 18 жовтня 1817 року 500 студентів Ієнського університету приїхали до Вартбурга й закликали представників 35 графств і князівств до об'єднання. Студенти були одягнені у триколірні мундири, згодом три ці кольори стали національним прапором об'єднаної Німеччини.




99% фотографій замку робиться з невеликого оглядового майданчика перед ним.


Ми вирішили зробити фотографії з іншого боку. Спустилися вниз від стоянки й пішли по залізниці до великого приватного поля. З нього відкривається чудовий вид на замок. Назад повернулися по дорозі, отже, в це місце можна під'їхати на машині (ось тут).






Ще фотографії замку Вартбург










































Як дістатися: Їхати потрібно в Айзенах (Eisenach), використовуйте bahn.de. До замку ходять автобуси №№10 і 13. Існує Kombi-Ticket Wartburg, квиток, який включає проїзд на регіональних поїздах (усі, крім IC/ICE) по Тюрінгії, а також з найближчих міст у сусідніх областях: Göttingen, Halle, Leipzig, Lichtenfels, Schweinfurt, Bad Kissingen, Fulda та Kassel. Включено проїзд на автобусі від вокзалу до замку й назад, а також екскурсія по замку. Коштує такий квиток 24 євро (2013).

З Айзенаха можна пройти пішки, спочатку по вулиці Schloßberg, потім по лісовій стежці. Тільки врахуйте, що підніматися досить високо.

, читайте далі...

ГеттінгенРейтинг: 5.80

Зазвичай перед кожною поїздкою я шукаю інформацію в Інтернеті. Про Геттінген я знайшов дуже цікаву відповідь, ось вона: http://ru-de.livejournal.com/1558550.html :)

В цілому Геттінген, звичайно, не туристичне місто. Це типовий німець, який містить усі стандартні штампи: вокзал, старе місто, ринкова площа, ратуша, річечка. Нічого відомого в туристичному плані немає.


Та й взагалі, єдине, чим місто відоме - це університет, де викладали брати Грімм, а вчилися Генріх Гейне, Бісмарк і Дітер Болен. Символ університету "Гусятниця Ліза" зараз стоїть на центральній площі. За традицією кожен студент, який отримав докторський ступінь, повинен поцілувати Лізу.


Старе місто є, але з деякими особливостями. Красиві будинки чергуються з незрозуміло чим. Ось, наприклад, якийсь місцевий "Андре Тан" спроектував фасад торгівельного центру Карштад. Скажімо так, гіршого дизайну в Німеччині я ще не бачив. І це у центрі старого міста.


Любителям фотографії я б порадив обійти весь центр, бо тільки з деяких точок можна сфотографувати більш-менш нормальний міський пейзаж.


Геттінген однозначно не заслуговує турецького перекладу слова Гьотт :) і цілком підходить для прогулянки вихідного дня. Туристів і місцевих у центрі, правда, забагато. Тому приїжджайте вранці чи в будні. Місто також годиться як базове для подальших прогулянок в окрузі. Поруч є досить багато визначних пам'яток.








Як дістатися: Геттінген - великий залізничний вузол, через нього проходить багато швидкісних поїздів, тому дістатися сюди не складає труднощів.

, читайте далі...

  - Що подивитись обов'язково (43)
  - Що подивитись у другу чергу (42)
  - Інші цікаві місця або події (88)
  - Статті (2)
Подивитись карту
  - Баварія (20)
  - Баден-Вюртемберг (4)
  - Берлін (5)
  - Бранденбург (1)
  - Бремен (2)
  - Гамбург (2)
  - Гессен (6)
  - Мекленбург — Передня Померанія (3)
  - Нижня Саксонія (54)
  - Північний Рейн — Вестфалія (38)
  - Рейнланд-Пфальц (4)
  - Саарланд (1)
  - Саксонія (8)
  - Саксонія-Ангальт (11)
  - Тюрингія (9)
  - Шлезвіг-Гольштейн (6)
аквапарк акваріум атракціони ботанічний сад велосипед висота водоспад гори екостежка замок зоопарк казино квадрокоптер квіти курорт ліс міст місто монастир монумент море музей незвичайні конструкції незвичайні споруди оглядовий майданчик озеро острів палац парк печера підйомник пляж ратуша різдвяний ринок ріка рудник руїни скелі скульптури собор стадіон тварини термальне джерело третій рейх феєрверки фестивалі фонтан фортеця фунікулер хундертвассер цвинтар церква цікавий транспорт
2019-01-21 16:37
Палац у Буську
2018-12-15 15:46
Гота
2018-11-30 15:32
Дрогобич
2018-11-24 23:05
Замок Марієнбург
2018-11-23 19:01
Куди поїхати з Києва на вихідні
Велодоріжка у Порту - 10
Берлін - 9
Мукачівський замок Паланок - 10
Дрогобич - 9
Замок Хюннефельд - 10
Історія подорожей
Про нас
Реклама на сайті
Список країн
© 2012 - 2018
PIZZATRAVEL.COM.UA
Використання матеріалів сайту без дозволу ЗАБОРОНЕНО